Жепче (Босн?я ? Герцеговина)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
М?сто
Жепче
?ep?e
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 44°25′26″ пн. ш. 18°02′11″ сх. д. H G O

Кра?на Боснія і Герцеговина  Босн?я ? Герцеговина
Суб'?кт конфедерац?? Федерац?я Босн?я ? Герцеговина
Кантон Зен?цько-Добойський
Мун?ципал?тет Жепче
Голова громади Мато Зовко
Дата заснування 14 жовтня 1458
Площа 4,16  км²
Висота центру 219   м
Населення 5460 ос?б (2013)
Густота населення 1395,19  ос?б/км²
Часовий пояс UTC+1 , вл?тку UTC+2
Телефонний код +387 32
Поштовий ?ндекс 72 230
Статистичний номер
населеного пункту
163970 [1]
GeoNames 3186567
OSM 2528294   · R  (Жепче)
Оф?ц?йний сайт www.opcina-zepce.com   (босн.)
Жепче. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Жепче
Жепче
Жепче (Босн?я ? Герцеговина)
Мапа

Жепче ( босн. ? хорв. ?ep?e , серб. Жепче ) ? м?сто в середн?й частин? Босн?? ? Герцеговини , у Зен?цько-Добойському кантон? Федерац?? Босн?? та Герцеговини , адм?н?стративний центр однойменно? громади . Назва м?ста походить в?д лат. emtio (куп?вля, придбання), яке шляхом перетворень -xemtio-xepcio-xepce- набуло нин?шнього вигляду. [2]

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

М?сцев?сть заселена ще в до?сторичн? часи [2] . Поселення уперше згаду?ться ще за час?в Римсько? ?мпер?? . Джерела засв?дчують, що м?сто Жепче п?дтримувало наприк?нц? Х?? стол?ття торговельн? зв'язки з Рагузькою республ?кою [2] . Перша писемна згадка дату?ться 14 жовтня 1458 ? м?ститься у грамот? Стефана Томаша (ця дата в?дзнача?ться як мун?ципальне свято ? День громади Жепче). П?сля поневолення Босн?? Османською ?мпер??ю Жепче опинилося у Босн?йському санджаку у склад? Босн?йського еялету , згодом ? у кадилику Брод , а з 1584 р. входило до кадилика Тешань . П?д час походу ?вгена Савойського 18 жовтня 1679 року м?сто було п?дпалено, а п?сля повернення з походу на Сара?во м?сцеву фортецю було зам?новано. [3] П?сля окупац?? Босн?? Австро-Угорщиною Жепче потрапило до складу Травницького округу. 1880 року у м?ст? засновано читальню , 4 жовтня того ж року в Жепче з'явилася Державна народна школа [2] .

1918 року м?сто опинилося в Держав? Словенц?в, Хорват?в ? Серб?в . ?з 1929 р. ? у Дринськ?й бановин? Корол?вства Югослав?я . В утворену 1939 року Бановину Хорват?я м?сто не вв?йшло попри спроби хорватсько-сербсько? Селянсько-демократично? коал?ц?? домогтися включення до не? котару (району) Жепче. [4] [5]

У часи НДХ м?сто спершу належало до Велико? жупи Лашва-Глаж , а пот?м ? до Велико? жупи Лашва-Плива , де було центром району (котару) [6] . Котар Жепче охоплював громади Новий Шехер, Возуча, Завидович? та власне Жепче [7] [8] .

На початку Босн?йсько? в?йни м?сто сп?льно боронять проти великосербсько? агрес?? хорвати ? мусульмани , орган?зован? пол?тично ? в?йськово у лавах ХРО . Мусульмани ? хорвати мали сп?льний шпиталь , сп?льн? в?йськово-медичн? команди, разом воювали на передов?й . Проте з початком босн?йсько-хорватського конфл?кту зроста? напружен?сть ? в Жепче. Босняки залишають л?н?? фронту, нав?ть т?кають з окоп?в, а коли у м?ст? сформувався п?дрозд?л АРБ?Г , напружен?сть стала ще б?льшою. 24 червня 1993 року Жепче стало ареною бо?в м?ж б?йцями ХРО та вояками АРБ?Г за повний контроль над м?стом. П?сля Дейтонсько? угоди 1995 року м?сто в к?нцевому п?дсумку вв?йшло до босняцько -хорватсько? Федерац?? Босн?? та Герцеговини .

Населення

[ ред. | ред. код ]
Жепче
р?к перепису 2013 [9] 1991 [10] 1981 [11] 1971 [12]
мусульмани 2 696 (49,38%) 3.367 (60,44%) 2.337 (54,90%) 2.242 (69,87%)
хорвати 2.591 (47,45%) 1.450 (26,03%) 935 (21,96%) 637 (19,85%)
серби 82 (1,502%) 270 (4,847%) 252 (5,920%) 227 (7,074%)
югослави ? 381 (6,839%) 640 (15,03%) 33 (1,028%)
албанц? 5 (0,092%) ? 7 (0,164%) 6 (0,187%)
македонц? ? ? 2 (0,047%) 4 (0,125%)
словенц? ? ? 2 (0,047%) 7 (0,218%)
чорногорц? 4 (0,073%) ? 11 (0,258%) 22 (0,686%)
?нш? 82 (1,502%) 103 (1,849%) 71 (1,668%) 31 (0,966%)
загалом 5.460 5.571 4.257 3.209 [13]

Спорт

[ ред. | ред. код ]

У м?ст? базу?ться однойменний футбольний клуб .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Sistematski spisak op?ina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini (PDF) . fzs.ba . Арх?в ориг?налу (PDF) за 5 березень 2016 . Процитовано 12. 12. 2015 .
  2. а б в г ?epa?ka dijaspora [ Арх?вовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine .] Povijest (хор.)
  3. Franjo Mari?, Kronologija ?epa?kog kraja , 1458. - 2008., Povodom 550. obljetnice prvog pisanog spomena ?ep?a, drugo izdanje, Zagreb-?ep?e, 2008, str. 45
  4. Hrvati izvan banovine, Hrvatski dnevnik, 29. kolovoza 1939., str. 3
  5. Hrvati u kotaru ?ep?e; Hrvatski dnevnik, 31. kolovoza 1939., str. 5
  6. Rajka Bu?in: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih ?upa NDH [ Арх?вовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine .] , Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 219.
  7. Stipo Pili? i Blanka Matkovi?: Borbe za Travnik u listopadu 1944. [ Арх?вовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine .] , Bosna Franciscana, Franjeva?ka bogoslovija, Sarajevo, BiH, br.35, 2011,, str. 133-172
  8. Rajka Bu?in: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih ?upa NDH [ Арх?вовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine .] , Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 219
  9. Naselje ?ep?e . nasbih.com . Арх?в ориг?налу за 4 березня 2016 . Процитовано 6. 12. 2015 .
  10. Nacionalni sastav stanovni?tva Republike Bosne i Hercegovine 1991.(str. 128) (PDF) . fzs.ba . Арх?в ориг?налу (PDF) за 22 грудня 2018 . Процитовано 6. 12. 2015 .
  11. Nacionalni sastav stanovni?tva SFR Jugoslavije 1981 (PDF) . stat.gov.rs . Арх?в ориг?налу (PDF) за 4 березня 2016 . Процитовано 6. 12. 2015 .
  12. Nacionalni sastav stanovni?tva SFR Jugoslavije 1971 (PDF) . stat.gov.rs . Процитовано 6. 12. 2015 .
  13. Nacionalni sastav stanovni?tva - Rezultati za Republiku po op?tinama i naseljenim mjestima 1991.", statisti?ki bilten br. 234, Izdanje Dr?avnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine, Sarajevo (сербо-хорв.)

Посилання

[ ред. | ред. код ]