Частина сер?? статей на тему:
|
Традиц?йна рел?г?я
|
---|
![](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Faravahar.svg/220px-Faravahar.svg.png) Фаравагар, образ людсько? душ? п?сля смерт? з
зороастрсько?
рел?г?? древньо? Перс??
|
|
|
?сторичн? ареали
Аз?я:
Америка:
Африка:
Близький Сх?д ? Середземномор'я:
?вропа:
|
|
|
|
Категор?я
?
Портал
|
|
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Дух (значення)
.
Дух
? принцип
життя
в
енерг??
в
людин?
?
тваринах
, певного часу вважався (? вважа?ться в певних колах сьогодн?)
?стотою
, яка склада?ться з особливо витончено?
субстанц??
, тако? як
дихання
чи тепле
пов?тря
, в?докремлювано? в?д т?ла, та?мничо? за природою, ? приписувано? божественному походженню.
- Субстанц?я чи ун?версальний аспект реальност?, який вважа?ться незалежним в?д матер??, ? як?й в?н ? також протилежним.
- У Б?бл?? ? творча та животворна сила чи божественний вплив
Бога
(
Йо?ла
2:28).
- Рац?ональна, надприродна
?стота
без матер?ального т?ла, як
янгол
,
демон
,
ельф
,
фея
? т. д.; б?льш специф?чно ? така ж
?стота
з певним характером чи особливим м?сцеперебуванням, чи полем д??:
злий дух
.
- В?докремлена в?д т?ла
душа
, уважна, як очевидною для
в?дчутт?в
, часто як видима чи що ма? якийсь вид матер?ального т?ла:
привид
,
мара
:
Гамлет
бачив дух свого батька
.
- Особа, що розгляда?ться у в?дношенн? до будь-яко? особливо? д?яльност?, характеристики чи темпераменту:
ведучий дух в громад?
.
- Стан
розуму
, настр?й, темперамент:
Усп?х п?дняв його духа
- Жвав?сть
або
енерг?я
; пристрасть; ривок; стр?мкий дух; вогонь:
напад зроблений з духом
.
- Гаряча в?рн?сть чи в?ддан?сть:
шк?льний дух
- Емоц?йна частина чи почутт?ва частина людини; ?ншими словами просто
серце
.
- Характерний
темперамент
чи нахил пер?оду або руху:
дух Реформац??
.
- В середньов?чн?й ф?з?олог??, один з трьох ступен?в духа з яких склада?ться людське т?ло:
природний дух
, розм?щений в
печ?нц?
, якому п?дпорядковуються процеси харчування, росту та розмноження;
житт?вий дух
, розм?щений в серц?, ? який циркулю? тепло ? життя через т?ло;
тваринний дух
, розташований в
мозку
, який керу? мисленням ? переда? здатн?сть
руху
?
в?дчутт?в
до ? через
нерви
.
- Дихання
;
життя
Спрайт (
англ.
≪Sprite≫) ? це
надприродна
?стота в ?вропейськ?й м?фолог??. ?х часто зображують у вигляд?
казкових ?стот
або у вигляд? еф?рно? сутност?.
Слово ≪спрайт≫ походить в?д латинського ≪spiritus≫ (≪дух≫) через французьке ≪esprit≫. Вар?ац?? цього терм?ну включають ≪spright≫ ? кельтське ≪spriggan≫. У ?вропейському фольклор? цей терм?н в основному використову?ться щодо
ельф?в
?
фей
, а в сучасн?й англ?йськ?й мов? р?дко використову?ться стосовно дух?в.
В?ра у Спрайт?в
Принц дяку? духу Води, ?з твору ≪Принцеси Н?кого: Казка про казкову кра?ну≫ (1884) Ендрю Ленга (?люстрац?я Р?чарда Дойла)
В?ра в м?н?атюрних ?стот, таких як спрайти, ельфи, фе? тощо, була поширена в багатьох частинах св?ту, ? певною м?рою все ще може зустр?чатися в неодуховних ? рел?г?йних рухах, таких як ≪
неодру?дизм
≫ та ≪
Асатру
≫. У деяких елементальних маг?ях спрайт часто вважа?ться
елементалем
пов?тря (див. також
Сильф
).
Дух Води (Спрайт)
≪Танцююч? фе?≫ шведського художника Августа Мальмстрема
За словами алх?м?ка
Парацельса
, водяний дух (також званий водяною фе?ю) ? це загальний терм?н яким позначають духа
елементала
пов'язаного з? стих??ю води. Кажуть, що водян? спрайти можуть дихати водою або пов?трям, а ?нод? й л?тати.
Ц? ?стоти ?снують у
м?фолог??
р?зних груп.
Стародавн? греки
знали к?лька тип?в водяних
н?мф
, таких як
наяди
(або н?яди), як? були божественними ?стотами, як? правило знаходилися в одному м?сц?
[1]
? таким чином в?др?знялися в?д бог?в або ф?зичних ?стот. У
Слов'янськ?й м?фолог??
вони в?дом? як
Самов?ли
.
Водян? духи в?др?зняються в?д матер?альних ?стот, таких як селк?,
морськ? д?ви
та
сирени
, оск?льки вони не ? суто ф?зичними ?стотами й б?льше схож? на м?сцевих божеств, н?ж на тварин.
[2]
- ↑
Table 4: Linear mixed effect model of five geographical and socioeconomic variables in which attended school and the place of residence were selected as random effects (a sample of 1,708 males for which all data were available)
.
dx.doi.org
. Процитовано 13 червня 2023
.
- ↑
Simpson, Jacqueline (2000).
A Dictionary of English Folklore. Oxford: Oxford University Press
.
ISBN
978-0198607663
.