Митрополи?т
Йо?сиф Велями?н-Ру?тський
(у св?т?
?ва?н Велями?н-Рутський
,
пол.
Jozef Weliamin Rucki
[1]
herbu Bukraba-Szeliga
;
1574
,
Рута
?
5 лютого
1637
,
Дермань
) ?
?пископ
Русько? ун?йно? церкви
, з
1613
року ? 3-?й
Митрополит Ки?вський, Галицький та вс??? Руси
? предстоятель Русько? ун?йно? церкви.
Родом з
Рути
, родинного ма?тку б?ля
Новгородка
на
Б?лорус?
. Походив з православно? (в ц?м обряд? був охрещений), а п?зн?ше
кальв?н?стсько?
шляхетсько? родини
Рутських
гербу Букраба-Шел?га, назва яко? походить в?д назви села, яким волод?ла ця родина. Довгий час вважали, що його предками були московськ? бояри з роду Велямин?в, як? втекли в Литву в?д царя
?вана IV Грозного
в XVI ст., проте Велямини жили на Новогрудчин? вже наприк?нц?
XV ст
.
Навчався в кальв?н?стських школах в
Несв?ж?
,
В?льн?
та при двор? княз?в
Острозьких
?
Заславських
. П?д час навчання (з 1590 р.) в ун?верситет? в
Праз?
перейшов п?д впливом
?зу?т?в
на
католицтво у латинському обряд?
(
1592
р.) й склав ректору ?зу?тсько? колег?? Т. Кр?стненсу католицьке визнання в?ри. Взнавши про цей вчинок, його мати, в?ддана кальв?н?стка Богумила Корсак, позбавила його матер?ально? п?дтримки (батько помер ще в 1590 роц?). Прокуратор литовських ? польських католицьких пров?нц?й отець
Бокса
, що був з ним знайомий, дов?давшись про його ф?нансов? проблеми, порадив юнаков? ?хати в
Рим
? поступити на навчання в
Грецьку Колег?ю
, де богословську осв?ту можна було отримати безкоштовно. У
1593
?
1596
рр. студ?ював ф?лософ?ю у
Вюрцбур?у
,
1603
р. зак?нчив богослов'я в Грецьк?й Колег?? св. Атанас?я в Рим?.
За наказом Папи
Климента VIII
?ван Рутський перейшов на
в?зант?йський обряд
, повернувся до
В?льна
та заходився спершу коло виховання юнак?в до духовного стану ? влаштування прилюдних диспут?в з некатоликами. Коли в 1602 роц? помер ректор В?ленсько? ун?атсько? сем?нар?? Петро Федорович, п?сля наст?йливих прохань в?ленського католицького ?пископа
Бенедикта Войни
, митрополит
?пат?й Пот?й
призначив Рутського на
вакантну
посаду.
1605
?
1606
рр. побував з папським ле?атом Павлом Симеоном у
Москв?
, де пропонував царев?
Дмитру Самозванцю
скеровувати московських юнак?в на навчання у
Велике княз?вство Литовське
, тод? ж разом з ле?атом Павлом невдало спробував зд?йснити подорож у Перс?ю, згодом знову подався до Риму, щоб вручити новому пап?
Павлов? V
програму з'?днання церков.
Повернувшись до В?льна, Рутський вступив до
Свято-Тро?цького в?ленського монастиря
(6 вересня 1607 року), де 1 с?чня 1608 р. був пострижений у ченц? п?д ?менем Йосиф. У цьому ж роц? митрополит ?пат?й Пот?й висвятив його на
диякона
, а пот?м надав йому сан
пресв?тера
. Разом з
Йосафатом Кунцевичем
Рутський розбудував цей монастир коштом сво?? спадщини, працюючи над в?дновленням чернечо? дисципл?ни та вихованням монашого доросту. За ц? й ?нш? заслуги
митрополит
?пат?й Пот?й
1609
чи
1611
р. ?менував Рутського Свято-Тро?цьким
архимандритом
, а 16 червня 1612 року видав прив?лей про возведення архимандрита Свято-Тро?цького монастиря на
?пископа Галицького
? надання йому титулу
≪надворного владики≫
? кер?вника вс??? церковно? адм?н?страц??. На посад? архимандрита не раз обороняв монастир в?д нападок православних жител?в В?льна, як? намагались повернути монастир у сво? п?дпорядкування. Одного разу на нього нав?ть було вчинено замах, який зд?йснив в?ленський православний м?щанин Максим Шембель, однак йому вдалося вижити. До заслуг Рутського належить ? прилучення до ун?йно? церкви М?нського Вознесенського монастиря, на що було отримано корол?вський прив?лей
Сиг?змунда ??? Вази
30 березня 1613 року.
По смерт? ?пат?я Пот?я, з дозволу короля
Сиг?змунда ??? Вази
, став 3-?м ун?йним митрополитом Ки?вським, Галицьким ? вс??? Руси, отримавши при цьому у власн?сть нов? ма?тки ? земл?, перед ус?м т?, що колись належали його попередникам на митрополич?й кафедр? ? Михайлов? Рогоз? та ?пат?ю Пот?ю, а також ма?тки в Новогрудку та Прилепичах. В 1614 роц? отримав папську
буллу
в?д
Павла V
на п?дтвердження про обрання митрополитом.
1615
року по?хав до Риму та виклопотав у папи Павла V 22 стипенд?? для сво?х ченц?в у Грецьк?й Колег?? в Рим? й ?нших папських сем?нар?ях (
Браунсберг
,
Прага
та ?н.).
В 1615 роц? Рутський отримав в?д Папи Павла V послання ≪Piis et eleratis≫, яке надавало ун?атським школам так? ж права, як? мали ?зу?тськ? школи. На основ? цього прив?лею в?н орган?зував при монастирях школи нижчого ступеня, заснував третю теолог?чну школу (М?нськ, 1615 р?к). Зр?вняв ун?атськ? школи з ?зу?тськими (щоб в?дтягнути молодь в?д полон?зац??) та надав ?нш? прив?ле?. Рутський домагався, щоб випускники богословських шк?л мали можлив?сть продовжувати навчання в папських колег?ях.
П?сля повернення в?н продовжував роботу над реорган?зац??ю Церкви. Реформуючи
васил?ян
, Рутський в?дкрив два монастир?: в
Жировичах
? в
Битен?
, у яких 1616 року заклав перше послушництво, дов?ряючи оп?ку над ними ?зу?там. У Битен? чолов?чий ун?атський монастир збудований коштом багатого шляхтича, маршалка Слон?мського Григор?я Тризни, в Жировичах ? коштом Смоленського каштеляна
Яна Мелешка
(бл. 1613 р.), котрий п?д впливом Йосифа Рутського та Йосафата Кунцевича перейшов в ун?ю та став одним з найб?льших ?? пропагандист?в серед шляхти. Автономн? монастир? та монастир?, п?длегл? м?сцевим ?пископам, тепер на основ? прийнятого Рутським закону, були об'?днан? в одну Конгрегац?ю п?д покровом Св. Тр?йц?. Централ?зац?я ? об'?днання Васил?янського Чину з ??рарх??ю призвело до того, що монашество стало основною силою ун?атсько? Церкви.
1616
року остаточно завершив реорган?зац?ю ун?атського чернецтва на п?дстав? в?дпов?дно опрацьованого уставу св. Васил?я ? на першому монашому з'?зд? (кап?тул?) 19?26 липня
1617
року в
Новгородовичах
, розпочав об'?днання монастир?в Ки?всько? митропол?? в один
Васил?янський Чин
п?д проводом виборного
протоархимандрита
, щоб мати в ньому головного руш?я церковного життя з'?днано? Церкви. При тому намагався п?двищити р?вень св?тського духовенства, засновуючи ? реорган?зуючи школи п?д проводом васил?ян (
Берестя
,
Володимир
, Новгородок); з ц??ю метою за сприянням короля у
1626
роц? скликав
Кобринський синод
, який схвалив заснування плановано? ним духовно? сем?нар?? в
М?нську
.
Д?яльн?сть на благо утвердження Ун?йно? Церкви
[
ред.
|
ред. код
]
10 травня 1618 року король Реч? Посполито?
Сиг?змунд ??? Ваза
доручив митрополиту представити йому кандидатуру нового нам?сника
Жидичинського монастиря
п?сля смерт? попередника ?
Гедеона Балабана
.
[2]
Домаганнями у короля Сиг?змунда III Вази, виступами на
сеймах
, перед папськими нунц?ями та в урядових ? церковних польсько-литовських колах, Рутський ставав на захист з'?днано? Церкви ? отримав заборону апостольсько? столиц? перетягати на латинський обряд чи переходити на нього без дозволу папи (
1624
р.). Одночасно, щоб злаг?днити ставлення православних п?сля в?дновлення ?х ??рарх?? (
1620
р.), Рутський розпочав (
1624
р.) сп?льн? розмови з ?? владиками (митрополит
?ов Борецький
, арх??пископ
Мелет?й Смотрицький
, митрополит
Петро Могила
) для порозум?ння ≪одн??? Руси з другою≫ ? можливого створення
ки?вського патр?архату
.
У
1629
р. брав участь у першому Богослуж?нн? ?пископ?в-ун?ат?в у
Латинськ?й катедр?
Львова
(там також був Мелет?й Смотрицький ? автор граматики слов'янсько? мови). Пропов?дь мав корол?вський пропов?дник
Матеуш Бембус
. За св?дченнями м?щан, факт в?дправи Служби Божо? в костел? дуже засмутив в?рменську та руську громади м?ста, котр? були здеб?льшого православними. ≪Кухарки руськ? ? в?рменськ? поганами ?х (владик) називали ? проклинали≫, ? св?дчить нев?домий м?щанин.
[3]
Разом з князем,
брацлавським во?водою
Олександром Заславським
сприяв переходу ?пископа Мелет?я Смотрицького на ун?ю, 9 с?чня 1629 року написав листа Пап?, в якому п?дтвердив щир?сть його нам?р?в перейти на ун?ю.
[4]
В 1632 роц? був електором, в?д Новогрудського во?водства, нового короля Реч? Посполито?
Владислава IV Вази
.
Помер 1637 року в
Дерман?
на Волин?, в м?сцевому монастир?, був похований у
В?льн?
, де незабаром його могила стала м?сцем паломництва прихильник?в ун??. В
1655
р., захопивши В?льно, московськ? в?йська вивезли його домовину в нев?доме м?сце. Ще за життя Рутський удосто?вся звань ≪колюмни Церкви≫, ≪Атланта Ун??≫, ≪Атанас?я Руси≫ (
Урбан VIII
). Велик? заслуги поклав Рутський у розвитку осв?ти й орган?зац?? Церкви за зах?дними зразками.
У 1937 роц? з нагоди 300-л?ття в?д дня смерт? Йосифа Велямина-Рутського у Львов? в?дбувся Ун?йний з'?зд, на якому митрополит
Андрей Шептицький
висунув пропозиц?ю про в?дкриття
беатиф?кац?йного процесу
для причислення його до лику
блаженних
.
- Sowita wina, to jest odpis na skrypt… nazwanv Weryfikacja niewinno?ci; Examen Obrony, to jest odpis na skrypt Obrona Weryfikacji. В?льна, 1621;
- Галущинський Т., Великий А.
Epistolae J. V. Rutskyj. За ред. Галущинського Т. ? Великого А.? Рим, 1956.
- ≪Б?ограф?я арх??пископа Йосафата Кунцевича, мученика≫ (1624);
- ≪Про пересл?дування греко-католицьких священик?в≫ (1633);
- ≪Митрополит Рутський ? руським вихованцям грецького колег?уму≫ (1622).
?менем Йосифа Велямина-Рутського названий головний навчальний заклад
Васил?янського Чину
в Укра?н? ?
Васил?янський ?нститут ф?лософсько-богословських студ?й ?мен? Йосифа Велямина Рутського
.
- ↑
Bulhaka?, Valer (2006).
“Geopolityczne miejsce Białorusi w Europie i ?wiecie”
. с. 11.
ISBN
978-83-60694-02-2
. Арх?в
ориг?налу
за 27 грудня 2018
. Процитовано 27 грудня 2018
.
- ↑
Chodynicki K.
Bałaban Gedeon (Hryhory) († ok. 1618) //
Polski Słownik Biograficzny
. ? Warszawa ? Krakow ? Łod? ? Pozna? ? Wilno ? Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiej?tno?ci, Skład Głowny w Ksi?garniach Gebethnera i Wolffa, 1935. ? Tom 1, zeszyt 1. ? S. 251. ? Reprint. Krakow : Zakład Narodowy im. Ossoli?skich, 1989. ?
ISBN 8304034840
. ? S. 251.
(пол.)
- ↑
Крип'якевич ?.
?сторичн? проходи по Львов?. ? Льв?в : Каменяр, 1991. ? 168 с. ? С. 65. ?
ISBN 5-7745-0316-X
.
- ↑
Frick Dawid A.
Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577?1633) //
Polski Słownik Biograficzny
. ? Warszawa ? Krakow : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiej?tno?ci, 1999. ? Tom XXXIX/3, zeszyt 162. ? S. 360?361.
(пол.)
- Хомин П.
Митрополит Й. В. Рутський ? його осв. змагання.? Жовква 1921;
- Галущинський Т.
,
Великий А.
Rutskyj in ≪exitu viarum≫. Записки ЧСВВ, VII.? Рим 1949;
- Головацький Р.
Митрополича Сем?нар?я Рутського. Записки ЧСВВ, IX, 3 ? 4. Рим 1960;
- Назарко ?.
Ки?вськ? ? Галицьк? митрополити.? Рим 1962;
- Metr. R. Korsak.
Vita Rutscii. Записки ЧСВВ, X.? Рим 1963;
- Szegda M.
Działalno?? prawno organizacyjna metr. J. V. Rutskiego.? B. 1967 (Шегда М.
Житт?пис Митрополита Йосифа Велямина Рутського на тл? його доби.
[
Арх?вовано
21 серпня 2021 у
Wayback Machine
.]
Рим: ≪Богослов?я≫ 1990.)
- Семчук С.
. Митрополит Рутський.?
Торонто
1967.
- Енциклопед?я укра?нознавства
: Словникова частина : [в 11 т.] /
Наукове товариство ?мен? Шевченка
; гол. ред. проф., д-р
Володимир Куб?йович
. ? Париж ? Нью-Йорк :
Молоде життя
, 1955?1995. ?
ISBN 5-7707-4049-3
.
- Кос?цька О.
Латинськомовний текст у церковному житт? Укра?ни к?нця XVI?XVII ст. (на матер?ал? документац?? Греко-католицько? церкви). Автореф. дис… канд. ф?лол. наук : 10.02.14.
- Турук Т.
Униатский митрополит Рутский / Журн. Министерства Народного Просвещения. ч. 3.? П., 1916.
|
---|
| Ки?вськ? Митрополити
|
|
---|
| Галицьк? Митрополити /
Льв?вськ? Арх??пископи
|
|
---|
| Льв?вськ? Верховн? Арх??пископи /
Галицьк? Митрополити
|
|
---|
| Ки?во-Галицьк? Верховн? Арх??пископи /
Ки?вськ? Митрополити
|
|
---|
|
|
---|
| Протоархимандрити Кон?ре?ац??
Пресвято? Тройц? (1617?1743)
|
| |
---|
| Протоархимандрит Кон?ре?ац??
Покрови Матер? Божо? (1739?1741)
|
|
---|
| Протоархимандрити
об'?днаного Чину (1743?1804)
|
|
---|
| Протоархимандрити
Васил?янського Чину святого Йосафата
(в?д 1931 р.)
|
|
---|
|
|
---|
| Представники
|
|
---|
| Основн? прац?
|
|
---|
|