Зате?мнюван? зо?р? ( затемнюван? зм??нн? ^[1] , затемнюван? подв??йн? ^[2] , фотометри?чн? подв?йн? ^[3] ) ? зорян? системи , в яких спостер?га?ться пер?одична зм?на блиску внасл?док затемнень одн??? зор? ?ншою.

Затемнення можуть спостер?гатися лише для тих систем, площина орб?ти яких близька до променя зору. На кривих блиску зазвичай спостер?гають глибок? головн? (первинн?) м?н?муми , як? повторюються з пер?одом, що дор?вню? орб?тальному, а м?ж ними ? м?лк?ш? вторинн? м?н?муми ^[3] . Ц? зм?ни блиску не означають, що в?дбува?ться ф?зична зм?на св?тност? самих з?р (хоча в т?сних подв?йних системах можуть в?дбуватися й ф?зичн? зм?ни).

Загальна к?льк?сть в?домих затемнюваних подв?йних становить б?льше п'яти тисяч ^[3] . Вивчення затемнюваних подв?йних координу?ться окремими ком?с?ями М?жнародного астроном?чного союзу : №26 ≪Подв?йн? й кратн? зор?≫, №27 ≪Зм?нн? зор?≫ та №42 ≪Т?сн? подв?йн? системи≫ ^[4] . Особлива увага, що прид?ля?ться таким системам досл?дниками, зумовлена тим, що подв?йн? системи надають ун?кальну можлив?сть визначення низки важливих характеристик з?р, особливо в тому випадку, якщо в?дом? в?дстан? до системи та крива зм?ни променевих швидкостей з?р, що входять до системи. За часом затемнення можна обчислити д?аметр зор? у частках великих п?восей ?хн?х орб?т , а пот?м ? ? в абсолютному вим?р?. За св?тн?стю й розм?рами з?р можна знайти ефективну температуру ?х поверхн?.

Класиф?кац?я затемнюваних з?р ? довол? складною. У четвертому виданн? загального каталогу зм?нних з?р (GCVS4) затемнюван? подв?йн? вид?лено в окремий клас ( E ), який под?ля?ться на типи за трьома ознаками ^{[5] [6]} :

1. За формою криво? блиску.
2. За ступенем заповнення компонентами ?х порожнини Роша .
3. За ф?зичними особливостями компонент?в.

Класиф?кац?я за кожною ознакою ? незалежною та ма? окрем? позначення. Якщо систему класиф?ковано б?льш, н?ж за одн??ю ознакою, вона отриму? два (чи нав?ть три) позначення, як? по?днують через косу риску (наприклад, E/DS або EW/DW/RS ).

Класиф?кац?я за формою криво? блиску ? традиц?йною та вважа?ться найпрост?шою, хоча й застар?лою ^[5] . Вт?м, вона п?дходить для спостер?гач?в ^[6] . За ц??ю ознакою затемнюван? подв?йн? под?ляють на три типи ^[3] :

• типу Алголя ( EA ) ? на крив?й блиску ч?тко вид?ляються м?н?муми, вторинний м?н?мум зазвичай слабший (може бути взагал? в?дсутн?м); м?ж затемненнями блиск системи майже пост?йний;
• типу β Л?ри ( EB ) ? крива блиску ма? два неч?тк? м?н?муми р?зно? глибини, а м?ж ними блиск неперервно зм?ню?ться;
• типу W Велико? Ведмедиц? ( EW ) ? на крив?й блиску два неч?тких м?н?муми приблизно однаково? глибини, м?ж ними блиск зм?ню?ться неперервно.

У нов?тн?й редакц?? ЗКЗЗ вид?лено в окремий тип зор?, як? затемнюються планетами ( EP ) ^[7] .

Под?л за ц??ю ознакою застосову?ться до будь-яких подв?йних систем (не лише затемнюваних). Под?ляють ?х на так? типи ^{[8] [5]}

• Розд?лен? системи ( англ. detached binaries ; типи D , DM , DS , AR , DW за GCVS4) ? обидв? зор? не заповнили сво? порожнини Роша. Припливн? викривлення невелик?, зор? збер?гають кулясту форму.
• Нап?врозд?лен? системи ( semi-detached binaries ; SD ) ? лише одна з з?р заповнила свою порожнину Роша, речовина ц??? зор? через внутр?шню точку Лагранжа почина? перет?кати на ?? супутника, форма зор? викривлю?ться.
• Контактн? системи ( contact binaries ; K , KE , KW ) ? обидв? зор? заповнили сво? порожнини Роша, вони мають викривлену ( ел?псо?дальну ) форму, ?нод? вся система занурена в сп?льну оболонку.

Ця класиф?кац?я зосереджу?ться на процесах, як? спричиняють зм?нн?сть.

ЗКЗЗ вид?ля? так? ф?зичн? особливост? компонент?в подв?йних з?р ^[6] :

• Система м?стить принаймн? одного г?ганта чи надг?ганта ( GS ).
• Система м?стить зорю Вольфа?Рай? ( WR )
• Система м?стить б?лого карлика ( DW )
• Одним з компонент?в ? ядро планетарно? туманност? ( PN )
• Система типу RS Гончих Пс?в ( RS )

Цей розд?л потребу? доповнення . (жовтень 2015)

• Астроном?чний енциклопедичний словник  / за заг. ред. ?. А. Климишина та А. О. Корсунь. ? Льв?в : Голов. астроном. обсерватор?я НАН Укра?ни : Льв?в. нац. ун-т ?м. ?вана Франка, 2003. ? 548 с. : ?л. ? ISBN 966-613-263-X .
• N.N. Samus, O.V. Durlevich (18-June-2015). GCVS Variability Types and Distribution Statistics of Designated Variable Stars According to their Types of Variability . Арх?в ориг?налу за 10 вересня 2015 . Процитовано 25 жовтня 2015 .
• Percy, J.R. (2007). Understanding Variable Stars . Cambridge University Press. ISBN   9781139463287 . Арх?в ориг?налу за 7 березня 2016 . Процитовано 25 жовтня 2015 .

  Затемнюван? зм?нн? зор?  на  YouTube

п о р Зм?нн? зор? Пульсуюч? Цефе?ди та под?бн? Цефе?ди класичн? II типу типу W Д?ви типу BL Геркулеса аномальн? (або типу BL Boo) типу RR Л?ри типу δ Щита типу SX Фен?кса RoAp-зор? Блакитно-б?л? з ранн?ми спектрами типу α Лебедя типу β Цефея Пов?льно пульсуюч? типу PV Телескопа Великоампл?тудн? пульсатори Довгопер?одичн? з п?зн?ми спектрами М?риди Нап?вправильн? зм?нн? Пов?льн? неправильн? зм?нн? ?нш? типу γ Золото? Риби типу RV Тельця Пульсуюч? б?л? карлики Еруптивн? Зор? до головно? посл?довност? Фуори Ae/Be-зор? Герб?га Ор?онов? зм?нн? Г?ганти та надг?ганти Яскрав? блакитн? зм?нн? типу R П?вн?чно? Корони ( типу DY Персея ) Жовт? г?перг?ганти Еруптивн? подв?йн? Зм?нн? подв?йно? пер?одичност? типу FS Великого Пса типу RS Гончих Пс?в ?нш? Спалахуюч? зор? (або типу UV Кита ) Оболонков? зор? (або типу γ Касс?опе? ) Зор? Вольфа?Рай? Зм?нн? типу λ Ер?дана Катакл?зм?чн? Наднов? типу I a b с типу II Нов? класичн? (NA, NB, NC) · повторюван? (NR) Карликов? нов? (або типу U Близнят) типу SS Лебедя типу SU Велико? Ведмедиц? типу Z Жирафи ?нш? Новопод?бн? (NL) Симб?отичн? (або типу Z Андромеди) поляри пром?жн? поляри типу AM Гончих Пс?в Обертальн? Некуляст? Ел?псо?дальн? зм?нн? ?з зоряними плямами типу BY Дракона типу FK Волосся Верон?ки ?з магн?тними полями типу α 2 Гончих Пс?в пульсар типу SX Овна Затемнюван? типу Алголя типу β Л?ри типу W Велико? Ведмедиц? Затемнюван? планетами   Портал ≪Астроном?я≫ · Зм?нн? зор? · В?к?сховище:Зм?нн? зор?