У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Лобос
.
Ейтор В?лла-Лобос
(точн?ше: Ейтор В?ла-Лобуш;
порт.
Heitor Villa-Lobos
,
5 березня
1887
,
Р?о-де-Жанейро
?
17 листопада
1959
,
Р?о-де-Жанейро
) ?
бразильський
композитор
, знавець музичного фольклору,
диригент
,
педагог
. Брав уроки у Ф. Браги.
Народився
5 березня
1887
в
Р?о-де-Жанейро
.
У
1905
?
1912
роках подорожував по кра?н?, вивчав народний побут, музичний фольклор (записав понад 1000 народних мелод?й). З
1915
року виступав з авторськими концертами.
У
1923
?
1930
роках жив переважно в
Париж?
, сп?лкувався з французькими композиторами.
У 30-х роках пров?в велику роботу по орган?зац?? в Бразил?? ?дино? системи музично? осв?ти, заснував ряд музичних шк?л ? хорових колектив?в.
Помер
17 листопада
1959
в
Р?о-де-Жанейро
.
Ейтор В?лла-Лобос ? автором спец?альних навчальних пос?бник?в (≪Практичне кер?вництво≫, ≪Хоровий сп?в≫, ≪Сольфедж?о≫ та ?н.), теоретично? прац? ≪Музичне виховання≫. В?н також виступав як диригент, музично-громадський д?яч, пропагував на батьк?вщин? й в ?нших кра?нах бразильську музику.
Музичну осв?ту отримав у
Париж?
, де познайомився з А. Сегов??ю ? якому надал? присвятив ус? сво? твори для г?тари.
Твори В?лла-Лобоса для г?тари мають яскраво виражений нац?ональний характер, сучасн? ритми ? гармон?? в них т?сно перепл?таються ?з самобутн?ми п?снями ? танцями бразильських
?нд?анц?в
?
негр?в
.
В?лла-Лобос був головою нац?онально? композиторсько? школи. Виступив ?н?ц?атором створення
Бразильсько? академ?? музики
(
1945
року ? ?? президент)
Розробив систему музичного виховання д?тей. 9 опер, 15 балет?в, 20 симфон?й, 18 симфон?чних поем, 9 концерт?в, 17 струнних квартет?в; 14 ≪Шорос≫ (1920?29), ≪Бразильськ? бахиани≫ (1944) для ?нструментальних ансамбл?в, безл?ч хор?в, п?сень, музика для д?тей, обробки фольклорних зразк?в ? ?н. ? усього понад тисячу найр?зноман?тн?ших твор?в.
Укра?нський поет-модерн?ст Микола Бажан включив до циклу ≪Н?чн? концерти≫ в?рш
≪Бразил?ана В?лла Лобоса≫
[7]
:
- Як марево п?вденне, як далеч бездонна,
- Нараз розгорнулась мелод?й запона,
- ? з перших же такт?в ? тон?в прелюду
- Розкрились, пок?рн? творимому чуду,
- Печал? ? сни чужедального люду,
- Його спод?вання, легенди, химери, -
- - ? легко п?дн?сся,
- мов час з-над пригашених вогнищ тапери...
|
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|