У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з таким пр?звищем:
Гофман
.
Е?р?х Го?фман
(
н?м.
Erich Hoffmann
; 25 кв?тня 1868,
В?цимиц?
,
Померан?я
? 8 травня 1959,
Бонн
,
Федеративна Республ?ка Н?меччина
) ? н?мецький
дерматолог
. В?н винайшов метод св?тлового зображення в м?кроскоп??.
Був сином пастора. Навчався у середн?х школах у Нойв?д? та Котбус?, а також середню школу Йоах?мшталя в Берл?н?, яку зак?нчив у 1887 роц?.
Вивчав медицину з 1887 по 1893 р?к у Берл?нськ?й академ?? кайзера В?льгельма (
Pepiniere
[de]
), де в 1892 роц? здобув ступ?нь доктора за дисертац?ю ≪Про дуже молодого анадидимуса
[5]
курки≫. Став працювати у дерматолог?чн?й
кл?н?ц?
Шар?те
. Того ж року його призначили пом?чником л?каря. Пройшов в?йськову п?дготовку у гвард?йському
фузилерському
полку ≪Чорн? гусари≫. Гофманн прослужив у медичному корпус? к?лька рок?в, у 1900 роц? його п?двищили до медичного прац?вника та перевели назад у Шар?те. У 1904 роц? в?н зак?нчив свою
габ?л?тац?ю
в Берл?нському ун?верситет?.
Джон С?гел, працюючи в ?нститут? зоолог?? Берл?нського ун?верситету, 1904 року стверджував, що знайшов джгутикове найпрост?ше при сиф?л?тичних ураженнях. Через скептицизм, з яким це пов?домлення було сприйняте, було призначене розсл?дування. У 1905 роц? зоолог
Фр?ц Шауд?н
? Гофман, яким воно було доручено, в?дкрили
бактер?ю
, збудника
сиф?л?су
, сп?ралепод?бну сп?рохету п?д назвою
Treponema pallidum
. М?кроорган?зм був вид?лений з
папули
з
вульви
пац??нтки ?з вторинним сиф?л?сом. Два л?кар? задокументували сво? висновки у трактат?, який назива?ться ≪Попередн?й зв?т про появу сп?рохет у продуктах сиф?л?тично? хвороби та пап?ломах≫
[6]
. Усю славу в?дкриття Гофман приписував км?тливост? Шауд?нна, стверджуючи, що його власна роль була лише у збиранн? матер?алу.
Прац? його присвячен? також експериментальним досл?дженню сиф?л?су, його ранн?й д?агностиц? та л?куванню. В?н дов?в сприйнятлив?сть до ц??? хвороби п?вденноамериканських ?грункових мавп; вказав на можлив?сть прищеплення первинного с?фил?тичного афекту кроликам. Експериментально об?рунтував терап?ю препаратами
арсена
, що зробив разом з
Паулем Теодором Уленгутом
.
?лля Мечников
виявив
Spirochaeta pallida
у виразках мавп, прищеплених сиф?л?тичним вид?ленням в?д хворих на сиф?л?с людей, а Авраам Бушле виявив збудника в печ?нц? та селез?нц? дитини, яка померла через вроджений сиф?л?с, що п?дтвердило в?дкриття Шауд?на ? Гофмана.
У 1908 роц? Гофман став професором ? старшим л?карем
ун?верситету Галле
. У 1910 роц? його було призначено директором ун?верситетсько? шк?рно? кл?н?ки в Бонн?. У 1918 роц? в?н став повним професором. У 1919 роц? описав особлив? ?муноб?олог?чн? властивост? шк?ри, назван? ним ейзоф?лакс?ей. В?н вивчав г?столог?ю шк?ри, особливо родимих плям. Досл?див дерматоф?бросаркому та ?нш? пухлини шк?ри та ?? п?гментац??. В?н був одним з перших дерматолог?в, що вважав шк?ру захисним органом для внутр?шн?х орган?в ? систем.
Багато рок?в в?н був редактором н?мецьких ≪Журналу дерматолог??≫ та сп?вредактром ≪Арх?в?в дерматолог?? ? сиф?л?су≫.
Незважаючи на безперечн? науков? заслуги, Гофманн отримав в?дпустку п?сля жорстоких напад?в на нього
НСДАП
, а пот?м вийшов у в?дставку як нац?ональний службовець Н?меччини 3-го класу. Хоча в?н п?дписав звернення 900 н?мецьких професор?в ≪Прихильн?сть викладач?в н?мецьких ун?верситет?в та коледж?в Адольфу Г?тлеру та нац?онал-соц?ал?стичн?й держав?≫ (
н?м.
Bekenntnis der Professoren an den deutschen Universitaten und Hochschulen zu Adolf Hitler und dem nationalsozialistischen Staat
) 3 березня 1933 року, у тому ж м?сяц? колеги звинуватили його у виступ? проти бойкоту ?вре?в 1933 року та зневаги до нац?онал-соц?ал?стично? символ?ки. Хоча висловлювання на кшталт ≪б?лий жилет ? коричнева сорочка просто протистоять один одному≫ або з?тхання ≪про те, що нема? жодного ?врея, який може вбити Г?тлера≫, в?н заперечував як ≪спотворен?≫. Гофман актив?зував приватну практику та зд?йснив численн? по?здки за кордон. У 1939 роц? його паспорт був анульований через зневажлив? заяви про
н?мецький рейх
.
В?дмовився в?д запрошень працювати в США, Япон?? та деяких ?нших кра?нах, займався науковою та л?тературною творч?стю. Гофман покинув Н?меччину в епоху
нац?онал-соц?ал?зму
, але п?сля
Друго? св?тово? в?йни
повернувся до Бонну ? створив там лаборатор?ю. Наприк?нц? 1940-х рок?в в?н опубл?кував дв? книги про свою роботу в медицин? п?д назвою ≪Бажання ? створення≫ ? ≪Прагнення до досконалост?≫. У 1953 роц? президент ФРН
Теодор Гойс
нагородив Гофмана Великим хрестом за заслуги.
Помер 8 травня 1959 року незабаром п?сля в?дзначення свого 91-р?ччя.
Його ?м'ям названо:
- хвороба Гофмана ?
абсцедуючий
фол?кул?т ? пер?фолл?кул?т голови (1907);
- синдром
Гофмана ? Цурхелле ? шк?рний поверхневий
л?поматозний
невус
(1921, описаний сп?льно з н?дерландським дерматологом Е. Цурхелле).
- ↑
а
б
в
Deutsche Nationalbibliothek
Record #11693736X
// Gemeinsame Normdatei
? 2012?2016.
- ↑
а
б
SNAC
? 2010.
- ↑
а
б
Енциклопед?я Брокгауз
- ↑
а
б
Souza E. M.
Ha 100 anos, a descoberta do Treponema pallidum
,
A hundred years ago, the discovery of Treponema pallidum
//
Anais Brasileiros de Dermatologia
?
Sociedade Brasileira de Dermatologia
, 2005. ? Т. 80, вип. 5. ? С. 547?548. ? ISSN
0365-0596
;
1806-4841
?
doi:10.1590/S0365-05962005000600017
- ↑
Аномал?я, при як?й народжуються близнюки, як? мають одну голову ? верхню частину т?ла.
- ↑
Fritz Richard Schaudinn, Erich Hoffmann: Vorlaufiger Bericht uber das Vorkommen von Spirochaeten in syphilitischen Krankheitsprodukten und bei Papillomen. Arbeiten aus dem kaiserlichen Gesundheitsamtes (Berlin), vol. 22, pp. 527?534, 1905.
(н?м.)
- Catalogus Professorum Halensis. Erich Hoffmann
[1]
[
Арх?вовано
1 жовтня 2020 у
Wayback Machine
.]
(н?м.)
- Franz L. Blumenthal ERICH HOFFMANN, M.D. 1868?1959 AMA Arch Derm. 1959;80(5):595-596. doi:10.1001/archderm.1959.01560230081026.
[2]
[
Арх?вовано
12 травня 2021 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|