Егал?таризм
(
фр.
egalitarisme
, в?д
фр.
egalite
? р?вн?сть) ? концепц?я, що пропону? створення
сусп?льства
з р?вними можливостями з управл?ння ? доступу до матер?альних благ вс?м його членам. Протилежн?сть
ел?таризму
.
Може розглядатися як р?зновид
соц?ал?зму
, що ?рунту?ться на загальн?й р?вност? як основ? соц?ального життя.
У
соц?олог??
с?м'? егал?таризм визна? за подружжям р?вн? права на самореал?зац?ю.
Деяк? егал?тарн? концепти включають
комун?зм
, правовий егал?таризм, пол?тичний егал?таризм, гендерний егал?таризм, расову р?вн?сть та християнський егал?таризм. До поширених форм егал?таризму належать пол?тична та ф?лософська.
Одним ?з аргумент?в ? те, що л?берал?зм нада? демократичним сусп?льствам засоби для проведення громадянських реформ, забезпечуючи основу для розвитку державно? пол?тики та забезпечуючи належн? умови для досягнення громадянином прав громадян
[1]
.
Р?вн?сть чолов?к?в та ж?нок у правах та обов'язках
[
ред.
|
ред. код
]
Прикладом тако? форми ?
Конституц?я Тун?су 2014
року, яка передбача?, що ≪чолов?ки та ж?нки повинн? бути р?вними у сво?х правах та обов'язках≫.
Дев?з ≪Liberte, egalite, fraternite≫ (≪Свобода, р?вн?сть, братерство≫) використовувався п?д час
Французько? революц??
? дос? використову?ться як оф?ц?йний дев?з
уряду Франц??
. Права людини та громадянина Франц?? 1789 року також визначен? на ц?й основ? прав р?вност? людини.
Декларац?я незалежност? США
? прикладом р?вност? чолов?к?в як ≪Ус? люди створен? р?вними≫.
Багато конституц?й штат?в у США також використовують права чолов?чо? мови, а не права особи, оск?льки ?менник ≪man≫ (чолов?к) завжди включав у себе як чолов?к?в, так ? ж?нок.
Фем?н?зм
т?сно пов'язаний ?з егал?тарною ф?лософ??ю, будучи гендерно ор??нтованою ф?лософ??ю р?вност?. Однак фем?н?зм в?др?зня?ться в?д егал?таризму тим, що ?сну? як
пол?тичний
та
сусп?льний рух
.
На культурному р?вн? впродовж останн?х двохсот рок?в егал?тарн? теор?? розвивалися в умовах прийняття. Серед в?домих широкоегал?тарних ф?лософ?й ?
соц?ал?зм
,
комун?зм
,
соц?альний анарх?зм
,
прогресив?зм
та ?н. деяк? з яких поширюють
економ?чний егал?таризм
. Однак, чи була якась ?з цих ?дей реал?зована на практиц?, залиша?ться сп?рним питанням.
Антиегал?таризм
[2]
або
ел?таризм
? протилежними егал?таризму ?де?.
Дуже ранн?м прикладом р?вност?, який можна назвати ще економ?чним егал?таризмом, ? китайська ф?лософ?я
с?льського господарства
, яка вважа?, що економ?чна пол?тика кра?ни повинна базуватися на егал?тарн?й самодостатност?.
[3]
У соц?ал?зм? сусп?льна власн?сть на засоби виробництва ?нод? вважа?ться
формою
економ?чного егал?таризму, оск?льки в економ?ц?, що базу?ться на сусп?льн?й власност?, надлишок продукту, що створю?ться промислов?стю, накопичуватиметься в ц?лому для населення, на в?дм?ну в?д класу приватних власник?в, тим самим надаючи кожному ?ндив?нду п?двищений р?вень самодостатност? та б?льшо? р?вност? у в?дносинах одне з одним. Хоча економ?ст
Карл Маркс
?нод? помилково сприйма?ться як егал?тарист, Маркс ухилявся в?д створення нормативних теор?й моральних принцип?в. Попри це, у Маркса була теор?я еволюц?? моральних принцип?в щодо конкретних економ?чних систем.
Багато ф?лософ?в, зокрема ?нгмар Перссон
[4]
,
П?тер Валлентайн
[5]
, Н?лс Холтуг
[6]
, Кат?я Фар?я та
Лью?с Гомперц
, стверджували, що егал?таризм означа?, що ?нтереси несв?йських тварин повинн? бути також врахованими. Ф?лософ
Оскар Хорта
також стверджував, що ≪[е] гал?таризм передбача? в?дмову в?д
специоризму
, а на практиц? це передбача? припинення експлуатац?? тварин≫ ? що ми повинн? допомагати тваринам, як? зазнають страждань у природ?
[7]
. Кр?м того, Хорта стверджу?, що ≪оск?льки [нелюдськ? тварини] нижч? в пор?внянн? з людьми, егал?таризм пр?оретизу? ?нтереси нелюдських тварин≫.
Сучасний егал?таризм ? це теор?я, яка в?дкида? класичне визначення егал?таризму як можливого для досягнення: економ?чно, пол?тично та соц?ально. Сучасна теор?я егал?таризму, або новий егал?таризм, зазнача?, що якби кожен мав однаков? альтернативн? кошти, то пор?вняльного прогресу не було б ? н?хто не отримав би корист? в?д торг?вл? один з одним. По сут?, величезн? вигоди, як? отримують люди в?д торг?вл? один з одним, виникають через те, що вони неоднаков? за р?зними характеристиками ? ц? в?дм?нност? можуть бути вродженими або розвиненими, щоб люди могли отримати вигоду в?д торг?вл? один з одним.
- ↑
Rosales, Jose Maria (1998).
Liberalism, Civic Reformism and Democracy
. The Paideia Archive: Twentieth World Congress of Philosophy. Philosophy Documentation Center. с. 220?225.
ISBN
978-1-63435-051-8
.
- ↑
Sidanius, Jim; Levin, Shana; Liu, James; Pratto, Felicia (2000-01).
<41::aid-ejsp976>3.0.co;2-o Social dominance orientation, anti-egalitarianism and the political psychology of gender: an extension and cross-cultural replication
.
European Journal of Social Psychology
. Т. 30, № 1. с. 41?67.
doi
:
10.1002/(sici)1099-0992(200001/02)30:1<41::aid-ejsp976>3.0.co;2-o
.
ISSN
0046-2772
. Процитовано 22 кв?тня 2020
.
- ↑
Denecke, Wiebke (5 с?чня 2011).
The Dynamics of Masters Literature
. Harvard University Asia Center.
ISBN
978-1-68417-058-6
.
- ↑
French, William C. (1995-06).
The great ape project. Equality beyond humanity.Edited by Paola Cavalieri and Peter Singer
.
International Journal of Primatology
. Т. 16, № 3. с. 561?563.
doi
:
10.1007/bf02735804
.
ISSN
0164-0291
. Процитовано 22 кв?тня 2020
.
- ↑
Vallentyne, Peter (2005-10).
Of Mice and Men: Equality and Animals
.
The Journal of Ethics
. Т. 9, № 3-4. с. 403?433.
doi
:
10.1007/s10892-005-3509-x
.
ISSN
1382-4554
. Процитовано 22 кв?тня 2020
.
- ↑
Petersen, Thomas Søbirk; Ryberg, Jesper (10 травня 2010).
Applied Ethics
.
Philosophy
. Oxford University Press.
ISBN
978-0-19-539657-7
. Процитовано 22 кв?тня 2020
.
- ↑
Horta, Oscar (1 лютого 2013).
Animals, Moral Status of
.
International Encyclopedia of Ethics
. Blackwell Publishing Ltd.
ISBN
978-1-4051-8641-4
. Процитовано 22 кв?тня 2020
.