Друге велике пробудження
(
англ.
Second Great Awakening
) ? це
протестантський
рел?г?йний
р?вайвел?зм
, тобто рух за в?дродження духовного життя, початку
XIX стол?ття
у
США
. Цей рух розпочався близько
1790
року, оформився близько
1800
, а п?сля
1820
року почалося стр?мке зростання приб?чник?в у
конгрегац?ях
баптист?в
та
методист?в
, чи? служител? переважно очолювали рух. П?к руху припав на
1850-т?
роки. Друге велике пробудження пов'язане з
романтизмом
? характеризу?ться ентуз?азмом, емоц?йн?стю ? захопленням надприродним. Рух р?шуче в?дкидав скептичний
рац?онал?зм
та
де?зм
доби
Просв?тництва
.
Р?вайвел?зм охопив м?льйони нових приб?чник?в з-пом?ж ?снуючих
?вангел?чних
деном?нац?й ? призв?в до формування нових деном?нац?й. Багато навернених в?рили, що Пробудження знамену? початок останнього тисячол?ття перед приходом Христа (
х?л?азм
). Друге велике пробудження стимулювало встановлення багатьох реформац?йних рух?в, що мали за мету виправити сусп?льне зло перед оч?куваним
Другим пришестям
[1]
.
?сторики назвали Друге велике пробудження у зв'язку з
Першим великим пробудженням
(
1730
?
1740-в?
) та
Трет?м великим пробудженням
(к?нець
1850-х
? початок
1900-х
). Ц? хвил? рел?г?йного в?дродження були частиною б?льших широких романтичних рух?в, що ширилися ?вропою упродовж цього часу, особливо у
Англ??
,
Шотланд??
та
Н?меччин?
[2]
.
Як ?
Перше велике пробудження
, що трапилося стол?ттям ран?ше, Друге в?дбивало
романтизм
? визначалося ентуз?азмом, емоц?йн?стю та зверненням до надприродного
[3]
. Категорично в?дкидався
скептицизм
,
де?зм
та
рац?онал?зм
, характерн? для
Просв?тництва
[4]
. У цей же час схож? рухи ширилися ?вропою:
п??тизм
у
Н?меччин?
[5]
,
?вангел?зм
у
Англ??
[6]
.
Друге велике пробудження в?дбилося у к?лькох под?ях ? в р?зних деном?нац?ях, однак його характер був дуже схожий
[7]
.
Р?вайвел?стськ?
з?брання та зустр?ч? були одним ?з головних способ?в
?вангел?зац??
у той пер?од, вони легко долали географ?чн? кордони
[8]
, тож рух швидко поширився штатами
Кентукк?
,
Теннесс?
та
Огайо
. Кожна деном?нац?я мала ресурси, як? дозволили ?й просунутися до
фронтиру
. В
методист?в
була ефективна орган?зац?я, яка трималася на мандр?вних служителях, котрих називали ≪цирковими на?зниками≫ (
circuit riders
; бо вони подорожували на конях в?д громади до громади). Ц? пастори могли досягати людей у дуже в?ддалених районах американського фронтиру. Оск?льки вони подорожували зовс?м просто, то це допомагало ?м отримати прив?тн?сть ?з боку фронтирних родин, яких вони прагнули навернути.
У американському протестантизм? дом?нувала теолог?я
постм?ллен?ал?зму
, котра стверджувала, що
Христос
повернеться на землю п?сля ≪тисячол?ття≫, котре могло розум?тися або як буквальн? тисячу рок?в або просто як тривалий пер?од миру та радост?. Завдання християн вбачалося у тому, щоби очистити сусп?льство задля п?дготовки цього повернення. Рух поширився за меж? американських кордон?в ? включив християнський
реставрац?он?зм
. Джордж Фредр?ксон стверджу?, що постм?ллен?альна теолог?я ≪була поштовхом для пропаганди прогресивних реформ≫
[9]
. П?д час Другого великого пробудження у
1830-х
деяк? в?рн? оч?кували початку тисячол?ття за к?лька рок?в. Однак п?сля
1840-х
оч?кування вже перенеслися у в?ддалене майбутн?, а постм?ллен?ал?зм став просто пасивною частиною поширених прагнень до соц?альних реформ, що панували в американському
середньому клас?
того часу
[9]
.
На початку
19 стол?ття
зах?дна частина
штату Нью-Йорк
отримала назву ≪випалений район≫ (
Burned-over District
), оск?льки рел?г?йне в?дродження на ц?й територ?? привернуло велику увагу ? поширилося дал?
[10]
. Терм?н було введено
Чарльзом Ф?нн?
, пров?дним
р?вайвел?стом
на ц?й територ??
[11]
. Назва означала, що у район? було запалено в?рою таку велику к?льк?сть людей, що б?льше не лишилося кого ?вангел?зувати. З ?ншого боку, Л?нда Пр?чард, ?рунтуючись на статистичних даних, показу?, що цей район у пор?внянн? з рештою штату демонстру? радше типову рел?г?йну повед?нку, ан?ж якусь особливу
[12]
.
На американському
фронтир?
?вангел?чн? деном?нац?? надсилали
м?с?онер?в
до поселенц?в, що призвело до сутт?во зростання в?рних у методист?в та баптист?в. Прийоми р?вайвел?зму ?рунтувалися на таб?рних зборах, кор?ння яких лежало у шотландському
пресв?тер?анств?
. Б?льш?сть шотландських та ?рландських ?мм?грант?в до американсько? революц?? ос?ли у незаселених районах
Пенс?льван??
? вздовж
Апалачських г?р
[13]
.
У новозаселених фронтирних рег?онах в?дродження в?дбувалося також через таб?рн? збори. Ц? збори часто бували першою зустр?ччю багатьох поселенц?в ?з орган?зованою рел?г??ю, ? вони були важливими соц?альними под?ями. У таборах впродовж к?лькох дн?в в?дбувалися богослуж?ння за участю пропов?дник?в. Поселенц? у слабозаселених рег?онах збиралися на ц? збори не т?льки заради богослуж?нь, а й заради товариства. ?з цими под?ями асоц?ювалася щира рад?сть натовпу ?з сотень, а то ? тисяч людей, як? щось вигукували, сп?вали й танцювали.
Р?вайвел?зм
мав велику емоц?йну силу ?з наголосом на особистих гр?хах й необх?дност? повернутися до Христа та ц?лковито оновитися задля особистого
спас?ння
. П?сля повернення додому багато навернених утворювали сво? невеличк? м?сцев? церкви, як? швидко зростали
[14]
. Багато американц?в ?з
кальв?н?стських
громад наголошували на людськ?й нездатност? самотужки спастися, ? на тому, що ?диний шлях до спас?ння проляга? через милосердя Бога.
Друге велике пробудження познача? сутт?вий рел?г?йний поворот в американському сусп?льств?
[15]
.
≪В?дродження 1800 року≫, що мало м?сце у Ло?ан-каунт?,
штат Кентукк?
, почалося як традиц?йн?
пресв?тер?анськ?
збори для служ?ння. Перш? неформальн? таб?рн? збори в?дбулися тут у червн?, б?ля ред-р?верського дому для з?брань. Схож? з?брання в?дбулися у сус?дн?х конгрегац?ях, вс? п?д кер?вництвом
Джеймса Мак?р?д?
. Через р?к ще б?льш? збори для служ?ння в?дбулися у
Кейн-Р?дж
,
штат Кентук?
. ?х проводив
Бартон Стоун
, ? у них взяло участь близько 20 000 ос?б. Численн? пресв?тер?анськ?, баптистськ? та методистськ? служител? брали участь у богослуж?ннях. Завдяки
Бартону Стоуну
(1772?1844) та
Александру Кемпбеллу
(1788?1866) рел?г?йне в?дродження шляхом таб?рних збор?в стало основним шляхом розширення церкви для методист?в та баптист?в
[16]
.
У зв'язку з цими под?ями у Кентукк? виникла
Кемберлендська пресв?тер?анська церква
. Таб?рн? збори у Кейн-Р?дж також сприяли розвитку
реставрац?йного руху
, який виник на основ? позаденом?нац?йних церков, зор??нтованих на повернення до справжнього
раннього християнства
Нового Запов?ту
. Основною ?де?ю цього руху був акцент на побудов? особистих стосунк?в ?з
Христом
. Церкви, вкор?нен? в американському реставрац?он?зм?, включають
Церкви Христа
,
Християнську церкву (Учн?в Христа)
та
?вангел?чну християнську церкву у Канад?
[17]
.
Методистськ?
≪цирков? на?зники≫ та рег?ональн?
баптистськ?
пропов?дники здобули гранд?озне зростання к?лькост? в?руючих. Дещо менше зростання було серед
пресв?тер?ан
, ? то переважно за рахунок
Кемберлендсько? пресв?тер?ансько? церкви
, яка в?дкололася в?д основно? деном?нац?? через те, що дозволяла висвячення священик?в, як? не мали формально? осв?ти. У результат? чисельн?сть баптист?в та методист?в зросла до р?вня основних деном?нац?й колон?ального пер?оду ? до р?вня
англ?канц?в
,
пресв?тер?ан
та
конгрегац?онал?ст?в
. На ?рунт? рел?г?йних ?дей Другого великого пробудження постали так? нов? деном?нац?? як
Церкви Христа
,
Християнська церква (Учн? Христа)
,
адвентисти сьомого дня
та
?вангел?чна християнська церква у Канад?
[17]
.
Новонавернен? п?д час Другого великого пробудження були переважно ж?нками. У пер?од з
1798
до
1826
до в?ри наверталося три ж?нки на кожн? два чолов?ка. Молодь (в?д 25 рок?в ? менше) теж наверталася у дуже велик?й к?лькост?, тож основне зростання в?рян в?дбувалося за рахунок юних ж?нок
[18]
.
Адвентистський рух
постав у П?вн?чн?й Америц? у
1830
?
1840-х
роках ? пропов?дувався, зокрема,
В?льямом М?ллером
, чи? посл?довники стали в?дом? як ≪м?ллеристи≫. Назва руху в?дсилала до в?ри у близьке
друге пришестя
(
advent
)
?суса Христа
? призвела до появи к?лькох деном?нац?й, зокрема
адвентист?в сьомого дня
та
християн-адвентист?в
[19]
.
Хоча його кор?ння лежало ще у
Першому великому пробудженн?
? ран?ше, п?д час Другого великого пробудження посилився наголос на
весл?анському
вченн? про освячення, який призв?в до под?лу м?ж традиц?йним
методизмом
та церквами святост?.
?дея в?дродження
перв?сно? форми християнства
стала особливо популярною у США п?сля
Американсько? революц??
[20]
. Це прагнення в?дновити чисту форму християнства без детал?зовано?
??рарх??
вплинуло на багато груп п?д час Другого великого в?дродження, а саме на
мормон?в
,
баптист?в
та
шейкер?в
[21]
.
К?лька фактор?в зробили рух особливо привабливим у той ?сторичний пер?од:
- Для ?мм?грант?в початку Х?Х стол?ття земл? США здавалися недоторканими, райськими ? нез?псованими, ≪чудовим м?сцем для в?дновлення чистого, непошкодженого та перв?сного християнства≫, де вкор?нен? у традиц?ях ?вропейськ? церкви видавалися чужинськими
[22]
.
- Проста в?ра, що базувалася лише на
Б?бл??
, об?цяла в?дх?д в?д войовничих суперечок традиц?йних церков щодо того, хто б?льш правий, ? можлив?сть зосередитися на б?льш важливих питаннях
?вангел?зац??
та поширення християнства
[23]
.
Реставрац?йний рух
у США розпочався п?д час Другого великого пробудження ? зазнав великого впливу останнього.
Пресв?тер?анськ?
основоположники цього руху
Томас
та
Александр Кемпбелли
створили й очолили перш? групи реставрац?он?ст?в, ? при цьому негативно в?дгукувалися про таб?рн? збори, вважаючи ?х духовними ман?пуляц?ями. У цей же час
р?вайвел?сти
сприяли розвитку ?ншо? велико? г?лки реставрац?он?зму, очолювано?
Бартоном Стоуном
. Зрештою обидв? г?лки сутт?во вплинули одна на одну ? нав?ть на якийсь час об’?дналися
[16]
.
Спроби застосувати християнське вчення до вир?шення соц?альних проблем призвели до руху ≪соц?ально? пропов?д?≫ наприк?нц?
Х?Х стол?ття
. Навернених вчили, що для досягнення
спас?ння
вони повинн? не лише позбуватися особистих
гр?х?в
, а й активно працювати над
моральною
досконал?стю сусп?льства, що означало викор?нення гр?х?в у вс?х ?хн?х формах. Саме через це навернен?
?вангел?ки
були пров?дними ф?гурами у численних сусп?льних реформах Х?Х стол?ття у США
[24]
Конгрегац?онал?сти
влаштовували м?с?? для
?вангел?зац??
п?вн?чно-зах?дних територ?й. ?хн? учасники д?яли як
м?с?онери
? як просв?тител? та поширювач? п?вн?чно-сх?дно? м?сько? культури. Друге велике пробудження було певним орган?зац?йним процесом, який призв?в до створення рел?г?йно? та осв?тньо? ?нфраструктури на зах?дному
фронтир?
, що включала соц?альн? ?нституц??, рел?г?йну журнал?стику та пов'язан? ?з церквами
коледж?
[16]
. Друкарськ? та осв?тн? сп?льноти пропагували християнську осв?ту. Найпом?тн?шою сп?льнотою з-пом?ж таких було
Американське б?бл?йне товариство
, засноване у
1816
роц?. Ж?нки брали пом?тну участь у д?яльност? цих нових сп?льнот
[25]
. Ж?ноче м?с?онерське товариство та Материнська асоц?ац?я були дуже добре орган?зованими ? ф?нансово забезпеченими ж?ночими орган?зац?ями, завдяки яким в?дбувалося б?льш?сть ?вангел?чних навернень у
штат? Нью-Йорк
[26]
.
?з Другим великим пробудженням також пов'язаний
рух тверезост?
, котрий, зрештою, призв?в до ≪
сухого закону
≫, а також рухи, що призвели до реформ у
пен?тенц?арн?й систем?
.
Баптисти
?
методисти
на п?вдн? США пропов?дували як власникам раб?в, так ? самим
рабам
. Навернення та конгрегац??, як? почалися п?д час
Першого великого пробудження
, призвели до того, що баптистськ? та методистськ? пропов?дники користувалися повагою серед раб?в та в?льних афроамериканц?в ще до
1800
року. ≪
Чорний Гарр?
≫ Гось?р, неписьменний зв?льнений раб, який возив пастора
Френс?са Есбер?
на сво?му кон?, знав напам’ять величезн? фрагменти ?з
Б?бл??
? мав величезний усп?х не лише серед чорного населення, а й серед б?лого
[27]
. Його пропов?дь у
Чапелтаун?
,
штат Делавер
, у
1784
роц? була першою пропов?ддю чорношк?рого пропов?дника безпосередньо до б?ло? аудитор??
[28]
.
Попри те, що Гарр? Гось?ра
Бенджам?н Раш
назвав ≪кращим оратором Америки≫
[29]
, а ?пископ
Томас Кук
≪одним ?з кращих у св?т?≫
[30]
, його так ? не висвятили на священика ? в?н не мав права голосу на
Р?здвян?й конференц??
, яка формально встановила початок американському
методизму
. Р?чард Аллен, ?нший чорношк?рий член церкви, був висвячений методистами у
1799
роц?, але його конгрегац?я в?льних чорношк?рих у
Ф?ладельф??
залишила тамтешню церкву через
дискрим?нац?ю
. Вони заснували
Африканську методистську ?пископську церкву
(AME) у Ф?ладельф??. Якийсь час чорн? конгрегац?? зверталися до б?лих методистських ?пископ?в за посвяченнями, але згодом покинули це ? сформували першу незалежну афроамериканську деном?нац?ю у США у
1816
роц?. Дещо згодом у
Нью-Йорку
також була сформована незалежна
Африканська методистська ?пископська церква С?ону
(AME Zion).
У
п?вденн?й Карол?н?
та
В?рджин??
ранн? баптистськ? конгрегац?? складалися переважно з раб?в та в?льних афроамериканц?в. У
Баптистськ?й церкв?
афроамериканц?в приймали найб?льш прив?тно ? як член?в, ? як пропов?дник?в. На початку Х?Х стор?ччя незалежн? афроамериканськ? конгрегац?? на п?вдн? США сягнули числа у к?лька сотень
[30]
. З? зростанням к?лькост? рел?г?йних громад були сформован? баптистськ? асоц?ац?? у В?рджин??, Кентукк? та ?нших штатах.
Р?вайвел?зм
також надихнув раб?в вимагати свободу. У
1800
роц? п?д час афроамериканських р?вайвел?стських з?брань ?абр?елем Проссером було розроблено план повстання, який, ут?м, було розкрито ? придушено
[31]
. Попри спроби б?лих контролювати незалежн? афроамериканськ? конгрегац??, особливо п?сля повстання
Ната Тернера
у
1831
роц?, багато афроамериканських рел?г?йних громад в?дд?лилися як незалежн? у баптистських асоц?ац?ях. Державн? органи видали закони, як? вимагали в?д них обов'язково? присутност? на богослуж?нн? та з?браннях б?ло? людини
[32]
.
Ж?нки, як? складали основну к?льк?сть новонавернених п?д час Другого великого пробудження, з?грали ключову роль у його розвитку та спрямуванн?. Не зовс?м зрозум?ло, чому ж?нок приходило у церкву б?льше, ан?ж чолов?к?в. Припускають, що це поясню?ться або б?льшою вродженою рел?г?йн?стю ж?нок, або реакц??ю на економ?чну незахищен?сть, або можлив?стю для самореал?зац?? у патр?архальному сусп?льств?. На п?вдн? навернення ж?нок часто призводило до с?мейних розрив?в, оск?льки чолов?ки дуже часто виступали проти цього. Членство у церкв? та рел?г?йна д?яльн?сть давали ж?нкам можлив?сть брати участь у значущ?й д?яльност? за межами дому
[33]
.
В?руюч? ж?нки займалися м?с?онерською та просв?тницькою д?яльн?стю, ?м доручали навчання та виховання д?тей ? п?дл?тк?в, ? вона займали важлив? посади у церковних структурах, як? цим оп?кувалися. З'явилися ж?ноч? молитовн? групи, як? були першою сусп?льно прийнятною формою суто ж?ночих орган?зац?й. Завдяки кер?вним позиц?ям у под?бних товариствах ж?нки стали отримувати вплив за межами сфери особистого життя
[34]
.
Зм?на ?ендерного складу дещо вплинула ? на рел?г?йну доктрину. Для того, щоби пропов?дь краще резонувала з? слухачами, пропов?дники стали част?ше наголошувати на доброт? та милосерд? Христа, що ?сторик Барбара Велтер назвала ≪
фем?н?зац??ю
≫ християнства
[35]
.
- Р?чард Аллен
, засновник Африкансько? методистсько? ?пископсько? церкви
- Френс?с Есбер?
, засновник американського методизму
- Генр? Вард Б?чер
, пресв?тер?анин
- Л?мен Б?чер
, пресв?тер?анин
- Антуанетта Браун Блеквелл
, конгрегац?онал?ст ? згодом ун?тар?анець, перший висвячений служитель-ж?нка у США
- Александр Кемпбелл
, пресв?тер?анин ? ранн?й л?дер реставрац?он?зму
- Томас Кемпбелл
, пресв?тер?анин ? ще один ранн?й л?дер реставрац?он?зму
- П?тер Картрайт
, методист
- Лоренцо Доу
, методист
- Т?мот? Дуайт IV
, конгрегац?онал?ст
- Чарльз Ф?нн?
, пресв?тер?анин ? антикальв?н?ст
- ≪
Чорний Гарр?
≫ Гозь?р, перший афроамериканець, який пропов?дував б?л?й аудитор??
- Енн Л?
, шейкер
- Джарена Л?
, методист, м?с?онер
- В?льям М?ллер
, засновник адвентизму
- Асагел Неттлтон
, реформаторська церква
- Бенджам?н Ренделл
, баптист
- Джозеф См?т
, Церква ?суса Христа святих останн?х дн?в
- Бартон Стоун
, пресв?тер?анин ? антикальв?н?ст, один ?з ранн?х л?дер?в реставрац?йного руху
- Натан?ель В?льям Тейлор
, неортодоксальний кальв?н?ст
- Еллен Вайт
, Церква адвентист?в сьомого дня
Прагнення до в?дродження та вдосконалення людей ? сусп?льства зростали з 1840 до 1865 у вс?х основних християнських деном?нац?ях, особливо у м?стах.
?вангел?ки
безпосередньо звертали увагу на так? проблеми як
рабство
, жад?бн?сть та б?дн?сть, що заклало фундамент для подальших пол?тичних реформ у США
[1]
. Вплив Другого великого в?дродження продовжився у форм? б?льш секулярних рух?в
[36]
. Американськ? християни розпочали прогресивн? рухи задля реформи сусп?льства у цей пер?од. Вони спричинили реформи спрямован? на боротьбу з? вживанням алкоголю, за права ж?нок, за заборону рабства тощо
[37]
.
Рел?г?йний ентуз?азм Другого великого пробудження в?дбився ? на новому пол?тичному ентуз?азм? у зв’язку з введенням
двопарт?йно? системи
[38]
. Можлив?сть для б?льшо? частини громадян брати участь у пол?тичному житт? внесли рел?г?йн? та моральн? питання у пол?тичну сферу. ?вангел?чн? гуман?тарн? реформи впроваджувала
парт?я в???в
[39]
.
?сторики наголошують на тому, що б?льш?сть учасник?в пол?тичних реформ у США були переконан?, що це план Бога. У результат? цього м?сцев? церкви бачили свою роль у сусп?льств? не лише шляхом очищення св?ту через окремих людей, як? здобуваються спас?ння, а й через зм?ни у законодавств? та через створення р?зних ?нституц?й. Хоча протестантизм ? ран?ше в?д?гравав значну роль в американськ?й пол?тиц?, однак Друге велике пробудження сутт?во посилило цю роль
[1]
.
- Abzug, Robert H
. Cosmos Crumbling: American Reform and the Religious Imagination. ? 1994. ? ISBN 0-195-04568-8.
- Ahlstrom, Sydney
. A Religious History of the American People. ? 1972. ? ISBN 0-385-11164-9.
- Allen, C. Leonard; Hughes, Richard T
. Discovering Our Roots: The Ancestry of the Churches of Christ. ? Abilene Christian University Press, 1988. ? ISBN 0-89112-006-8.
- Billington, Ray A
. The Protestant Crusade. ? New York: The Macmillan Company, 1938.
- Birdsall, Richard D
. The Second Great Awakening and the New England Social Order // Church History 39 (1970): 345?364. ? JSTOR 3163469.
- Brinkley, Alan
. The Unfinished Nation.
- Bratt, James D.
Religious Anti-revivalism in Antebellum America // Journal of the Early Republic (2004) 24(1): 65?106. ? ISSN 0275-1275; JSTOR 4141423.
- Brown, Kenneth O.
Holy Ground; a Study on the American Camp Meeting. ? Garland Publishing, Inc., 1992.
- Brown, Kenneth O
. Holy Ground, Too, the Camp Meeting Family Tree. ? Hazleton: Holiness Archives, 1997.
- Bruce, Dickson D., Jr
. And They All Sang Hallelujah: Plain Folk Camp-Meeting Religion, 1800?1845. ? 1974.
- Butler, Jon
. Awash in a Sea of Faith: Christianizing the American People. ? 1990.
- Carwardine, Richard J
. Evangelicals and Politics in Antebellum America. ? Yale University Press, 1993.
- Carwardine, Richard J
. The Second Great Awakening in the Urban Centers: An Examination of Methodism and the 'New Measures' // Journal of American History 59 (1972): 327?340. ? JSTOR 1890193; doi:10.2307/1890193.
- Clapp, Elizabeth J.; Jeffrey, Julie Roy, ed
. Women, Dissent and Anti-slavery in Britain and America, 1790?1865. ? Oxford ; New York: Oxford University Press, 2011.
- Clark, Henry B
. Freedom of Religion in America: Historical Roots, Philosophical Concepts, Contemporary Problems. ? Transaction Publishers, 1982.
- Conforti, Joseph
. The Invention of the Great Awakening, 1795?1842 // Early American Literature (1991): 99?118. JSTOR 25056853.
- Cott, Nancy F
. Young Women in the Second Great Awakening in New England // Feminist Studies, 1975, 3#1. ? pp. 15?29. ? JSTOR 3518952; doi:10.2307/3518952.
- Cross, Whitney, R.
The Burned-Over District: The Social and Intellectual History of Enthusiastic Religion in Western New York, 1800?1850. ? 1950.
- Epstein, Barbara Leslie
. The Politics of Domesticity. ? Middletown: Wesleyan University Press, 1981.
- Foster, Charles I
. An Errand of Mercy: The Evangelical United Front, 1790?1837. ? University of North Carolina Press, 1960.
- Foster, Douglas Allen; Dunnavant, Anthony L
. The Encyclopedia of the Stone-Campbell Movement: Christian Church (Disciples of Christ), Christian Churches/Churches of Christ, Churches of Christ. ? Wm. B. Eerdmans Publishing, 2004. ? ISBN 0-8028-3898-7, ISBN 978-0-8028-3898-8. ? 854 p.
- Fredrickson, George M
. The Coming of the Lord: The Northern Protestant Clergy and the Civil War Crisis // Miller, Randall M.; Stout, Harry S.; Wilson, Charles Reagan. Religion and the American Civil War. ? Oxford University Press, 1998. ? pp. 110?30. ? ISBN 9780198028345.
- Gill, Frederick Cyril
. The romantic movement and Methodism: a study of English romanticism and the evangelical revival. ? 1937.
- Griffin, Clifford S.
Religious Benevolence as Social Control, 1815?1860 // The Mississippi Valley Historical Review, (1957) 44#3 pp. 423?444. ? JSTOR 1887019. doi:10.2307/1887019.
- Hambrick-Stowe, Charles
. Charles G. Finney and the Spirit of American Evangelicalism. ? 1996.
- Hammond, Geordan; Gibson, William
. Wesley and Methodist Studies. ? March 1, 2012. ? Clements.
- Hankins, Barry
. The Second Great Awakening and the Transcendentalists. ? Greenwood, 2004.
- Hatch, Nathan O
. The Democratization of American Christianity. ? 1989.
- Heyrman, Christine Leigh
. Southern Cross: The Beginnings of the Bible Belt. ? 1997.
- Heyrman, Christine Leigh.
The First Great Awakening // Divining America, TeacherServe. National Humanities Center.
- Howe, Daniel Walker.
The Evangelical Movement and Political Culture in the North During the Second Party System // The Journal of American History. ? 77, no. 4. ? March 1991.
- Johnson, Charles A.
The Frontier Camp Meeting: Contemporary and Historical Appraisals, 1805?1840 // The Mississippi Valley Historical Review (1950) 37#1 ? pp. 91?110. JSTOR 1888756; doi:10.2307/1888756.
- Kyle, I. Francis, III
. An Uncommon Christian: James Brainerd Taylor, Forgotten Evangelist in America's Second Great Awakening. ? 2008.
- Land, Gary
. Adventism in America: A History. ? 1998.
- Lindley, Susan Hill
. You Have Stept Out of Your Place: a History of Women and Religion in America. ? Westminster John Knox Press, 1996.
- Long, Kimberly Bracken
. The Communion Sermons of James Mcgready: Sacramental Theology and Scots-Irish Piety on the Kentucky Frontier // Journal of Presbyterian History. ? 2002. ? 80(1). ? pp. 3?16. ? ISSN 0022-3883; JSTOR 23336302.
- Loveland, Anne C.
Southern Evangelicals and the Social Order, 1800?1860. ? 1980.
- McLoughlin William G
. Modern Revivalism. ? 1959.
- McLoughlin William G
. Revivals, Awakenings, and Reform: An Essay on Religion and Social Change in America, 1607?1977. ? 1978.
- Marsden, George M
. The Evangelical Mind and the New School Presbyterian Experience: A Case Study of Thought and Theology in Nineteenth-Century America. ? 1970.
- Mathews, Donald G.
The Second Great Awakening as an organizing process, 1780?1830: An hypothesis // American Quarterly (1969): 23?43. ? JSTOR 2710771. doi:10.2307/2710771.
- Meardon, Stephen
. From Religious Revivals to Tariff Rancor: Preaching Free Trade and Protection during the Second American Party System // History of Political Economy. ? Winter 2008, Supplement, Vol. 40. ? p. 265-298.
- Meyer, Neil.
Falling for the Lord: Shame, Revivalism, and the Origins of the Second Great Awakening // Early American Studies 9.1 (2011): 142?166. JSTOR 23546634.
- Morgan, Philip
. Slave Counterpoint: Black Culture in the Eighteenth-Century Chesapeake and Lowcountry. ? UNC Press (Chapel Hill), 1998.
- Posey, Walter Brownlow
. The Baptist Church in the Lower Mississippi Valley, 1776?1845. ? 1957.
- Posey, Walter Brownlow
. Frontier Mission: A History of Religion West of the Southern Appalachians to 1861. ? 1966.
- Pritchard, Linda K
. The burned-over district reconsidered: A portent of evolving religious pluralism in the United States // Social Science History. ? 1984. ? pp. 243?265. ? JSTOR 1170853; doi:10.2307/1170853.
- Raboteau, Albert
. Slave Religion: The ‘invisible Institution’ in the Antebellum South. ? New York: Oxford University Press, 2004.
- Roth, Randolph A.
The Democratic Dilemma: Religion, Reform, and the Social Order in the Connecticut River Valley of Vermont, 1791?1850. ? 1987.
- Ryan, Mary
. A Woman's Awakening: Evangelical Religion and the Families of Utica, New York, 1800 to 1840 // American Quarterly 30, no. 5. ? Winter 1978.
- Shiels, Richard D.
The Second Great Awakening in Connecticut: Critique of the Traditional Interpretation // Church History 49 (1980): 401?415. ? JSTOR 3164815.
- Smith, Timothy L
. Revivalism and Social Reform: American Protestantism on the Eve of the Civil War. ? 1957.
- Smith, Jessie C
. Black Firsts: 4,000 Ground-Breaking and Pioneering Historical Events (3rd ed.), "Methodists: 1781". Visible Ink Press (Canton), 2013
- Schwarz, Hans
. Theology in a Global Context: The Last Two Hundred Years. ? Wm. B. Eerdmans, 2005.
- Tyler, Alice Felt.
Freedom's Ferment: Phases of American Social History from the Colonial Period to the Outbreak of the Civil War. ? 1944.
- Varel, David A.
The Historiography of the Second Great Awakening and the Problem of Historical Causation, 1945?2005 // Madison Historical Review (2014) 8#4.
- Webb, Stephen H.
Introducing Black Harry Hoosier: The History Behind Indiana's Namesake // Indiana Magazine of History. ? Vol. XCVIII (March 2002). ? Trustees of Indiana University.
- Wellman, Judith.
Grassroots Reform in the Burned-over District of Upstate New York: Religion, Abolitionism, and Democracy. ? 2000.
- Welter, Barbara
. The Feminization of American Religion: 1800?1860 // Clio's Consciousness Raised / edited by Mary S. Hartman and Lois Banner. ? New York: Octagon Books, 1976.
- ↑
а
б
в
Smith T.
- ↑
Heyrman C.L.,
The First Great Awakening
[
Арх?вовано
29 червня 2019 у
Wayback Machine
.]
- ↑
Clark
, p. 16.
- ↑
Cott
, p. 15.
- ↑
Schwarz
, p. 91.
- ↑
Gill.
- ↑
Cott
, p. 1.
- ↑
Lindley
, p. 59.
- ↑
а
б
Fredrickson.
- ↑
Cross
;
Wellman.
- ↑
Hammond
, p. 32
- ↑
Pritchard.
- ↑
Long.
- ↑
Bruce.
- ↑
http://www.ushistory.org/us/22c
.
- ↑
а
б
в
Foster
, 2004.
- ↑
а
б
Ahlstrom.
- ↑
Cott.
- ↑
Land.
- ↑
Allen
, pp. 89-94.
- ↑
Allen.
- ↑
Allen
, p. 90.
- ↑
Allen
, p. 93.
- ↑
Clapp
, pp. 13-14.
- ↑
Welter
, p. 139.
- ↑
Ryan
, pp. 616?619.
- ↑
Morgan
, p. 655.
- ↑
Smith J.
, pp. 1820?1821.
- ↑
Webb.
- ↑
а
б
Smith J.
- ↑
Brinkley
, p. 168.
- ↑
Raboteau
, p. 137.
- ↑
Lindley
,pp. 59?61.
- ↑
Ryan
, p. 619.
- ↑
Welter
, p. 141.
- ↑
Epstein.
- ↑
Tyler.
- ↑
Meardon.
- ↑
Howe
, pp. 1218, 1237.