У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Лукач
.
|box_width=
| Дьйордь Лукач
|
|---|
|
|
 |
| Народження
| 13 кв?тня
1885
(
1885-04-13
)
Будапешт
|
|---|
| Смерть
| 4 червня
1971
(
1971-06-04
)
(86 рок?в)
Будапешт
|
|---|
| Поховання
| Керепеш?
|
|---|
| Громадянство
(
п?дданство
)
| 
Угорщина
|
|---|
| Знання мов
| угорська
[1]
[2]
,
рос?йська
?
н?мецька
[2]
|
|---|
| ?м'я при народженн?
| Lowinger Gyorgy Bernat
|
|---|
| Д?яльн?сть
| пол?тик
,
письменник
,
викладач ун?верситету
,
соц?олог
,
л?тературний критик
,
мистецтвознавець
|
|---|
| Викладав
| Nyugat
d
|
|---|
| Член
| СП СРСР
,
Академ?я наук НДР
,
Угорська академ?я наук
?
Польська академ?я наук
|
|---|
| Науковий ступ?нь
| доктор ф?лософських наук
|
|---|
| Школа
/ Традиц?я
| Марксизм
|
|---|
| Основн? ?нтереси
| д?ял?ктична метода, ?сторичний роман, клясова св?дом?сть, ур?чевлення, хибна св?дом?сть
|
|---|
| Значн?
?де?
| ур?чевлення
|
|---|
| Вплинув
| Едвард Са?д
, Олександр Тарасов,
Франкфуртська школа
|
|---|
| Alma mater
| HU Berlin
(
1907
)
?
Будапештський ун?верситет
(
1909
)
|
|---|
| Зазнав впливу
| Вебер
,
Ге?ель
,
Л?н?н
,
Маркс
|
|---|
| ?сторичний пер?од
| Ф?лософ?я XX стол?ття
|
|---|
| Посада
| member of the Provisional National Assembly
d
,
член Нац?ональних збор?в Угорщини
[d]
?
Minister of Public Instruction
d
|
|---|
| Парт?я
| Комун?стична парт?я Угорщини
d
,
Угорська парт?я трудящих
?
Угорська соц?ал?стична робоча парт?я
|
|---|
| Д?ти
| Ferenc Janossy
d
?
Лайош Янош?
|
|---|
| Нагороди
| |
|---|
|
|
|
|
Дьйордь Лукач
у
В?к?сховищ?
|
Висловлювання
у
В?к?цитатах
|
|
|
|
|
Дьйордь Лукач
(
угор.
Lukacs Gyorgy
;
н?м.
Georg Lukacs
; 13 кв?тня 1885,
Будапешт
? 4 червня 1971, там саме) ? угорський
революц?онер
, теоретик
марксизму
?
л?тературний критик
, учасник угорського та м?жнародного комун?стичного руху, один з основоположник?в ≪зах?дного марксизму≫.
Лукач народився у заможн?й ?врейськ?й с?м'?. При народженн? мав ?м'я Георг Бернард Лев?н?ер. Його батько був багатим ? впливовим банк?ром, 1891 р. зм?нив пр?звище на Се?ед?, а п?зн?ше отримав титул барона фон Лукача.
З 1906 по 1915 р?к навчався в ун?верситетах Будапешта, Берл?на та Гайдельберга, де водив дружбу з
Георгом З?ммелем
,
Максом Вебером
та
Ернстом Блохом
. 1917 року разом з друзями орган?зував у Будапешт? ≪В?льну школу наук ? духу≫, що в ?? робот? пом?ж ?нших брав участь в?домий композитор
Бела Барток (1881?1945)
. У цей пер?од за сво?ми поглядами Лукач був
об'?ктивним ?деал?стом
; його головними творами цього пер?оду стали зб?рка есе?в ≪Душа та форма≫ (1910) ? книга ≪Теор?я роману≫ (1916).
П?д час
першо? св?тово? в?йни (1914?1918)
Лукач зд?йснив ?дейну еволюц?ю, що п?д к?нець в?йни призвела його до
марксизму
. У грудн? 1918 вступив до лав Угорсько? Комун?стично? парт??, а за час?в
Угорсько? Радянсько? Республ?ки
(березень?серпень 1919) протягом короткого часу в?н об?ймав посаду народного ком?сара просв?ти та культури. П?сля пад?ння республ?ки й розгортання в Угорщин?
≪б?лого терору≫
Лукач був змушений т?кати закордон: з 1919 по 1930 жив у
В?дн?
, з 1930 по 1945 ? у
Москв?
(два роки, з 1931 по 1933 жив у
Берл?н?
).
Ще на ем?грац?? у В?дн? Лукач видав
≪?стор?ю та класову св?дом?сть≫
? зб?рку статей ? нарис?в з 1919?1922, що ?й судилося стати найв?дом?шою його книжкою (див. ?дейна спадщина). У московськ?й ем?грац?? написав ≪?сторичний роман≫ (1937, вийшла друком як окрема книжка 1954) ? ≪Молодого Ге?еля. Про в?дносини д?алектики й пол?теконом??≫ (1938, вперше опубл?кована 1948).
1945 року Лукач повернувся до Угорщини. П?д час
народного повстання 1956 року
був м?н?стром культури в уряд?
?мре Надя
. По придушенню повстання
Радянською Арм??ю
Лукач разом з ?ншими членами уряду депортували до
Румун??
. Вдруге повернувшись на батьк?вщину (1957), Лукач присвятив себе виключно теоретичн?й робот? ? розробляв питання естетики та ф?лософ??. В?н завершив 4-томову ≪Естетику≫ (1962) ? не встиг завершити ≪Онтолог?ю сусп?льного буття≫ (1971) ? обидва опуси вийшли друком по його смерти.
В ≪?стор?? та класов?й св?домост?≫ Лукач стверджував, що через сво? бачення ц?л?сности (тотальности) ? зосереджен?сть на центральност? товарного виробництва марксизм ? найкращим методоло??чним ?нструментом критично? анал?зи сучасного
кап?тал?стичного сусп?льства
та в?дкрива? в
прол?тар?ят?
силу, спроможну на
революц?йне перетворення
сусп?льства. ?ндив?д н?коли не може стати м?рою ф?лософ?? чи ? тим б?льше ? д??, спрямовано? на визволення, оск?льки в?н оточений готовими, ≪народженими≫ до нього та незм?нними об'?ктами, що уможливлю? вироблення лише суб'?ктивних реакц?й або конформ?стського визнання, або н?г?л?стично? в?дмови. Т?льки
кляса
може охопити д?йсн?сть у ц?лому в процес? ?? революц?йного перетворення за умови зв?льнення ?? член?в з-п?д ≪чар≫ ур?чевленно? об'?ктивности.
Точка зору прол?тар?яту дозволя? бачити, як кап?тал?стичне сусп?льство породжу?
≪ур?чевлення≫
? перетворення людських властивостей, стосунк?в ? д?й на властивост?, стосунки та д?? рукотворних речей, що в?докремлюються в?д людини й починають панувати над ?? життям. Ур?чевлення ? крайн?й, але вельми поширений прояв
в?дчуження
. Насл?дком ? те, що люди починаються сприйматися як реч? чи абстрактн? поняття, а т? в свою чергу заступають м?сце людей ? починають сприйматися як жив? ?стоти.
За кап?тал?зму вс? сусп?льн? в?дносини просякнути економ?чними ?мперативами та п?дпорядковуються економ?чним законам. ?диним розв'язанням пробл?м буржуазного сусп?льства ? прол?тарська революц?я ?
соц?ял?зм
.
Комун?стична парт?я
? формоутворенням прол?тарсько? св?домости, себто практичним вт?ленням прагнень прол?тар?яту усв?домити себе та сво? клясов? ?нтереси. Через сво? особливе положення ≪живого заперечення кап?тал?зму≫ прол?тар?ят ? ?диною клясою, спроможною здобути справжню клясову св?дом?сть ? усв?домити свою ?сторичну ролю революц?йного суб'?кту.
Класова св?дом?сть не да?ться роб?тников? при народженн?, але ?? здобувають у пост?йн?й боротьб? з диктатом буржуазно? ?деоло???. Т?льки прол?тар?ят здатен побачити, що так зван? ≪в?чн? закони економ?ки≫ ? н?чим иншим як продуктами ?сторичного розвитку, результатом кол?ктивно? д?? ?ндив?д?в, а значить ?х можна зм?нити через св?дому д?ю. Вс? инш? сусп?льн? кляси, в тому числ? буржуаз?я, приречен? на ≪хибну св?дом?сть≫, що утриму? ?х в?д розум?ння тотальности ?стор?? та створю? ?люз?ю в?чности й ун?версальности окремого ?сторичного етапу, наприклад, кап?тал?зму. Нос?? хибно? св?домости сприймають кап?тал?зм як щось природне й об'?ктивне, тод? як насправд? це лише минущий еп?зод ?стор??.
Лукач переосмислив поняття ≪ортодоксальний марксизм≫: так в?н називав не в?рн?сть до?м?, не некритичну в?ру в ту чи иншу тезу ≪основоположник?в≫ (
Карла Маркса
й
Фр?др?ха Ен?ельса
), не збереження традиц?й, а наукове застосування ? розвиток марксистсько? методи (
д?ял?ктичного матер?ял?зму
) в конкретно-?сторичних умовах.
Лукачев ≪?сторичний роман≫ ?, напевне, найб?льш в?домим з ус?х твор?в марксистсько? л?тературно? критики. За Лукачем, ?сторичний роман ма? к?лька принципових момент?в.
Його форма, це ? обов'язково
епопея
, що зображу? зм?ни у народному житт? через репрезентативн? людськ? типи в момент, коли ?хн? життя зм?ню?ться п?д впливом сусп?льних перетворень. Серед геро?в можуть бути й ?сторичн? постат?, проте вони мають бути малопом?тними, ?хня роля ? другорядна. Зам?сть них опов?дь оберта?ться навколо звичайних, невидатних людей, що ?м судилося опинитись в еп?центр? драматичних под?й. Тим-то Лукач високо ц?ну? романи
Вальтер Скотт (1771?1832)
, що в них розгорта?ться тра??чне змагання м?ж низх?дними та висх?дними формами сусп?льного життя, в?дда?ться належне минулому, але стверджу?ться ?сторична необх?дн?сть приходу нового.
Кр?м того ?сторичний роман ? не окремим, ч?тко окресленим жанром або п?джанром роману, але попередником великого реал?стичного роману XIX ст. Так,
Оноре Бальзак (1799?1850)
приклав його методу до сучасности та змалював
Франц?ю
доби
Реставрац??
?
Липнево? монарх??
у такий самий спос?б, як Скотт зображував
Шотлянд?ю
XVIII ст. або
Ан?л?ю
XII ст. Великим посл?довником Бальзака, за Лукачем, став
Лев Толстой (1828?1910)
, що його
≪В?йна ? мир≫ (1869)
стала найвищою точкою як ?сторичного, так ?
реал?стичного роману
XIX ст.
Лукачева робота в царин? л?тературно? критики вплинула на багатьох теоретик?в л?тератури, в тому числ? на
Фредр?ка Джеймсона (народ. 1934)
й
Едварда Са?да (1935?2003)
.
- Теор?я роману (Theorie des Romans, 1916)
- ?стор?я та класова св?дом?сть
(Geschichte und Klassenbewußtsein, 1923)
- Л?н?н. Нарис про вза?мозв'язок його ?дей (Lenin ? Studie uber den Zusammenhang seiner Gedanken, 1924)
- ?сторичний роман (Der historische Roman, 1937, 1954)
- ?ьоте ? його час (Goethe und seine Zeit, 1947)
- Молодий Ге?ель. Про в?дносини д?ял?ктики й пол?теконом?? (Der junge Hegel ? Uber die Beziehungen von Dialektik und Okonomie, 1948)
- Знищення розуму (Die Zerstorung der Vernuft, 1954)
- Онтоло??я сусп?льного буття (Zur Ontologie des gesellschaftlichen Seins, 1971?1973)
- Естетика (Asthetik, 1972?1976)
- Дь?рдь Лукач. Франц Кафка чи Томас Манн? Авангардизм ? критичний реал?зм у сучасн?й буржуазн?й л?тератур? / Пер. з н?м. // ≪Всесв?т≫ (Ки?в). ? 1974. ? № 5. ? Стор. 168-195.
- Роза Люксембур?, ?еор? Лукач. Про Рос?йську революц?ю / Пер. з н?м. ? Ки?в: ≪Вперед≫, 2012. ? 91 с.
- Лукач, Дьордь //
Ф?лософський енциклопедичний словник
/
В. ?. Шинкарук
(гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в :
?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни
: Абрис, 2002. ? 742 с. ?
1000 екз.
?
ББК
87я2
. ?
ISBN 966-531-128-X
.
- Самох?н ?.
Лукач проти модерн?зму
[
Арх?вовано
24 вересня 2017 у
Wayback Machine
.]
//
Сп?льне
. ? 7 липня 2010
- Амельченко Н.
Лукач Георг (Дьордь) // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.410
ISBN 978-966-611-818-2
- Гольдман Л.
Лукач и Хайдеггер. ? Санкт-Петербург: Владимир Даль, 2009. ? 296 с.
(рос.)
- Дмитриев А.
Марксизм без пролетариата: Георг Лукач и ранняя Франкфуртская школа, 1920-30-е гг. ? Санкт-Петербург: Европейский университет в Санкт-Петербурге; Москва: ≪Летний сад≫, 2004. ? 528 с.
(рос.)
- Стыкалин А.
Дьёрдь Лукач ? мыслитель и политик. ? Москва: Издательство Степаненко, 2001. ? 348 с.
(рос.)
- Тиса Р.
Визволення людини. Нариси з ?стор?? сусп?льно? думки XX ст. ? Ки?в: ≪Вперед≫, 2023.
- Тиса Р.
Б?ля виток?в ≪зах?дного марксизму≫: Лукач, Корш, ?рамш? (2018)
[
Арх?вовано
29 травня 2019 у
Wayback Machine
.]
- Meszaros, I.
Lukacs' Concept of Dialectic. London: Merlin, 1972. 211 p.
(англ.)
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Наука
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|