Йосип Племель

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Йосип Племель
словен. Josip Plemelj
Народився 11 грудня 1873 ( 1873-12-11 ) [1] [2] […]
Блед , Словен?я
Помер 22 травня 1967 ( 1967-05-22 ) [1] [2] […] (93 роки)
Любляна , Соц?ал?стична Республ?ка Словен?я , СФРЮ
Поховання цвинтар Жале [4]
Кра?на   Австро-Угорщина
  Держава Словенц?в, Хорват?в ? Серб?в
  Корол?вство Серб?в, Хорват?в ? Словенц?в
  Корол?вство Югослав?я
  СФРЮ
Д?яльн?сть математик , викладач ун?верситету
Alma mater В?денський ун?верситет ( 1898 ) [2]
Ун?верситет Фр?др?ха-В?льгельма [d] ( 1900 ) [2]
Гетт?нгенський ун?верситет ( 1901 ) [2]
Novo Mesto Grammar School d
Галузь математика
Заклад В?денський ун?верситет [2]
В?денський техн?чний ун?верситет [2]
Люблянський ун?верситет [2]
ЧНУ ?мен? Юр?я Федьковича [2]
Науковий кер?вник Густав фон Ешер?х [5]
Асп?ранти, докторанти Anton Vakselj d [6]
?ван В?дав [6]
Anton Vakselj d [6]
Членство Баварська академ?я наук
Словенська академ?я наук та мистецтв
Сербська академ?я наук ? мистецтв
Нагороди

Йосип Племель (* 11 грудня 1873 , м. Град-на- Блед , Словен?я , Австро-Угорщина  ? † 22 травня 1967 , Любляна , Словен?я , Югослав?я ) ? в?домий математик , академ?к Словенсько? Академ?? наук , професор Черн?вецького ун?верситету ( 1907 - 1917 )

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Народився в незаможн?й родин? столяра .

Початкову осв?ту здобув в р?дному селищ?, середню ? в Люблян? ( 1886 - 1894 ), де за чотири роки навчання опанував всю шк?льну програму з математики. Виявив схильн?сть до викладання, готував ?нших учн?в до випускних ?спит?в, хоча був набагато молодший за тих, кого навчав. З п'ятого року навчання в?н почав вивчати математику ≪вищого≫ р?вня. Окр?м математики, Йосип ц?кавився ?ншими природничими науками, особливо астроном??ю. Вже у середн?й школ? в?н вивчав механ?ку небесних т?л як теоретично, так ? практично, проводячи багато вечор?в за спостереженням з?рок ? планет. .

Блед ? батьк?вщина Йосипа Племеля

У 1894 роц? Племель склав випускн? ?спити за середню школу й вступив на факультет природничих наук В?денського ун?верситету для вивчення трьох улюблених шк?льних предмет?в ? математики, ф?зики й астроном??. Йому поталанило вчитися у в?домих лектор?в: Густава фон Ешер?ха , Леопольда Бернарда Гегенбауера, Франца Мертена, Людв?га Больцмана та Едмунда Вейса.

Племель займався науковими досл?дженнями п?д кер?вництвом Ешер?ха й у травн? 1898 року захистив докторську дисертац?ю п?д назвою ≪Про л?н?йн? однор?дн? диференц?альн? р?вняння з пост?йними пер?одичними коеф?ц??нтами≫.

П?сля присво?ння докторського ступеня, Племель ви?хав до Н?меччини , де продовжив навчання в Берл?н? ( 1899 - 1900 ), а пот?м у Гетт?нген? ( 1900 - 1901 ).

У кв?тн? 1902 року його призначено приват-доцентом В?денського ун?верситету, а з 1906 року ? доцентом В?денського техн?чного ун?верситету .

В 1907 роц? Племель був призначений ад'юнкт-професором Черн?вецького ун?верситету (на той час ? Черн?вецького ун?верситету ?мен? Франца Йосифа), а в 1908 роц? ? професором математики.

З 1912 по 1913 р?к в?н об?ймав посаду декана ф?лософського факультету Черн?вецького ун?верситету.

З приходом Й. Племеля в Черн?вецький ун?верситет розвиток математично? науки в ньому значно пожвавився. У ц? роки Племель був заруб?жним членом Н?мецького математичного товариства, користувався авторитетом серед математично? сп?льноти Австр?? , зробив вагомий внесок у розвиток математично? осв?ти й науки на Буковин? . За його науков? розробки в галуз? ?нтегральних р?внянь й теор?? потенц?алу , що були п?дсумован? та опубл?кован? в 1911 роц?, Племеля визнано г?дним нагороди Принца Яблоновськ? ( 1911 ), а у 1912 роц? ? нагороди Р?чарда Л?ебена. Остання нагорода присуджена вченому у В?дн? : ≪… за видатн? прац? в галуз? математики ? прикладно? математики, написан? австр?йськими математиками за останн? три роки≫ [7] .

У 1917 роц? через пол?тичн? переконання [8] Племеля уряд Австр?? змусив його залишити Черн?вц? , ? в?н перебрався на п?вн?ч, у Богем?ю ( Моравська ).

П?сля зак?нчення Першо? св?тово? в?йни ≪клаптикова≫ Австро-Угорська ?мпер?я розпалася на дек?лька нац?ональних держав, Герцогство Буковина в?д?йшло в?д Австр??, Черн?вц? стали румунським м?стом.

Корпус Черн?вецького ун?верситету (~ 1900 ), в якому працював Йосип Племель

Корол?вство серб?в, хорват?в ? словен (яке в 1929 роц? стало Югослав??ю ) було утворено 1 грудня 1918 року.

Уряд Словен?? утворив ком?с?ю для розгляду питання про в?дкриття ун?верситету в Люблян? як Словенського ? Йосипа Племеля було призначено ?? членом.

Фактично Любл?нський ун?верситет було засновано у 1595 роц?, але створення Словенського ун?верситету був важливим кроком на шляху до незалежност? Словен??.

Люблянський ун?верситет повторно в?дкрився як Словенський у 1919 роц?, ? Племель став його першим ректором . У цьому ж роц? Його також призначили на посаду професора математики факультету гуман?тарних ? математичних наук.

Племель вийшов на пенс?ю в 1957 роц? 83-р?чним ? помер у Люблян? 22 травня 1967 року (на 94 роц? життя). Його поховано у р?дному м?ст? Блед , де знаходиться будинок, який в?н запов?в Сп?лц? математик?в, ф?зик?в ? астроном?в Словен??. Сьогодн? в ньому ? мемор?альна к?мната одного ?з найв?дом?ших математик?в Словен??.

Науково-педагог?чн? досягнення

[ ред. | ред. код ]

Б?бл?ограф?я вченого включа? 33 роботи, 30 з яких ? науков? прац?, що публ?кувалися в тому числ? ? в журналах, таких як: ≪Monatshefte fuer Mathematik und Physik≫, ≪Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften≫ у В?дн?, ≪Jahresbericht der deutschen Mathematikervereinigung≫, ≪Gesellschaft deutscher Naturforscher und Aerzte≫ у Вергандлунген?, ≪Bulletin des Sciences Mathematiques≫, ≪Obzornik za matematiko in fiziko≫ ?"≪Publications mathematiques de l'Universite de Belgrade≫.

Племель автор п?дручник?в ≪Теор?я анал?тичних функц?й≫, ≪Диференц?альн? й ?нтегральн? р?вняння. Теор?я ? застосування≫ та ≪Алгебра ? теор?я чисел≫.

Будинок Люблянського ун?верситету, в якому Йосип Племель викладав 40 рок?в

Нагороди

[ ред. | ред. код ]

Племель отримав нагороду Наукового товариства принца Яблоновськ? в Лейпциз? ( 1911 ), а в 1912 роц? ? нагороду Р?чарда Л?бена В?денського ун?верситету

Йосипа Племеля було обрано членом-кореспондентом JAZU в Загреб? ( Хорват?я ) у 1923 роц?, членом-кореспондентом SANU в Белград? у 1930 роц? й д?йсним членом SAZU з часу ?? утворення у 1938 роц?.

У 1954 року в?н одержав найвищу нагороду за досл?дження в Словен?? ? Presernova nagrada Prize ? в цьому ж роц? був обраний членом-кореспондентом Баварсько? Академ?? наук у Мюнхен? .

У 1963 роц? Люблянський ун?верситет присво?в йому звання почесного доктора з нагоди 90-р?ччя.

Племель був першим викладачем математики у Словенському ун?верситет? ? в 1949 роц? став першим почесним членом ZDMFAJ (Югославська сп?лка математик?в, ф?зик?в й астроном?в).

11 грудня 2013 року в Черн?вцях було достойно в?дзначено 140-л?ття в?д дня народження Йосипа Племеля ? професора Черн?вецького та Словенського ун?верситет?в.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #128929510 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  2. а б в г д е ж и к Арх?в ?стор?? математики Мактьютор ? 1994.
  3. а б Bibliotheque nationale de France BNF: платформа в?дкритих даних ? 2011.
  4. Find a Grave ? 1996.
  5. Математичний генеалог?чний про?кт ? 1997.
  6. а б в Математичний генеалог?чний про?кт ? 1997.
  7. Буковина в т? роки входила до складу Австро-Угорсько? ?мпер??.
  8. Участь в рус? за незалежн?сть Словен?? в?д Австр??.

Джерела

[ ред. | ред. код ]