Франсуа? Поль Жуль Грев??
(
фр.
Francois Paul Jules Grevy
; 1807?1891) ? президент
Третьо? французько? республ?ки
? один з л?дер?в фракц?? опортун?стичних республ?канц?в. Враховуючи, що його попередники були
монарх?стами
, як? без усп?ху намагалися в?дновити французьку монарх?ю, Грев? вважа?ться першим д?йсно республ?канським президентом Франц??.
Жуль Грев? був найстаршим президентом Франц?? на момент залишення посади (80 рок?в). Грев? також був першим президентом, переобраним на другий терм?н. Наступний такий випадок (?з
Альбером Лебреном
) мав м?сце т?льки в 1939 роц?.
На честь Грев? названий вид
зебри
? зебра Грев?. У 1880-х роках йому був подарований один представник цього виду урядом
Еф?оп??
.
В особистому житт? Грев? був пристрасним гравцем в
б?льярд
? нав?ть був зображений як гравець у журнал? Vanity Fair у 1879 роц?.
Жуль Грев? народився 15 серпня 1807 року в
Мон-су-Водре
в департамент? Жура. Поступивши до паризько? адвокатури, в?н невдовз? звернув на себе увагу як сво?м хистом, так ? пол?тичним радикал?змом, що виявся з особливою яскрав?стю в пол?тичному процес? 1839 року при захист? двох товариш?в
Барбеса
.
П?сля
лютнево? революц??
1848 року Грев? був посланий до р?дного департаменту як урядовий ком?сар ? на ц?й посад? виявив велик? адм?н?стративн? зд?бност?. Майже одноголосно обраний до установчих збор?в, в?н заявив себе гарячим республ?канцем, що бажав уберегти новостворену республ?ку в?д небезпечних випадк?в. Особливо пам'ятною залишилась його боротьба проти т??? статт? конституц??, в силу яко? президент республ?ки мав обиратися загальним голосуванням. У ц?й статт? Грев? бачив зручну лаз?вку для п?дступ?в
цезаризму
? ? його побоювання виявилися об?рунтованими.
В епоху президентства
Людовика-Наполеона
Грев? стояв в опозиц??, а п?сля перевороту 2 грудня 1851 року в?ддалився в?д участ? в пол?тиц? ? ц?лком присвятив себе адвокатур?. У 1868 роц? в?н був обраний старшиною паризько? адвокатсько? сп?льноти.
В останн? роки друго? ?мпер?? Грев? знову повернувся до пол?тично? д?яльност?. Обраний у 1868 роц? депутатом Жури до законодавчого корпусу, в?н став на чол? групи демократ?в-республ?канц?в (≪gauche fermee≫), як? не бажали йти на жодн? угоди з урядом Наполеона. М?ж ?ншим, Грев? проявив себе р?шучим ворогом наполеон?вських вит?вок у сфер? закордонно? пол?тики: 15 липня 1870 року в?н з обуренням говорив проти м?н?стерства, яке ≪з легким серцем≫ кидало Франц?ю у
в?йну з Прусс??ю
.
Портрет Грев? як гравця в
б?льярд
у випуску Vanity Fair в?д 12 липня 1879 року.
При уряд? народно? оборони Грев? не брав активно? участ? в пол?тиц?. Перед виборами в нац?ональну асамблею в?н резюмував свою програму в таких положеннях: ≪республ?ка насамперед; мир з над??ю на реванш вс?ма доступними засобами≫. В?н був обраний членом нац?онально? асамбле? в?д трьох департамент?в, але залишився в?рним р?дному Жур?.
У першому ж зас?данн? асамбле? в?н був обраний ?? президентом переважною б?льш?стю (519 голос?в з 538). На ц?й висок?й посад? в?н проявив р?дк?сний такт ? винах?длив?сть, завдяки яким добре справлявся з обов'язком керувати дебатами та збер?гати порядок у зборах, складених з вкрай р?знор?дних ? ворожих один одному елемент?в.
Вже в цей пер?од багато хто нам?чав його можливим кандидатом на президентство республ?ки у раз? в?дмови
Ть?ра
в?д ц??? посади. 1 кв?тня 1873 року Грев? внасл?док конфл?кту з правими склав з себе повноваження президента асамбле?. П?сля в?дставки Ть?ра Грев? виступив енерг?йним ворогом коал?ц??, яка намагалася в?дновити монарх?ю, ? видав брошуру ≪Le Gouvernement necessaire≫ (1873).
У нов?й палат? депутат?в 1876 року Грев? був обраний президентом, величезною б?льш?стю 462 з 468 голос?в, ? залишався на ц?й посад? до того моменту, коли 30 с?чня 1879 року був обраний президентом республ?ки, 563 голосами з 713.
В?дставка маршала
Мак-Магона
, в якому бачили останн?й оплот монарх?чно? реставрац??, була зустр?нута в кра?н? з почуттям полегшення. З обранням Грев? вкоренилося переконання, що республ?ка вступила в пер?од р?вного, спок?йного ? пл?дного розвитку. ? д?йсно, роки управл?ння Грев? ознаменувалися колосальними усп?хами в справ? зм?цнення республ?ки.
28 грудня 1885 року в?н знову був обраний президентом республ?ки б?льш?стю 457 голос?в з 589. Другий пер?од президентства Грев? виявився, однак, дуже нетривалим. Наприк?нц? 1887 року в?н був змушений скласти з себе повноваження президента республ?ки п?д впливом сусп?льного обурення, викликаного викриттями негожих д?й зятя Грев?, депутата В?льсона. Особисто Грев? не був н?трохи скомпрометований ?, спод?ваючись на поворот в настро? громадсько? думки ? парламенту, звол?кав пов?домленням до призначеного ?м терм?ну послання (1 грудня 1887 року), в якому оч?кувалася заява про в?дставку. Тод? палата заявила, що оч?ку? ≪об?цяного урядом пов?домлення≫. П?сля цього Грев? не вважав можливим звол?кати ? представив сво? послання, в якому, м?ж ?ншим, заявив, що в?н ≪залиша? без жалю, але не без смутку, владу, яка дв?ч? була дов?рена йому без п?дступ?в з його боку, причому в користуванн? нею в?н по сов?ст? виконував св?й обов'язок≫.
П?сля в?дставки Грев? жив у повн?й самот?, переважно в Мон-су-Водре, де ? помер 9 вересня 1891 року. Його поховали державним коштом.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|