Егейська суперечка

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Егейська суперечка
Зображення
Мапа розташування
Пов'язане зображення
Основн? острови та архепелаги
Територ?альн? води та пов?тряний прост?р
приблизна ширина:
6 морських миль : сучасна ширина територ?альних вод. Б?лий кол?р: м?жнародн? води.
10 морських миль : нац?ональний пов?тряний прост?р, затверджений Грец??ю
12 морських миль : можливе майбутн? розширення в?дпов?дно до м?жнародного права

Егейська суперечка  ? комплекс вза?мопов'язаних сп?рних питань м?ж Грец??ю ? Туреччиною в?дносно суверен?тету ? сум?жних прав в акватор?? Егейського моря та пов?тряному простор? над ним. Численн? конфл?кти, як? виникали через невир?шен?сть сп?рних питань в?д 1970-х рок?в, значною м?рою вплинули на греко-турецьк? в?дносини . Дв?ч? в 1987 роц? ? на початку 1996 року Егейськ? сп?рн? питання призводили до кризових ситуац?й, близьких до спалаху в?йськових д?й м?ж двома державами.

Основн? сп?рн? питання

[ ред. | ред. код ]

Весь спектр сп?рних питань, що стосуються Егейського рег?ону, можна под?лити на дек?лька категор?й:

  • дел?м?тац?я територ?альних вод ; обидв? сторони в наш час [ коли? ] визначають ?х ширину як 6 морських миль (11 км). Грец?я претенду? на право продовжити ?? до 12 морських миль на основ? м?жнародного права. Туреччина, яка вже розширила сво? територ?альн? води до 12 миль, заперечу?, ? погрожу? Грец?? в?йною у випадку односторонньо? спроби розширити смугу;
  • дел?м?тац?я нац?онального пов?тряного простору ? Грец?я стверджу?, що в наш час [ коли? ] контролю? 10 миль, а Туреччина т?льки 6 миль;
  • дел?м?тац?я виняткових економ?чних зон та зон економ?чно? експлуатац?? континентального шельфу ;
  • дел?м?тац?я район?в польотно? ?нформац?? (FIR) ? право Грец?? зд?йснювати в?йськов? навчання в пов?тр? в рамках м?жнародно? частин? Егейського моря, чому перешкоджають суперечлив? тлумачення правил Район?в польотно? ?нформац?? (FIR), встановлених ?КАО ;
  • суперечки з вже дем?л?таризованого статусу, присво?ного деяким з грецьких остров?в Егейському мор?;
  • претенз?? Туреччини щодо, так званих, ≪с?рих зон≫ невизначеного суверен?тету над численними незаселеними малими островами, насамперед, статус острова ?м?а/Кардак .

1998 року обидв? кра?ни були близькими до подолання напруженост? через зд?йснення низки дипломатичних заход?в. Таким кроком, зокрема, були д?? Грец?? , направлен? на полегшення вступу Туреччини до ?вропейського Союзу . Однак ? в 2010 роц? питання, як ? ран?ше, залишаються невир?шеними.

Морськ? та пов?трян? зони впливу

[ ред. | ред. код ]

Ц?ла група питань Егейсько? суперечки стосуються дел?м?тац?? морських та пов?тряних зон впливу довкола територ?й обох кра?н. Ц? питання пов'язан? ?з географ?чними та ?сторичними особливостями власне Егейського моря та розташування кра?н в його басейн?. Хоча довжина материково? берегово? л?н?? Грец?? та Туреччини, що омиваються водами Егейського моря приблизно р?вна, ус? Егейськ? острови , окр?м ?мброса та Тенедоса , належать Грец??. Водночас низка великих остров?в ( Лесбос , Х?ос , Самос ? острови арх?пелагу Додеканесу ), як? належать Грец??, розташован? у безпосередн?й близькост? до материкових кордон?в Туреччини. Це не дозволя? Туреччин? розширити ан? морськ?, ан? пов?трян? зони впливу, оск?льки вони розраховуються в?д найближчо? точки територ?? держави, що також претенду? на цей прост?р. Будь-яке можливе розширення цих зон обов'язково у пропорц?йному в?дношенн? принесе б?льше вигоди Грец??, ан?ж Туреччин?.

Зг?дно з поширеною думкою, Туреччина стурбована тим, що Грец?я, можливо, намага?ться розширити сво? зони впливу наст?льки, щоб перетворити Егейське море фактично на ≪Грецьке озеро≫. З ?ншого боку, Грец?я стурбований тим, що Туреччина може спробувати ≪зайняти половину Егейського моря≫, тобто встановити турецько? зони впливу до середини Егейського моря, за л?н?ю остров?в Лесбос , Х?ос , Самос ? остров?в Додеканесу , перетворивши ?х таким чином на ексклав , оточений турецькими водами ?, таким чином, в?др?заний в?д батьк?вщини [1] .

Територ?альн? води

[ ред. | ред. код ]

Територ?альн? води дають прибережн?й держав? повний контроль над аеронав?гац??ю в пов?тряному простор? ? частковий контроль над судноплавством, хоча ?ноземним кораблям (? цив?льн?, ? в?йськов?), як правило, гаранту?ться мирний прох?д через них. Стандартна ширина територ?альних вод, на яку кра?ни претендують, неухильно зростала впродовж 20-го стол?ття: в?д 3 морських миль (5,6 км) на початку стол?ття ? до 6 морських миль (11 км) ? нин? 12 морських миль (22 км). Поточне значення закр?плено в догов?рному прав? зг?дно з Конвенц??ю Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з морського права в?д 1982 року (стаття 3). В Егейському мор? обидв? кра?ни проголосили територ?альними водами смугу 6 морських миль. Можлив?сть розширення ?? до 12 миль викликала заклопотан?сть турецько? сторони з приводу можливого непропорц?йного зб?льшення простору, контрольованого Грец??ю. Туреччина в?дмовилася стати членом Конвенц?? ? не вважа? себе пов'язаною нею. Туреччина вважа? конвенц?ю res inter alios acta , тобто такою, яка б мала бути п?дписана м?ж двома сторонами суперечки. З ?ншого боку, Грец?я при?дналася до Конвенц??, заявивши, що залиша? за собою право застосовувати це правило ? розширити сво? територ?альн? води до 12 миль у якийсь момент в майбутньому, хоча н?коли не намагалася цього зробити. Грец?я вважа?, що 12-мильне стосу?ться не т?льки догов?рного права, але ? звича?вого права , оск?льки ?сну? широкий консенсус у м?жнародн?й сп?льнот?. Виходячи з цього, Туреччина стверджу?, що географ?чн? особливост? Егейського моря роблять строге використання 12-мильного правило незаконним в ?нтересах збереження справедливост? [2] . Водночас Туреччина користу?ться цим правилом поза межами Егейського моря.

Напружен?сть з приводу ширини смуги територ?альних вод значно зросла м?ж кра?нами на початку 1990-х рок?в, коли Конвенц?я ООН з морського права мала набрати чинност?. 9 червня 1995 року парламент Туреччини оф?ц?йно заявив, що односторонн? д?? з боку Грец?? стануть приводом для в?йни . Ця заява була засуджена Грец??ю як порушення Статуту Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й , який забороня? ≪погрози силою або ?? застосуванням проти територ?ально? недоторканност? або пол?тично? незалежност? будь-яко? держави≫.

Нац?ональний пов?тряний прост?р

[ ред. | ред. код ]

Нац?ональний пов?тряний прост?р, як правило, визнача?ться як пов?тряний прост?р над суходольною частиною територ?? держави та прилеглими територ?альними водами. Нац?ональне пов?тряний прост?р да? суверенн?й держав? значний ступ?нь контролю над зовн?шн?м пов?тряним рухом. Хоча цив?льна ав?ац?я , як правило, допуска?ться у нац?ональний пов?тряний прост?р за м?жнародними договорами, ?ноземн? в?йськов? та ?нш? типи ?ноземних державних пов?тряних суден не мають право в?льного руху через нац?ональний пов?тряний прост?р ?ншо? держави [3] . Дел?м?тац?я нац?онального пов?тряного простору для Грец?? проведена як виняток, оск?льки його кордони не зб?гаються з межею територ?альних вод. Грец?я ма? 10 морських миль (19 км) пов?тряного простору, на в?дм?ну в?д нин? закр?плених 6 миль територ?альних вод. В?д 1974 року Туреччина в?дмовилася визнати зовн?шн? 4 мил? пов?тряного простору за Грец??ю, посилаючись на Статут М?жнародно? орган?зац?? цив?льно? ав?ац?? (?КАО) в?д 1948 року. В?н м?стить обов'язков? визначення, з яких виплива?, що обидв? зони повинн? зб?гатися [4] . У в?дпов?дь Грец?я стверджу?, що:

  • грецьк? 10-морських миль (19 км) передують Статуту ?КАО, оск?льки були оф?ц?йно заф?ксований 1931 роц?, вони були визнан? вс?ма сус?дами Грец??, включаючи ? Туреччину , до 1948 року, в?дтак встановлен? правильно [5] ;
  • грецьк? 10-морських миль також можуть ?нтерпретуватись як т?льки часткове, виборче застосування значно ширших прав, гарантованих морським правом , а саме як т?льки частина 12-мильно? зони, р?вно? як для пов?тряного простору, так ? для територ?альних вод;
  • нин? ж грецьк? територ?альн? води встановлюються завширшки 6-миль т?льки через casus belli Туреччини.

Конфл?кт через польоти турецьких в?йськових пов?тряних суден у нац?ональному простор? Грец?? прив?в до практики безперервних тактичних в?йськових провокац?й: турецька сторона вважа? себе в прав? зд?йснювати польоти у зовн?шн?й 4-мильн?й смуз?, в той час як грецьк? в?йськов? л?таки змушен? перехоплювати ?х. Ц? ≪зустр?ч?≫ грецьких ? турецьких л?так?в призводить до небезпечних маневр?в, як? вже неодноразово зак?нчувалися людськими жертвами з обох стор?н. Зокрема грецький льотчик Н?колаос С?алмас розбився поблизу острова Айос-Ефстрат?ос , перехоплюючи турецький л?так F-16; турецький п?лот Не?л Ердоган загинув, збитий грецьким л?таком М?раж-2000 у 1996 роц? [6] , ? Костас ?л?к?ас, який розбився п?сля з?ткнення з турецьким F-16 в район? острова Карпатос [7] .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Kemal Ba?lar (2001): Two facets of the Aegean Sea dispute: 'de lege lata' and 'de lege ferenda'. In: K. Ba?lar (ed.), Turkey and international law. Ankara. [1] [ Арх?вовано 22 серпня 2006 у Wayback Machine .]
  2. ↑ Wolff Heintschel von Heinegg (1989): Der Agais-Konflikt: Die Abgrenzung des Festlandsockels zwischen Griechenland und der Turkei und das Problem der Inseln im Seevolkerrecht. Berlin: Duncker und Humblot . (н?м.)
  3. ↑ Haanappel, Peter P. C. (2003). The Law and Policy of Air Space and Outer Space . Kluwer. с. 22.
  4. ↑ Embassy of Turkey in Washington: Aegean Disputes . Арх?в ориг?налу за 15 кв?тня 2006 . Процитовано 28 березня 2011 .
  5. ↑ Greek Ministry of Foreign Affairs: Unilateral Turkish claims in the Aegean .
  6. ↑ The incident was first described as an accident. In 2004, a Greek newspaper published claims that the Turkish plane had unintentionally been shot down by the Greek one. The shootdown was confirmed by the Turkish government but denied by the Greek one Пов?домлення [ Арх?вовано 18 червня 2018 у Wayback Machine .] Катимер?н? .
  7. ↑ The Greek defence minister E. Meimarakis stated at the Greek National Television and the morning programme 'Proti Grammi' that it was a a Turkish spying operation against the Greek island Crete. Пов?домлення [ Арх?вовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine .] Катимер?н? .

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]
?стор?я
Греки
Демограф?я
Державний
устр?й
Право
Географ?я
Економ?ка
Культура
Збройн? сили
?нше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Егейська_суперечка&oldid=41351329