Зовн?шня Монгол?я ( монг. , Ар Монгол; маньчж. Tulergi Monggo ; кит. 外蒙古 ; п?нь?нь Wai M?ngg?, Вай Менгу ) ? адм?н?стративне об'?днання в склад? Китаю за час?в правл?ння маньчжурсько? династ?? Цин , що розташовувалось на територ?? сучасно? держави Монгол?я .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

1668 року ойратський Галдан-хан ( монг. Галдан бошигт хаан ,1671-1697) рушив на Халху ?з 30-тисячною арм??ю. Частина халхаських княз?в, налякана усп?хами Галдан-хана ? не бажаючи п?дкорятися йому, звернулася до цинських правител?в Китаю з проханням прийняти ?х у сво? п?дданство. На той час маньчжури вже волод?ли територ??ю П?вденно? Монгол??. Цинськ? правител? позитивно в?дпов?ли на прохання монгольських хан?в, ? 1691 року територ?я Халхи (П?вн?чно? Монгол??) також ув?йшла до складу Цинсько? ?мпер??.

Разом ?з новим статусом П?вн?чна Монгол?я отримала й нову назву ? ≪Зовн?шня Монгол?я≫, на в?дм?ну в?д П?вденно? Монгол??, яка оф?ц?йно називалася ≪Внутр?шньою Монгол??ю≫ ( монг. Дотоод Монгол , маньчж. Dorgi Monggo , кит. ?蒙古 , п?нь?нь Nei M?ngg?, Ней Менгу ). Таке протиставлення мало семантичне навантаження: Внутр?шня Монгол?я розташовувалась ближче до китайсько? столиц? ? б?льше контролювалася центральним урядом, натом?сть Зовн?шня Монгол?я мала певну автоном?ю.

При?днання Халхи до Китаю викликало протистояння м?ж Цинською ?мпер??ю та ойратським Джунгарським ханством . Сер?я ойратсько-маньчжурських во?н (1690-1697, 1715-1739, 1755-1759) ск?нчилася крахом Джунгар??. Сх?дну частину джунгарських земель (округ Кобдо) було при?днано до Зовн?шньо? Монгол??.

Остаточно в?йськово-адм?н?стративна система управл?ння Зовн?шньою Монгол??ю склалася в перш?й половин? XVIII ст. ? без сутт?вих зм?н про?снувала до 1911 року. Управл?ння зд?йснювалось на п?дстав? закон?в ? постанов, спец?ально розроблених цинським урядом для цього краю. Зовн?шню Монгол?ю, населення яко? становили, головним чином, халхасьц? та ойрати , було под?лено на 3 нам?сництва з центрами в Улясута? , Урз? та Кобдо . Управляння зд?йснювалось за зразками ?нших частин Цинсько? ?мпер??, але з урахуванням особливостей кочового господарства ? побуту м?сцевого населення.

ХХ стол?ття [ ред. | ред. код ]

Скориставшись революц?йними под?ями 1911-1913 рр. в Кита?, як? привели до повалення Цинсько? династ??, халхаськ? хани, за п?дтримки Рос?йсько? ?мпер?? , проголосили Зовн?шню Монгол?ю незалежною теократичною державою на чол? з богдо-ханом . Потр?йна рос?йсько-китайсько-монгольська угода, п?дписана у травн? 1915 року в Кяхт? , визначила новий статус монгольсько? держави, звела його до широко? автоном?? в склад? Китаю. Зовн?шня Монгол?я складалася з чотирьох халхаських аймак?в (Сецен-хан?в, Тушет-хан?в, Сайн-Нойон-хан?в ? Дзасагт-хан?в), ойратсько? област? Кобдо ? тувинсько? област? Танну-Урянхай .

1919 року ск?нчився короткий пер?од ?снування теократично? монарх??, Зовн?шня Монгол?я була окупована китайськими в?йськами, уряд Автономно? Монгол?? розпущений, натом?сть було введено китайську адм?н?страц?ю. Дал? була окупац?я кра?ни б?логвард?йськими й б?льшовицькими рос?йськими в?йськами. Врешт?, 1924 року, за участ? Радянського Союзу , було проголошено незалежну Монгольську Народну Республ?ку ( монг. Б?гд Найрамдах Монгол Ард Улс ). З 1991 року кра?на носить назву Держава Монгол?я ( монг. Монгол Улс ).

1921 роц? було також проголошено незалежн?сть Туви , 1944 року цей край був анексований Радянським Союзом ^[1] .

П?сля утворення незалежно? монгольсько? держави ≪Зовн?шня Монгол?я≫ перетворилася на ?сторичний терм?н. В Монгол?? його використання було фактично заборонене через традиц?йне сприйняття його в сенс? частини Китаю. ?ншою ? ситуац?я на територ?? Китаю. Уряд кра?ни визна? незалежну Монгол?ю ? на оф?ц?йному р?вн? використову? для ?? позначення терм?н ≪Держава Монгол?я≫ ( кит. 蒙古? , п?нь?нь Mengg? Guo, Менгу Гуо ), що в?дпов?да? оф?ц?йн?й монгольськ?й назв?, а не просто ≪Монгол?я≫ ( кит. 蒙古 , п?нь?нь M?ngg?, Менгу ), адже ця назва сприйма?ться як символ належност? до Китаю.

В?дбулося переосмислення терм?н?в серед монгол?в автономного району Внутр?шня Монгол?я, який лиша?ться в склад? Китаю. Зовн?шню Монгол?ю з 1947 року там називають монг. Ар Монгол , а Внутр?шню Монгол?ю ? монг. ?в?р Монгол . Перекладаються вони так само, монгольське ?в?р означа? ≪лоно, серце, душа≫ або ≪внутр?шн?й≫, а монгольське Ар  ? ≪задн?й≫ або ≪зовн?шн?й≫ ? семантично не пов'язане з належн?стю до Китаю. Водночас, обидв? Монгол?? сприймаються як дв? частини одного ц?лого.

Як синон?ми для ≪Зовн?шньо? Монгол??≫ ? ≪Внутр?шньо? Монгол??≫ застосовуються також назви ≪П?вн?чна Монгол?я≫ ( кит. 北蒙古 , п?нь?нь B?i M?ngg?, Бей Менгу ) ? ≪П?вденна Монгол?я≫ ( кит. 南蒙古 , п?нь?нь Nan M?ngg?, Нань Менгу ), в?дпов?дно. Ц? китайськ? терм?ни, м?ж ?ншим, використовують ? монгольськ? сепаратисти в Кита?.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Монгольская Народная Республика. Справочник. Редколлегия: Гатауллина Л.М., Дылыков С.Д., Казакевич И.С., Рощин С.К., Матвеева Г.С. Москва: Главная редакция восточной литературы издательства ≪Наука≫, 1986. с. 64-76, 89-96 (рос.)
• Большая Советская энциклопедия, т. 16. Мёзия ? Моршанск . Москва: Издательство ≪Советская энциклопедия≫, 1974, с. 500 Монголия Внешняя [ Арх?вовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine .] (рос.)
• П.П. Старицина. Москва. Монголия Внешняя [ Арх?вовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine .] . Советская историческая энциклопедия. Том 9. Мальта ? Нахимов. с. 607. М.: Издательство "Советская энциклопедия", 1966 (рос.)
• Huhbator Borjigin. The History and the Political Character of the Name of 'Nei Menggu' (Inner Mongolia). Inner Asia, Vol. 6, No. 1 (2004), pp. 61-80. ISSN   1464-8172 Abstract [ Арх?вовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine .] (англ.)
• Uradyn E. Bulag. Nationalism and Hybridity in Mongolia, р. 179-180 Naming and Categorizing Oxford: Clarendon Press, 1998. ISBN 978-0-19-823357-2 (англ.)

Тематичн? сайти Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я Нормативний контроль Freebase :  /m/012vx_

1. ↑ Олександр Никоноров. Коли розвалиться Рос?я: Чи стане Тува китайською пров?нц??ю Тану-Урянхай.? depo.ua, 2 кв?тня 2016 10:00 . Арх?в ориг?налу за 14 березня 2018 . Процитовано 4 травня 2021 .