Нейтральн?сть ц??? статт? п?д сумн?вом . Будь ласка, ознайомтеся з в?дпов?дним обговоренням та за можливост? виправте недол?ки. (серпень 2017)

Цю статтю потр?бно повн?стю переписати в?дпов?дно до стандарт?в якост? В?к?пед?? . Ви можете допомогти, переробивши ??. Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н. (серпень 2017)

Економ?ка П?вн?чно? Коре?
Вид на столицю КНДР - м?сто Пхеньян
Валюта	1 П?вн?чнокорейська вона = 100 чон.
Ф?нансовий р?к	календарний р?к
Статистика
ВВП	? $40 млрд (2014)
Зростання ВВП	▲ 1 % (2014)
ВВП на душу населення	$1,800 (2014)
ВВП за секторами	с?льське господарство: 25,1 %, промислов?сть: 40,9 %, послуги: 33,9 % (2016)
?нфляц?я ( ?СЦ )	-  %
Населення поза межею б?дност?	60 %
?ндекс Дж?н?	-
Робоча сила	14 млн (2014)
Робоча сила за секторами	с?льське господарство - 37 % промислов?сть - 63 % сфера послуг - - % (2007)
Безроб?ття	25,6 % (2013)
Галуз? виробництва	продукц?я в?йськового призначення; машинобудування, електроенергетика, х?м?чна промислов?сть; видобуток корисних копалин(вуг?лля, зал?зна руда, вапняк, магнезит, граф?т, м?дь, цинк, свинець ? дорогоц?нн? метали), металург?я; текстиль, харчова промислов?сть; туризм
Зовн?шня д?яльн?сть
Експорт	$4,152 млрд (2015)
Експортн? товари	м?нерали, металург?йна продукц?я, промислова продукц?я (в тому числ? озбро?ння), текстиль, с?льськогосподарська та рибна продукц?я
Партнери	КНР 76,5 % (2015)
?мпорт	$4,819 млрд (2015)
?мпортн? товари	нафта, кокс?вне вуг?лля, машини ? обладнання, текстиль, зерно
Партнери	КНР 76,3 %   Республ?ка Конго 5,5 % (2015)
Державн? ф?нанси
Борг	$5 млрд (2013)
Доходи	$3,2 млрд (2007)
Витрати	$3,3 млрд (2007)
Головне джерело: CIA World Fact Book [1]

Економ?ка П?вн?чно? Коре?

П?вн?чна Корея  ? аграрно-промислова кра?на. Основн? галуз? промисловост?: машинобуд?вна, нафтопереробна, х?м?чна, чорна та кольорова металург?я, г?рнича, харчова, текстильна. Транспорт ? автомоб?льний, зал?зничний, морський, пов?тряний. Основн? морськ? порти на сх?дному узбережж? ? Надж?н, Чхондж?н , Х?ннам ? Вонсан , на зах?дному ? Нампхо , Сонн?м, Хеджу .

ВВП  ? $ 21 млрд ( 1992 ). Темп зростання ВВП ? 1,1 % . ВВП на душу населення ? $ 943 ( 1992 ). ?мпорт (нафта, машини, апарати, пшениця) г.ч. з Китаю (32 % ), Япон?? (17 % ), Рос?? (4,7 % ), П?вденно? Коре? (4,3 % ). Експорт (м?дь, зал?зн? руди, машини, рис, женьшень, рибн? продукти та фрукти, продукц?я х?м?чних виробництв, машинобудування ? легко? промисловост?) до Япон?? (27 % ), П?вденно? Коре? (20 % ), Китаю (5,2 % ).

Промислов?сть у П?вн?чн?й Коре? знаходиться в державн?й власност? . Спос?б господарювання ? соц?ал?стичний. У кра?н? д?? система централ?зованого державного планування.

С?льське господарство колектив?зоване. У П?вн?чн?й Коре? розвива?ться переважно важка ?ндустр?я, в яку надходять основн? ?нвестиц??. У 1990-х роках структура ВВП ( % ): промислов?сть ? 46, с?льське господарство ? 21.

П?вн?чна Корея традиц?йно отримувала продовольство в основному з П?вдня або з Китаю, тому п?сля розд?лу ?й довелося самост?йно вир?шувати продовольчу проблему: за 1949 ? 1969 збори зерна були практично подво?н?, п?двищилися урожа? ?нших культур. Зростання врожайност? зернових культур було зумовлене широким застосуванням зрошування на рисових полях ? використанням м?неральних добрив.

Позитивно позначилися також механ?зац?я польових роб?т, електриф?кац?я с?льсько? м?сцевост? ? вдосконалення орган?зац?? виробництва. Ф?нансова система створювалася за радянським ? китайським зразками. Банки обслуговують в основному державн? п?дпри?мства, за рахунок прибутк?в яких кра?на отриму? б?льшу частину податк?в.

У 1990-х роках у кра?н? вироблялося 53-54 млрд кВт·год електроенерг??, з них бл. 50 %  ? на ТЕС .

У серпн? 2012 року стало в?домо, що влада КНДР вир?шила в?дмовитися в?д планово? економ?ки . З 6 серпня на п?дпри?мствах, у робочих орган?зац?ях ? в партосередках стали проводитися лекц?? про перех?д до ново? економ?чно? системи. Цю пол?тику в кра?н? називають ≪Новою системою економ?чного управл?ння 28 червня≫ . Можливо, саме 28 червня л?дер КНДР К?м Чен Ин в?ддав секретне розпорядження про розробку тако? програми реформ. В?дпов?дно до ново? пол?тики, п?дпри?мства зможуть працювати самост?йно, без жорсткого державного регулювання, ? будуть сам? встановлювати ц?ни на сво? товари. Проте кер?вництво п?дпри?мств буде як ? ран?ше призначатися ? зн?матися державою, а приватним особам не дозволять в?дкривати св?й б?знес. Реформи проведуть ? в с?льському господарств?. Держава буде залишати селянам 30 % вироблено? ними продукц?? ( в даний час вилуча?ться вся продукц?я ). Реформи подаються в кра?н? як власний соц?ал?стичний план, а не результат зовн?шнього впливу. Зг?дно з оц?нкою п?вденнокорейського м?н?стерства з об'?днання двох кра?н, мова, можливо, йде про експеримент, який буде проведений в деяких частинах КНДР ^[3] .

За даними Корейського ?нституту розвитку в Сеул?, в 2007-2017рр. зарплати у держсектор? зб?льшилися б?льш н?ж на 250% приблизно до $85 (понад 75 000 п?вн?чнокорейських вон) на м?сяць. А неоф?ц?йн? зароб?тки на сторон? в приватному сектор? зросли за той же пер?од б?льш н?ж на 1200%. 40% населення П?вн?чно? Коре? працюють на неоф?ц?йних приватних п?дпри?мствах ^[4] , що зазвичай створюються всередин? м?н?стерств, тобто з'являються ознаки появи в кра?н? конгломерат?в, що нагадують японськ? або п?вденнокорейськ? (наприклад, група Masikryong керу? г?рськолижним курортом, туристичними турами, автобусами та прода? бутильовану воду; Air Koryo керу? одним ?з численних оператор?в такс? в Пхеньян? ? прода? консервоване м'ясо фазан?в), стверджу?ться у книз? North Korea Confidential(2015). Джеймс П?рсон з Reuters та Ден?ел Тюдор ^[en] , колишн?й сп?вроб?тник The Economist, завдяки р?зноман?тним джерелам та за допомогою особистих вражень ? репортаж?в з перших рук зосереджуються на реальному повсякденному житт? кра?ни (в?д громадян Пхеньяну до переб?жчик?в з р?зних пер?од?в ? рег?он?в, до колишн?х дипломат?в ? неурядових орган?зац?й з багатор?чним досв?дом роботи в кра?н?, до транскордонних торговц?в ?з сус?днього Китаю). У книз? поясню?ться, яким катал?затором був п?вн?чнокорейський голод 1990-х рок?в, що зруйнував державну систему нормування та прискорив п?вн?чнокорейську маркетингову д?яльн?сть ? проклав шлях до ориг?нально? форми кап?тал?зму ^[5] .

У листопад? 1999 року П?вденна Корея почала модерн?зувати свою частину л?н?? Кьон'?сон ^[en] . У 2018 роц? п?вденнокорейськими фах?вцями був проведений анал?з п?вн?чнокорейсько? системи зал?зниць показав, що для запуску повноц?нного зал?зничного сполучення м?ж П?вн?ччю ? П?вднем доведеться зробити набагато б?льший обсяг роб?т, н?ж оч?кувалося. Дороги П?вн?чно? Коре? мало зм?нилися з 1950?1953 рр., хоча на б?льшост? л?н?й була проведена електриф?кац?я. Рух часто обмежений швидк?стю 40-60 к?лометр?в на годину, а на сх?дн?й берегов?й л?н?? середня швидк?сть руху не перевищу? 30 к?лометр?в на годину ^[6] . Таким чином, модерн?зац?я зал?знично? мереж? П?вн?чно? Коре? за р?зними оц?нками та з урахуванням р?зних сценар??в вимагатиме в?д 39 до 77 млрд долар?в США, що ? неп?дйомною для П?вденно? Коре? сумою.

?снуючий зал?знично-автомоб?льний м?ст Даньдун-С?нийджу ^[en] ма? лише одну зал?зничну кол?ю та одну автомоб?льну смугу, якою можуть рухатися транспортн? засоби масою не б?льше 20 тонн. За добу мостом проходить всього близько 200 автомоб?л?в, на р?к ? близько 70 000. У зв'язку з цим у 2014 р. за в?с?м к?лометр?в в?д старого мосту було побудовано новий чотирисмуговий автомоб?льний м?ст. Китай ор??нту?ться на значне зб?льшення торговельного обороту з КНДР: у 2019 роц? запущено новий китайсько-п?вн?чнокорейський пункт пропуску Цз?ань , завершено буд?вництво мост?в у пунктах пропуску Цюаньхе та Тумень , до к?нця 2019 р. плану?ться провести реконструкц?ю КПП Шуанмуфен , в?дновлено роботи на мосту Даньдун-С?н?джу.

КНДР стала одн??ю з перших кра?н, як? закрили сво? кордони у зв'язку з поширенням COVID-19. Уже в с?чн? 2020 року уряд КНДР вв?в значн? обмеження на закордонн? подорож? для п?вн?чнокорейц?в ^[7] , а в к?нц? с?чня повн?стю закрив кра?ну для закордонних турист?в. ^[8]

За даними Сеульського агентства з? сприяння торг?вл? та ?нвестиц?й Коре?, загальний обсяг зовн?шньо? торг?вл? П?вн?чно? Коре? у 2020 роц? скоротився на 73,4% до 863 м?льйон?в долар?в ^[9] .

• Транспорт П?вн?чно? Коре?

• Г?рничий енциклопедичний словник  : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Сх?дний видавничий д?м , 2004. ? Т. 3. ? 752 с. ? ISBN 966-7804-78-X .

п о р П?вн?чна Корея в темах  Герб   · Прапор   · Г?мн   · Державний устр?й   · Конституц?я   · Парламент   · Адм?н?стративний под?л   · Географ?я   · М?ста   · Столиця   · Населення   · Мови   · ?стор?я ( ?стор?я Коре?   · Три корейськ? держави )  · Економ?ка   · Валюта   · Культура   · Рел?г?я   · Л?тература   · Музика   · Спорт   · Осв?та   · Корейська академ?я наук   · Транспорт   · Туризм   · ?нтернет   · Збройн? сили ( В?йськово-морськ? сили )  · Зовн?шня пол?тика   · Свята   · Права людини   · К?м Чен Ин   · К?м Чен ?р   · К?м ?р Сен   · Ядерна програма   · Кимсусанський мемор?альний палац