Японська мова
под?ля?ться на сх?дн?, зах?дн? та кюшюйськ? д?алекти
[1]
.
З
модерн?зац??ю наприк?нц? 19 стол?ття
уряд та ?нтел?генц?я сприяли утвердженню та поширенню
л?тературно? мови
. Рег?ональн? мови та д?алекти зневажалися та придушувалися, тому м?сцев? жител?
почувалися неповноц?нними
через власн? "поган?" та "ганебн?" мови та д?алекти.
Мовою викладання
[en]
була
стандартна
японська, ? деяк? вчител? карали учн?в за використання д?алект?в або ?нших мов, особливого розмаху под?бна практика набула в
Ок?нав?
та
Тохоку
(див. також
Рюкюськ? мови #?стор?я
?
Д?алектна картка
[en]
). Схож? практики також мали м?сце в ?нших кра?нах, як от
бергонья
[en]
(
дискрим?нац?я окситансько? мови
) у
Франц??
та
пол?тика ≪Welsh Not≫
[en]
(утиски
валл?йсько? мови
) в
Уельс?
. З 1940-х до 1960-х рок?в, у пер?од
нац?онал?зму
Сьова
та, згодом,
п?сляво?нного економ?чного дива
, зусилля з зам?ни рег?ональних д?алект?в ? мов на л?тературну японську набули найб?льшого розмаху.
Зараз л?тературна японська мова поширилася по вс?й кра?н?, а традиц?йн?
рег?ональн? р?зновиди
японсько? занепадають через розвиток осв?ти, телебачення, зб?льшення к?лькост? транспорту, концентрац?ю населення в м?стах тощо. Однак рег?ональн? р?зновиди не були повн?стю зам?нен? стандартною японською. Поширення л?тературно? японсько? означа?, що рег?ональн? р?зновиди тепер ц?нуються як ≪ностальг?чн?≫, ≪зворушлив?≫ та маркери
≪дорогоц?нно? м?сцево? ?дентичност?≫
, а багато нос??в рег?ональних д?алект?в поступово подолали почуття
меншовартост?
щодо сво?? природно? манери розмови. Контакт м?ж рег?ональними р?зновидами та стандартною японською мовою створю? нов? рег?ональн? мовн? форми серед молод?, так? як
ок?навський р?зновид японсько? мови
[2]
[3]
[4]
.
- ↑
Бондарук, В?ктор?я.
Д?алектна лексика на матер?ал? японсько? мови
(PDF)
.
http://rep.knlu.edu.ua/
.
- ↑
Satoh Kazuyuki (佐藤和之); Yoneda Masato (米田正人) (1999).
D?naru Nihon no Kotoba, H?gen to Ky?ts?go no Yukue
(яп.)
. T?ky?: The Taish?kan Shoten (大修館書店).
ISBN
978-4-469-21244-0
.
- ↑
Anderson, Mark (2019).
Studies of Ryukyu-substrate Japanese
. У Patrick Heinrich; Yumiko Ohara (ред.).
Routledge Handbook of Japanese Sociolinguistics
(англ.)
. New York: Routledge. с. 441?457.
- ↑
Clarke, Hugh (2009). Language. У Sugimoto, Yoshio (ред.).
The Cambridge Companion to Modern Japanese Culture
. Cambridge: Cambridge University Press. с. 56?75.
doi
:
10.1017/CCOL9780521880473
.
ISBN
9781139002455
.
P. 65: "[...] over the past decade or so we have seen the emergence of a new
lingua franca
for the whole prefecture. Nicknamed
Uchinaa Yamatuguchi
(Okinawan Japanese) this new dialect incorporates features of Ryukyuan phonology, grammar and lexicon into modern Japanese, resulting in a means of communication which can be more or less understood anywhere in Japan, but clearly marks anyone speaking it as an Okinawan."
