Запропаща грамота
рос. Пропавшая грамота
Жанр	пов?сть
Форма	опов?дання ? пов?сть
Автор	Микола Гоголь
Мова	рос?йська
Опубл?ковано	1831
Попередн?й тв?р	Травнева н?ч, або Утоплена
Наступний тв?р	Н?ч перед Р?здвом
Цей тв?р у В?к?сховищ?
Цей тв?р у  В?к?джерелах

≪Запропаща грамота (Бувальщина, розказана дячком ***сько? церкви)≫ ? пов?сть Миколи Васильовича Гоголя з циклу ≪Вечори на хутор? б?ля Диканьки≫ . Написана приблизно в 1829 ? 1831 роках .

Чорновий автограф пов?ст? написаний чорнилом на чотирьох аркушах великого формату (з оборотом) убористим почерком з численними поправками ? помарками. Заголовок в?дсутн?й. Текст чернетки ≪Пропало? грамоти≫ значно перевищу? за розм?ром остаточну, друковану редакц?ю, не маючи ск?льки-небудь принципово? в?дм?нност? в?д не? в сюжетному ? в стильовому в?дношенн?, проте да? численн? вар?анти ? двозначност?. При обробц? пов?ст? в?дпали ц?л? фрагменти, не включен? Гоголем в остаточну редакц?ю. Так, у друкований текст не ув?йшов н? докладний опис подорож? д?да з пекла на кульгавому, н? еп?зод з горщиками, як? надували щоки. В?дкинутий ряд колоритних деталей. Так, при характеристиц? д?да в чорнов?й редакц?? зазначалося, що в?н ≪один, бувало, ?нший раз виходив на ведмедя, а часом ? п'яти ос?б ум'яти йому було так само, як нашому брату в?дсп?вати нед?льний кондак ≫. Автограф пов?ст? не да? достатн?х даних для визначення часу ?? написання. Розпочато, мабуть, у 1828 роц?. П?дтвердженням цього ? лист Гоголя до матер? в?д 23 травня 1829 року, в якому в?н просив описати подробиц? р?зних карткових ?гор, популярних в укра?нському побут?. Публ?кац?я ≪Пропало? грамоти≫ у перш?й книз? ≪Вечор?в...≫ (цензурний дозв?л датований 26 травня 1831 року) означа?, що робота над пов?стю була завершена не п?зн?ше кв?тня?травня 1831 року.

У другому виданн? ≪Вечор?в...≫ 1836 року текст ≪Пропало? грамоти≫ був передрукований майже без зм?н, за винятком нечисленних зам?н окремих сл?в ? порядку сл?в у фразах. Однак наявн?сть цих правок св?дчить, що текст другого видання, мабуть, уважно читався Гоголем.

Опов?дь почина?ться з нар?кань опов?дача, Фоми Григоровича, на тих слухачок, що випитують у нього ≪яку-небудь страховинну казочку≫, а пот?м всю н?ч тремтять п?д ковдрою. Пот?м в?н розпов?да? ?стор?ю, що трапилася з його д?дом, якого гетьман послав з грамотою до цариц?.

Писар, пр?звища якого опов?дач не може згадати, покликав д?да й передав йому грамоту. Попрощавшись з дружиною ? д?тьми, д?д уже вранц? був у Конотоп? , де проходив ярмарок. З зашитою в шапку грамотою в?н п?шов пошукати соб? кресала й тютюну ? познайомився з гульт?пакою-запорожцем. До них пристав ще один гульт?пака ? вони вирушили дал? разом.

Увечер? д?дов? стало страшно в?д чутих в?д товариш?в опов?док. Тод? запорожець з?знався, що продав душу дияволу ? ц??ю ноч? наста? терм?н в?дплати. Д?д об?цяв не спати вноч?, щоб врятувати запорожця. Мандр?вники змушен? були зупинитися у найближчому шинку. Обидва д?дових попутника незабаром заснули, так що йому довелося нести варту наодинц?. Як м?г, боровся д?д з? сном, але мертвий сон зморив його, в?н прокинувся п?зно вранц? ? не знайшов н? запорожця, н? коней. Пропала ? д?дова шапка з грамотою, якою д?д вчора обм?нявся з запорожцем. Отож, д?д попросив поради у чумак?в , що були в шинку, ? нарешт? шинкар вказав, що шапка тепер у чорта , котрого треба шукати в л?с?, де живуть цигани .

Глухо? ноч? д?д п?шов за вказаною шинкарем стежкою в л?с?. Минувши вс? прикмети, д?д вийшов до багаття, навколо якого сид?ли ≪страшн? пики≫. Д?д розпов?в про свою справу, кинув ?м грош?, ? опинився в пекл? за одним столом з в?дьмами , чудовиськами ? чортами . Старша в?дьма запропонувала трич? з?грати в дурня: вигра? ? його шапка, програ? ? залишиться в пекл?. Обидва рази залишився дурнем д?д, а в трет?й раз здогадався перехрестити карти ? ? виграв. Так д?д отримав назад шапку, проте з коня лишилися сам? к?стки. За повел?нням чорта к?нь ожив ? перен?с д?да на дно величезного провалля.

Отямився д?д на стр?с? сво?? хати весь у кров?. Його дружин? ж уноч? снилося як у хат? оруду? нечиста сила. Д?д негайно посп?шив до цариц?. Там, надивившись дивин, д?д забув про чорт?в, але п?сля цього, ≪р?вно через кожен р?к, ? в той самий час≫, його дружина проти вол? пускалася в танок ? в будинку творилася р?зна чорт?вня.

• Пропала грамота (мультф?льм, 1945)
• Пропала грамота (ф?льм, 1972)

Микола Гоголь. Запропаща грамота. Пер з рос.: Леся Укра?нка та Михайло Обачний. // Вечерниц? (Опов?дання М. Гоголя). Пер з рос.: Леся Укра?нка та Михайло Обачний; п?д ред. Олени Пч?лки. Льв?в: Заходом М. Ткаченка; З друкарн? товариства ?м. Шевченка; П?д зарядом К. Бернадсського. 1885. 40 стор. ( pdf )