Завоювання угорцями Паннонського басейну
[1]
, також
Угорське завоювання
[2]
(
угор.
honfoglalas
: ≪завоювання батьк?вщини≫)
[3]
? це загальний терм?н ?сторичного пер?оду, що охоплю? другу половину
IX стол?ття
аж до
896
року, коли
давньоугорська конфедерац?я племен
на чол? з
Арпадом
?
Курсаном
переселя?ться з
П?вн?чного Причорномор'я
в
Паннон?ю
.
Угорськ? племена нап?вкоч?вник?в-скотар?в, батьк?вщиною яких сучасн? досл?дники вважають област? на сх?д в?д
Уралу
, у I тисячол?тт? нашо? ери переселилися, ?мов?рно, в басейн
Ками
, пот?м ? у причорноморськ? та приазовськ? степи ? тривалий час перебували п?д владою
хозар?в
.
Перед приходом угорц?в три ранньосередньов?чн? держави (
Перше Болгарське царство
,
Сх?дне Франкське корол?вство
?
Велика Морав?я
) воювали один з одним за контроль над
Паннонським басейном
. Вони ?нод? наймали угорську к?нноту. Таким чином, угорц?, як? жили в
П?вн?чному Причорномор'?
, були знайом? з ?хньою майбутньою батьк?вщиною, коли почалося ?? ≪завоювання≫.
Угорське завоювання почалося в контекст? ≪п?знього або малого переселення народ?в≫
[1]
. Сучасн? джерела св?дчать, що угорц? перейшли
Карпати
в
894
або
895
роц? п?сля сп?льного нападу
печен?г?в
?
болгар
проти них. Вони спочатку взяли п?д св?й контроль низовини на сх?д в?д р?чки
Дунай
, а пот?м у
900
роц? атакували й зайняли
Паннон?ю
(рег?он на зах?д в?д Дунаю). Вони використали внутр?шн? конфл?кти у
Велик?й Морав??
? знищили цю кра?ну приблизно м?ж
902
?
906
роками.
Угорц? зм?цнили св?й контроль над Паннонським басейном, перем?гши баварську арм?ю в
битв? при Прессбурз?
4 липня
907
року. Вони зд?йснили
сер?ю напад?в
м?ж
899
?
955
роками, а також ор??нтувалися на
В?зант?йську ?мпер?ю
м?ж
943
?
971
роками. Однак вони поступово ос?ли в Паннонському басейн? й заснували там близько
1000
року християнську монарх?ю ?
Угорське корол?вство
[4]
.
- ↑
а
б
Kontler 1999, p. 42.
- ↑
Kristo 1996a, p. 191.
- ↑
Roman 2003, p. 145.
- ↑
Bartha A. (1988): A magyar nep ?stortenete. Akademiai Kiado, Budapest.
Угорсько-укра?нськ? в?йни
|
---|
| IX
-
XVII
ст.ст.
|
|
---|
| XX
ст.
|
|
---|
|