Подружжя з дитиною. Пер?од XVIII династ??
Д?ти у Стародавньому ?гипт?
? соц?альний та правовий статус дитини в давньо?гипетському сусп?льств? та держав?, ?? стосунки з батьками.
Д?тей намагалися народжувати якомога б?льше, адже вони були майбутн?м кра?ни. ?гиптяни в?др?знялися плодюч?стю, яка пояснювалася сприятливим кл?матом ? родюч?стю держави. Разом з тим дитяча смертн?сть також була високою.
Народжуючи, переважно, дек?лька д?тей (част? були дв?йн? та тр?йн?), давн? ?гиптяни любили ?х вс?х, однак при цьому народження хлопчика-спадко?мця було для них найважлив?шою под??ю. Народження хлопчика було справжн?м святом для батьк?в, оск?льки сновний борг сина в т? часи полягав у тому, щоб г?дно поховати свого батька.
Зг?дно з записами давньогрецького географа ? ?сторика
Страбона
, кожна с?мейна пара повинна була вигодувати ? виростити вс?х, народжених у не?, д?тей. До повнол?ття знаходився у повн?й влад? батьк?в, як? мали право покарати дитину. Вт?м на них намагалися впливати словом.
Доля син?в (р?дше д?вчат) були т?сно пов'язан? з долею батька. Так, п?сля перетворення Стародавнього ?гипту на бюрократичну державу, к?льк?сть чиновник?в значна зросла. Викритий у корупц?? чиновник позбавлявся посади, при цьому одночасно його д?ти позбавлялися вс?х прив?ле?в ? ставали слугами.
Доньок ? син?в ц?нували однаково високо. П?сля смерт? батьк?в земля зазвичай д?ставалася синам, а все ?нше майно (будинок, мебл? та ц?нн? реч?) ? донькам. Останн? також могли успадковувати землю, особливо якщо в родин? не було син?в.
?гиптяни ц?кавилися сво?м майбутн?м ? майбутн?м сво?х д?тей, тому, як т?льки дитина народжувалася, в ≪Будинку життя≫ (тут в?дбувалася ?? ре?страц?я) складався гороскоп, по першому крику новонародженого визначалося, чи виживе в?н чи помре. Нещасливе пророцтво мало сильне враження на батьк?в, як? обер?гали свою дитину з пелюшок й до того часу, поки та не досягала повнол?ття ? сама могла розпоряджатися сво?ю долею.
Батьки посп?шали дати сво?й дитин? ?м'я, яке могло б захистити немовляти ? допомогти йому в житт?. Воно обиралося в?дпов?дно до особливо шанованим богам, тому деяк? давньо?гипетськ? ?мена звучали: ≪Амон попереду≫, ≪Мут сладостна≫, ≪Птах задоволений≫.
Зазвичай дитина залишалася при матер?, яка носила ?? в особлив?й сумц?, що вис?ла на ши? спереду, щоб руки були в?льн?. Цариц? ? ?нш? знатн? дами не так обтяжували себе: д?тей виховували як годувальниц?, так ? вояки, жерц?.
В юному в?ц? ходили без одягу ? взуття: хлопчики носили лише намисто на ши?, а д?вчатка ? греб?нь в волосс? ? пасок на тал??. Харчувалися сирими або вареними стеблами або кор?нням пап?русу.
У 7 рок?в хлопчик отримував першу пов'язку на стегнах ? йому робили обр?зання ? перша ?н?ц?ац?я. Хлопчик?в ? д?вчаток коротко стригли, до повнол?ття хлопчики носили ≪локон юност?≫ ? б?чну косичку, яку п?д час друго? ?н?ц?ац?? присвячували м?сцевому богу. З початком навчання п?дл?ток (хлопчик чи д?вчинка) повинен був над?ти перший в сво?му житт? одяг: д?вчинц? видавалася сукня, хлопчиков? ? пов'язка на стегна.
Обов'язок з виховання д?тей лежав перш за все на чолов?ках. Саме в?н готував син?в до школи й отримання осв?ти, необх?дно? для продовження батьк?всько? справи.
Школа ? виховання в Давньому ?гипт? були покликан? перевести дитину, п?дл?тка, юнака в св?т дорослих. Д?ти починали навчання в храмових школах з 5 рок?в, вчителями були жерц?, навчання тривало 12 рок?в. Вже в III тис. до н. е. в Стародавньому ?гипт? виник ?нститут с?мейно? школи: чиновник або жрець навчав свого сина, який повинен був згодом зм?нити його в т?й чи ?нш?й посад?. П?зн?ше в таких родинах. стали з'являтися невелик? групи учн?в.
Навчання в Стародавньому ?гипт? мало на мет? п?дготовку до профес?? в залежност? в?д вид?в д?яльност?, якою займалася родина, оск?льки правило д?ти успадковували профес?? свого батька. У дус? п?дготовки до загробного життя складалися ? повчання д?тям, як? були стимулом формування моральност? кожного ?гиптянина. Ф?зичн? покарання вважалися природними ? необх?дними. Спадко?мц? трону та принци як ? д?ти в?йськових також навчалися при храмових школах, але кр?м ?нших предмет?в, в?йськов?й справ? прид?лялася особливу увагу.
Саме в Стародавньому ?гипт? виникло поняття як ≪кан?кули≫. Воно походить в?д назви з?рки С?р?ус ? ≪Кан?кули≫, що значить означа? ≪маленька собачка≫. З нею давн? римляни познайомилися, завоювавши ?гипет. Сходження з?рки С?р?ус або суз?р'я Великого Пса для ?гиптян було початком нового року ? в цей час наставав найспекотн?ший пер?од.
З? святкуванням сходу Сир?уса починалося свято ?с?ди, в ?гипт? римсько? епохи жерц? несли зображення собак або нав?ть вели живих собак попереду кол?сниц? ?с?ди. Цей пер?од року римляни ? назвали ≪?гипетсько? спекою≫, а римський сенат оголосив дн? в?дпочинку в найспекотн?ший л?тн?й час, коли з?рка С?р?ус з'являлася на ранковому неб?.
|
|---|
| | Головн? теми
|
| |
|---|
| | ?сторичн? пер?оди
|
|
|---|
| | ?нше
|
|
|---|
| | Списки
|
|
|---|
|