Золото Рейну

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Опера ≪Золото Рейну≫
н?м. Das Rheingold [1]
На прем'?р? ≪Золота Рейну≫, 1876
Композитор Р?хард Вагнер [1]
Автор л?брето Р?хард Вагнер [1]
Мова л?брето н?мецька
Джерело сюжету скандинавська м?фолог?я
Жанр опера [1]
К?льк?сть д?й 4 Д?я (театр) [1]
Р?к створення 1854
Перша постановка 22 вересня 1869 [1]
М?сце першо? постановки Мюнхен
?нформац?я у В?к?даних

CMNS:  Золото Рейну у В?к?сховищ?

Зо?лото Рейну≫ ( н?м. Das Rheingold ) ? опера на одну д?ю н?мецького композитора Р?харда Вагнера , пролог циклу ≪Перстень Н?белунга≫ .

Л?брето всього циклу було написано Вагнером у Цюриху в 1849 ? 52 роках. Музика до опери складена в 1852? 54 роках там же. Вперше опера була поставлена 22 вересня 1869 року в Мюнхен? п?д орудою Франца Вюльнера ; Вагнер залишився незадоволений цим, оск?льки був переконаний, що тетралог?я повинна ставитися в повному обсяз?, але цей задум зд?йснився лише в 1876  роц? на першому Байройтському фестивал? : ≪Вальк?р?я≫ була представлена 13 серпня , диригував Ганс Р?хтер .

Опера ≪Золото Рейну≫ в?др?зня?ться надзвичайно довгим часом знаходження в одн?й тональност? ? тональн?сть м?-бемоль мажор асоц?ю?ться у автора з зорею св?ту, в ц?й тональност? (без жодних в?дхилень) опера звучить в?д початку протягом 136 такт?в. Кр?м того, це одна з найдовших опер без антракту ? ?? тривал?сть вар?ю?ться в?д 2 годин 20 хвилин до 2 годин 50 хвилин, залежно в?д узятих темп?в.

Д?йов? особи

[ ред. | ред. код ]

Боги:

  • Вотан , владика бог?в ? людей ? бас або баритон
  • Фр?кка , дружина Вотана, богиня шлюбу ? мецо-сопрано
  • Фрея , сестра Фр?кки, богиня любов?, молодост? та краси ? сопрано
  • Логе , нап?вбог вогню ? тенор
  • Ерда, богиня земл? та дол? ? контральто
  • Доннер , брат Фре?, бог грому ? бас
  • Фро , брат Фре?, бог весни та сонця ? тенор

Велетн?:

  • Фазольт, велетень, закоханий у Фрею ? бас або баритон
  • Фафнер, велетень, брат Фазольта  ? бас

Н?белунги:

  • Альбер?х, гном  ? баритон
  • М?ме, гном, брат Альбер?ха, коваль  ? тенор

Доньки Рейну:

  • Во?л?нда, русалка, дочка Рейну ? сопрано
  • Вель?унда, русалка, дочка Рейну ? сопрано або мецо-сопрано
  • Флосх?льда, русалка, дочка Рейну ? мецо-сопрано

Сцена перша

[ ред. | ред. код ]

У глибинах Рейну . Русалки Во?л?нда, Вель?унда ? Флосх?льда весело граються. Неспод?вано з'явля?ться н?белунг Альбер?х (потворний гном ? король карлик?в-н?белунг?в, мешканц?в земних надр ), домагаючись ?х кохання. Русалки насм?хаються над ним, дражнять та т?кають в?д Альбер?ха.. Неспод?вано пром?нь сонця пада? на вершину скел?, ? та почина? св?титися ? це Золото Рейну. Русалки зачарован? його блиском. Вражений побаченим, Альбер?х випиту? у них та?мницю золота: той, хто в?дкине любов ? ску? к?льце з цього золота, стане володарем св?ту. Хоча Дочки Рейну повинн? збер?гати та?мницю скарбу, вони не бачать в хтивому Альбер?ху загрози, адже в?н б?льше вс?х бажа? любов?, а значить не здатний вкрасти золото. Але жад?бний Альбер?х проклина? любов ? заволод?ва? золотом (≪Bangt euch noch nicht?≫, ≪Я вам см?шний?≫) п?д в?дчайдушн? вигуки дочок Рейну.

Сцена друга

[ ред. | ред. код ]
О. Я. Голов?н . Фафнер. Еск?з для постановки в Мар??нському театр? ( 1905 )

Одноокий верховний бог Вотан , спить на вершин? гори, з прекрасним замком позаду нього. Його дружина Фр?кка будить його ? вони разом милуються ст?нами замку, спорудженого для бог?в велетнями Фазольтом ? Фафнером. Фр?кка нагаду? Вотану об?цянку дану велетням ? за спорудження замку Вотан повинен подарувати ?м за це ?? сестру Фрею , богиню краси ? молодост?. Фр?кка хвилю?ться за сестру, але Вотан запевня? ?? що п?вбог вогню Логе знайде можлив?сть ?ншого платежу.

До них в пан?ц? виходить Фрея, в?дразу за нею йдуть велетн? Фазолт ? Фафнер. Велетн? вимагають свою нагороду (≪Sanft schlob Schlaf dein Aug '≫; ≪Тв?й сон солодкий був≫). Фафнер нагаду?, що влада Вотана трима?ться договорами, вир?зьбленими на його спис?, серед них ? об?цянка дана г?гантам, яку Вотан не може порушити. До Фре? ?дуть на допомогу брати: Фро , бог весни, ? Доннер , бог грому, але вони безсил?, так як Вотан не може дозволити застосування сили для роз?рвання угоди ? чека? на появу хитрого Логе, п?вбога вогню, з р?шенням.

По прибуттю Логе пов?домля? сумн? новини: нема? н?чого ц?нн?шого за кохання, тому не може бути ?ншо? плати н?ж Фрея. Логе зм?г в?дшукати т?льки один випадок, коли хтось добров?льно в?дцурався кохання заради чогось ?ншого: Альбер?х, володар Н?белунг?в, в?дцурався кохання, вкрав золото Рейна ? викував з нього могутн?й маг?чний перстень.

Вс? починають обговорювати маг?чний перстень ? його сили, ? кожен ? кожна знаходять гарн? причини аби ним волод?ти.

Фафнер пропону? ?ншу угоду: велетн? згодн? прийняти скарб н?белунга в якост? плати зам?сть Фре?, та до отримання золота беруть Фрею в заручниц?, погрожуючи лишити ?? нав?ки поки боги не викуплять ?? золотом н?белунга до к?нця дня.

Саме золот? яблука Фре? давали богам в?чну молод?сть та юн?сть. Розлучившись з нею, боги одразу ж стар?ють та слабшають. Щоб повернути Фрею, Вотан ? Логе спускаються в край н?белунг?в за золотом.

Сцена третя

[ ред. | ред. код ]

У Н?бельхейм?, глибок?й п?дземн?й ущелин?, Альбер?х поневолив ус?х ?нших гном?в-н?белунг?в силою персня. В?н змусив свого брата М?ме скувати для нього чар?вний шолом Тарнхельм. Демонтсруючи силу шолома Альбер?х ста? невидимим, що дозволя? йому краще знущатись над сво?ми п?дданими.

Коли Логе ? Вотану прибувають у Н?бельхейм, М?ме розпов?да? ?м про страждання н?белунг?в п?д владою Альбер?ха. Альбер?х поверта?ться, наказуючи сво?м рабам з?брати величезну купу золота. В?н вихваля?ться богам сво?ми планами поневолити увесь св?т за допомогою персня.

Логе пита? як в?н може захиститись в?д крад?жки поки спить. Альбер?х хвалиться, що шолом захистить його, бо Тарнхельм робить того, хто його одяга?, невидимим або м?ня? його зовн?шн?сть. Логе сумн?ва?ться що це можливо ? просить продемонструвати силу шолома, на що Альбер?х перетворю?ться у величезного зм?я. Логе робить вигляд, що дуже злякався, ? пита? чи може Альбер?х перетворитись на щось мале, адже це було б дуже корисно для ховання. Коли Альбер?х перетворю?ться на жабу, боги забирають у нього шолом ? беруть його в полон.

Сцена четверта

[ ред. | ред. код ]

Палац бог?в на вершин? гори. Вотан ? Логе вимагають у Альбер?ха золото н?белунг?в в обм?н на свободу. Альбер?х, зв'язаний, за допомогою чар?вного к?льця наказу?, щоб н?белунги принесли вс? скарби як викуп за його життя. В?н просить повернути йому чар?вний шолом, але Логе лиша? його соб? як частину викупу.

Альбер?х плека? над?ю лишити соб? перстень, проте Вотан вимага? ? його, а на в?дмову насильно зрива? перстень з руки гнома. Альбер?х в безсил?й лют? виверга? прокляття: поки перстень не повернеться до нього, вс? хто ним волод?ють будуть жити в пост?йн?й тривоз?, ? будуть нев?дворотно пограбован? та вбит? за нього (≪Wie durch Fluch er mir geriet, verflucht sei dieser Ring!≫; ≪Ти прокляттям був народжений, ? будь проклятий, перстень м?й!≫). Вотан не слуха? його.

Повертаються велетн? ? Фрея, а з нею юн?сть бог?в. Фазольт, не бажаючи в?дпускати Фрею, вимага? щоб золота було ст?льки, щоб воно вкривало Фрею з голови до н?г. Золота не вистача?, ? Вотан змушений в?ддати шолом. Але Фазольт пом?ча? невелику щ?лину, через яку все ще видно одне око богин?. Логе каже що золота б?льше нема?, проте Фафнер, пом?тивши перстень на руц? Вотана, вимага? додати його до купи. Логе апелю? до того, що перстень належать дочкам Рейну, проте Вотан розгн?вано заявля?, що плану? лишити перстень соб?. На це велетн? забирають Фрею ? починають виходити.

?з земно? глибини виходить Ерда, богиня земл? ? мудрост?. Вона суворо дор?ка? Вотану, погрожуючи прокляттям н?белунга та вимагаючи, щоб в?н в?ддав прокляте к?льце (≪Wie alles war, weiß ich≫; ≪Про все, що сталося, я знаю≫). Наляканий Вотан кориться ? в?дда? перстень велетням.

Велетн? в?дпускають Фрею та починають д?лити золото, та тут же вступають у сутичку один з одним за волод?ння к?льцем: Фафнер вбива? Фазольта ? уходить з перснем. Нажаханий Вотан усв?домлю? силу прокляття Альбер?ха.

Тепер становище бог?в ста? ненад?йним. Доннер збира? хмари щоб очистити пов?тря, ? почина?ться гроза. Пот?м ударами блискавок в?н розс?ю? хмари, ? Фро простяга? веселковий м?ст до замку. Вотан веде вс?х бог?в та богинь до фортец?, яку назива? Вальгаллою . Однак Логе не йде з ними ? в?н спокушений думкою знищити зрадливих бог?в у вогн?, ? лиша?ться аби обм?ркувати цю ?дею.

Далеко внизу дочки Рейну, невидим?, просять повернути ?м ?хн? золото, звинувачуючи безсмертних у брехн? ? малодушност?.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в г д е Archivio Storico Ricordi ? 1808.

Посилання

[ ред. | ред. код ]