Йосип Юрай Штросмай?р
хорв. Josip Juraj ?trosmajer
Народився	4 лютого 1815 ( 1815-02-04 ) Ос??к , Хорват?я
Помер	8 кв?тня 1905 ( 1905-04-08 ) (90 рок?в) Джаково , Хорват?я
Поховання	Собор Святого Петра
Громадянство	Австро-Угорщина
Д?яльн?сть	дипломат , пол?тик , письменник , католицький священник , католицький ?пископ
В?домий завдяки	теолог , меценат
Alma mater	В?денський ун?верситет ? Ав?устинеум
Науковий ступ?нь	доктор ф?лософ??
Знання мов	хорватська [1] [2]
Членство	Сербська академ?я наук ? мистецтв , Сербське вчене товариство d ? Болгарська академ?я наук
Роки активност?	1838 ? 1905 [3]
Посада	д??цез?йний ?пископ d
Конфес?я	католицька церква [4] [5]
Автограф
Нагороди	Почесний громадянин Праги d
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Йо?сип Юра?й Штросма?й?р ( хорв. Josip Juraj Strossmayer або ?trosmajer , 4 лютого 1815 ( 18150204 ) , Ос??к , Хорват?я  ? 8 кв?тня 1905 , с. Дяково, Кюстендильська область , Болгар?я ) ? хорватський католицький ?пископ н?мецького походження, теолог ? меценат , видатний пол?тичний ? громадський д?яч . Хорватський народ його вшанову? як ≪батька В?тчизни≫.

У 1859 роц? Йосип Юрай Штросмай?р над?слав листа Пап? П?ю IX , в якому пропонував слов'янське богослуж?ння для вс?х хорватських ?парх?й, а також вивчення глаголиц? в сем?нар?ях Далмац?? .

Як пол?тичний д?яч Штросмай?р виступав за максимальну автоном?ю Хорват??.

?пископ Йосип заснував Югославську академ?ю наук ? мистецтв (нин? Хорватська академ?я наук ? мистецтв ) у Загреб? ( 1867 ) ? посприяв в?дкриттю Хорватського ун?верситету в Загреб? ( 1874 ).

На честь Штросмай?ра назван? вулиц? в Загреб? й у численних ?нших хорватських м?стах, а також Ос??цький ун?верситет .

• A. ?pitelak (Hrsg.), Reden, Vorschlage und Erklarungen auf dem Vatikanischen Konzil, Zagreb 1929
• F. ?i?i? (Hrsg.), Korespondencija Ra?ki-?tosmajer, 4 t., Zagreb 1928?1931
• F. ?i?i?, Josip Juraj ?trosmajer, Dokumenti i korespondencija, I, Zagreb 1933

• Vasilije đ. Kresti?, Biskup ?trosmajer u svetlu novih izvora, Zagreb 2002.
• Kosta Milutinovi?, ?trosmajer i jugoslovensko pitanje. Novi Sad, 1976 (Institut za izu?avanje istorije Vojvodine. Monografije, 15).
• Юринич, С. Йосиф-Юрай Щросмайер, СбНУ, XXII?XXIII, 1906?1907, 1-71.
• Encyclopedic Dictionary of Religion, Philadelphia-Washington, D.C. 1979, p. 3403.
• V. Soloviev, Lettre a Strossmayer, Agram, 9-21 sept. 1886) // Е. Л. Радлов (изд.), Письма В. С. Соловева, Петербург 1908, I, 183?190 [на немски: W. Solowjew, Una Sancta. Schriften zur Vereinigung der Kirchen und zur Grundlegung der universalen Theokratie, II (= W. Szylkarski, Hrsg., Deutsche Gesamtausgabe der Werke von Wladimir Solowjew, Freiburg 1954, III, 7-25)].
• J. Urban, Korespondencja Solowjewa z Strossmayerem // Przeglad Powszechny, 1909, № 101.
• Ф. Гривец, Владимир Соловев и епископ Щросмайер // Вера и родина (август-сентябрь), 1925.
• Ch. Loiseau, La politique de Strossmayer // Le Monde Slave, NF, 4, 1927, № 1, 379?405.
• W. Szylkarski, Solowjew und Strossmayer // Ostkirchliche Studien, 1, 1952, № 2.
• E. Winter, Rußland und das Papsttum, Berlin 1961, II, 364 f., 382?390, 500?503.
• А. Теодоров, Миладиновските песни и Щросмайер. ? Пер. сп., 1985, кн. XVI, 82-97.
• Шишманов, Ив. Владика Щросмайер. Спомени от една лична среща. ? Български преглед, V, 1899, кн. 6, 77-78.
• М. Арнаудов, Братя Миладинови. Живот и дейност. С., 1969, 211?229.
• П. Хр. Петров и Ф. Шишич, Кореспонденция на българи с Щросмайер-Рачки. ? Изв. на Инст. за история. Т. 18, 1967, 247?288.
• Братя Миладинови. Преписка. Издирил, коментирал и редактирал Н. Трайков. С., 1964, с. 241, 245.
• Епископ Йосип Щросмайер и българите. Хърватският интелектуален елит и София. С., 2009.
• И. Начев. Ролята на епископ Щросмайер за утвърждаването на Загреб като културна столица в Европейския югоизток, сп. Балкани, 4/2015, с.42-51. 

• Штросма?р // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво RKDartists · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика Geni.com Л?тература та б?бл?ограф?я Goodreads · Index Theologicus · Open Library · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Трин?т?-коледж (Кембридж) Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Biographisches Lexikon zur Geschichte Sudosteuropas · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic (1907?13) · Catholic Encyclopedia · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль AAR :  12457132 · BNE :  XX1447442 · BNF :  12768777b · CONOR.SI :  5248099 · CONOR.SR :  11948391 · ERRR :  a11817574 · FAST :  89818 · Freebase :  /m/04wmx8 · GND :  118799185 · GR-AtACA :  145629 · ICCU :  SBLV235017 · ISNI :  0000000110261720 · J9U :  987011662666105171 · LCCN :  n82044863 · LIBRIS :  nl025j5605sb5p5 · LIH :  LNB:1k1;=BD · MAK :  9810563240805606 · N6I :  vtls000014407 · NCF :  ncf10031275 · NKC :  jn20000701737 · NLA :  1249947 · NSK :  000100584 · NTA :  074478761 · NUKAT :  n00079821 · RERO :  02-A023463708 · RILM :  138621 · RRL :  110620 · SDBM :  49943 · SELIBR :  252876 · SKMASNL :  vtls004420264 · SNK :  173336 · SUDOC :  069197601 · UPSA :  440927 · URBS :  97098 · VcBA :  495/175952 · VIAF :  46887113 · РНБ :  7794950 ,  770229524