Йосип Племель
(*
11 грудня
1873
, м. Град-на-
Блед
,
Словен?я
,
Австро-Угорщина
? †
22 травня
1967
,
Любляна
,
Словен?я
,
Югослав?я
) ? в?домий
математик
,
академ?к
Словенсько? Академ?? наук
,
професор
Черн?вецького ун?верситету
(
1907
-
1917
)
Народився в незаможн?й родин?
столяра
.
Початкову осв?ту здобув в р?дному селищ?, середню ? в
Люблян?
(
1886
-
1894
), де за чотири роки навчання опанував всю шк?льну програму з математики. Виявив схильн?сть до викладання, готував ?нших учн?в до випускних ?спит?в, хоча був набагато молодший за тих, кого навчав. З п'ятого року навчання в?н почав вивчати математику ≪вищого≫ р?вня. Окр?м математики, Йосип ц?кавився ?ншими природничими науками, особливо астроном??ю. Вже у середн?й школ? в?н вивчав
механ?ку небесних т?л
як теоретично, так ? практично, проводячи багато вечор?в за спостереженням з?рок ? планет. .
Блед ? батьк?вщина Йосипа Племеля
У
1894
роц? Племель склав випускн? ?спити за середню школу й вступив на факультет природничих наук
В?денського ун?верситету
для вивчення трьох улюблених шк?льних предмет?в ? математики, ф?зики й астроном??. Йому поталанило вчитися у в?домих лектор?в:
Густава фон Ешер?ха
, Леопольда Бернарда Гегенбауера, Франца Мертена, Людв?га Больцмана та Едмунда Вейса.
Племель займався науковими досл?дженнями п?д кер?вництвом Ешер?ха й у травн?
1898
року захистив
докторську дисертац?ю
п?д назвою ≪Про л?н?йн? однор?дн? диференц?альн? р?вняння з пост?йними пер?одичними коеф?ц??нтами≫.
П?сля присво?ння докторського ступеня, Племель ви?хав до
Н?меччини
, де продовжив навчання в
Берл?н?
(
1899
-
1900
), а пот?м у
Гетт?нген?
(
1900
-
1901
).
У кв?тн?
1902
року його призначено
приват-доцентом
В?денського ун?верситету, а з
1906
року ?
доцентом
В?денського техн?чного ун?верситету
.
В
1907
роц? Племель був призначений
ад'юнкт-професором
Черн?вецького ун?верситету
(на той час ? Черн?вецького ун?верситету ?мен? Франца Йосифа), а в
1908
роц? ?
професором
математики.
З
1912
по
1913
р?к в?н об?ймав посаду
декана
ф?лософського
факультету
Черн?вецького ун?верситету.
З приходом Й. Племеля в Черн?вецький ун?верситет розвиток математично? науки в ньому значно пожвавився. У ц? роки Племель був заруб?жним членом Н?мецького математичного товариства, користувався авторитетом серед математично? сп?льноти
Австр??
, зробив вагомий внесок у розвиток математично? осв?ти й науки на
Буковин?
. За його науков? розробки в галуз?
?нтегральних р?внянь
й
теор?? потенц?алу
, що були п?дсумован? та опубл?кован? в
1911
роц?, Племеля визнано г?дним нагороди Принца Яблоновськ? (
1911
), а у
1912
роц? ? нагороди Р?чарда Л?ебена. Остання нагорода присуджена вченому у
В?дн?
:
≪… за видатн? прац? в галуз? математики ? прикладно? математики, написан? австр?йськими математиками за останн? три роки≫
[7]
.
У
1917
роц? через пол?тичн? переконання
[8]
Племеля уряд Австр?? змусив його залишити
Черн?вц?
, ? в?н перебрався на п?вн?ч, у
Богем?ю
(
Моравська
).
П?сля зак?нчення
Першо? св?тово? в?йни
≪клаптикова≫
Австро-Угорська ?мпер?я
розпалася на дек?лька нац?ональних держав,
Герцогство Буковина
в?д?йшло в?д Австр??,
Черн?вц?
стали
румунським
м?стом.
Корпус Черн?вецького ун?верситету (~
1900
), в якому працював Йосип Племель
Корол?вство серб?в, хорват?в ? словен
(яке в
1929
роц? стало
Югослав??ю
) було утворено
1 грудня
1918
року.
Уряд
Словен??
утворив ком?с?ю для розгляду питання про в?дкриття ун?верситету в Люблян? як Словенського ? Йосипа Племеля було призначено ?? членом.
Фактично
Любл?нський ун?верситет
було засновано у
1595
роц?, але створення Словенського ун?верситету був важливим кроком на шляху до незалежност? Словен??.
Люблянський ун?верситет
повторно в?дкрився як Словенський у
1919
роц?, ? Племель став його першим
ректором
. У цьому ж роц? Його також призначили на посаду професора математики факультету гуман?тарних ? математичних наук.
Племель вийшов на пенс?ю в
1957
роц? 83-р?чним ? помер у Люблян?
22 травня
1967
року (на 94 роц? життя). Його поховано у р?дному м?ст?
Блед
, де знаходиться будинок, який в?н запов?в Сп?лц? математик?в, ф?зик?в ? астроном?в Словен??. Сьогодн? в ньому ? мемор?альна к?мната одного ?з найв?дом?ших математик?в Словен??.
Б?бл?ограф?я вченого включа? 33 роботи, 30 з яких ? науков? прац?, що публ?кувалися в тому числ? ? в журналах, таких як: ≪Monatshefte fuer Mathematik und Physik≫, ≪Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften≫ у В?дн?, ≪Jahresbericht der deutschen Mathematikervereinigung≫, ≪Gesellschaft deutscher Naturforscher und Aerzte≫ у Вергандлунген?, ≪Bulletin des Sciences Mathematiques≫, ≪Obzornik za matematiko in fiziko≫ ?"≪Publications mathematiques de l'Universite de Belgrade≫.
Племель автор п?дручник?в ≪Теор?я анал?тичних функц?й≫, ≪Диференц?альн? й ?нтегральн? р?вняння. Теор?я ? застосування≫ та ≪Алгебра ? теор?я чисел≫.
Будинок Люблянського ун?верситету, в якому Йосип Племель викладав 40 рок?в
Племель отримав нагороду Наукового товариства принца Яблоновськ? в
Лейпциз?
(
1911
), а в
1912
роц? ? нагороду Р?чарда Л?бена В?денського ун?верситету
Йосипа Племеля було обрано членом-кореспондентом JAZU в
Загреб?
(
Хорват?я
) у
1923
роц?, членом-кореспондентом SANU в
Белград?
у
1930
роц? й д?йсним членом SAZU з часу ?? утворення у
1938
роц?.
У
1954
року в?н одержав найвищу нагороду за досл?дження в Словен?? ? Presernova nagrada Prize ? в цьому ж роц? був обраний членом-кореспондентом
Баварсько? Академ?? наук
у
Мюнхен?
.
У
1963
роц?
Люблянський ун?верситет
присво?в йому звання почесного доктора з нагоди 90-р?ччя.
Племель був першим викладачем математики у Словенському ун?верситет? ? в
1949
роц? став першим почесним членом ZDMFAJ (Югославська сп?лка математик?в, ф?зик?в й астроном?в).
11 грудня
2013
року в Черн?вцях було достойно в?дзначено 140-л?ття в?д дня народження
Йосипа Племеля ? професора Черн?вецького та Словенського ун?верситет?в.
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Наука
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|