Ед?т П?аф

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Ед?т П?аф
фр. Edith Piaf
Зображення
Зображення
Основна ?нформац?я
Повне ?м'я Ед?т-Джованна ?асьйон
Дата народження 19 грудня 1915 ( 1915-12-19 ) [1] [2] […]
М?сце народження Париж
Дата смерт? 10 жовтня 1963 ( 1963-10-10 ) [1] [2] […] (47 рок?в)
М?сце смерт? Грас
Причина смерт? крововилив
Поховання Пер-Лашез [4] ? Grave of Gassion-Piaf d
Роки активност? 1935 ? 1963
Громадянство Франція  Франц?я
Нац?ональн?сть Француженка
Профес?я сп?вачка, акторка
Сп?вацький голос контральто
?нструменти вокал
Жанр шансон
Псевдон?ми Маля П?аф, Ед?т П?аф
Лейбли Capitol Records , Pathe-Marconi d , Columbia Records , Polydor Records ? Philips Records d
Нагороди
Батько Louis Gassion d
Мати Line Marsa d
Д?ти ( 1 ) Marcelle Dupont d [5]
Автограф
Q: Цитати у В?к?цитатах
CMNS:  Файли у В?к?сховищ?

Ед??т П?а?ф ( Edith Piaf фр. :  [edit pjaf]  ( прослухати ) , справжн? ?м'я Ед?т-Джованна ?асьйон , Edith Giovanna Gassion ; 19 грудня 1915 ( 19151219 ) , Париж  ? 10 жовтня 1963 , Грасс ) ? знаменита французька сп?вачка й акторка . Вважа?ться найкращою сп?вачкою Франц?? та одн??ю найв?дом?ших естрадних сп?вачок св?ту [6] .

Музика Ед?т П?аф часто була автоб?ограф?чною та у жанр? реал?стична п?сня ( Chanson realiste ) та сентиментальна любовна п?сня про кохання, втрату та смуток. ?? найв?дом?шими п?снями ? "La Vie en rose " (1946), " Non, je ne regrette rien " (1960), " Hymne a l'amour " (1949), " Milord " (1959), " La Foule " (1957), " L'Accordeoniste " (1940), та " Padam, padam ..." (1951).

?? слава припала п?д час н?мецько? окупац?? Франц?? ? у 1945 вийшла ?? найв?дом?ша п?сня "La Vie en rose" ( Життя у рожевому). У 1940-х роках, вона стала найв?дом?шою музичною виконавицею Франц?? та проводила тури по ?вроп? , США та П?вденн?й Америц? . ?? популярн?сть дозволила ?й з'явитись на американською телебачен? у телепрограм? Шоу Еда Салл?вана .

Вона продовжувала свою кар'?ру, беручи також участь концертному зал? Ол?мп?я у Париж? , до само? смерт? у 1963 у в?ц? 47-и рок?в. ?? остання п?сля, "L'Homme de Berlin" ( Чолов?к Берл?ну ), була записана разом з ?? чолов?ком у кв?тн? 1963. П?сля смерт? сп?вачки було створено чимало документальних ф?льм?в про ?? життя. Завдяки сво?й творц?й д?яльност?, ?? п?сн? дали поштовх до розвидку французько? культури .

Житт?вий шлях

[ ред. | ред. код ]
Ед?т П?аф у дитинств?
Пам'ятна дошка про народження Ед?т П?аф, 72 rue de Belleville , XX округ Парижу

Дитинство

[ ред. | ред. код ]

Мат?р'ю Ед?т була безталанна акторка Ан?та Маяр, що виступала п?д псевдон?мом Л?на Марса. Батьком був Лу? Гасс?он ? вуличний акробат .

Через два роки Лу? Гасс?он дов?дався, що дружина його покинула, а дочку в?ддала на виховання сво?м батькам. Умови, в яких жила Ед?т, були жахлив?, й Лу? в?дв?з дочку до Норманд?? до сво?? матер?, що працювала куховаркою в дом? розпусти.

Тут з'ясувалося, що Ед?т зовс?м сл?па. Як виявилося, у перш? ж м?сяц? життя в Ед?т почала розвиватися катаракта , але подружжя Маяр?в, очевидно, цього просто не пом?тило. Коли н?яких ?нших над?й не залишалося, бабуся повезла Ед?т у Л?зь? до свято? Терези , куди щор?чно збиралися тисяч? прочан з ус??? Франц??. По?здку призначили на 19 серпня 1921 року, а 25 серпня 1921 року Ед?т прозр?ла. ?й було ш?сть рок?в.

Незабаром Ед?т п?шла до школи, але добропорядн? обивател? не хот?ли бачити поруч з? сво?ми д?тьми дитину, що живе в бордел?, й навчання для д?вчинки дуже швидко зак?нчилося. Тод? батько забрав Ед?т у Париж , де вони почали разом працювати на площах ? батько показував акробатичн? трюки, а його дев'ятир?чна дочка сп?вала. Ед?т заробляла сп?вом на вулиц? доти, поки ?? не взяли в кабаре ≪Жуан-Ле-П?н≫.

Юн?сть

[ ред. | ред. код ]

В 1932 роц? Ед?т познайомилася з Лу? Дюпоном ( фр. Louis Dupont ), через р?к у них народилася дочка Марсель ( фр. Marcelle ). Однак Лу? не влаштовувало, що Ед?т занадто багато часу прид?ля? сво?й робот?, й в?н вимагав, щоб вона полишила ??. Однак Ед?т в?дмовилася, ? вони роз?йшлись. Спочатку дочка залишалася з Ед?т, але пот?м Лу? Дюпон забрав дочку до себе, розраховуючи, що кохана ж?нка повернеться до нього. Марсель занедужала на туберкульозний мен?нг?т й потрапила в л?карню. П?сля в?дв?дувань Марсел? занедужала й сама Ед?т. У той час цю хворобу л?кували погано, не було потр?бних медикамент?в, ? л?кар? часто просто спостер?гали за хворобою в над?? на щасливий к?нець. У результат? Ед?т видужала, а Марсель померла у 1935 роц?. Вона була ?диною живонародженою дитиною Ед?т П?аф (у 1938 роц? в результат? передчасних полог?в у не? народилася мертвонароджена дитина, п?сля чого вона втратила здатн?сть мати д?тей).

В 1935 роц?, коли Ед?т виповнилось двадцять рок?в, ?? пом?тив на вулиц? Лу? Лепле ( фр. Louis Leplee ), власник кабаре ≪Жернис≫ ( фр. le Gerny's ) на ?лисейських Полях , ? запросив виступати у сво?й програм?. В?н навчив ?? працювати з акомпан?атором, вибирати й режисувати п?сн?, пояснив, яке величезне значення мають костюм артиста, його жести, м?м?ка, поводження на сцен?. Саме Лепле знайшов для Ед?т ?м'я ? П?аф (на паризькому арго це значить ≪горобчик≫). У ≪Жерн?с?≫ на аф?шах ?? ?м'я було надруковано як ≪Маля П?аф≫, ? усп?х перших же виступ?в був величезним. 17 лютого 1936 року Ед?т П?аф виступила у великому концерт? в цирку ≪Медрано≫ разом з такими з?рками французько? естради як Мор?с Шеваль? , М?ст?нгетт , Мар? Дюба . Однак усп?шний зл?т перервала трагед?я: незабаром постр?лом у голову убили Лу? Лепле, ? Ед?т П?аф виявилася в числ? п?дозрюваних через невелику суму, яку пок?йник залишив ?й у запов?т?. Газети роздули цю ?стор?ю, ? в?дв?дувач? кабаре, у яких виступала Ед?т П?аф, поводилися вороже, вважаючи, що вони мають право ≪покарати злочинницю≫.

Новий зл?т

[ ред. | ред. код ]

Незабаром Ед?т познайомилася з Реймоном Ассо , що остаточно визначив подальший житт?вий шлях сп?вачки. Саме йому належить заслуга появи на св?т ≪Велико? Ед?т П?аф≫. В?н навчив Ед?т не т?льки того, що безпосередньо стосувалося ?? профес??, але й усього необх?дного в житт?: правил етикету, ум?ння обирати одяг та багато чого ?ншого.

Реймон Ассо створив ≪стиль П?аф≫, виходячи з ?ндив?дуальност? Ед?т, в?н написав п?сн?, що пасували т?льки ?й: ≪Париж ? Середземномор'я≫, ≪Вона жила на вулиц? П?галь≫, ≪М?й лег?онер≫, ≪Вимпел для лег?ону≫.

Саме в?н дом?гся того, щоб Ед?т виступила в мюзик-гол? ≪АВС≫ на Великих бульварах ? найзнаменит?шому мюзик-гол? Парижа. Виступ в ≪АВС≫ вважався виходом на ≪велику воду≫, посвятою в профес?ю. В?н також переконав ?? зм?нити сцен?чний псевдон?м ≪Маля П?аф≫ на ≪Ед?т П?аф≫. П?сля усп?шного виступу в ≪АВС≫ преса написала про Ед?т: ≪Учора на сцен? ?АВС“ у Франц?? народилася велика сп?вачка≫. Незвичайний голос, щирий драматичний талант, працьовит?сть ? вперт?сть в досягненн? мети вуличного д?вчиська швидко привели Ед?т до вершин усп?ху.

Тр?умф

[ ред. | ред. код ]

З початком Друго? св?тово? в?йни Ед?т та Реймон Ассо роз?рвали стосунки. У цей час вона зустр?лася з? знаменитим французьким режисером Жаном Кокто . В?н запропонував ?й з?грати в сво?й невелик?й п'?с? ≪Байдужий красень≫ . Репетиц?? пройшли вдало, ? п'?са мала гранд?озний усп?х. Уперше ?? показали в сезон? 1940 року. К?норежисер Жорж Лакомб вир?шив зняти за п'?сою ф?льм. ? в 1941 роц? зняли ≪Монмартр на Сен?≫ , в якому Ед?т одержала головну роль.

П?д час Друго? Св?тово? в?йни померли батьки Ед?т.

Ед?т допомогла знайти себе й почати св?й шлях до усп?ху багатьом виконавцям-початк?вцям ? ?ву Монтану , ансамблю ≪Компаньйон де ла Шансон≫ , Едд? Константену , Шарлю Азнавуру й багатьом ?ншим.

Пово?нний час став для П?аф пер?одом небувалого усп?ху. ?? ?з замилуванням слухали жител? паризьких передм?сть ? витончен? поц?новувач? мистецтва, роб?тники й майбутня королева Англ??. У с?чн? 1950 року в?дбувся ?? сольний концерт у зал? ≪Пле?ль≫, преса писала ? ≪п?сн? вулиць у храм? класично? музики≫. Це був черговий тр?умф.

Незважаючи на любов слухач?в, життя, повн?стю присвячене п?сн?, робило ?? самотньою. Ед?т сама це добре розум?ла: ≪Публ?ка втягу? тебе у сво? об?йми, в?дкрива? сво? серце й поглина? тебе ц?лком. Ти переповня?шся ?? любов'ю, а вона ? тво?ю. Пот?м у загасаючому св?тл? залу ти чу?ш шум крок?в, що в?ддаляються. Вони ще тво?. Ти вже б?льше не здрига?шся в?д захвату, але тоб? добре. А пот?м вулиц?, морок, серцю ста? холодно, ти сама≫.

У 1952 роц? Ед?т потрапила у дв? автокатастрофи посп?ль; щоб полегшити страждання, викликан? переламами руки й ребер, л?кар? робили ?й ?н'?кц?? морф?ю , ? Ед?т потрапила в наркотичну залежн?сть.

У 1954 роц? Ед?т П?аф знялася в ?сторичному ф?льм? ≪Якщо мен? розкажуть про Версаль≫ разом з Жаном Маре .

У 1956 роц? П?аф виступила в знаменитому нью-йоркському Карнег?-Голл .

Останн? роки

[ ред. | ред. код ]
Могила Ед?т П?аф на кладовищ? Пер-Лашез

В 1958 роц? Ед?т почала виступати в концертному зал? ≪Ол?мп?я≫ ? усп?х був фантастичний. П?сля цього вона вирушила в одинадцятим?сячне турне Америкою, п?сля якого були чергов? виступи в ≪Ол?мп??≫, турне по Франц??. Так? ф?зичн?, а головне, емоц?йн? навантаження сильно п?д?рвали ?? здоров'я.

У 1959 роц? п?д час виступу в Нью-Йорку П?аф знепритомн?ла прямо на сцен?. П?сля к?лькох х?рург?чних операц?й вона повернулася до Парижа. У 1961 роц?, у 46-р?чному в?ц?, Ед?т П?аф д?зналася, що вона невил?ковно хвора на рак.

У 1960 роц? Клод Леве? , композитор ? сп?вак з Квебеку , давно знайомий з П?аф, при?хав до Парижа для роботи над сп?льними про?ктами. Ед?т виконала чотири його п?сн?: ≪Старе п?ан?но≫ ( фр. Le Vieu Pianos ), ≪Бульвар злочину≫ ( фр. Boulevard du Crime ), ≪Ураган≫ ( фр. Ouragan ) та ≪Голос≫ ( фр. La Voix ) [6] .

25 вересня 1962 року Ед?т сп?вала з висоти Ейфелево? веж? з нагоди прем'?ри ф?льму ≪Найдовший день≫ п?сн? ≪Н?, я н? про що не жалкую≫ ( фр. Non, je ne regrette rien ), ≪Юрба≫, ≪М?лорд≫, ≪Ти не чу?ш≫, ≪Право любити≫.

9 жовтня 1962 року, в 46-р?чному в?ц?, виснажена й хвора, П?аф одружу?ться з Тео Сарафо, молодим 26-р?чним сп?ваком. Дуетом вони виконували п?сню ≪Для чого служить кохання?≫ ( фр. A quoi ca sert l'amour? ), написану М?шелем Емером, одним з найв?рн?ших ?? композитор?в.

На початку 1963 року вона запису? свою останню п?сню ≪Людина з Берл?на≫ ( фр. L'Homme de Berlin ), написану Франс?сом Ле та М?шелем Вандомом.

Останн?й ?? виступ на сцен? в?дбувся 18 березня 1963 року. Зал, стоячи, улаштував ?й п'ятихвилинну овац?ю.

10 жовтня 1963 року Ед?т П?аф померла. Т?ло сп?вачки перевезли з м?ста Грасса , де вона померла, у Париж ц?лком та?мно, а оф?ц?йно про ?? смерть оголосили 11 жовтня 1963 року в Париж? (з чим пов'язан? помилки в деяких джерелах). У той же день, 11 жовтня 1963 року п?шов з життя друг П?аф Жан Кокто . ?сну? легенда, що в?н помер, дов?давшись про смерть П?аф.

Похорон сп?вачки в?дбувся на цвинтар? Пер-Лашез . На ньому з?бралося понад 40 тисяч ос?б, багато хто не приховував сл?з, кв?т?в було ст?льки, що люди були змушен? йти по них мов килимом.

Ф?льмограф?я

[ ред. | ред. код ]

П?сн?

[ ред. | ред. код ]

В популярн?й культур?

[ ред. | ред. код ]

Велика к?льк?сть п?сень Ед?т П?аф використано у ф?льмах, наприклад, ≪Врятувати рядового Раяна≫ та ≪Початок≫ . Життю сп?вачки присвячено численн? ф?льми та п'?си.

Ф?льми про Ед?т П?аф

[ ред. | ред. код ]

≪П?аф≫ (1974, режисер Г? Казар?ль) ? ф?льм, заснований на б?ограф?? сп?вачки, що розпов?да? про ранн? роки ?? життя. В головн?й рол? ? Бриджит Арь?ль, ранн? п?сн? П?аф виконала Бетт? Марс.

≪Ед?т ? Марсель≫ (1983, режисер Клод Лелюш ) розпов?да? ?стор?ю кохання П?аф ? в?домого боксера Мерселя Седана . Роль П?аф з?грала Евел?н Бу?, роль Марселя ? його син, Марсель Седан молодший.

У ф?льм? ≪Життя у рожевому кольор?≫ (2007, режисер Ол?в'? Даан) показано житт?вий шлях П?аф з раннього дитинства до ?? смерт? у 1963 роц?. Ф?льм було вперше представлено на Берл?нському к?нофестивал? у с?чн? 2007 року. Актриса Мар?он Кот?яр за головну роль у ф?льм? отримала прем?ю ≪Золотий глобус≫ у ном?нац?? ≪Найраща ж?ноча роль (комед?я або мюзикл)≫ та ≪Оскар≫ за ≪Найкращу ж?ночу роль≫.

Вистави в театрах Ки?ва

[ ред. | ред. код ]

В репертуар? театр?в Ки?ва ? к?лька присвячених сп?вачц? вистав:

Музей Ед?т П?аф

[ ред. | ред. код ]

Музей Ед?т П?аф  ? це невеличкий приватний музей в Париж? , присвячений сп?вачц?. Заснований у 1977 роц? Бернардом Маркусом (Bernard Marchois), автором двох ?? б?ограф?й [13]

Див. також

[ ред. | ред. код ]
  • 3772 П?аф  ? астеро?д, названий на честь сп?вачки.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ а б Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC ? 2010.
  4. ↑ Bauer P. Deux siecles d'histoire au Pere Lachaise ? Versailles : 2006. ? P. 637. ? ISBN 978-2-914611-48-0
  5. ↑ http://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjEtMDUtMTQiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MzAwNzYwO3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=60.296875%2C75&uielem_islocked=0&uielem_zoom=91&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F
  6. ↑ а б Про цей еп?зод життя Левей? згаду? у ф?льм? 67 bis, boulevard Lannes Жана Клода Лабрека, знятому в 1991 роц?.
  7. ↑ ?нформац?я з? статт? з англ?йсько? в?к?пед??
  8. ↑ Чудо П?аф . Арх?в ориг?налу за 7 вересня 2009 . Процитовано 20 березня 2012 .
  9. ↑ Edith Piaf: жизнь в розовом свете . Арх?в ориг?налу за 21 с?чня 2012 . Процитовано 20 березня 2012 .
  10. ↑ Ед?т П?аф. Життя в кредит . Арх?в ориг?налу за 8 березня 2012 . Процитовано 20 березня 2012 .
  11. ↑ Семь чудес малышки Пиаф [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  12. ↑ ≪Эдит Пиаф. Исповедь≫ ПРЕМЬЕРА! . Арх?в ориг?налу за 4 кв?тня 2012 . Процитовано 20 березня 2012 .
  13. ↑ Jeffries, Stuart (8 листопада 2003). The love of a poet . The Guardian . UK. Арх?в ориг?налу за 25 липня 2008 . Процитовано 19 вересня 2007 .

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Автоб?ограф??

[ ред. | ред. код ]
  • Edith Piaf, Au bal de la chance , preface de Jean Cocteau, postface de Fred Mella, presente et annote par Marc Robine. Jeheber ed., 1958. (перевидання в 2003, Editions de l'Archipel)
  • Edith Piaf, Ma vie . Union generale d'editions, Paris, 1963.
  • Edith Piaf, Mon amour bleu , Grasset et Fasquelle, 2011.

Б?ограф??

[ ред. | ред. код ]
  • Marc Bonel et Danielle? ?Bonel, ? ?Edith Piaf, ? ?le temps d'une vie , ? Editions de Fallois, ??Paris?, ??1993,? ?344? ?pages. ISBN 2-87706-189-2 (фр)
  • Philippe Crocq, Jean Mareska: La vie pas toujours rose d'Edith Piaf Editions du Rocher, 2007, ISBN 2-268-06108-6 (фр)
  • Matthias Henke: Edith Piaf. ≪Suchtig nach Sehnsucht!≫ List, 2002, ISBN 3-612-26516-4 (н?м)
  • Monique Lang: Edith Piaf. Die Geschichte der Piaf, ihr Leben in Texten und Bildern. Insel, Frankfurt 2007, ISBN 3-458-32216-7 (н?м)
  • Andre Larue: Edith Piaf. L'amour toujours. Lafon, Paris 1993, ISBN 2-908652-97-8 (фр)
  • Pierre Hiegel, ?Edith Piaf , E?ditions? ?de l'Heure, Monaco, ?1962.
  • Margaret Crosland, ?Piaf , ???E?ditions Hodder and Stoughton, ? Londres, ?1985,? ?240? ?pages.
  • David Bret, ? ?The Piaf legend? ?, ?Robson Books, Londres, ?1988,? ?188? ?pages.
  • Dominique Grimault et Patrick? ?Mahe, ? ?Piaf-Cerdan :? ?un hymne a l'amour, 1946?1949 , Editions? ?de la Seine, Paris, ? ?1993.?
  • Louis Valentin, ? ?Piaf , ? ?Plon, Paris, ? ?1993.
  • Jean Noli, ? ?Piaf secrete , ? E?ditions L'Archipel, ?Paris, ?1993,? ??218? ?pages (reed.? ?2003?)?.
  • Pierre Duclos et Georges Martin, Piaf , Editions du Seuil, 1995 (reedition), 544 pages ISBN 2-02-023916-7
  • Sophie Troubac, ? ?Edith Piaf, ? ?l'hymne a l'amour , E?ditions Sauret, ?Monaco, ??1995,? ?237? ?pages.
  • Frederic Perroud, ?Marcel Cerdan-Edith Piaf? ?:? ?le bel amour , E?ditions Acropole, ?Paris, 1999, 166? ?pages.
  • Francois Levy, ? ?Passion Edith Piaf la mome de Paris , ??E?ditions Textuel, Paris, ?2003,? ?192? ?pages.
  • Jean-Dominique Brierre, ?Edith Piaf :? " Sans amour on n'est rien du tout " ?, Editions? ?Hors collection, ?Paris, 2003,? ?167? ?pages.
  • David Lelait-Helo, ?Sur un air de Piaf , ? Payot, ?Paris, ?2003,? ?331? ?pages.
  • Marcel Cerdan Jr., ?Piaf et moi , ? Flammarion, ?France, ??2000,? ?321 ?pages.
  • Emmanuel Bonini, Piaf, la verite , Pygmalion, 2008, 420 pages.
  • Frederic Quinonero, Edith Piaf, le temps d'illuminer , Editions Didier Carpentier, 2008, 256 pages.
  • Gilles Durieux, Anthony Berrot, et Jean-Paul Mazillie, Piaf, de la Mome a Edith: documents inedits , Le Cherche Midi, Paris, 2010

Посилання

[ ред. | ред. код ]
В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Ед?т П?аф
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Category:Edith Piaf
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Le Dictionnaire universel des Creatrices · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Autoritats UB :  a1176144 · BanQ :  0000030277 · BIBSYS :  90154536 · BLBNB :  000565203 · BNB :  PiafEdith1915-1963 · BNCHL :  000112749 · BNE :  XX889519 · BNF :  13898453f · CANTIC :  981061046867306706 · CCAB :  000378895 · CiNii :  DA06293036 · CONOR.BG :  26948453 · CONOR.SI :  35335523 · CONOR.SR :  22064999 · DBC :  87097919098117 · ERRR :  a11445385 ,  a11152953 · FAST :  3170 · Freebase :  /m/01wdzm_ · GND :  118594125 · GTAA :  141744 · ICCU :  LO1V172070 · ISNI :  0000000368643144 ,  000000012136707X · J9U :  987007266562405171 · KANTO :  000197891 · KRNLK :  KAC201615411 · LCCN :  n50010718 · LIBRIS :  c9prvfvw30z832z · LIH :  LNB:V*81897;=BT · LNB :  000032153 · MAK :  9810616546305606 · NCF :  ncf10171279 · NDL :  00452753 · NKC :  jn20000701407 · NLA :  1079000 · NLG :  248083 · NLI :  000105506 · NLP : a0000001180890 · NSK :  000066018 · NTA :  070716439 · NUKAT :  n96214504 · OpenVlacc :  000035473 · PTBNP :  847207 · RERO :  02-A003691355 · RILM :  873 · SELIBR :  258297 · SHARE :  715375 · SKMASNL :  vtls008790421 · SNK :  151576 · SUDOC :  080879667 · SVKKL :  p0085184-Piaf-Edith-19151963 · UCAL :  1387 ,  22109 · URBS :  380496 · VIAF :  141145970358932252843 · РДБ :  000083709 · РНБ :  7771897
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ед?т_П?аф&oldid=42750049