Законодавч? збори
(
фр.
Assemblee nationale legislative
) ? представницька установа з
законодавчою владою
, встановлена у
Франц??
конституц??ю 1791 року
. Збори пришли на зам?ну
Нац?ональним установчим зборам 1789?1791
.
Цим зборам, що складали ?дину палату ? м?стили 745 член?в, обраних на два роки, конституц?я давала право видавати закони (з в?дстрочкою
вето
короля
), вотувати податки, визначати к?льк?сть сухопутних та морських сил, оголошувати в?йну, ратиф?кувати мирн? ? комерц?йн? трактати ? порушувати через верховний суд справи проти м?н?стр?в, як? сам? не могли бути членами законодавчих збор?в. Уся ?стор?я законодавчих збор?в полягала в ?хн?й боротьб? з
Людовиком XVI
.
Нац?ональн? установч? збори 1789?1791 рок?в
саморозпустилися 30 вересня
1791
року. Зг?дно з позиц??ю
Робесп'?ра
жоден член Нац?ональних установчих збор?в не мав права бути в склад? Законодавчих збор?в. Законодавч? збори працювали зг?дно з положеннями
л?берально?
конституц?? 1791 року
. Попередн? збори залишили наступниц? порожню казну, недисципл?новану арм?ю та флот, ? величезн? внутр?шн? потряс?ння.
Незважаючи на обмежене виборче право, вибори
1791
року привели в законодавчу владу, можливо, нав?ть волею меншост? кра?ни, ос?б, як? бажали продовжувати революц?ю надал?. Ч?льне м?сце серед законотворц?в займали члени
клубу якоб?нц?в
? його прихильник?в по ус?й
Франц??
.
Вперше Законодавч? збори зустр?лись 1 жовтня
1791
року. Складалися вони з 745 член?в, ? як стверджували деяк? ?сторики, вони були в основному вих?дцями середнього класу, хоча ця думка не вважа?ться загальноприйнятою. Члени збор?в в б?льшост? були молодими ? недосв?дченими, ? оск?льки, жоден з них не брав участ? в зборах нац?онального масштабу, ?м в значн?й степен? не вистачало пол?тичного досв?ду. Вони, як правило, були людьми, що зробили пол?тичну кар'?ру у м?сцев?й пол?тиц?.
Прав?
у Законодавчих зборах (бажано розглядати як пом?рно правих, так як справд? прав? ?
≪монарх?сти≫
не були членами збор?в) становили 165 ос?б ?з
фельян?в
, що керувалися головним чином особами ззовн?, що унеможливлювало переобрання уже обраних член?в Законодавчих збор?в.
Л?в?
, дом?нуюча частина Законодавчих збор?в, складалась ?з 330
якоб?нц?в
, як? в подальшому стали в?дом?ш? як
жирондисти
. Л?в? в?дкрито проголошували антием?грантськ? та
антиклерикальн?
погляди. Також вони, хоча ? не в?дкрито, виступали за створення республ?ки. Ц? погляди п?дтримувалися б?льш?стю неприв?лейованого класу в
Париж?
? ус?й
Франц??
. Решта член?в, близько 250 ос?б, в основному не належали до жодно? парт??.
27 серпня
1791
року
Пильницька декларац?я
загрожувала Франц?? нападом сус?дньо?
Австр??
та
Прусс??
. ? хоча в оточенн? короля
Людовика XVI
так само як ? в кулуарах Законодавчих збор?в не боялися в?йни, ? нав?ть виступали за не?, все ж так? погляди призвели в кв?тн?
1792
року до першо? французько?
революц?йно? в?йни
.
У перш? дн? Законодавчих збор?в, король наклав
вето
на ?хн? довол? радикальн? закони, зокрема на:
- Законодавство про боротьбу з ем?грантами, прийнята 9 листопада
1791
року.
- Виконання положень
Цив?льного устрою духовенства
: 29 листопада
1791
року збори постановили, що кожен священнослужитель мав прийняти громадянську присягу упродовж в?сьми дн?в, ?з можлив?стю втратити пенс?? у випадку в?дмови. Король наклав вето на цю постанову.
Законодавч? збори, як? складались у б?льшост? ?з
якоб?нц?в
, усунули короля в?д розгляду законопро?кт?в. У цей момент
Франц?я
впала в хаос. Новий
антимонарх?чний
уряд не мав законодавчих основ ? спирався лише на громадську думку. В?дпов?дно, довготривал?сть ?снування такого уряду була п?д загрозою.
Законодавч? збори про?снували майже р?к (з
1 жовтня
1791
по
21 вересня
1792
) ? поступилися м?сцем
нац?ональному конвенту
.
- Законодательное собрание // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. изд. 4 доп.) ? СПб., 1890?1907.
(рос.)
- Chisholm, Hugh, ed (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
(англ.)