Жак Дерр?да
фр. Jacques Derrida
Народження	15 липня 1930 ( 1930-07-15 ) [1] [2] […] El Biar d , Bouzareah District d , Алжир , Французький Алжир , Франц?я [2]
Смерть	8 жовтня 2004 ( 2004-10-08 ) [4] [5] (74 роки) або 9 жовтня 2004 ( 2004-10-09 ) [6] (74 роки) V округ Парижа , Париж [6] рак п?дшлунково? залози
Поховання	Cemetery of Ris-Orangis d
Громадянство ( п?дданство )	Франц?я [7]
Знання мов	французька [8] [9]
?м'я при народженн?	фр. Jacques Derrida
Д?яльн?сть	л?тературний критик , викладач ун?верситету , письменник
Викладав	Вища школа соц?альних наук [10] , ?вропейська вища школа d ? Ун?верситет Кал?форн?? в ?рвайн?
Член	Американська академ?я мистецтв ? наук
Alma mater	Вища нормальна школа , Гарвардський ун?верситет , Ун?верситет Париж I Пантеон-Сорбонна ( 1980 ) [11] , Паризький л?тературний факультет d ? л?цей Людовика Великого
Л?тературний напрям	постструктурал?зм ? деконструкц?я
Зазнав впливу	Март?н Гайде??ер , Платон , Джеймс Джойс , Фр?др?х Н?цше , Фердинанд де Сосюр , Емануель Лев?нас , Зигмунд Фрейд , Едмунд Гуссерль , Жан-Жак Руссо , Карл Маркс , Клод Лев?-Строс , ?еор? В?льгельм Фр?др?х Ге?ель , Жорж Батай , Louis Marin d , Лу? Альтюссер , М?шель Фуко , Вальтер Беньям?н , Антонен Арто ? Людв?? В?т?енштайн
Вчител?	Etienne Borne d , М?шель Фуко , Лу? Альтюссер ? Жан ?ппол?т [12]
В?дом? студенти	Пол Б. Прес?адо ? Бернар-Анр? Лев?
?сторичний пер?од	Сучасна ф?лософ?я
У шлюб? з	Marguerite Aucouturier d
Д?ти	Daniel Agacinski d [13] ? Pierre Alferi d
Нагороди	прем?я Теодора Адорно d ( 2001 ) Harry Oppenheimer Fellowship Award d ( 2008 )
Жак Дерр?да у В?к?сховищ?

Жак Дерр?да? ( Дерида , Дер?да фр. Jacques Derrida ; 15 липня 1930 , Ель-Б?ар , Алжир  ? 9 жовтня 2004 , Париж , Франц?я ) ? французький ф?лософ сефардського походження, засновник ф?лософ?? деконструкц?? . Роботи Дерр?да мали великий вплив на сучасну теор?ю л?тератури , ф?лософ?ю та соц?олог?ю.

Б?ограф?чн? в?домост? [ ред. | ред. код ]

Дерр?да народився в Ель-Б?ар? ( Алжир ), що тод? належав Франц??, в родин? сефардських ?вре?в родом з ?спанського Толедо . У дитинств? не м?г ходити до школи, оск?льки зг?дно з антисем?тськими дискрим?нац?йними законами тод?шнього мар?онеткового режиму В?ш? , квота ?вре?в, яким дозволялося в?дв?дувати школу, мала не перевищувати 14%.

П?сля переселення родини в 1949 до Франц?? навчався у Л?це? Людовика Великого . Вивчав ф?лософ?ю у Вищ?й нормальн?й школ? . Там в?н познайомився з Лу? Альтюссером , М?шелем Фуко . Дер?да став в?домим написавши сво? роботи Письмо та в?дм?нн?сть , Голос та феномен та Про граматолог?ю . Був викладачем у Сорбонн? та дек?лькох ун?верситетах США. З 1983-го року викладав у Вищ?й школ? з сусп?льних наук (EHESS) у Париж?.

Ф?лософськ? погляди [ ред. | ред. код ]

Жак Дерр?да н?велю? звичну модель знання та мови, в як?й для п?знання сенсу будь-чого необх?дно безпосередньо ознайомитися з цим сенсом. Дерр?да ж вважав, що розум?ння будь-чого вимага? вивчення того, як воно сп?вв?дноситься з ?ншими предметами, та можливост? розп?знати його в ?нших контекстах та випадках, передбачити як? повною м?рою не ма? можливост?.

Ф?лософ?я Дерр?да явля? собою ≪деконструкц?ю≫. Цей терм?н до Дерр?да був вузькоспец?ал?зованим французьким терм?ном, тепер цей терм?н став вживатися в багатьох мовах ? став використовуватися ф?лософами, л?тераторами, арх?текторами, теологами, художниками, пол?тологами, музичними критиками, к?норежисерами, юристами та ?сториками. Вплив ф?лософських погляд?в Дерр?да в?дчува?ться майже в кожн?й област? гуман?тарних наук та мистецтва у друг?й половин? XX стол?ття . Та не менш розповсюдженою стала критика та неприйняття його ?дей.

Деконструкц?я [ ред. | ред. код ]

Деконструкц?я ? праця ф?лософа з дестаб?л?зац?? дискурсу шляхом анал?зу структур сенс?в й ?мпл?кац?? , що лежать в основ? такого дискурсу. Жак Дерр?да не да? точного визначення терм?на " деконструкц?я ", проте пропону? розум?ти його як процес прочитання текст?в, який не можна звести до концепту чи методу критики та ?нтерпретац?? текст?в ^[14] . Його "нове читання" не зводиться до просто? передач? готових результат?в, формул та механ?чних повторень. Такий п?дх?д до прочитання текст?в перетинався з класичною риторикою , проте ? мав деяк? в?дм?нност?:

1. Риторика вчить нас навмисно структурувати тексти. Деконструкц?я Дерр?да пропону?, що жоден автор не може повн?стю контролювати смисли будь-якого тексту.
2. Риторика традиц?йно ставить ≪я≫ автора як агента, що контролю? текст в ус?х його значеннях, а, отже, контролю? й авдитор?ю теж. Дерр?да забира? ≪я≫ з? шляху тексту, зв?льня? м?сце для ≪?ншого голосу≫, що не в?добража? нарцистичного голосу самого автора.

Дерр?да намагався зм?нити дискурс традиц?йного бачення мови ? значень. Об'?ктом уваги ф?лософа була мова. Мета мови ? збер?гати чутлив?сть до ?сторично?, соц?ально? ? л?нгв?стично? конструйованост? сусп?льних в?рувань ? практик. Жак Дерр?да розглядав мову як систему в?дносин та суперечностей, яку потр?бно пост?йно визначати. Неприйняття ф?лософом певних стандартизованих значень ? застар?лих суперечностей ≪ т?ло ? розум≫, ≪форма ? зм?ст≫, ≪в?ра та розум ≫ призводить до виникнення ново? г?потези . В?н стверджу?, що традиц?йн? поняття як ≪ структура≫ , ≪протистояння≫ ? ≪значення≫ лише нав'язують стаб?льн?сть концепц?ям, як? не ? стаб?льними за сво?ю природою, оск?льки сама мова перебува? п?д впливом культурних ? соц?альних упереджень, тож будь-як? значення не можуть бути нейтральними ^[14] . Наприклад, терм?н ≪в?йна≫ усв?домлю?ться в пор?внянн? з певною протилежн?стю: аргумент на користь можливо? в?йни почина? залежати в?д протилежно? концепц?? ? миру. Для Дерр?да основи аргументованих значень, апеляц?я до розуму, недвозначн?сть принцип?в ? реальн?сть сильних протиставлень ≪праця та кап?тал≫ ? це лише ефекти риторичних вза?мод?й, а не об’?ктивн? п?дстави аргумент?в.

Завдання деконструкц?? [ ред. | ред. код ]

• Виявити неоднозначност? аргумент?в, як? виникають у результат? неперев?рених значень, як? приписують певним терм?нам.
• Досл?дити ≪суперечност?≫, що вбудован? в дискурс. З протилежностями текст ста? неоднозначним.

Деконструкц?я включа? виявлення фундаментальних зм?н, як? ф?лософ назива? ≪невир?шен?стю≫ значень. За Дерр?да, мова ? дискурс м?стять вбудован? структури, що розкривають шляхи, якими наше мислення спрямовують сам? терм?ни, ? ц? сам? терм?ни використовуються у щоденному сп?лкуванн?.

Диферанс [ ред. | ред. код ]

Одним ?з основних понять ф?лософ?? Жака Дерр?да виступа? поняття диферанс . Диферанс це одночасно ? встановлення в?дм?нност?, ? в?дстрочка, в?дкладання. Жак Дерр?да вид?ляв два основних значення терм?ну ≪в?дм?нн?сть≫. Перше передбача? звол?кання у час?, пошук часу та сил для операц?? в?дкладання, тобто щось на зразок ≪часового становлення простору≫ та ≪просторове становлення часу≫. Друге значення: ≪розр?зняти≫ ? не бути тотожн?м, бути в?дм?нним, ?ншим, не таким.

Переклади укра?нською [ ред. | ред. код ]

• Дерр?да Ж. Позиц??. ? К.: Дух ? л?тера, 1994. ? 160 с.
• Дерр?да Ж. Привиди Маркса. ? Х.: ОКО, 2000. ? 272 с.
• Дерр?да Ж. Ц?л? людини // П?сля ф?лософ??: к?нець чи трансформац?я? / упоряд. К. Байнес. ? К.: Четверта хвиля, 2000. ? С. 114?145.
• Дерр?да Ж. Письмо та в?дм?нн?сть. ? К.: Основи, 2004. ? 602 с.
• Дерр?да Ж. Дарувати час. ? Льв?в: Л?топис, 2008. ? 208 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Твори Дерр?ди [ ред. | ред. код ]

• Привиди Маркса. ? Харк?в: ОКО, 2000. ? 272 с. [ Арх?вовано 13 березня 2016 у Wayback Machine .]

Про нього [ ред. | ред. код ]

• www.derrida.ws [ Арх?вовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine .] (фр.)

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• К. Богуславська . Дерр?да Жак // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.205 ISBN 978-966-611-818-2
• Деррида, Жак // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Дерр?да, або Повернення // Володимир ?рмоленко . Далек? близьк?. Есе? з ф?лософ?? та л?тератури. ? Льв?в: Видавництво Старого Лева, 2017, с. 227?246.
• Geoffrey Bennington, Jacques Derrida , Paris, Seuil, 1991.
• Pierre-Yves Ruff, Derrida, l'ecriture et la place de l'autre , Paris, Theolib, 2011 ISBN  978-2-36500-049-9 .
• Benoit Peeters , Derrida , Paris, Flammarion, coll. ≪ Grandes Biographies ≫, 2010. (найб?льша б?ограф?я Жака Дерр?да)
• David Mikics, Who Was Jacques Derrida? An Intellectual Biography , Yale University Press, 2010.
• Fred Poche, Penser avec Jacques Derrida. Comprendre la deconstruction , Lyon, Chronique Sociale, 2007.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Дерр?да // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Голос-письмо  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 1 : А ? Л . ? С. 233.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Це незавершена стаття про ф?лософа . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Apple Music Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Discogs · Internet Movie Database · iTunes · MusicBrainz · The Movie Database · Europeana · RKDartists · Tabakalera · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · Fichier des personnes decedees mirror · Find a Grave · Geni.com · Roglo · The Academic Family Tree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · BiblioNet · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Goodreads · Index Theologicus · Isidore · LibraryThing · Online Books Page · Open Library · Open Library · Perlentaucher · The Unz Review · www.adelphi.it · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Про?кт Рунеберг Наука Google Scholar · Internet Philosophy Ontology project · ZOBODAT Тематичн? сайти SNAC · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Japan Search · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · WordNet Нормативний контроль Autoritats UB :  a1270672 · BanQ :  0000018105 · BAV :  ADV12272991 · BIBSYS :  90061882 · BLBNB :  000585354 · BNC :  a10073462 · BNCHL :  000023235 · BNE :  XX1130306 · BNF :  11899710z · BNMM :  000022825 · CANTIC :  981058511646306706 · CCAB :  000060960 · CiNii :  DA00404236 · CONOR.AL :  6612582 · CONOR.BG :  4849765 · CONOR.SI :  7378019 · CONOR.SR :  2062439 · CUT :  19217 · DBC :  87097968249716 · EGAXA :  vtls000969579 · ERRR :  a11124349 ,  a11260208 · FAST :  41147 · Freebase :  /m/0dzkq · GND :  118677888 · GR-AtACA :  82613 · ICCU :  CFIV020220 · ISNI :  0000000121429146 · ItRSI :  47476 ,  85003 · J9U :  987007260300605171 · KRNLK :  KAC199606951 · LCCN :  n79092610 · LIBRIS :  hftwwt414hrjfk0 · LIH :  LNB:V*17735;=BJ · LNB :  000016366 · LNL :  38440 · MAK :  9810587895805606 · Museo Galileo :  47331 · N6I :  vtls000260579 · NCF :  ncf10049983 · NDL :  00437722 · NKC :  jn19990001723 · NLA :  924295 · NLC : 000128303 · NLG :  64708 · NLI :  000038661 · NLP : a0000001178641 · NSK :  000001552 · NTA :  068900600 · NUKAT :  n94007967 · PTBNP :  39470 · PUSC :  22417 · PUST :  12958 · RERO :  02-A003171083 · RILM :  24544 · RRL :  28049 · RVK :  IH 34380 · SEARCH :  16111 · SELIBR :  183691 · SHARE :  139765 ,  540869 · SUDOC :  027287130 · ULAN :  500045861 · UPSA :  37464 · URBS :  4724 · VcBA :  495/56381 · VIAF :  88958529 · РНБ :  7796641 ,  7796642