Друге велике пробудження

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Методистськ? таб?рн? збори у 1819 роц?.

Друге велике пробудження ( англ. Second Great Awakening ) ? це протестантський рел?г?йний р?вайвел?зм , тобто рух за в?дродження духовного життя, початку XIX стол?ття у США . Цей рух розпочався близько 1790 року, оформився близько 1800 , а п?сля 1820 року почалося стр?мке зростання приб?чник?в у конгрегац?ях баптист?в та методист?в , чи? служител? переважно очолювали рух. П?к руху припав на 1850-т? роки. Друге велике пробудження пов'язане з романтизмом ? характеризу?ться ентуз?азмом, емоц?йн?стю ? захопленням надприродним. Рух р?шуче в?дкидав скептичний рац?онал?зм та де?зм доби Просв?тництва .

Р?вайвел?зм охопив м?льйони нових приб?чник?в з-пом?ж ?снуючих ?вангел?чних деном?нац?й ? призв?в до формування нових деном?нац?й. Багато навернених в?рили, що Пробудження знамену? початок останнього тисячол?ття перед приходом Христа ( х?л?азм ). Друге велике пробудження стимулювало встановлення багатьох реформац?йних рух?в, що мали за мету виправити сусп?льне зло перед оч?куваним Другим пришестям [1] .

?сторики назвали Друге велике пробудження у зв'язку з Першим великим пробудженням ( 1730 ? 1740-в? ) та Трет?м великим пробудженням   (к?нець 1850-х  ? початок 1900-х ). Ц? хвил? рел?г?йного в?дродження були частиною б?льших широких романтичних рух?в, що ширилися ?вропою упродовж цього часу, особливо у Англ?? , Шотланд?? та Н?меччин? [2] .

Поширення в?дродження

[ ред. | ред. код ]

Передумови

[ ред. | ред. код ]

Як ? Перше велике пробудження , що трапилося стол?ттям ран?ше, Друге в?дбивало романтизм ? визначалося ентуз?азмом, емоц?йн?стю та зверненням до надприродного [3] . Категорично в?дкидався скептицизм , де?зм та рац?онал?зм , характерн? для Просв?тництва [4] . У цей же час схож? рухи ширилися ?вропою: п??тизм у Н?меччин? [5] , ?вангел?зм у Англ?? [6] .

Друге велике пробудження в?дбилося у к?лькох под?ях ? в р?зних деном?нац?ях, однак його характер був дуже схожий [7] . Р?вайвел?стськ? з?брання та зустр?ч? були одним ?з головних способ?в ?вангел?зац?? у той пер?од, вони легко долали географ?чн? кордони [8] , тож рух швидко поширився штатами Кентукк? , Теннесс? та Огайо . Кожна деном?нац?я мала ресурси, як? дозволили ?й просунутися до фронтиру . В методист?в була ефективна орган?зац?я, яка трималася на мандр?вних служителях, котрих називали ≪цирковими на?зниками≫ ( circuit riders ; бо вони подорожували на конях в?д громади до громади). Ц? пастори могли досягати людей у дуже в?ддалених районах американського фронтиру. Оск?льки вони подорожували зовс?м просто, то це допомагало ?м отримати прив?тн?сть ?з боку фронтирних родин, яких вони прагнули навернути.

Теолог?я

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Постм?ллен?ал?зм

У американському протестантизм? дом?нувала теолог?я постм?ллен?ал?зму , котра стверджувала, що Христос повернеться на землю п?сля ≪тисячол?ття≫, котре могло розум?тися або як буквальн? тисячу рок?в або просто як тривалий пер?од миру та радост?. Завдання християн вбачалося у тому, щоби очистити сусп?льство задля п?дготовки цього повернення. Рух поширився за меж? американських кордон?в ? включив християнський реставрац?он?зм . Джордж Фредр?ксон стверджу?, що постм?ллен?альна теолог?я ≪була поштовхом для пропаганди прогресивних реформ≫ [9] . П?д час Другого великого пробудження у 1830-х деяк? в?рн? оч?кували початку тисячол?ття за к?лька рок?в. Однак п?сля 1840-х оч?кування вже перенеслися у в?ддалене майбутн?, а постм?ллен?ал?зм став просто пасивною частиною поширених прагнень до соц?альних реформ, що панували в американському середньому клас? того часу [9] .

Випалений район

[ ред. | ред. код ]

На початку 19 стол?ття зах?дна частина штату Нью-Йорк отримала назву ≪випалений район≫ ( Burned-over District ), оск?льки рел?г?йне в?дродження на ц?й територ?? привернуло велику увагу ? поширилося дал? [10] . Терм?н було введено Чарльзом Ф?нн? , пров?дним р?вайвел?стом на ц?й територ?? [11] . Назва означала, що у район? було запалено в?рою таку велику к?льк?сть людей, що б?льше не лишилося кого ?вангел?зувати. З ?ншого боку, Л?нда Пр?чард, ?рунтуючись на статистичних даних, показу?, що цей район у пор?внянн? з рештою штату демонстру? радше типову рел?г?йну повед?нку, ан?ж якусь особливу [12] .

П?вдень

[ ред. | ред. код ]

На американському фронтир? ?вангел?чн? деном?нац?? надсилали м?с?онер?в до поселенц?в, що призвело до сутт?во зростання в?рних у методист?в та баптист?в. Прийоми р?вайвел?зму ?рунтувалися на таб?рних зборах, кор?ння яких лежало у шотландському пресв?тер?анств? . Б?льш?сть шотландських та ?рландських ?мм?грант?в до американсько? революц?? ос?ли у незаселених районах Пенс?льван?? ? вздовж Апалачських г?р [13] .

Зах?д

[ ред. | ред. код ]

У новозаселених фронтирних рег?онах в?дродження в?дбувалося також через таб?рн? збори. Ц? збори часто бували першою зустр?ччю багатьох поселенц?в ?з орган?зованою рел?г??ю, ? вони були важливими соц?альними под?ями. У таборах впродовж к?лькох дн?в в?дбувалися богослуж?ння за участю пропов?дник?в. Поселенц? у слабозаселених рег?онах збиралися на ц? збори не т?льки заради богослуж?нь, а й заради товариства. ?з цими под?ями асоц?ювалася щира рад?сть натовпу ?з сотень, а то ? тисяч людей, як? щось вигукували, сп?вали й танцювали. Р?вайвел?зм мав велику емоц?йну силу ?з наголосом на особистих гр?хах й необх?дност? повернутися до Христа та ц?лковито оновитися задля особистого спас?ння . П?сля повернення додому багато навернених утворювали сво? невеличк? м?сцев? церкви, як? швидко зростали [14] . Багато американц?в ?з кальв?н?стських громад наголошували на людськ?й нездатност? самотужки спастися, ? на тому, що ?диний шлях до спас?ння проляга? через милосердя Бога.

Друге велике пробудження познача? сутт?вий рел?г?йний поворот в американському сусп?льств? [15] .

Томас Кемпбелл

≪В?дродження 1800 року≫, що мало м?сце у Ло?ан-каунт?, штат Кентукк? , почалося як традиц?йн? пресв?тер?анськ? збори для служ?ння. Перш? неформальн? таб?рн? збори в?дбулися тут у червн?, б?ля ред-р?верського дому для з?брань. Схож? з?брання в?дбулися у сус?дн?х конгрегац?ях, вс? п?д кер?вництвом Джеймса Мак?р?д? . Через р?к ще б?льш? збори для служ?ння в?дбулися у Кейн-Р?дж , штат Кентук? . ?х проводив Бартон Стоун , ? у них взяло участь близько 20 000 ос?б. Численн? пресв?тер?анськ?, баптистськ? та методистськ? служител? брали участь у богослуж?ннях. Завдяки Бартону Стоуну (1772?1844) та Александру Кемпбеллу (1788?1866) рел?г?йне в?дродження шляхом таб?рних збор?в стало основним шляхом розширення церкви для методист?в та баптист?в [16] .

У зв'язку з цими под?ями у Кентукк? виникла Кемберлендська пресв?тер?анська церква . Таб?рн? збори у Кейн-Р?дж також сприяли розвитку реставрац?йного руху , який виник на основ? позаденом?нац?йних церков, зор??нтованих на повернення до справжнього раннього християнства Нового Запов?ту . Основною ?де?ю цього руху був акцент на побудов? особистих стосунк?в ?з Христом . Церкви, вкор?нен? в американському реставрац?он?зм?, включають Церкви Христа , Християнську церкву (Учн?в Христа) та ?вангел?чну християнську церкву у Канад? [17] .

Зростання к?лькост? в?рян

[ ред. | ред. код ]

Методистськ? ≪цирков? на?зники≫ та рег?ональн? баптистськ? пропов?дники здобули гранд?озне зростання к?лькост? в?руючих. Дещо менше зростання було серед пресв?тер?ан , ? то переважно за рахунок Кемберлендсько? пресв?тер?ансько? церкви , яка в?дкололася в?д основно? деном?нац?? через те, що дозволяла висвячення священик?в, як? не мали формально? осв?ти. У результат? чисельн?сть баптист?в та методист?в зросла до р?вня основних деном?нац?й колон?ального пер?оду ? до р?вня англ?канц?в , пресв?тер?ан та конгрегац?онал?ст?в . На ?рунт? рел?г?йних ?дей Другого великого пробудження постали так? нов? деном?нац?? як Церкви Христа , Християнська церква (Учн? Христа) , адвентисти сьомого дня та ?вангел?чна християнська церква у Канад? [17] .

Новонавернен? п?д час Другого великого пробудження були переважно ж?нками. У пер?од з 1798 до 1826 до в?ри наверталося три ж?нки на кожн? два чолов?ка. Молодь (в?д 25 рок?в ? менше) теж наверталася у дуже велик?й к?лькост?, тож основне зростання в?рян в?дбувалося за рахунок юних ж?нок [18] .

П?дгрупи

[ ред. | ред. код ]

Адвентизм

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Адвентизм

Адвентистський рух постав у П?вн?чн?й Америц? у 1830 ? 1840-х роках ? пропов?дувався, зокрема, В?льямом М?ллером , чи? посл?довники стали в?дом? як ≪м?ллеристи≫. Назва руху в?дсилала до в?ри у близьке друге пришестя ( advent ) ?суса Христа ? призвела до появи к?лькох деном?нац?й, зокрема адвентист?в сьомого дня та християн-адвентист?в [19] .

Рух святост?

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Рух святост?

Хоча його кор?ння лежало ще у Першому великому пробудженн? ? ран?ше, п?д час Другого великого пробудження посилився наголос на весл?анському вченн? про освячення, який призв?в до под?лу м?ж традиц?йним методизмом та церквами святост?.

Реставрац?йний рух

[ ред. | ред. код ]
Бартон Стоун.

?дея в?дродження перв?сно? форми християнства стала особливо популярною у США п?сля Американсько? революц?? [20] . Це прагнення в?дновити чисту форму християнства без детал?зовано? ??рарх?? вплинуло на багато груп п?д час Другого великого в?дродження, а саме на мормон?в , баптист?в та шейкер?в [21] .

К?лька фактор?в зробили рух особливо привабливим у той ?сторичний пер?од:

  • Для ?мм?грант?в початку Х?Х стол?ття земл? США здавалися недоторканими, райськими ? нез?псованими, ≪чудовим м?сцем для в?дновлення чистого, непошкодженого та перв?сного християнства≫, де вкор?нен? у традиц?ях ?вропейськ? церкви видавалися чужинськими [22] .
  • Проста в?ра, що базувалася лише на Б?бл?? , об?цяла в?дх?д в?д войовничих суперечок традиц?йних церков щодо того, хто б?льш правий, ? можлив?сть зосередитися на б?льш важливих питаннях ?вангел?зац?? та поширення християнства [23] .

Реставрац?йний рух у США розпочався п?д час Другого великого пробудження ? зазнав великого впливу останнього. Пресв?тер?анськ? основоположники цього руху Томас та Александр Кемпбелли створили й очолили перш? групи реставрац?он?ст?в, ? при цьому негативно в?дгукувалися про таб?рн? збори, вважаючи ?х духовними ман?пуляц?ями. У цей же час р?вайвел?сти сприяли розвитку ?ншо? велико? г?лки реставрац?он?зму, очолювано? Бартоном Стоуном . Зрештою обидв? г?лки сутт?во вплинули одна на одну ? нав?ть на якийсь час об’?дналися [16] .

Культура ? сусп?льство

[ ред. | ред. код ]
Методистське таб?рне з?брання у 1839 роц?.

Спроби застосувати християнське вчення до вир?шення соц?альних проблем призвели до руху ≪соц?ально? пропов?д?≫ наприк?нц? Х?Х стол?ття . Навернених вчили, що для досягнення спас?ння вони повинн? не лише позбуватися особистих гр?х?в , а й активно працювати над моральною досконал?стю сусп?льства, що означало викор?нення гр?х?в у вс?х ?хн?х формах. Саме через це навернен? ?вангел?ки були пров?дними ф?гурами у численних сусп?льних реформах Х?Х стол?ття у США [24]

Конгрегац?онал?сти влаштовували м?с?? для ?вангел?зац?? п?вн?чно-зах?дних територ?й. ?хн? учасники д?яли як м?с?онери ? як просв?тител? та поширювач? п?вн?чно-сх?дно? м?сько? культури. Друге велике пробудження було певним орган?зац?йним процесом, який призв?в до створення рел?г?йно? та осв?тньо? ?нфраструктури на зах?дному фронтир? , що включала соц?альн? ?нституц??, рел?г?йну журнал?стику та пов'язан? ?з церквами коледж? [16] . Друкарськ? та осв?тн? сп?льноти пропагували християнську осв?ту. Найпом?тн?шою сп?льнотою з-пом?ж таких було Американське б?бл?йне товариство , засноване у 1816 роц?. Ж?нки брали пом?тну участь у д?яльност? цих нових сп?льнот [25] . Ж?ноче м?с?онерське товариство та Материнська асоц?ац?я були дуже добре орган?зованими ? ф?нансово забезпеченими ж?ночими орган?зац?ями, завдяки яким в?дбувалося б?льш?сть ?вангел?чних навернень у штат? Нью-Йорк [26] .

?з Другим великим пробудженням також пов'язаний рух тверезост? , котрий, зрештою, призв?в до ≪ сухого закону ≫, а також рухи, що призвели до реформ у пен?тенц?арн?й систем? .

Раби ? в?льн? африканц?

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Рабство у США

Баптисти ? методисти на п?вдн? США пропов?дували як власникам раб?в, так ? самим рабам . Навернення та конгрегац??, як? почалися п?д час Першого великого пробудження , призвели до того, що баптистськ? та методистськ? пропов?дники користувалися повагою серед раб?в та в?льних афроамериканц?в ще до 1800 року. ≪ Чорний Гарр? ≫ Гось?р, неписьменний зв?льнений раб, який возив пастора Френс?са Есбер? на сво?му кон?, знав напам’ять величезн? фрагменти ?з Б?бл?? ? мав величезний усп?х не лише серед чорного населення, а й серед б?лого [27] . Його пропов?дь у Чапелтаун? , штат Делавер , у 1784 роц? була першою пропов?ддю чорношк?рого пропов?дника безпосередньо до б?ло? аудитор?? [28] .

Попри те, що Гарр? Гось?ра Бенджам?н Раш назвав ≪кращим оратором Америки≫ [29] , а ?пископ Томас Кук ≪одним ?з кращих у св?т?≫ [30] , його так ? не висвятили на священика ? в?н не мав права голосу на Р?здвян?й конференц?? , яка формально встановила початок американському методизму . Р?чард Аллен, ?нший чорношк?рий член церкви, був висвячений методистами у 1799 роц?, але його конгрегац?я в?льних чорношк?рих у Ф?ладельф?? залишила тамтешню церкву через дискрим?нац?ю . Вони заснували Африканську методистську ?пископську церкву (AME) у Ф?ладельф??. Якийсь час чорн? конгрегац?? зверталися до б?лих методистських ?пископ?в за посвяченнями, але згодом покинули це ? сформували першу незалежну афроамериканську деном?нац?ю у США у 1816 роц?. Дещо згодом у Нью-Йорку також була сформована незалежна Африканська методистська ?пископська церква С?ону (AME Zion).

У п?вденн?й Карол?н? та В?рджин?? ранн? баптистськ? конгрегац?? складалися переважно з раб?в та в?льних афроамериканц?в. У Баптистськ?й церкв? афроамериканц?в приймали найб?льш прив?тно ? як член?в, ? як пропов?дник?в. На початку Х?Х стор?ччя незалежн? афроамериканськ? конгрегац?? на п?вдн? США сягнули числа у к?лька сотень [30] . З? зростанням к?лькост? рел?г?йних громад були сформован? баптистськ? асоц?ац?? у В?рджин??, Кентукк? та ?нших штатах.

Р?вайвел?зм також надихнув раб?в вимагати свободу. У 1800 роц? п?д час афроамериканських р?вайвел?стських з?брань ?абр?елем Проссером було розроблено план повстання, який, ут?м, було розкрито ? придушено [31] . Попри спроби б?лих контролювати незалежн? афроамериканськ? конгрегац??, особливо п?сля повстання Ната Тернера у 1831 роц?, багато афроамериканських рел?г?йних громад в?дд?лилися як незалежн? у баптистських асоц?ац?ях. Державн? органи видали закони, як? вимагали в?д них обов'язково? присутност? на богослуж?нн? та з?браннях б?ло? людини [32] .

Ж?нки

[ ред. | ред. код ]

Ж?нки, як? складали основну к?льк?сть новонавернених п?д час Другого великого пробудження, з?грали ключову роль у його розвитку та спрямуванн?. Не зовс?м зрозум?ло, чому ж?нок приходило у церкву б?льше, ан?ж чолов?к?в. Припускають, що це поясню?ться або б?льшою вродженою рел?г?йн?стю ж?нок, або реакц??ю на економ?чну незахищен?сть, або можлив?стю для самореал?зац?? у патр?архальному сусп?льств?. На п?вдн? навернення ж?нок часто призводило до с?мейних розрив?в, оск?льки чолов?ки дуже часто виступали проти цього. Членство у церкв? та рел?г?йна д?яльн?сть давали ж?нкам можлив?сть брати участь у значущ?й д?яльност? за межами дому [33] .

В?руюч? ж?нки займалися м?с?онерською та просв?тницькою д?яльн?стю, ?м доручали навчання та виховання д?тей ? п?дл?тк?в, ? вона займали важлив? посади у церковних структурах, як? цим оп?кувалися. З'явилися ж?ноч? молитовн? групи, як? були першою сусп?льно прийнятною формою суто ж?ночих орган?зац?й. Завдяки кер?вним позиц?ям у под?бних товариствах ж?нки стали отримувати вплив за межами сфери особистого життя [34] .

Зм?на ?ендерного складу дещо вплинула ? на рел?г?йну доктрину. Для того, щоби пропов?дь краще резонувала з? слухачами, пропов?дники стали част?ше наголошувати на доброт? та милосерд? Христа, що ?сторик Барбара Велтер назвала ≪ фем?н?зац??ю ≫ християнства [35] .

Основн? ф?гури

[ ред. | ред. код ]

Вплив на пол?тику

[ ред. | ред. код ]

Прагнення до в?дродження та вдосконалення людей ? сусп?льства зростали з 1840 до 1865 у вс?х основних християнських деном?нац?ях, особливо у м?стах. ?вангел?ки безпосередньо звертали увагу на так? проблеми як рабство , жад?бн?сть та б?дн?сть, що заклало фундамент для подальших пол?тичних реформ у США [1] . Вплив Другого великого в?дродження продовжився у форм? б?льш секулярних рух?в [36] . Американськ? християни розпочали прогресивн? рухи задля реформи сусп?льства у цей пер?од. Вони спричинили реформи спрямован? на боротьбу з? вживанням алкоголю, за права ж?нок, за заборону рабства тощо [37] .

Рел?г?йний ентуз?азм Другого великого пробудження в?дбився ? на новому пол?тичному ентуз?азм? у зв’язку з введенням двопарт?йно? системи [38] . Можлив?сть для б?льшо? частини громадян брати участь у пол?тичному житт? внесли рел?г?йн? та моральн? питання у пол?тичну сферу. ?вангел?чн? гуман?тарн? реформи впроваджувала парт?я в???в [39] .

?сторики наголошують на тому, що б?льш?сть учасник?в пол?тичних реформ у США були переконан?, що це план Бога. У результат? цього м?сцев? церкви бачили свою роль у сусп?льств? не лише шляхом очищення св?ту через окремих людей, як? здобуваються спас?ння, а й через зм?ни у законодавств? та через створення р?зних ?нституц?й. Хоча протестантизм ? ран?ше в?д?гравав значну роль в американськ?й пол?тиц?, однак Друге велике пробудження сутт?во посилило цю роль [1] .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Abzug, Robert H . Cosmos Crumbling: American Reform and the Religious Imagination. ? 1994. ? ISBN 0-195-04568-8.
  • Ahlstrom, Sydney . A Religious History of the American People. ? 1972. ? ISBN 0-385-11164-9.
  • Allen, C. Leonard; Hughes, Richard T . Discovering Our Roots: The Ancestry of the Churches of Christ. ? Abilene Christian University Press, 1988. ? ISBN 0-89112-006-8.
  • Billington, Ray A . The Protestant Crusade. ? New York: The Macmillan Company, 1938.
  • Birdsall, Richard D . The Second Great Awakening and the New England Social Order // Church History 39 (1970): 345?364. ? JSTOR 3163469.
  • Brinkley, Alan . The Unfinished Nation.
  • Bratt, James D. Religious Anti-revivalism in Antebellum America // Journal of the Early Republic (2004) 24(1): 65?106. ? ISSN 0275-1275; JSTOR 4141423.
  • Brown, Kenneth O. Holy Ground; a Study on the American Camp Meeting. ? Garland Publishing, Inc., 1992.
  • Brown, Kenneth O . Holy Ground, Too, the Camp Meeting Family Tree. ? Hazleton: Holiness Archives, 1997.
  • Bruce, Dickson D., Jr . And They All Sang Hallelujah: Plain Folk Camp-Meeting Religion, 1800?1845. ? 1974.
  • Butler, Jon . Awash in a Sea of Faith: Christianizing the American People. ? 1990.
  • Carwardine, Richard J . Evangelicals and Politics in Antebellum America. ? Yale University Press, 1993.
  • Carwardine, Richard J . The Second Great Awakening in the Urban Centers: An Examination of Methodism and the 'New Measures' // Journal of American History 59 (1972): 327?340. ? JSTOR 1890193; doi:10.2307/1890193.
  • Clapp, Elizabeth J.; Jeffrey, Julie Roy, ed . Women, Dissent and Anti-slavery in Britain and America, 1790?1865. ? Oxford ; New York: Oxford University Press, 2011.
  • Clark, Henry B . Freedom of Religion in America: Historical Roots, Philosophical Concepts, Contemporary Problems. ? Transaction Publishers, 1982.
  • Conforti, Joseph . The Invention of the Great Awakening, 1795?1842 // Early American Literature (1991): 99?118. JSTOR 25056853.
  • Cott, Nancy F . Young Women in the Second Great Awakening in New England // Feminist Studies, 1975, 3#1. ? pp. 15?29. ? JSTOR 3518952; doi:10.2307/3518952.
  • Cross, Whitney, R. The Burned-Over District: The Social and Intellectual History of Enthusiastic Religion in Western New York, 1800?1850. ? 1950.
  • Epstein, Barbara Leslie . The Politics of Domesticity. ? Middletown: Wesleyan University Press, 1981.
  • Foster, Charles I . An Errand of Mercy: The Evangelical United Front, 1790?1837. ? University of North Carolina Press, 1960.
  • Foster, Douglas Allen; Dunnavant, Anthony L . The Encyclopedia of the Stone-Campbell Movement: Christian Church (Disciples of Christ), Christian Churches/Churches of Christ, Churches of Christ. ? Wm. B. Eerdmans Publishing, 2004. ? ISBN 0-8028-3898-7, ISBN 978-0-8028-3898-8. ? 854 p.
  • Fredrickson, George M . The Coming of the Lord: The Northern Protestant Clergy and the Civil War Crisis // Miller, Randall M.; Stout, Harry S.; Wilson, Charles Reagan. Religion and the American Civil War. ? Oxford University Press, 1998. ? pp. 110?30. ? ISBN 9780198028345.
  • Gill, Frederick Cyril . The romantic movement and Methodism: a study of English romanticism and the evangelical revival. ? 1937.
  • Griffin, Clifford S. Religious Benevolence as Social Control, 1815?1860 // The Mississippi Valley Historical Review, (1957) 44#3 pp. 423?444. ? JSTOR 1887019. doi:10.2307/1887019.
  • Hambrick-Stowe, Charles . Charles G. Finney and the Spirit of American Evangelicalism. ? 1996.
  • Hammond, Geordan; Gibson, William . Wesley and Methodist Studies. ? March 1, 2012. ? Clements.
  • Hankins, Barry . The Second Great Awakening and the Transcendentalists. ? Greenwood, 2004.
  • Hatch, Nathan O . The Democratization of American Christianity. ? 1989.
  • Heyrman, Christine Leigh . Southern Cross: The Beginnings of the Bible Belt. ? 1997.
  • Heyrman, Christine Leigh. The First Great Awakening // Divining America, TeacherServe. National Humanities Center.
  • Howe, Daniel Walker. The Evangelical Movement and Political Culture in the North During the Second Party System // The Journal of American History. ? 77, no. 4. ? March 1991.
  • Johnson, Charles A. The Frontier Camp Meeting: Contemporary and Historical Appraisals, 1805?1840 // The Mississippi Valley Historical Review (1950) 37#1 ? pp. 91?110. JSTOR 1888756; doi:10.2307/1888756.
  • Kyle, I. Francis, III . An Uncommon Christian: James Brainerd Taylor, Forgotten Evangelist in America's Second Great Awakening. ? 2008.
  • Land, Gary . Adventism in America: A History. ? 1998.
  • Lindley, Susan Hill . You Have Stept Out of Your Place: a History of Women and Religion in America. ? Westminster John Knox Press, 1996.
  • Long, Kimberly Bracken . The Communion Sermons of James Mcgready: Sacramental Theology and Scots-Irish Piety on the Kentucky Frontier // Journal of Presbyterian History. ? 2002. ? 80(1). ? pp. 3?16. ? ISSN 0022-3883; JSTOR 23336302.
  • Loveland, Anne C. Southern Evangelicals and the Social Order, 1800?1860. ? 1980.
  • McLoughlin William G . Modern Revivalism. ? 1959.
  • McLoughlin William G . Revivals, Awakenings, and Reform: An Essay on Religion and Social Change in America, 1607?1977. ? 1978.
  • Marsden, George M . The Evangelical Mind and the New School Presbyterian Experience: A Case Study of Thought and Theology in Nineteenth-Century America. ?  1970.
  • Mathews, Donald G. The Second Great Awakening as an organizing process, 1780?1830: An hypothesis // American Quarterly (1969): 23?43. ? JSTOR 2710771. doi:10.2307/2710771.
  • Meardon, Stephen . From Religious Revivals to Tariff Rancor: Preaching Free Trade and Protection during the Second American Party System // History of Political Economy. ? Winter 2008, Supplement, Vol. 40. ? p. 265-298.
  • Meyer, Neil. Falling for the Lord: Shame, Revivalism, and the Origins of the Second Great Awakening // Early American Studies 9.1 (2011): 142?166. JSTOR 23546634.
  • Morgan, Philip . Slave Counterpoint: Black Culture in the Eighteenth-Century Chesapeake and Lowcountry. ? UNC Press (Chapel Hill), 1998.
  • Posey, Walter Brownlow . The Baptist Church in the Lower Mississippi Valley, 1776?1845. ? 1957.
  • Posey, Walter Brownlow . Frontier Mission: A History of Religion West of the Southern Appalachians to 1861. ? 1966.
  • Pritchard, Linda K . The burned-over district reconsidered: A portent of evolving religious pluralism in the United States // Social Science History. ? 1984. ? pp. 243?265. ? JSTOR 1170853; doi:10.2307/1170853.
  • Raboteau, Albert . Slave Religion: The ‘invisible Institution’ in the Antebellum South. ? New York: Oxford University Press, 2004.
  • Roth, Randolph A. The Democratic Dilemma: Religion, Reform, and the Social Order in the Connecticut River Valley of Vermont, 1791?1850. ? 1987.
  • Ryan, Mary . A Woman's Awakening: Evangelical Religion and the Families of Utica, New York, 1800 to 1840 // American Quarterly 30, no. 5. ? Winter 1978.
  • Shiels, Richard D. The Second Great Awakening in Connecticut: Critique of the Traditional Interpretation // Church History 49 (1980): 401?415. ? JSTOR 3164815.
  • Smith, Timothy L . Revivalism and Social Reform: American Protestantism on the Eve of the Civil War. ? 1957.
  • Smith, Jessie C . Black Firsts: 4,000 Ground-Breaking and Pioneering Historical Events (3rd ed.), "Methodists: 1781". Visible Ink Press (Canton), 2013
  • Schwarz, Hans . Theology in a Global Context: The Last Two Hundred Years. ? Wm. B. Eerdmans, 2005.
  • Tyler, Alice Felt. Freedom's Ferment: Phases of American Social History from the Colonial Period to the Outbreak of the Civil War. ? 1944.
  • Varel, David A. The Historiography of the Second Great Awakening and the Problem of Historical Causation, 1945?2005 // Madison Historical Review (2014) 8#4.
  • Webb, Stephen H. Introducing Black Harry Hoosier: The History Behind Indiana's Namesake // Indiana Magazine of History. ? Vol. XCVIII (March 2002). ? Trustees of Indiana University.
  • Wellman, Judith. Grassroots Reform in the Burned-over District of Upstate New York: Religion, Abolitionism, and Democracy. ? 2000.
  • Welter, Barbara . The Feminization of American Religion: 1800?1860 // Clio's Consciousness Raised / edited by Mary S. Hartman and Lois Banner. ? New York: Octagon Books, 1976.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в Smith T.
  2. Heyrman C.L., The First Great Awakening [ Арх?вовано 29 червня 2019 у Wayback Machine .]
  3. Clark , p. 16.
  4. Cott , p. 15.
  5. Schwarz , p. 91.
  6. Gill.
  7. Cott , p. 1.
  8. Lindley , p. 59.
  9. а б Fredrickson.
  10. Cross ; Wellman.
  11. Hammond , p. 32
  12. Pritchard.
  13. Long.
  14. Bruce.
  15. http://www.ushistory.org/us/22c .
  16. а б в Foster , 2004.
  17. а б Ahlstrom.
  18. Cott.
  19. Land.
  20. Allen , pp. 89-94.
  21. Allen.
  22. Allen , p. 90.
  23. Allen , p. 93.
  24. Clapp , pp. 13-14.
  25. Welter , p. 139.
  26. Ryan , pp. 616?619.
  27. Morgan , p. 655.
  28. Smith J. , pp. 1820?1821.
  29. Webb.
  30. а б Smith J.
  31. Brinkley , p. 168.
  32. Raboteau , p. 137.
  33. Lindley ,pp. 59?61.
  34. Ryan , p. 619.
  35. Welter , p. 141.
  36. Epstein.
  37. Tyler.
  38. Meardon.
  39. Howe , pp. 1218, 1237.