Йоан Тобольський
?ван Максимо?вич
У миру:	?ван Максимович Максимо?вич
У чернецтв?:	Йоан Тобольський
Народився	грудень 1651 або грудень 1651 [1] Н?жин , Н?жинський полк , Гетьманщина
Помер	10 (21) червня 1715 [2] (63 роки) або 21 липня 1715 ( 1715-07-21 ) [1] (63 роки) Тобольськ , Московське царство
Поховання	Тобольськ
Шану?ться	в Православн?й церкв?
Канон?зований	в 1916 роц?
У лику	святитель
Головна святиня	мощ? в Покровськ?й церкв? Тобольського кремля
День пам'ят?	23 червня
Прац?	ряд богословських твор?в
Подвижництво	м?с?онерська ? просв?тницька д?яльн?сть
Мед?афайли на В?к?сховищ?

Йоан Тобольський (в миру ?ван Максимович Максимо?вич ; 1651 , Н?жин  ? 10 червня 1715 , Тобольськ ) ? укра?нський церковний д?яч, богослов, духовний письменник ? автор численних поетичних твор?в, зокрема величезного рел?г?йного епосу ≪Богородице Д?во книга нареченна, от Тро?ци Пресвятия пред в?ки сложенна≫ (1707), що м?стить 23 тисяч? тринадцятискладових в?рш?в, под?лен? на дев'ять частин, зг?дно з дев'ятьма чинами небесно? ??рарх??. ^[3]

Засновник Черн?г?вського колег?уму  ? базово? модел? вс?х духовних сем?нар?й Гетьманщини та Рос?йсько? ?мпер?? . Особистий приятель Гетьмана Укра?ни ?вана Мазепи .

?пископ Православно? рос?йсько? церкви , з 1697 року ? арх??пископ Черн?г?вський , з 1711 року ? митрополит Тобольський ? всього Сиб?ру. В?домий сво?ю м?с?онерською та богословською д?яльн?стю у кра?нах Зах?дного Сиб?ру , засновник потужно? школи укра?нських просв?тител?в у П?вн?чн?й Аз?? , Кита? та Америц?.

Прославлений у лику святител?в 10 червня 1916 року; пам'ять ? 10 червня . Святителя Йоана також вшановують третьо? нед?л? п?сля П'ятидесятниц? , в день святкування Собору Галицьких святих ? 20 вересня в Собор? Брянських святих.

Йоан народився в 1651 роц? в м?ст? Н?жин? у родин? шляхтича Максима Васильк?вського (пр?звисько походить в?д м?ста Василькова ^[4] ), який п?зн?ше пере?хав до Ки?ва , орендував млини ? земл? у Ки?во-Печерсько? лаври ? став в?домий сво?ми пожертвами на буд?вництво багатьох ки?вських храм?в ^[5] . ?ван був старшою дитиною в с?м'? ?, як ?нш? десять син?в, отримав сво? пр?звище Максимович в?д ?мен? свого батька (цим поясню?ться зб?г по батьков? та пр?звища) ^[6] . Мама ? ?фросин?я.

Про дитяч? та юнацьк? роки життя ?вана в?домост? не збереглися. В автоб?ограф?чному твор? ≪Подорожн?й≫ про цей пер?од свого життя в?н т?льки пов?домля?, що ≪от юности моея многое множество книг собрах и содержах яко драгое богатство≫ ^[7] . У 1668 ? 1675 роках в?н навчався в Ки?во-Могилянськ?й академ?? та по ?? зак?нченн? був залишений в н?й викладачем латинсько? мови. У 1675 роц?, незабаром п?сля зак?нчення академ??, прийняв у Ки?во-Печерськ?й лавр? чернечий постриг з ?м'ям на честь святителя Йоана Золотоустого в?д арх?мандрита ?нокент?я (Г?зеля) . Завдяки сво?м богословським знанням ? пропов?дницьким талантам Йоан був призначений лаврським пропов?дником, посаду якого займав до 1680 року. Незабаром арх??пископ Черн?г?вський Лазар (Баранович) висвятив Йоана в сан ??ромонаха ^[8] .

У 1680 роц? Йоан був призначений економом Ки?во-Печерсько? лаври ^[9] , а 1681 року нам?сником Свенського монастиря , куди ченц? переселилися у зв'язку з наб?гами турк?в на Ки?в ^[8] . Зв?дти в середин? 1695 року Черн?г?вським арх??пископом Феодос??м, що бачив в ньому свого наступника ^[4] , в?н був переведений в ?лецький Успенський монастир Черн?гова. Феодос?й клопотав про зведення Йоана в сан арх?мандрита , чин поставлення в?дбувся в 1696 роц? в Москв? ^[9] .

П?сля смерт? святителя Феодос?я 24 листопада 1696 року р?шенням ради Йоан Максимович був обраний черн?г?вським арх??ре?м . У Москву була спрямована грамота в?д ?мен? гетьмана Мазепи з проханням до царя ? патр?арха про висвячення кандидата. 10 с?чня 1697 року Патр?архом Московським Адр?аном в Успенському собор? Московського Кремля ?ван був х?ротон?зований на ?пископа Черн?г?вського з возведенням у сан арх??пископа ^[10] . У поставлен?й грамот? ?вану було дано право зд?йснювати богослуж?ння в сакос? , а цар сво?ю грамотою п?дтвердив права черн?г?всько? кафедри на ?? майно ^[4] .

В?дразу п?сля призначення на кафедру арх??пископ Йоан, за дорученням патр?арха Адр?ана, почав надавати п?дтримку ??ромонаху Димитр?ю Тупталу (який працював у цей пер?од над третьою книгою ≪Жит?й святих≫. У 1697 роц? в?н зв?в Димитр?я в сан арх?мандрита ? призначив настоятелем ?лецького монастиря , а в 1699 роц? призначив настоятелем в Преображенський Новгород-С?верський чолов?чий монастир . П?д час голоду в ?парх?? в 1697 ? 1698 роках Йоан дав вказ?вку монастирям проводити благод?йну д?яльн?сть, а ?мена благод?йник?в повел?в включати в монастирськ? синодики.

1700 року в Черн?гов? Йоаном був заснований Колег?ум (слов'яно-латинська школа для навчання не т?льки д?тей духовенства, але ? дворян, м?щан ? козак?в ^[11] ), за вз?рцем Ки?во-Могилянсько? академ??. Завдяки р?вню п?дготовки учн?в школа отримала широку популярн?сть ? фактично стала першою сем?нар??ю на територ?? Укра?ни ? вс??? Москов?? (в склад? яко? вона опинилась п?сля Переяславсько? ради ); згодом стала прототипом для духовних сем?нар?й в ?нших ?парх?ях ^[12] . Йоаном була також в?дкрита друкарня в Тро?цькому монастир?, де видавалися богослужбов? книги, навчальн? пос?бники, твори духовно-морального зм?сту, включаючи прац? самого Йоана, переклади з латин?.

Пер?од життя Йоана в Черн?гов? був ? пер?одом його л?тературно-богословсько? д?яльност?. У цей час в?н також встановив контакти з Афонським монастирем (збереглася його арх??рейська грамота до Пантелеймонового монастиря , яка св?дчить про надання Йоаном матер?ально? допомоги його монахам ^[12] ), монастирями ?русалиму ? Синайським монастирем .

З перебуванням Йоана на Черн?г?вськ?й кафедр? пов'язу?ться початок шанування святителя Феодос?я , якому Йоан приписував сво? зц?лення в?д тяжко? хвороби ^[8] : перебуваючи у гарячц? ? д?йшовши до повно? знемоги, звернувся з молитвою до Феодос?я ? в вид?нн? отримав в?д нього вказ?вку ? ≪Служи завтра ? будеш здоровий≫ ^[13] . На ранок Йоан в?дслужив л?тург?ю ? був здоровий. П?сля одужання Йоан пом?стив над гробницею Феодос?я в Болдинському монастир? його живописне зображення ? в?ршовану похвалу з? словами: ≪з света того в катедре остави тогожде Иоанна на архиерействе≫ ^{[13] [14]} . П?зн?ше ним були написан? тропар ? кондак святителю Феодос?ю.

У с?чн? 1711 року Петро ? грамотою викликав арх??пископа до Москви. Там в?н оселився в Донському монастир? , де м?сцеблюститель патр?аршого престолу Стефан (Яворський) вручив йому царський указ про призначення його на Тобольська кафедру. 28 лютого Йоан був возведений у сан митрополита . Незважаючи на високий сан ? велику ?парх?ю, це призначення було формальним засланням, причиною якого послужив конфл?кт з князем Олександром Меншиковим . В одному з ма?тк?в князя в Черн?г?вськ?й ?парх?? був побудований храм, князь сам призначив дату його освячення та зажадав прибуття в зазначений день арх??пископа Йоана. Але святитель заперечив, що призначення дати ? справа арх??рея, а не князя, ? освятив храм в обраний ним самим день. У в?дпов?дь на так? д?? ?пископа Меншиков, який зата?в образу, виклопотав у царя призначення святителя на Сиб?рську кафедру ^[15] . Церковний переказ опов?да?, що коли Йоану стало в?домо про причину його переведення в Сиб?р , то в?н пророчо сказав: ≪ Так, далеко мен? ?хати, але в?н буде ще дал? мене≫ ^{[6] :3} (пророцтво пов'язують з опалою ? посиланням Меньшикова в м?сто Берез?в, розташований п?вн?чн?ше Тобольська) . За ?ншою верс??ю, причиною зведення Йоанна в митрополити була реакц?я Петра I на написаний ним ≪Синаксарь≫ про Полтавську битву ^[16] .

По?здка до Сиб?ру зайняла к?лька м?сяц?в. В дороз? ?ван писав автоб?ограф?чний щоденник ≪Подорожн?й≫, призначений для черн?г?всько? пастви. До Тобольська прибув 14 серпня 1712 року, в?дв?дав Знаменський монастир ? знову повернувся на судно. Наступного дня на свято Усп?ння в?дбувся його урочистий вх?д в м?сто, де в Соф?йсько-Успенському собор? в?н в?дслужив л?тург?ю ? вступив в управл?ння ?парх??ю ^{[6] :4} . У справах управл?ння спочатку не мав пом?чник?в ? в?карний ?пископ Варлаам (Косовський) ще в 1710 роц? ви?хав до Москви ? в?дмовлявся повертатися назад. Йоан вибрав к?лька кл?рик?в, яким надав права в галуз? господарського управл?ння та церковного суду. Ними стали арх?мандрит Селенг?нського Тро?цького монастиря Миса?л, арх?мандрит Якутського Спаського монастиря Феофан ? арх?мандрит ?н?сейського Спаського монастиря ?лар?он (Лежайський).

Вв?рена Йоану Тобольська ?парх?я ? Сиб?рська митропол?я потребувала м?с?онерсько? д?яльност?, за яку в?н активно взявся. П?дтримку в цьому митрополиту надавав сиб?рський генерал-губернатор князь Матв?й Гагар?н. М?с?онери були спрямован? до остяк?в , вогулич?в та ?нших сиб?рських народ?в. За св?дченням етнографа Г. ?. Новицького , митрополит зум?в навернути в християнство одного з ≪князьк?в кошитських юрт≫, мусульманина, а також охрестив понад 300 його одноплем?нник?в ^[17] .

У 1714 роц? до Пек?ну п?д кер?вництвом арх?мандрита ?лар?она (Лежайського) Йоаном була спрямована духовна м?с?я ^[12] . Оф?ц?йним завданням м?с?? було задоволення духовних потреб албазинц?в (нащадк?в полонених рос?йських козак?в), але, кр?м цього, вона повинна була вести християнську пропов?дь, збирати матер?али про Китай ? сприяти дипломатам. Направлення до Пек?на духовно? м?с?? було особистою ?н?ц?ативою митрополита.

Особливо Йоан п?дтримував, в тому числ? ? власними коштами, слов'яно-латинську школу, засновану в 1703 роц? в Тобольську його попередником митрополитом Ф?лофе?м (Лещинським) . Для не? з Ки?ва та Черн?гова ним були запрошен? викладач?. У школ? навчалися д?ти не лише рос?йських переселенц?в, але ? кор?нних народ?в Сиб?ру. За зауваженням аг?ографа : ≪?дине у нього звеселяння було ? створення духовно? л?тератури≫. У цей пер?од ним був виконаний переклад на рос?йську мову твору н?мецького ченця ?рем?? Дрекселя ≪?л?отроп?он, або з'?днання людсько? вол? з Божественною волею≫ (ран?ше ?снував лише переклад на церковно-слов'янську мову). Книга була надрукована в 1714 роц? Черн?г?вською друкарнею (яка була в?дкрита Йоаном ще в пер?од його арх??пископства).

Митрополит Йоан активно розвивав буд?вництво храм?в, в тому числ? кам'яних. Т?льки в 1713 роц? ним було завершено буд?вництво церкви Спаса Нерукотворного (розпочато в 1709 роц?), розпочато буд?вництво нового арх??рейського будинку, освячена церква Миколая Чудотворця з боковим в?втарем на честь Вознес?ння Господнього б?ля м?ських ст?н. Храми зводилися ? в м?сцях проживання кор?нних сиб?рських народ?в, як? наверталися м?с?онерами в християнство. Йоан активно займався благод?йн?стю, до к?нця його життя в Тобольську ?снувало близько двадцяти богад?лень .

9 червня 1715 року Йоан в?дслужив л?тург?ю , а пот?м влаштував трапезу для духовенства ? жебрак?в, де сам прислужував гостям. Оп?сля п?шов у сво? поко?, в яких на наступний ранок був виявлений мертвим у молитовному положенн? на кол?нах перед ?лл?нською Черн?г?вською ?коною Божо? Матер?. Т?ло святителя довгий час не хоронили, чекаючи повернення з м?с?онерсько? по?здки митрополита Ф?лофея, який повинен був очолити поховання. Митрополит був похований з в?дсп?вуванням за чернечим чином в дерев'ян?й прибудов? Соф?йського собору на честь преподобних Антон?я ? Феодос?я Печерських. Над його надгробком, ймов?рно, святителем Антон??м (Стаховським) , був пом?щений в?ршований напис. ?кона Богородиц?, перед якою Йоан молився перед смертю, була пом?щена у в?втар? прид?лу ? стала шануватися чудотворною п?д ?м'ям Тобольський образ Божо? Матер?.

У 1741 роц? дерев'яний в?втар через стар?сть був роз?браний, ? могила Йоана Максимовича опинилася просто неба б?ля п?вн?чно? ст?ни собору. У 1753 роц? шанувальники святителя з?брали пожертвування ? в?дновили прид?л, освятивши його в ?м'я Йоана Златоустого, небесного покровителя митрополита. Могила Йоана розташована б?ля право? ст?ни в?втаря, над нею встановили р?зьблений надгробок ? портрет святителя.

На початку XIX стол?ття в прибудов? з'явилася тр?щина, що йде в?д склеп?ння до могили. Для проведення реставрац?йних роб?т тобольський арх??пископ ?вген?й (Казанцев) в 1826 роц? направив в Синод запит, на який над?йшло така вказ?вка: ≪Перекласти останки митрополита Йоана в нову труну ? перенести на ?нше м?сце, але в тому ж в?втар? … ? без розголосу≫. 5 вересня того ж року могила була розкопана, ? в трун? були виявлен? незотл?лим клобук ? мант?я, що покривають останки. Не розкриваючи ?х, а простягнувши п?д ними полотно тканини, ?х переклали в нову труну ? закрили пеленою, труну обв'язали шнуром ? скр?пили арх??рейською печаткою. За участю м?ського духовенства труну перенесли в нову могилу в л?в?й частин? в?втаря б?ля жертовника, в не? пом?стили також дошки в?д старого гробу ? зверху встановили дерев'яний надгробок.

У 1844 роц? на грош? купця Н. Ф. Мясникова над могилою Йоана був встановлений мармуровий пам'ятник у форм? стовпа, ув?нчаного митрою з хрестом, омофором . Його обнесли чавунною реш?ткою з пам'ятною дошкою. Поруч з цим надгробком встановили ?нший мармуровий пам'ятник з портретом святителя, прикрашеним ср?блом ? дорогоц?нними каменями . У 1868 роц? прид?л був перебудований, ? м?сце поховання Йоана виявилося всередин? основного простору собору.

З 1798 року в пам'ятн?й книз? собору записувалися чудеса за посередництвом святителя. З 1879 року в день його смерт? в Тобольську став щор?чно в?дбуватися урочистий хресний х?д . У 1891 роц? ?пископ Тобольський ? Сиб?рський Юстин (Полянський) зробив розпорядження:

… В Йоано-Златоуст?вськ?й прибудов? протягом року, кр?м великих пост?в, на вс? майбутн? часи нев?дкладно чинен? були Божественн? л?тург??, з поминанням Святителя Йоана за упок?й ? панахидами по ньому. Та нехай зараху? його Господь Бог до лику святих угодник?в Сво?х, ? молитвами його помилу? ? спасе нас гр?шних, шанувальник?в свято? пам'ят? його!

Розпорядження було пом?щено в рамку ? пов?шено б?ля в?кна поряд з гробницею митрополита. На пам'ятник святителю ?пископ Юстин поклав також м?дний в?нок з хрестом. У 1892 роц? на гробницю митрополита для читання прочанами поклали видання перекладеного ним "?Л?ОТРОП?ОН"у. У 1900 роц? зам?сть мармурового надгробка за розпорядженням ?пископа Антон?я (Каржав?на) була споруджена ср?бна рака з позолоченою покровом, на ?? кришц? пом?стили образ Йоана Златоустого.

Тобольський ?пископ Варнава (Накроп?н) був прихильником якнайшвидшо? канон?зац?? святителя. В?н в 1913 роц? у зв'язку з наближенням двохсотр?ччя з дня смерт? Йоана в?д ?мен? з'?зду духовенства ? церковних старост Тобольсько? ?парх?? направив в Свят?йший правлячий синод ? ?мператору Микол? II клопотання про канон?зац?ю митрополита. У в?дпов?дь Синодом було рекомендовано провести огляд останк?в ? вивчити пов?домлення про чудотворення за молитвами до нього.

?пископ Варнава, виконуючи вказ?вку Синоду, 16 жовтня 1914 року разом з ком?с??ю п?дняв з? склепу останки святителя, зм?нив на них облачення ? переклав у спец?ально приготовлену раку. У процес? перенесення ком?с?я оглянула останки, ? було заявлено про ?х нетл?ння: ≪ Господь прославив Свого угодника нетл?нням ? пахощами к?сток, под?бно до б?льшост? святител?в Церкви ? преподобних Серг?я Радонезького , Серафима Саровського та ?нших. ≫

У с?чн? 1915 року ?пископ Варнава написав допов?дь Свят?йшому синоду про результати роботи ком?с??, а також про заф?ксован? сорок випадк?в чудесно? допомоги за молитвами до святителя Йоана. Священний синод визнав пов?домлення Варнави недостатн?м ? ухвалив р?шення провести необх?дне для канон?зац?? розсл?дування. Його доручили провести митрополиту ?ркутському Серафиму, який п?д час в?дв?дин Тобольська оглянув останки Йоана ? опитав прихожан.

У серпн? 1915 року п?сля прийняття ?мператором Миколою II звання Верховного головнокомандувача ?пископ Варнава направив йому в?тальну телеграму з проханням дозволити прославити Йоана Тобольського. В?дпов?дь ?мператора була суперечлива: ≪Просп?вати величання можна, прославити не можна≫ (величання не прославленим до лику святих не сп?вають). Варнава 27 серпня п?зно увечер? при численному з?бранн? народу звершив молебень б?ля раки Йоана, але сп?вав тропар? святителя Йоана Златоустого з присп?вом ≪Святителю, отче Йоане, моли Бога за нас≫ ? т?льки на в?дпуст? явно пом'янув Йоана Тобольського. За такою ж схемою в наступн? дн? почалося регулярне служ?ння молебн?в.

Зв?стка про те, що трапилося д?йшло до Синоду, Варнаву викликали до Петрограда . На допит? перед членами Синоду в?н поводився р?зко, заявив, що ≪в?н зд?йснив канон?зац?ю за вказ?вкою згори≫, ?, незважаючи на вимогу не залишати столицю, повернувся до Тобольська. Синод ухвалив р?шення визнати вчинене Варнавою прославляння Йоана нед?йсним ? пов?домити про це Тобольського арх??рея ? його паству. Проте дане р?шення Синоду не було затверджено ?мператором, в?н дав доручення ≪зимово? сес?? Синоду переглянути це р?шення, причому, просив виявити поблажлив?сть до ?пископа Варнави, що д?яв ?з побожност?, а не з? злого нам?ру≫. У грудн? 1915 року за височайшим повел?нням в Тобольськ прибув арх??пископ Литовський Тихон (Беллав?н) . В?н справив огляд труни, опечатав його сво?ю печаткою, а також заф?ксував пов?домлення ще про низку випадк?в зц?лень.

20 с?чня 1916 року ?мператору була представлена синодальна допов?дь, що говорила про можлив?сть зробити канон?зац?ю митрополита Йоана. На допов?д? ≪ Государ ?мператор у 21-й день с?чня 1916 року власноруч зволив накреслити: ?Приймаю припущення Свят?йшого Синоду з розчуленням ? тим великим почуттям радост?, що в?рю в предстательство Святителя Йоана Максимовича, в цю годину випробувань, за Русь православну“ ≫. Ухвалою в?д 22? 23 с?чня того ж року Свят?йший Синод ≪постановив: доручити Преосвященному Митрополиту Московському сп?льно з Преосвященним Тобольським та ?ншими прибулими до Тобольська ??рархами зд?йснити 10-го червня цього року урочисте прославлення Святителя Йоана, Митрополита Тобольського ? Сиб?рського≫ ? про що в?щували паств? в ≪Д?янн?≫ (посланн?) Свят?йшого Синоду в?д 12 лютого 1916 року, затвердженому ? п?дписаному в зас?данн? Синоду 15 лютого .

10 червня 1916 року в?дбулося урочисте прославлення Йоана Тобольського, вчинене собором з тринадцяти арх??ре?в на чол? з митрополитом Московським ? Коломенським Макар??м (Невським) . Напередодн? 8 червня митрополит Макар?й особисто розкрив труну, омив мощ?, над?в на них нове облачення ? переклав ?х у ср?бний ковчег, який пом?стили в новий кипарисовий гр?б (труна ? ковчежець були виготовлен? на пожертвування москвич?в ? спец?ально привезен? до Тобольська на канон?зац?ю). Пропов?д? на всеношн?й (8 червня) ? заупок?йно? л?тург?? ( 9 червня ) виголошував прото??рей ?ван Восторгов.

У день канон?зац?? труна з мощами святителя Йоана була в?дкрита ? п?сля хресного ходу встановлена на соборн?й площ? для поклон?ння прибулим на урочистост? б?льш н?ж п'ятдесяти тисячам прочан. Мощ? повернулися в собор на наступний день, де ?х на час зд?йснення л?тург?? пом?стили на гор?шн? м?сце, а пот?м труну встановили на приготоване для нього м?сце в собор?. Було зачитано Д?яння Священного Синоду про канон?зац?ю Йоана, днем ??пам'ят? був обраний день його смерт? ? 10 червня (за юл?анським календарем).

Святковий молебень перед Соф?йсько-Успенським собором Тобольська в честь в?дкриття мощей Йоана Тобольського		Святитель Йоан (Максимович), митрополит Тобольський		Хресний х?д з мощами Йоана в день його канон?зац??

Першими в?дгуками в 1916 роц? на канон?зац?ю стало присво?ння Тобольському вчительському ?нституту ?мен? Йоана Максимовича ( 11 червня ) та освячення престолу храму в сел? Мало-Чаусова (Курганський пов?т) в ?м'я новопрославленого святого ( 12 червня ). В Тобольськ над?йшли численн? телеграми в?д тих, хто не зум?в при?хати на урочистост?: високопоставлених ос?б (?мператора Миколи II , ?мператриц? Олександри Федор?вни, велико? княгин? ?лизавети Федор?вни, черн?г?вського арх??рея та ?нших).

У 1919 роц? Тобольськ був зайнятий Червоною арм??ю , перед вступом в?йськ в м?сто мощ? святителя пом?стили в п?двал Покровського собору, зв?дки ?х п?дняли в 1920 роц?. 10 жовтня 1922 року мощ? святителя Йоана були розкрит? за розпорядженням Тюменського губвиконкому. Розтин проходив на паперт? Покровського собору, був влаштований антирел?г?йний м?тинг. П?сля розтину мощ? деякий час залишалися в собор?, а пот?м були передан? в антирел?г?йний в?дд?л кра?знавчого музею, в?дкритого в арх??рейському будинку.

У червн? 1946 року арх??пископ Новосиб?рський ? Барнаульський Варфолом?й (Городцов) в?дв?дав Тобольськ ? оглянув мощ?. У липн? того ж року в?н звернувся до патр?арха Алекс?я I за п?дтримкою в питанн? повернення мощей Церкв?; також 2 березня 1947 року направив клопотання до Ради у справах РПЦ при Рад? М?н?стр?в СРСР , яке було задоволено, та 14 червня мощ? святителя були повернут? до Покровського собору.

У 1984 роц? з благословення патр?арха Пимена в день пам'ят? святого було встановлено святкування на честь Собору Сиб?рських святих. В тому роц? напередодн? свята на мал?й веч?рн? ?пископ Омський ? Тюменський Максим (Кроха) б?ля раки з мощами святителя Йоана прочитав акаф?ст святому ? освятив ?кону Собору Сиб?рських святих, написану ?конописцями майстерн? Московсько? Патр?арх?? .

3 кв?тня 2001 року по рапорту митрополита Ки?вського ? вс??? Укра?ни Володимира (Сабодана) Священний синод РПЦ встановив у третю Нед?лю п?сля П'ятидесятниц? святкування Собору Галицьких святих, включивши в нього ?м'я святителя Йоана.

5 грудня 2003 року з благословення Патр?арха Московського ? вс??? Рус? Алекс?я II було встановлено святкування Собору Брянських святих, до якого ув?йшло ?м'я Йоана Тобольського. Святкування в?дбува?ться в нед?лю напередодн? дня пам'ят? благов?рного князя Олега Брянського ( 20 вересня [3 жовтня]).

?конограф?я святителя Йоана склалася п?сля його канон?зац??. Перш? його ?конописн? зображення були створен? в 1916 ? 1917  рр. в Сиб?ру та в Укра?н? , колишн?х м?сцях його церковного служ?ння. За основу ?конописних зображень були взят? ранн? живописн? зображення митрополита.

В?домий прижитт?вий портрет- парсуна Йоана (Максимовича), написаний наприк?нц? XVII ? початку XVIII стол?ть. Вважа?ться, що на ньому найб?льш точно передан? риси обличчя святителя. Сам портрет не пережив епоху радянського правл?ння, зображення в?домо з публ?кац?й початку XX стол?ття. Портрет належить до традиц?йних зразк?в укра?нсько? портретного живопису. На ньому Йоан зображений у сан? арх??пископа Черн?г?вського. В?н одягнений в багате арх??рейське облачення, в праву руку пом?щений арх??рейський жезл, в л?ву ? хрест. По боках в?д святителя зображен? герб ? монограма. З особливостей зовн?шност? вид?ляються велика статура, н?с з горбинкою, невелик? оч? з гострим поглядом з-п?д бр?в.

При п?дготовц? до канон?зац?? митрополита Йоана ?пископ Варнава в березн? 1916 року отримав в?д Синоду доручення представити ≪?конне зображення святителя, в?дпов?дне ?сторичним в?домостям про святителя, для схвалення, як зразка для ?кони≫. Було представлено 7 зображень, ? ком?с?я як зразок для написання ?кон вибрала гравюру до б?ограф?? митрополита, опубл?ковану в журнал? ≪Мандр?вник≫ (с?чень 1864 ). На н?й представлено поясне зображення святителя в б?лому клобуку, мант??, з панаг??ю, права рука складена в жест? благословення, а в л?ву пом?щений арх??рейський жезл без сулка .

До урочисто? канон?зац?? святителя ≪Тобольський ?парх?альний книжковий склад≫ в травн? замовив ?кони святителя найкращим петроградським ? московським живописцям. ?х виконали як в аналойних , так ? ?коностасних розм?рах. До липня 1916 ц? ?кони прикрасили храми Тобольсько? ?парх??. Одна з цих ?кон використовувалася в чин? канон?зац??.

П?сля встановлення в 1984 роц? святкування Собору Сиб?рських святих зображення ?оанна Тобольського було пом?щено ?конописцями майстерн? Московсько? Патр?арх?? в центр? першого ряду святих на ?кон? цього свята. Наприк?нц? 1990-х рок?в почали писати ?кони святителя ?оанна на основ? класичного давньоруського канону, взявши за зразок житейну ?кону святителя Алекс?я роботи Д?он?с?я , створену в 1480-х роках. Так? ?кони були написан? в ?конописних школах Тобольсько? духовно? сем?нар?? та Московсько? Духовно? академ?? .

?оанн Максимович був самим пл?дним поетом початку XVIII стол?ття ? ним було написано к?лька десятк?в тисяч в?ршованих рядк?в. Однак серед сучасник?в його л?тературний талант не отримав найвищо? оц?нки. Так, Димитр?й Ростовський в 1708 роц? писав Стефану Яворському: ≪ Книга в?рш?в друкованих <Богородице Д?во …> над?слана мен?: Бог дав тим в?ршописцям друкарню, ? полювання, ? грош?, ? в?льне життя: мало кому потр?бн? реч? на розум приходять ≫, а Ант?ох Кантемир вказував, що в ≪Алфав?т?≫ ≪н?чого путнього не знайдеш≫. Сучасники ?оанна, особливо столичн? поети, сприймали його численн? художн? тропи, що мали на мет? зм?цнити християнськ? почуття читач?в, як прояв поганого смаку. Незважаючи на це, твори ?оанна неодноразово перевидавалися в XVIII?XIX стол?ттях.

Ймов?рно, учителем ?оанна був Лазар (Баранович) , в?д нього в?н придбав ≪характерну для укра?нського бароко XVII стол?ття установку на самоц?нн?сть в?рша≫. У творах ?оанна Максимовича простежу?ться також декларативна в?дмова в?д ориг?нально? творчост?: ≪ Не нове аз пишу, з святих збираю <…> слово багатьма римами розширююч? ≫ або ≪ Не даром п?сася, в?д багатьох збираючи ≫. Це поясню?ться тим, що ?оанном було зроблено багато переклад?в ? комп?ляц?й з твор?в як класичних православних богослов?в, так ? з праць сучасних йому ?вропейських протестантських автор?в. Переклади виконувалися ?оанном на церковно-слов'янську мову ≪ з окремими вкрапленнями полон?зм?в, латин?зм?в та варваризм?в петровського часу, точн? ? сл?дують стил?стиц? ориг?налу ≫. Практично вс? твори митрополита ?оанна були видан? друкарнею болдинского монастиря в Черн?гов?.

• ≪Феатрон повчальний, або повчальне зерцало для цар?в, княз?в ? деспот?в≫ або ≪Зерцало в?д Писання Божественнаго≫ ( 1705 ) ? переклад твору папського канон?ка Амврос?я Марл?ана ≪Театр пол?тичний≫, виданого в Рим? в 1631 роц?. Присвячений генеральному судд? В. Л. Кочубею. В одному з видань твори пом?щен? три пропов?д? ?вана, написан? ним п?д час перебування пропов?дником Ки?во-Печерського монастиря. В?дзначають, що в основному вони представляють комп?ляц?? пропов?дей ?оанна Златоуста;
• ≪Алфав?т, складений в?д писань≫ ( 1705 ) ? коротк? житт?писи святих ? пустельник?в, а також ?х вислови, написан? силлаб?чеським? в?ршами. Центральне м?сце займа? ≪Жит?? Олекс?я чолов?ка Божого≫, так як книга була присвячена царевичу Олекс?ю Петровичу. У жит?? апостола Петра ?оанн включив панег?рик Петру I;
• ≪В?рш? ? три пропов?д?≫ ( 1705 );
• ≪Богородице Д?во радуйся≫ ( 1707 р?к) ? в?ршоване тлумачення на Богородичну молитву ? опис чудес Богородиц?, частина в?домостей була запозичена з твору Димитр?я Ростовського ≪Руно орошене≫. Це найб?льший поетичний тв?р ?оанна, який нал?чу? 23 тисяч? рядк?в;
• ≪Псалом п'ятдесятий, в?д Писання взятий≫ (1707 р?к) ? тлумачення на 50-й псалом з переказом ?стор?? про розсудливого розб?йника;
• ≪Роздуми про молитву Отче Наш≫ ( 1709 ) ? в?ршований виклад р?зних святоотецьких тлумачень молитви.
• ≪Осьми ?вангельських блаженств≫ ( 1709 ) ? тлумачення на ?вангельськ? блаженства у в?ршах;
• ≪Царський шлях хреста Господнього, який п?дносить в життя в?чне≫ (1709) ? переклад з латин? книги бенедиктинського ченця Бенедикта Хефта (англ.) ≪Regia via crucis≫ ( 1635 ). Книга побудована у форм? запитань заблукавшо? в л?с? д?вчини, на як? да? в?дпов?д? ангел. Кр?м цитат з? Священного Писання, наводяться численн? цитати з Отц?в Церкви, в тому числ? ? сх?дних, що св?дчить про переробку ?оанном твор?в Хефта;

• ≪Богомисл?? на користь правов?рним≫ ( 1710 ) ? зб?рник статей, що в?дносяться до р?зних предмет?в в?ри ? моральност?, переклад твору Йоганна Герхарда ≪Meditationes sacrae ad veram pietatem excitandam≫ ( 1606 ). Перше видання ≪Богомисл??≫ було присвячено ?оанном митрополиту Стефану (Яворському), затятому супротивнику лютеранства, а друге ? Петру I. П?сля смерт? ?оанна в його переклад? була побачена ≪многая люторская противность≫, ? в 1720 роц? книгу заборонили. На думку арх??пископа Ф?ларета (Гум?левського), в указ? Сенату було багато переб?льшень;
• ≪?л?отроп?он, або сообразован?я людсько? вол? з Божественною Волею≫ ( 1714 ) ? переклад з латин? твору н?мецького письменника ? католицького пропов?дника ?рем?? Дрекселя. Тв?р Дрекселя було взято ?оанном за основу ? доповнено його власним богословським баченням проблеми узгодження Божественно? ? людсько? вол?, заснованому на думках Отц?в Церкви. Цей тв?р ?оанна ≪наст?льки орган?чно ув?йшов в коло популярного православного повчального читання, що вже нерозривно пов'язують ?з ?м'ям свого перекладача≫. Популярн?сть ≪?Л?ОТРОП?ОН≫ поясню?ться тим, що в ньому складн? богословськ? питання роз'яснюються р?зними розпов?дями ? прикладами, взятими з? Святого Письма ? жит?й святих;
• ≪? подорожн?й з Черн?гова в Сиб?р≫ ? велике в?ршоване автоб?ограф?чне опов?дання, написане ?ваном по дороз? в Тобольськ ? розпов?да? про його життя п?сля в?д'?зду з Черн?гова. У ≪подорожньому≫, кр?м докладного опису подорож? ?оанна з Черн?гова до Тобольська, включаючи зведення в сан митрополита в Москв?, м?стяться його ф?лософськ? та богословськ? роздуми.

• О. ?. Травк?на . Максимович ?оанн [ Арх?вовано 13 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2009. ? Т. 6 : Ла ? М?. ? С. 459. ? ISBN 978-966-00-1028-1 .

• ≪Путник≫ ? автобиографическое сочинение святителя Иоанна (Максимовича) (подгот. к публикации А. Е. Жуков) // Вестник церковной истории. 2012. № 1/2 (25/26). С. 5?115.
• Иоанн (Максимович Иван) // Православная энциклопедия. ? М., 2010. ? Т. 23. ? С. 219?230. ? ISBN 978-5-89572-042-4 .
• Жития сибирских святых / Сергий (Соколов), епископ. ? Новосибирск: Новониколаевск, 2007. ? 288 с. ? ISBN 5-88013-010-X .
• Денисов М., протоиерей. Святитель Иоанн Тобольский и история его прославления // Сибирь православная: Журнал. ? Новосибирск, 2007. ? № 1. ? С. 2?8.
• Сулоцкий И. А. Жизнь Иоанна Максимовича, митрополита Тобольского. ? М., 1849.
• Скосырев Н. Очерк жития митрополита Тобольского и всея Сибири Иоанна Максимовича. ? М., 1892.
• Фомин С. В. Последний Царский Святой. ? М.: Паломник, 2003.
• Соловьёв Ю. П. Святитель Иоанн Максимович // Вопросы истории. ? 2013. ? № 2. ? С. 122?133.

?оанн Тобольський у сестринських В?к?про?ктах
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Генеалог?я на Родовод? ?
	?оанн Тобольський у В?к?сховищ? ?

• Святитель ?оанн (Максимович), митрополит Тобольський
• Максимович ?ван [ Арх?вовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Буенос-Айрес, 1960. ? Т. 4, кн. VII : Л?тери Ле ? Ме . ? С. 898. ? 1000 екз.

Генеалог?я та некропол?стика Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Index Theologicus Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Prabook Дов?дков? видання Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries Нормативний контроль FAST :  334702 · Freebase :  /m/02mjqw · GND :  129622907 · ISNI :  0000000382169995 · LCCN :  no94003180 · MAK :  9810641081105606 · NKC :  js2005258005 · NLG :  341631 · NLP : a0000003582202 · NUKAT :  n2013123342 · VIAF :  316026949