Фед?р Михайлович Досто?вський
рос. Фёдор Михайлович Достоевский
Портрет роботи В. Г. Перова , 1872 год
Псевдон?м	Д. , Друг Кузьмы Пруткова , Зубоскал , ?ий , М. , Летописец , М-ий , Н. Н. , Пружинин , Зубоскалов , Ред. , Ф. Д. ? N.N.
Народився	30 жовтня ( 11 листопада ) 1821 [1] [2] […] Москва , Рос?йська ?мпер?я
Помер	28 с?чня ( 9 лютого ) 1881 [2] [1] […] (59 рок?в) Санкт-Петербург , Рос?йська ?мпер?я · еп?лепс?я ? емф?зема легень
Поховання	Тихв?нське кладовище d [2]
Громадянство	Рос?йська ?мпер?я
Д?яльн?сть	перекладач , проза?к-роман?ст , есе?ст , новел?ст , журнал?ст , ф?лософ , б?ограф , письменник , публ?цист , проза?к
Alma mater	В?йськовий ?нженерно-техн?чний ун?верситет (Санкт-Петербург) ? Микола?вське ?нженерне училище [d]
Заклад	Петербурзька академ?я наук
Мова твор?в	рос?йська
Роки активност?	1846 ? 1880
Напрямок	реал?зм
Magnum opus	Записки з п?дп?лля , Злочин ? кара , ?д?от , Б?си , Брати Карамазови , Записки з Мертвого будинку , Гравець , Б?дн? люди [5] ? Дв?йник [d] [5]
Членство	Петербурзька академ?я наук
Конфес?я	РПЦ
Батько	Досто?вський Михайло Андр?йович d
Мати	Мар?я Досто?вська d
Брати, сестри	Михайло Михайлович Досто?вський d , Досто?вський Андр?й Михайлович ? Nikolaj Michajlovi? Dostoevskij d
У шлюб? з	Анна Досто?вська [6] [7] ? Мар?я Досто?вська d
Д?ти	Любов Досто?вська d [7]
Автограф
Сайт: З?брання твор?в
Досто?вський Фед?р Михайлович у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах
Роботи у  В?к?джерелах

|Lib=

Фе?д?р Миха?йлович Досто??вський ( рос. дореф. ?едоръ Михайловичъ Достоевск?й , рос. Фёдор Михайлович Достоевский ; 30 жовтня ( 11 листопада ) 1821 ( 18211111 ) , Москва , Рос?йська ?мпер?я  ? 28 с?чня ( 9 лютого ) 1881 , Санкт-Петербург , Рос?йська ?мпер?я) ? рос?йський письменник . Визнаний класиком рос?йсько? л?тератури та одним з найкращих роман?ст?в св?тового значення, вважа?ться першим представником персонал?зму в Рос??.

Творч?сть письменника мала вплив на св?тову л?тературу, зокрема на творч?сть ряду лауреат?в Нобел?всько? прем?? з л?тератури , становлення екзистенц?ал?зму ? фройдизму . До найвидатн?ших твор?в письменника в?дносять романи ≪великого п'ятикнижжя≫. Романи ≪Злочин ? покарання≫ , ≪?д?от≫ , ≪Б?си≫ ? ≪Брати Карамазови≫ включен? в список 100 кращих книг Норвезького книжкового клубу 2002 року . Багато в?домих твор?в Досто?вського багаторазово екран?зувалися та ?нсценувалися в театр? , ставилися балетн? та оперн? постановки.

Першим в?домим предком письменника ? засновником роду Досто?вських був боярин Данило Ртищич. В 1506  р. за службу у князя Федора Ярославича в?н отримав село Досто?ве на теренах давнього П?нського княз?вства на Волин? ^{[a] [10]} , в?д назви якого й п?шло пр?звище. Одним з його нащадк?в був Феодор Досто?вський, ≪прокуратор≫ князя Андр?я Курбського , згаданий у документах 1570-х рок?в. П?д 1664 роком у сел? Секунь згаду?ться й ?нший пан Досто?вський. Досто?вськ? волод?ли й сус?дн?м селом Кличкович? (першим власником був Карл Досто?вський, котрий мав сина Гомера).

1775  ? Досто?вськ? продали Кличкович? . Тод? Григор?й Гомерович Досто?вський перебрався до Янушполя (як припускають досл?дники, п?д Житомиром ), де став священником. Його сини також стали священниками ? на Под?лл? : Ян ? у сел? Скала , Андр?й ? у сел? В?йт?вц? .

Андр?й Досто?вський, д?д письменника, був священником у 1782 ? 1820  рр., п?дписувався укра?нською ? ≪Андр?й≫. П?сля нього у В?йт?вцях правив його син Лев ( 1820 ? 1829 роки). ?нший син, Михайло (батько письменника), навчався в Под?льськ?й сем?нар?? , заснован?й у Шаргород? . Зв?дти, як одного з найкращих учн?в, його скерували на навчання до Медико-х?рург?чно? академ?? в Москву (п?сля навчання став одним ?з найкращих л?кар?в Мар??нсько? л?карн? для б?дних). До в?йни 1812 року п?дписувався укра?нською ? ≪Михайло≫ ? лише п?д час в?йни, коли в?н працював в?йськовим л?карем, став п?дписуватись вже рос?йською ? ≪Михаил≫.

Могили Досто?вських ? у Кальнику .

Михайло Андр?йович Досто?вський (народився у 1788 р. в с. В?йт?вц? , Под?льсько? губерн?? у родин? греко-католицького священника) ?з 1802 року навчався в духовн?й сем?нар?? при Шаргородському Микола?вському монастир?, у 1809  р. був скерований на навчання у московське в?дд?лення медико-х?рург?чно? академ??. У 1812  р. працював у в?йськовому госп?тал?, у 1813  р. ? у Бородинському п?хотному полку. У 1816  р. отримав звання штабс-л?каря. Одружився 14 с?чня 1820  р. з Мар??ю Федор?вною (Н?ча?вою) .

Батьки письменника: Мар?я ? Михайло Досто?вськ?

Фед?р Тимоф?йович Н?ча?в був купцем третьо? г?льд?? , пере?хав до Москви з Калузько? губерн?? . У 1812 роц? залишав обложену Москву ? втратив весь кап?тал, проте п?зн?ше зм?г виплатити борги. Його старша донька, Олександра, вийшла зам?ж за заможного купця Куман?на ? в подальшому багато допомагала родин? Досто?вських.

Мар?я Федор?вна Н?ча?ва зазнала значного впливу сво?х родич?в по материн?й л?н?? Котельницьких, д?дусь Мар?? працював коректором у Московськ?й духовн?й типограф??.

П?сля народження першо? дитини ? сина Михайла ? Досто?вський зак?нчу? в?йськову службу та працю? ординатором московсько? Мар??нсько? л?карн? (перша безкоштовна кл?н?ка для б?дних, яку заснували у 1806  р.). У фл?гел? л?карн? й народився його другий син ? Фед?р.

У 1827 роц? Михайло Андр?йович Досто?вський був нагороджений чином колезького асесора, що передбачало спадкове дворянство. У 1831 роц? придбав село Дарове у Тульськ?й губерн?? ?з сотнею кр?посних селян . Проте родину сп?ткала ф?нансова криза ? хати м?сцевих б?дних кр?пак?в були знищен? того ж року пожежею, а Досто?вськ? мали розпочати судову тяжбу ?з сус?дом, Павлом Хотя?нцевим, внасл?док чого Досто?вський заклав Дарове та викупив село Черемашню .

Життя с?м'? п?дпорядкову?ться робочому граф?ку батька-л?каря. Вл?тку вони виходять на прогулянку в сад, в нед?лю в?дв?дують службу в церкв?. П?сля придбання ма?тку, л?то проводять в Даровому. Мар?я Федор?вна вчить Михайла та Федора грамот?. П?зн?ше старш? брати навчаються з викладачами, вивчають латину з батьком. Разом знайомляться ?з сучасними творами рос?йсько? та французько? л?тератури.

Михайло та Фед?р Досто?вськ? навчалися на нап?впанс?он? Сушара, ?з 1834 року ? в ?нтернат? Леопольда Чермака. Виклада? рос?йську мову в ?нтернат? Микола Б?левич. В?н в?дв?дував л?тературн? з?брання, займався перекладами та писав в?рш? ? Михайло ? Фед?р захоплюються розпов?дями вчителя та, можливо, вперше задумуються про подальшу л?тературну кар'?ру. У 1835 роц? у Федора ста?ться перший напад еп?лепс?? . В ?нтернат? Фед?р тримався осторонь, за спогадами товариша Качановського, ≪це ? був серйозний, задумливий хлопчик, б?лявий, ?з бл?дим обличчям. Його мало займали ?гри: п?д час рекреац?й в?н не залишав майже книжок, проводив решту в?льного часу у розмовах з? старшими вихованцями≫.

З 1822 до 1835 року у Досто?вських народжуються ще шестеро д?тей. Це п?д?рвало здоров'я Мар?? Федор?вни. З початку 1837  р. вона не вста? з л?жка, помира? 27 лютого в?д сухот . ?? чолов?к важко переживав трагед?ю, почав б?льше пити та вир?шив зв?льнитися з роботи. Старших син?в батько в?дда? на навчання в Головне ?нженерне училище , попри ?хн? бажання займатися л?тературою. Т?тка Олександра Куман?на оплачу? навчання та бере до себе на виховання ?нших двох д?тей Михайла Досто?вського. Наступного року Фед?р Досто?вський вступа? до Головного ?нженерного училища, а його старший брат помилково був визнаний хворим та розпочав в?йськову службу, працював у Ревел? . Фед?р Досто?вський п?сля першого курсу був залишений на другий р?к через р?зку в?дпов?дь викладачу алгебри, хоча загалом мав хорош? оц?нки та старанно вчився.

У червн? 1839 року Фед?р отримав зв?стку, що його батько помер. За спогадами молодшого сина, Андр?я Досто?вського, батька вбили арт?льники, з якими той посварився. Онучка Михайла Досто?вського, Любов Федор?вна, перепов?дала верс?ю, що його знайшли посеред поля, де того задушив кучер. Родичка В. Н?ча?ва припускала, що Михайла Досто?вського могли вбити в якост? помсти за д?вчину, з якою той мав зв'язок п?сля смерт? дружини. Фед?р Досто?вський переживав глибоке потряс?ння через ц? чутки, роздумував над цим усе подальше життя, оск?льки не м?г змиритися з образом батька-деспота, якого забили його ж кр?паки. Андр?й Досто?вський у мемуарах зазнача?, що ?хн?й батько ?з р?дними завжди був доброзичливим, часто веселим. При вихованн? д?тей н?коли не дозволяв ф?зичного покарання. Важливо також зазначити, що верс?? про насильницьку смерть Михайла Досто?вського не мають документального п?дтвердження. У 1975 роц? опубл?ковано статтю Г. Федорова ≪Припущення ? лог?ка факт?в≫: автор доводить, що Михайло Андр?йович помер в?д ?нсульту, а чутки про його вбивство поширював недоброзичливий сус?д Хотя?нцев. ^[11] .

З 1841 року Фед?р Досто?вський був призначений польовим ?нженером-прапорщиком, переселився на квартиру в центр? Санкт-Петербурга. У 1843 роц? по зак?нченню навчання, отриму? посаду в креслярському ?нженерному департамент?. Трич? (1843, 1845 ? 1846) в?дв?ду? брата Михайла в Ревел? . На прохання Михайла, у Петербурз? за Федором наглядав л?кар Р?зенкампф ? той писав, що Досто?вський харчувався т?льки молоком ? хл?бом через пост?йний брак грошей, отримавши в?д родич?в 1000 рубл?в, розплатився з нагальними боргами та решту програв в б?льярд. У 1844 р. Фед?р Михайлович в?дмовля?ться вирушати в командування в Оренбург чи Севастополь та зв?льня?ться. Товаришу? з Олекс??м Бекетовим, художником К. Трутовським , Д. Григоровичем .

1843 р?к ? у журнал? ≪Репертуар ? пантеон≫ надрукував перший завершений переклад ? ≪?вген?ю Гранде≫ Бальзака (без указання ?мен? перекладача).

На початку 1845 року з'явився перший власний тв?р Досто?вського ? ≪Б?дн? люди≫ . З твором ознайомилися Григорович, Некрасов та Б?л?нський  ? вони були захоплен? сюжетом та перечитували найб?льш драматичн? уривки. Б?л?нський високо оц?нив першу роботу Федора Михайловича: ≪Головне, що вража? в ньому ? це дивовижна майстерн?сть розм?щувати обличчя перед очима читача, окресливши його т?льки двома-трьома словами… ? пот?м таке глибоке, тепле сп?вчуття до б?дност?, до страждання. Скаж?ть, в?н, напевно, б?дна людина ? сам багато страждав?.. Написати таку р?ч у двадцять п'ять рок?в може т?льки ген?й, котрий силою розум?ння в одну хвилину схоплю? все, для чого звичайн?й людин? потр?бен досв?д багатьох рок?в≫. Невдовз? Б?л?нськ?й познайомився з автором особисто та зазначив: ≪Вам правда в?дкрита ? пов?домлена, як митцю, д?сталася як дар, ц?нуйте ж ваш дар ? лишайтеся в?рним, ? будете великим письменником≫. До ц??? зустр?ч? подумки повертався Досто?вський п?зн?ше, п?д час каторги, аби зм?цнити св?й дух.

≪Б?дн? люди≫ ? роман у листах м?ж др?бним чиновником у в?ц? Макаром Д?вушк?ним ? сиротою Варварою Добросьоловою. Розкрива? тему хвилювань ? почутт?в б?дних, знедолених людей, пригн?чених зовн?шн?ми обставинами. Персонаж? нав?ть не см?ють нар?кати на свою долю, а ?хн? мр?? про спок?йне ? щасливе життя так ? залишаються фантаз?ями.

Некрасов ? Григорович ввели Досто?вського на з?брання в будинку белетриста ?вана Пана?ва . Досто?вський закохався в його дружину, Авдотью Яковл?вну Брянську, доньку в?домого траг?ка, яка в юност? готувалася стати танц?вницею. Це було перше, але нетривале ? нерозд?лене захоплення Досто?вського. Авдотья Яковл?вна п?зн?ше писала: ≪?з першого погляду на Досто?вського видно, що це пристрасно нервовий ? вразливий юнак. В?н був худеньким, маленьким, б?лявим, ?з хворобливим кольором обличчя; невелик? с?р? оч? його якось неспок?йно переходили з предмета на предмет, а бл?д? губи нервово пересмикувалися. Первинно в?н був дуже сором'язливим ? не втручався в загальну розмову. Але незабаром в?н проявив себе пристрасним сперечальником… Через молод?сть та нервов?сть в?н не вм?в волод?ти собою ? надто явно висловлював сво? авторське самолюбство ? високу думку про св?й талант≫.

На л?тературному вечор? у Б?л?нського в грудн? 1845  р. Досто?вський прочитав три глави з нового твору ? ≪Дв?йник≫ , що розпов?да? про роздво?ння особистост? др?бного чиновника Якова Петровича Голядк?на . Голядк?н мав спод?вання на стосунки ?з красунею Кларою Олсуф??вною, проте ?? батько, статський радник, виганя? Голядк?на з? свого дому як неблагонад?йного та дивакуватого хлопця. П?д впливом таких потряс?нь, Якову Петровичу зда?ться, що поряд ?з ним ?сну? його дв?йник, якому все вда?ться краще, н?ж самому Голядк?ну. На цю пов?сть ?мов?рно вплинув незак?нчений тв?р Лермонтова ≪Штосс≫ (розпов?да? про усам?тнене життя нещасливого художника Луг?на, який занурю?ться у власн? роздуми та галюцинац??). Також у пов?ст? ≪Дв?йник≫ знайшли в?дображення страху донощик?в , пол?тичного пересл?дування, та?мно? пол?ц?? .

В?ссар?он Григорович Б?л?нський висловився з приводу ц??? пов?ст?: ≪Для усякого, кому доступн? та?мниц? мистецтва, ?з першого погляду видно, що в ?Дв?йник“ ще б?льше творчого таланту ? глибини думки, н?ж у ?Б?дних людях“≫. В?н високо оц?нив ?дею та майстерн?сть Досто?вського, проте критикував форму вираження ц??? ?де? та в?дсутн?сть м?ри у виразних методах.

Проте у середовищ? л?тератор?в та ?нших учасник?в творчих з?брань пов?сть ≪Дв?йник≫ була сприйнята неоднозначно. ?. Турген?в та М. Н?красов написали памфлет, в якому висм?яли припадок еп?лепс??, що стався ?з Досто?вським на вечор? в музиканта та мецената М. В??льгорського . Така реакц?я колег глибоко вразила Досто?вського. Його товариш та л?кар С. Яновський згадував: ≪Неспод?ван?сть переходу в?д поклон?ння ? п?днесення автора ?Б?дних людей“ ледь не на ступ?нь ген?я до безнад?йного заперечення у ньому л?тературного дарування могла розбити ? не таку вразливу людину, якою був Досто?вський. В?н став уникати ос?б з кола Б?л?нського, закрився весь у соб?≫.

П?сля публ?чних обговорень ≪Дв?йника≫ та наступного твору Досто?вського, ≪Пана Прохарчина≫, вималювалися розб?жност? в поглядах В?ссар?она Б?л?нського та Федора Михайловича. Тод? як Б?л?нський ?з 1840-х рок?в виступав за якоб?нськ? методи державного перевороту, практичний б?к мистецтва, його вплив на сусп?льство, за в?дображення впливу економ?ки на особист?сть людини, Досто?вського захоплювали ?де? загального братерства, соц?ально? гармон?? та ?деал?стична естетика, заснована на християнських ц?нностях. Реал?стично змальоване м?сто для Досто?вського ? т?льки тло для внутр?шн?х переживань, психолог?чних драм. Через розб?жност? в поглядах Досто?вський не сп?лкувався з Б?л?нським останн?й р?к його життя.

П?сля Б?л?нського, в?дд?лом л?тературно? критики в ≪В?тчизняних записках≫ займався В. Майков. На його з?браннях були присутн? поет Плеще?в , Д. Григорович , л?кар С. Яновський, Аполлон Майков . За ?н?ц?ативою Досто?вського, вони орендували квартиру на Василь?вському остров? та орган?зували сп?льний побут. Фед?р Михайлович сп?лкувався з М. Майковим та А. Майковим, проте неокласицизм ?хньо? творчост? та захоплення античн?стю були далек? для Федора Михайловича. На Досто?вського б?льше вплинув економ?ст та л?тературний критик В. Майков, який неоч?кувано помер у молодому в?ц? 15 липня 1847 року. В. Майков писав: ≪Гоголь ? поет переважно соц?альний, а Досто?вський ? переважно психолог?чний≫.

У 1846?1847 рр. Досто?вський працю? над м?стичною пов?стю ≪ Господиня ≫ , в як?й зверта?ться до нових художн?х метод?в, нада? творов? колорит романтично? новели, наповнено? драматичних под?й.

У 1847 роц? почав в?дв?дувати в?дом? ≪п'ятниц?≫ Михайла Буташевича-Петрашевського . Петрашевський ? д?яч визвольного руху, спов?дував погляди Фур'? , створив перше соц?ал?стичне з?брання в Рос?йськ?й ?мпер??. Коли до з?брань при?днався Досто?вський, вони переважно обговорювали кр?пацтво , реформи суду та друку. Фед?р Михайлович захопився ?деями Фур'? ? той закликав створювати фаланги ? аграрно-промислов? асоц?ац?? з метою ново? орган?зац?? прац? та життя б?дного населення. ?деали соц?ально? гармон?? та мирних зм?н св?тового ладу були сп?взвучн? уявленням Досто?вського.

У нотатках Досто?вського знайдено начерк плану роману про петрашевц?в: ≪Олекс??вський равел?н. Ростовцев. Ф?л?пов. Голов?нський. Тимковський≫. Задум цього роману так ? не був вт?лений, та деяк? риси учасник?в гуртка Петрашевського знайшли в?дображення в персонажах роману ≪Б?си≫ . Павло Ф?л?пов запропонував поширювати антиурядов? статт?, лист?вки. Василь Голов?нський ? юний ентуз?аст зв?льнення народу, був запрошений Досто?вським та встиг до арешту зачитати всього одну промову. Костянтин Тимковський ? лейтенант Чорноморського флоту, що ц?кавився л?тературою та був глибоко рел?г?йною людиною. У кол? петрашевц?в його погляди кардинально зм?нилися ? в?н сп?вчував комун?стам та був готовим пожертвувати сво?м життям (?мов?рно, вплинув на образ Кирилова в ≪Б?сах≫).

Яскравим л?дером петрашевц?в був Микола Сп?шн?в  ? розумний, багатий та осв?чений пом?щик, який к?лька рок?в жив в Париж? , у Швейцар?? . Дотримувався крайн?х л?вих погляд?в. Фед?р Досто?вський зробив три допов?д? в гуртку ? дв? про л?тературу й один про его?зм (анал?з роману Макса Шт?рнера ≪?диний ? його надбання≫ ).

Досто?вський ? Пл?ще?в звернулися до Сп?шн?ва для орган?зац?? суто л?тературного гуртка, окремого в?д петрашевц?в, де вони могли б б?льш в?льно дискутувати щодо мистецьких питань. Проте л?дерами нового угрупування стали радикал?сти поет Дуров ? сам Сп?шн?в.

Фед?р Михайлович вважав, що соц?альн? зм?ни мають в?дбутися т?льки завдяки пропаганд? та просв?тництву, в?рив у те, що кр?пацтво скасують цар ? пом?щики, однак п?дпав п?д вплив Сп?шн?ва. 7 кв?тня 1849 року петрашевц? в?дсвяткували день народження Фур'?, замовили його великий портрет, розд?лили для зд?йснення перекладу текст прац? ≪Новий ?ндустр?альний та сусп?льний св?т≫. На зборах виступав Гл?нка (сцена виконання романсу Гл?нки в?дображена у твор? ≪В?чний чолов?к≫).

15 кв?тня 1849 року в гуртку Досто?вський зачитав заборонений тод? ≪Лист Бел?нського до Гоголя≫. З початку зими 1848 року пол?тична пол?ц?я сл?дкувала за зборами петрашевц?в, ?х в?дв?дував та?мний агент Антонелл?. Остання зустр?ч петрашевц?в в?дбулася 22 кв?тня . У той же день Микола I наклав резолюц?ю на записку щодо ?хньо? д?яльност?, граф Орлов п?дписав наказ про терм?новий арешт. Досто?вського заарештували вноч?, наступного дня його розм?стили в Петропавловському каземат? .

Останн?м твором до арешту ? каторги Досто?вського стала ≪ Н?точка Н?званова ≫. За ориг?нальним задумом автора, тв?р мав розкривати тему впливу мистецтва на життя людей. Проте пов?сть в?дома нам т?льки у скороченому вигляд?, опубл?кованому в 1860 роц?, а продовження цього сюжету Досто?вський так ? не створив.

Сл?дство тривало чотири м?сяц?, в липн? арештантам дозволили листуватися з р?дними та отримувати журнали. Брат вислав Федору Михайловичу зб?рник Шексп?ра та опубл?кований в ≪В?тчизняних записках≫ роман ≪Джен Ейр≫ Шарлотти Бронте . У сво?х письмових показах Досто?вський в?дстою? погляди про важлив?сть скасування цензури, про велику роль мистецтва в житт? сусп?льства, а також за можлив?стю умовчу? про роль ?нших член?в гуртку петрашевц?в.

16 листопада 1849  р. в?йськовий суд зак?нчив розгляд справи петрашевц?в, 19 грудня генерал-аудитор?ат вин?с вирок ? розстр?л 21 учасник?в та?мно? сп?лки, проте звернувся до ?мператора про помилування, враховуючи каяття, молодий в?к арештант?в, а також в?дсутн?сть шк?дливих насл?дк?в ?хньо? д?яльност?. Микола I помилував ?х, зам?нивши покарання на каторгу, проте весь церемон?ал страти був дотриманий, про зм?ну ?хнього вироку оголосили в останн?й момент, зам?сть команди до розстр?лу. Цю сцену Фед?р Михайлович описав у роман? ≪?д?от≫. У Тобольську в?дбулася зустр?ч арештант?в ?з дружинами декабрист?в : т? подарували новоприбулим пол?тичним в'язням екземпляр ?вангел?й та клопотали про покращення ?хн?х умов. Фед?р Михайлович збер?гав подаровану книжку до к?нця життя.

В?д зими 1850 року Досто?вський перебував в Омському остроз?. Оф?ц?йно йому заборонили писати, але через еп?лептичн? напади та туберкульоз, яким в?н заразився в остроз?, Фед?р Михайлович часто перебував у лазарет? й там потайки робив записи про тюремне життя (т. зв. ≪Сиб?рський зошит≫). Досто?вський намагався зблизитися з каторжанами, проте дворянин ? засуджений за пол?тичний злочин був для них чужим. На подолання бар'?ру м?ж звичайними арештантами та Досто?вським знадобилися роки.

В остроз? Досто?вський глибше вивча? ?вангел??  ? ?дину дозволену книжку для в'язн?в. Для Федора Михайловича почина?ться духовний пошук нових шлях?в розвитку Рос??, що тривав до 1860-х рок?в.

П?сля зв?льнення з острогу Досто?вський м?сяць прожив в Омську. З 1854 року Досто?вський скерований рядовим у Семипалатинськ , спочатку прожива? в загальн?й казарм?, п?зн?ше отриму? дозв?л жити окремо на квартир? вдови. У цей час у м?сто при?хав прокурор О. Врангель, який був присутн?й при винесенн? вироку Досто?вському. Вони почали товаришувати, завдяки цьому знайомству Досто?вський зм?г заводити знайомства ?з чиновниками та ?нтел?генц??ю, ви?жджав з м?ста в степ, вл?тку проживали на дач?, вирощував кв?ти. За спогадами О. Врангеля, сцени природи ≪не торкали, не хвилювали його. В?н був захоплений вивченням людини≫. Сп?лкувався з видатним етнографом Чоканом Вал?хановим , зблизився з П. П Семеновим (Тян-Шанським) .

У Семипалатинську Досто?вський зав?в стосунки з Мар??ю Дмитр?вною ?са?вою, дружиною м?сцевого мешканця Олександра ?вановича ?са?ва, що втратив посаду через зловживання алкоголем. За спогадами Олександра Врангеля, Мар?я Дмитр?вна б?льше шкодувала ≪нещасну, забиту долею людину≫ ^[12] . Олександр ?са?в отримав посаду в Кузнецьку , проте незабаром помер. До Мар?? Дмитр?вни почали свататися б?дний вчитель Вергунов та ?нш? м?сцев? чолов?ки, це спонукало Досто?вського б?льш р?шуче клопотатися про вир?шення сво?? дол?. Досто?вський наважу?ться передати через Врангеля лист генералу-ад'ютанту Едуарду Тотлебену , учаснику оборони Севастополя в Кримськ?й в?йн? , до того ж його брат, Адольф Тотлебен, був однокурсником Федора Михайловича. Тотлебен звернувся ?з клопотанням до Олександра II  ? той дозволив п?двищити Досто?вського в званн? та друкуватися ? проте т?льки п?сля того, як та?мна пол?ц?я перекона?ться в його благонад?йност?. Досто?вський клопочеться ? про свого суперника, Вергунова, але й доводить в листах Мар?? Дмитр?вн?, що ?хн? з б?дним вчителем сп?льне життя буде нещасливим. Зрештою, Мар?я Дмитр?вна дала згоду стати дружиною Досто?вського. На облаштування с?мейного життя Фед?р Михайлович позичив грош? у родич?в ? 600 рубл?в ср?блом у Куман?них та по 200 рубл?в у брата Михайла ? старших сестер, а також взяв грошову позику.

15 лютого 1857 р. у Кузнецьку в?дбулося в?нчання Досто?вського ?з Мар??ю Дмитр?вною. П?д час дороги з Кузнецька в Семипалатинськ, ?з Досто?вським стався напад еп?лепс??, що вкрай налякало його наречену. Подальше подружн? життя ?х було нещасливим, жили здеб?льшого окремо, Мар?я Дмитр?вна переважно займалася вихованням сина в?д першого шлюбу Павла. Врангель згадував, що ≪Мар?я Дмитр?вна в?чно хвор?ла, вередувала та ревнувала≫. 13 грудня 1858 року Досто?вський у лист? писав: ≪Життя мо? важке та г?рке≫. ?мов?рно, доля Мар?? Дмитр?вни та ?? чолов?ка, що страждав алкогол?змом, знайшла в?дображення в персонажах Семена Мармеладова та Катерини ?ван?вни з роману ≪Злочин ? кара≫.

Лише 1859 року Досто?вський отримав дозв?л зв?льнитися та залишити Сиб?р ? в?н ?з с?м'?ю пере?жджа? у Твер . Тод? ж вийшли друком його твори ≪Дядюшк?н сон≫ та ≪Село Ст?панч?ково ? його мешканц?≫. У лист? до студента Федорова у 1873 р. Досто?вський писав: ≪15 рок?в я не перечитував мою пов?сть ?Дядюшк?н сон“. Тепер же, перечитавши, оц?нюю ?? погано… Я написав ?? тод? в Сиб?ру, ? перший раз п?сля каторги, винятково з метою знову розпочати л?тературну справу ? жахливо побоюючись цензури (як до минулого засланця)≫. У твор? ≪Село Степанчиково≫ Досто?вський розробля? образ на?вно? ≪прекрасно? людини≫ ? пом?щика Ростанева. З трьох видавництв, в як? зверта?ться автор, т?льки одне, найменш впливове, друку? ≪Село Степанчиково≫ ?з деякими зм?нами. 1860 року вийшла перша двотомна зб?рка твор?в письменника.

У 1860 роц? Досто?вський з дружиною ? названим сином Павлом повернувся до Петербурга, але негласне спостереження за ним не припинялось до середини 1870-х рок?в. З початку 1861 року Фед?р Михайлович допомагав братов? Михайлу видавати власний журнал ≪Час≫. Погляди редактор?в журналу ? ?рунт?вництво, ?деал?стичне уявлення про ?стор?ю, культуру, примирення, по?днання ?нтел?генц?? та народу, заперечення антагон?зму в рос?йському сусп?льств? та захист консервативних принцип?в.

У Петербурз? Досто?вський в?дв?ду? в?вторки А. П. М?люкова (головного редактора видання ≪Св?точ≫). ≪Перше м?сце на зборах займав зв?сно Фед?р Михайлович, в?н був для вс?х авторитетом видатного письменника ? був л?дером не т?льки за сво?ю популярн?стю, але й достатку думок та запалу, з яким в?н ?х висловлював≫, ? згадував Н. Н. Страхов. Сп?вроб?тником журналу Досто?вського та ?хн?м товаришем став А. Григорь?в. У журнал? ≪Москвитянин≫ той розробив слов'яноф?льський напрям л?тературно? критики, де моральн? принципи переважають над соц?альними. Його ?деал?стична теор?я базу?ться на поглядах Шел?н?а .

У цей час склалися дружн? в?дносини та листування Федора Михайловича з Олександрою ?ван?вною Кул?ковою (Шуберт), дружиною л?каря Яновського. Досто?вський високо оц?нив театральний талант Шуберт. Олександра ?ван?вна наважилася роз?йтися ?з чолов?ком та продовжити свою кар'?ру в Москв? ? через те, що ?? до цього заохочував Досто?вський, сп?лкування м?ж Федором Михайловичем та Яновським припинилося.

Досто?вський зд?йснив по?здку за кордон, в?дв?дав Берл?н, Дрезден, В?сбаден , Кельн, Париж, Лондон, Женеву, Геную, Флоренц?ю, М?лан, Венец?ю та В?день. Страхов, який супроводжував письменника в подорож?, згадував, що Досто?вський не в?дв?дував визначних пам'яток, а переважно споглядав за м?сцевими та намагався вловити ?хн? характерн? риси. У Лондон? Досто?вський зустр?вся з Герценом та анарх?стом М. Бакун?ним .

У подорож? ?вропою Досто?вського також супроводжувала Аполл?нар?я Суслова  ? донька кр?пака, який викупив себе в графа Шерем?ть?ва, ?з нею Фед?р Михайлович познайомився на публ?чному читанн? ≪Записок ?з Мертвого будинку≫. У журнал? поряд ?з сво?м романом ≪Принижен? та зневажен?≫, Фед?р Михайлович надрукував розпов?дь Суслово? ≪Допоки≫. Вони разом домовлялися ви?хати закордон на початку л?та, але Досто?вський затримався в Петербурз? через робоч? питання. Коли в?н зустр?вся в серпн? з Аполл?нар??ю в Париж?, то д?знався, що вона вже закохана в ?ншого ? студента-медика. У Баден-Баден? захопився руйн?вною грою в рулетку , в?дчував пост?йну потребу в грошах. У В?сбаден? Досто?вський виграв 10 тисяч, в?дправив половину суми важкохвор?й дружин? в Рос?ю. Але наступного ж дня знову програв усе та звернувся листом до брата, щоб грош? повернули. Михайло Досто?вський зауважу? йому: ≪Не розум?ю, як можна грати, подорожуючи з коханою ж?нкою≫. У Берл?н? Досто?вський та Суслова прощаються, Досто?вський ?де в Гамбург , де знову програ? вс? грош? та просить у лист? Суслову позичити йому грошей. У щоденнику Аполл?нар?я Суслова записала: ≪Мен? кажуть про Федора Михайловича. Я його просто ненавиджу. В?н так багато змушував мене страждати, коли можна було об?йтися без страждань. Тепер я в?дчуваю ? бачу добре, що не можу любити, не можу знайти щастя в насолод? кохання, тому що ласка чолов?к?в буде нагадувати мен? приниження та страждання≫ (вересень 1864 р.). Восени Досто?вський повернувся до Рос?? та намагався в?дновити стосунки з Сусловою, потоваришувавши з ?? сестрою Над??ю . Фед?р Михайлович осв?дчився Аполл?нар??, проте це т?льки роздратувало ??.

23 с?чня 1863 р. центральний нац?ональний ком?тет Польщ? оголосив озбро?не повстання . Герцен у журнал? ≪Дзв?н≫ п?дтримав незалежн?сть Польщ?. Журнал Досто?вського ≪Час≫ три м?сяц? не висловлював свою позиц?ю щодо цих под?й, у кв?тн? вийшла друком стаття Стахова ≪Фатальне питання≫. В?н закликав отримати ≪духовну перемогу≫ над польською культурою, що викликало критику журналу ≪Московськ? в?домост?≫. У травн? Валу?в заборонив надал? друкувати журнал ≪Час≫, п?сля чого Михайло Досто?вський звернувся ?з клопотанням про створення нового журналу ≪Епоха≫ ? надал? Михайло об?цяв повн?стю утриматися в?д критики пол?тичного устрою в Рос?? та пол?тично? сатири. Дозв?л на друк журналу Михайло отримав, але т?льки в с?чн? нового року, коли передплата на журнали вже була оформлена читачами, в?дтак Михайло пон?с значн? ф?нансов? втрати.

У 1864 р. Фед?р Михайлович втратив трьох р?дних людей ? дружину, брата та товариша Аполлона Григорь?ва. Мар?я Дмитр?вна, хвора на туберкульоз, пере?хала до Володимира, проте ?й не покращало та вона продовжила л?кування кумисом в Москв? у л?каря А. ?ванова. 15 кв?тня 1864 р. вона померла.

У Михайла Досто?вського виявили запалення печ?нки, проте через негаразди ?з виданням журналу, в?н продовжив роботу та помер 10 липня 1864 р. П?сля брата на утриманн? Федора Михайловича лишилися с?м'я Михайла, його позашлюбний син та борги за журнал на 33 тисяч? рубл?в.

У липн? 1864 р. Аполлон Григорь?в був ув'язнений через борги. Його викупив нев?домий, проте 25 вересня в?н помер в?д серцевого нападу. ≪? ось я залишився раптово один, ? стало мен? просто страшно. Все життя розламалося навп?л. Стало все навколо мене холодно ? безлюдно≫, ? пише Досто?вський в лист? Врангелю 31 березня 1865 р.

Через п?в року п?сля смерт? брата видання ≪Епохи≫ припинили (лютий 1865 року). У безвих?дному матер?альному становищ? Досто?вський написав глави ≪Злочину ? кари≫ , пославши ?х М. Н. Каткову прямо в журнальний наб?р консервативного ≪Русского вестника≫ , де ?х друкували з номера в номер. У червн? 1865 р. Досто?вський оселився в сел? Любл?н?, неподал?к в?д дач? сестри В?ри ?ваново?. ?? родина спод?валася на шлюб нев?стки Олени Павл?вни з Досто?вським (пасинок В?ри ?ваново? був важкохворим). Донька В?ри ?ваново?, Мар?я Олександр?вна була ученицею Московсько? консерватор?? , виконала романс на в?рш? Гейне  ? ц? рядки Досто?вський зробив останн?ми словами геро?н? Катерини ?ван?вни Мармеладово?. Професор Люб?мов вичитував рукопис Досто?вського та не дозволи друкувати четверту частину четверто? глави, де Раскольников ц?лу? ногу Сон? Мармеладово?, а та чита? йому ?вангел??. Досто?вський змушував був перероблювати св?й творчий задум.

Цього ж часу п?д загрозою втрати прав на сво? видання на 9 наступних рок?в на користь видавця Ф. Т. Стелловського в?н зобов'язався написати йому новий роман. За порадою друз?в Досто?вський найняв двадцятир?чну стенограф?стку Ганну Сн?тк?ну, яка допомогла йому впоратися з цим завданням. ≪Н?якими словами не можна передати того гн?тючого та жал?сного враження, яке справив на мене Фед?р Михайлович за першо? нашо? зустр?ч?. В?н мен? видався розгубленим, важко стурбованим, безпорадним, самотн?м, розлюченим, майже хворим. Здавалося, що в?н наст?льки пригноблений якимись негараздами, що не бачить вашого обличчя й не спроможний вести зв'язно? розмови≫ ? згадувала Ганна Сн?тк?на. ≪Наприк?нц? роману (запису роману ?Гравець“) я пом?тив, що стенограф?стка моя мене щиро любить, хоча н?коли не казала про це н? слова, а мен? вона все б?льше ? б?льше подобалася. Оск?льки в?д смерт? брата мен? жахливо нудно ? важко жити, я запропонував ?й за мене вийти≫, ? писав Досто?вський у лист?. П?сля заручин, Анна Григор?вна д?зналася про величезн? борги нареченого. Одного разу Фед?р Михайлович нав?дався до Анни Григор?вни без шуби ? виявилося, що напередодн? в?н мав сварку з родичами через грош? та його ?дину шубу вир?шили закласти. Вес?лля в?дбулося 15 лютого, п?д час в?дв?дин родич?в Анни Григор?вни, ?з Досто?вським стався еп?лептичний напад.

Роман ≪Злочин ? кара≫ був зак?нчений ? оплачений дуже добре. Але, щоб ц? грош? в нього не в?д?брали кредитори, письменник по?хав за кордон з? сво?ю дружиною ? по?здка планувалася тривал?стю в к?лька м?сяц?в. В?дв?дали Дрезден , у Баден-Баден? Досто?вський мав сварку ?з Турген?вим. У Женев? був присутн?м на зборах Л?ги миру та свободи проти в?йни Франц?? та Прусс?? (учасниками були В?ктор Гюго , Гар?бальд? , Бакун?н).

У Дрезден? оглянув картину ≪Мертвий Христос≫ Ганса Гольбейна , яка справила на нього враження. ≪…взагал? це наст?льки схоже на справжнього мерця, що насправд? мен? здавалося, що я не наважуся залишитися з ним в одн?й к?мнат?. Припуст?мо, що це дивовижно в?рно, але насправд? це дуже неестетично, ? в мен? це викликало т?льки в?дразу ? якийсь страх. Федя ж захоплювався ц??ю картиною≫, ? писала Анна Григор?вна в щоденнику. 5 березня 1868 р. у Швейцар?? в подружжя народилася донька Соня ? та 24 травня вона померла.

До Рос?? Досто?вськ? ви?хали т?льки 5 липня 1871 року. Вс? записи, нотатки Фед?р Михайлович знищив ? боявся, що ?х конф?скують на кордон?. Удома Досто?вськ? д?зналися, що всю ?хню власн?сть продали кредитори.

Починаючи працювати над романом ≪Б?си≫ (1870?1871), Досто?вський мав нам?р створити памфлет проти зах?дник?в та н?г?л?ст?в .

1875  ? з'явився роман ≪П?дл?ток≫ ( ≪рос. Подросток ≫), у якому письменник змалював розпад родини, втрату традиц?йних святинь та пошук нових.

1877  ? Досто?вського обрали почесним членом Академ?? наук. В?н уже завоював загальну славу та визнання. Але здоров'я письменника значно пог?ршилося.

1878 року в?д нападу еп?лепс?? помер син Федора Михайловича, Олекс?й. Письменник тяжко переживав втрату сина. В?дбулася бес?да Досто?вського з? старцем Амврос??м в Оптинськ?й пустин?. 1879 року з'явився роман ≪Брати Карамазови≫ .

Вл?тку 1877 року Фед?р Досто?вський в?дпочивав та працював над романом ≪Брати Карамазови≫ у вже не?снуючому сел? Малий Прик?л (нин? територ?я Малорибицько? с?льсько? ради Красноп?льського району на Сумщин? ^[13] .

У с?чн? 1881 року туберкульоз у Досто?вського ускладнився кровохарканням . 27 с?чня Фед?р Михайлович попрощався ?з дружиною та д?тьми, попросив передати синов? ?вангел??, що той отримав в?д дружин декабрист?в у Тобольську. Ввечер? того ж дня Досто?вського не стало.

1 лютого 1881 року Досто?вського поховали в Олександро-Невськ?й лавр? .

За життя Досто?вського в культурних шарах сусп?льства протиборствували принаймн? два пол?тичн? теч?? ? слов'яноф?льство ? зах?дництво , суть яких приблизно така: прихильники першого стверджували, що майбутн? Рос?? в народност?, православ'? та самодержавств? , прихильники другого вважали, що рос?яни повинн? в усьому брати приклад з ?вропейц?в. ? т?, ? ?нш? розм?рковували над ?сторичною долею Рос??. У Досто?вського ж була своя ?дея ? ≪почвенництво≫ . В?н був ? залишався рос?йською людиною, нерозривно пов'язаною з народом, але при цьому не заперечував досягнення культури та цив?л?зац?? Заходу. З плином часу погляди Досто?вського розвивалися, ? в пер?од свого третього перебування за кордоном в?н остаточно став переконаним монарх?стом .

?ван Франко охарактеризував Досто?вського в нац?ональних питаннях як ≪досить тупого шов?н?ста≫ ^[14] .

Посл?довно обстоював рос?йську ?мперську пол?тику. Висловлював ?де? захоплення Константинополя як результат ≪добров?льного≫ служ?ння рос?йського народу за брат?в у в?р? ? кров? слов'ян та проти нев?рних: ≪Золотий Р?г ? Константинополь ? все це буде наше…≫ ^[15] . При цьому визнавав, що нав?ть серед слов'ян багато хто вважа? рос?ян за варвар?в ^[16] .

Мав яскраво виражен? пророс?йськ? шов?н?стичн? та укра?нофобськ? погляди. В?н вважав Рос?йську ?мпер?ю найвеличн?шою державою, а рос?йську л?тературу  ? пров?дною л?тературою св?ту та руш??м цив?л?зац?йного прогресу. Досто?вський в?дмовляв у прав? на ?снування не лише укра?нцям, а й ?ншим слов'янським народам , вважаючи ?снування ?хн?х нац?ональних культур перешкодою на шляху розвитку рос?йсько? цив?л?зац??. В?доме його висловлювання з цього приводу за 1876 р?к:

Серб , малорос тощо, який сп?вчува? р?дн?й мов?, р?дн?й л?тератур? р?шучо шк?дливий член сусп?льства. В?н гальму? справу загально? осв?ти, загально? великорусько? л?тератури, в котр?й ввесь порятунок, уся над?я. В?н [малорос] гальму?, поступ цив?л?зац??, створено? самим великоруським народом, що створив найб?льшу державу. Т?льки великорос великодушно й чесно дивиться на вс? нац?ональност?, без усяко? злоби ? упередження, тим часом як малорос, наприклад, в?чно трима? кам?нь за пазухою ? не може ставитись до великороса ?накше як з ворож?стю [17] Ориг?нальний текст (рос.) Серб, малоросс и т. д., сочувствующий родному языку, родной литературе, положительно зловредный член общества, он тормозит работу всеобщего просвещения, всеобщей великорусской литературы, в которых все спасение, вся надежда. Он тормозит ход цивилизации, созданной одним великорусским народом, сумевшим создать величайшее из государств. Один великоросс великодушно и честно смотрит на все национальности, без всякой злобы и преднамеренности, тогда как малоросс, например, вечно держит камень за пазухой и не может отнестись к великороссу иначе, как с враждой

Антисем?тизм був нев?дд?льною частиною св?тогляду Федора Досто?вського ? знаходив вираження як в його художн?х, так ? в публ?цистичних творах. Св?тогляд письменника по?днував ксенофоб?ю та ненависть до ≪?нородц?в≫ й не православних в?рян. Загалом таке по?днання ? характерною рисою рос?йського нац?онал?зму нового часу. Кр?м того, Досто?вський як глибоко в?руючий православний християнин, в?дчував потужну ненависть до юда?зму . Перший ?врейський персонаж у його творчост? ? це ?сай Фомич Бумштейн (≪Записки з Мертвого дому≫, 1861?62), ризький ?врей, каторжник, стил?зований п?д гогол?вського Янкеля з ≪Тараса Бульби≫ . Зовн?шн?сть, повед?нка, обрядов?сть та мова ?сая зображен? насм?шкувато й недоброзичливо, без найменшо? спроби проникнення в його психолог?ю ? в значення виконуваних ним обряд?в.

Майже вс? ?вре? у творах Федора Досто?вського негативн? персонаж?, небезпечн? й жалюг?дн? водночас. Вони по?днують у соб? ц?лу низку негативних людських якостей: боягузтво, нахабство, хитр?сть, жад?бн?сть, безчесн?сть. При опис? ?врейських персонаж?в в?н часто вда?ться до штамп?в ? наклеп?в вульгарного антисем?тизму. Наприклад, у ≪Б?сах≫ ?врей- вихрест Лямшин оскверня? ?кону Богоматер? , у ≪Братах Карамазових≫ допуска?ться справедлив?сть кривавого наклепу , а саме ? звинувачення юде?в у ритуальному вживанн? кров? християнських немовлят. Зам?сть слова ≪ ?врей ≫ Досто?вський вол?в у сво?х творах вживати принизлив? етнон?ми : рос. жиды, жидки, жидишки, жидюги, жиденята . ^[18]

Д?д письменника Андр?й Григорович Досто?вський (1756 ? близько 1819) служив ун?атським, п?зн?ше ? православним священником у сел? В?йт?вц? поблизу Немирова .

Батько, Михайло Андр?йович (1787?1839), навчався в Московському в?дд?ленн? ?мператорськ?й медико-х?рург?чн?й академ??, служив л?карем у Бород?нському п?хотному полку, ординатором в Московському в?йськовому госп?тал?, л?карем в Мар??нськ?й л?карн? Московського виховного будинку (тобто в л?карн? для незаможних, ще в?домо? п?д назвою Божедомка). У 1831 придбав невелике село Дарове в Каширському пов?т? Тульсько? губерн??, а в 1833 ? сус?дн? село Черемошню (Чермашню), де в 1839 роц? був убитий власними кр?паками:

Пристрасть його до спиртних напо?в мабуть зб?льшилася, ? в?н майже пост?йно перебував не в нормальному стан?. Настала весна, мало що об?цяла хорошого … Ось у цей-то час в сел? Чермашне на полях п?д узл?ссям працювала арт?ль мужик?в, в десяток чи п?втора десятка людей, д?ло, значить, було далеко в?д житла. Виведений ?з себе якоюсь неусп?шною д??ю селян, а може бути, т?льки що здавався йому таким, батько розлютився ? почав дуже кричати на селян. Один з них, б?льш зухвалий, в?дпов?в на цей крик сильною груб?стю ? сл?дом за тим, злякавшися ц??? брутальност?, крикнув: ≪Хлопц?, карачун йому !..≫. ? з цим вигуком вс? селяни, в числ? до 15 ос?б, кинулися на батька ? в одну мить, звичайно, пок?нчили з ним … ? ?з спогад?в А. М. Досто?вського

Мати Досто?вського, Мар?я Федор?вна (1800?1837), походила з багато? московсько? купецько? с?м'? Неча?вих, яка п?сля В?тчизняно? в?йни 1812 р. втратила б?льш?сть статк?в. У 19 рок?в вона вийшла зам?ж за Михайла Досто?вського. Вона була, за спогадами д?тей, доброю мат?р'ю ? народила в шлюб? чотирьох син?в ? чотирьох дочок (син Фед?р був другою дитиною). М. Ф. Досто?вська померла в?д сухот. На думку досл?дник?в творчост? великого письменника, окрем? риси Мар?? Федор?вни знайшли в?дображення в образах Соф?? Андр??вни Довгоруко? (≪П?дл?ток≫) та Соф?? ?ван?вни Карамазово? (≪Брати Карамазови≫).

Старший брат Досто?вського, Михайло , також став л?тератором, на його творчост? позначився вплив брата, а над журналом ≪Час≫ брати працювали значною м?рою сп?льно. Молодший брат Андр?й став арх?тектором, Досто?вський бачив в його с?м'? г?дний зразок с?мейного життя. А. М. Досто?вський залишив ц?нн? спогади про свого брата. З сестер Досто?вського найближч? в?дносини склалися у письменника з Варварою Михайл?вною (1822?1893), про яку в?н писав братов? Андр?ю: ≪Я ?? люблю, вона славна сестра ? чудова людина…≫ (28 листопада 1880 р.). З численних плем?нник?в ? плем?нниць Досто?вський любив ? вид?ляв Мар?ю Михайл?вну (1844?1888), яку, в?дпов?дно до спогад?в Л. Ф. Досто?вський, ≪любив як власну дочку, пестив ?? та розважав, коли вона була ще маленькою, п?зн?ше пишався ?? музичним талантом ? ?? усп?хом у молодих людей≫, проте п?сля смерт? Михайла Досто?вського ця близьк?сть з?йшла нан?вець. Нащадки Федора Михайловича й дал? проживають у Санкт-Петербурз?.

Як показав Ногов?цин О. М. у сво?й робот?, Досто?вський ? найяскрав?шим представником ≪онтолог?чно?≫ , ≪рефлексивно?≫ поетики, яка на в?дм?ну в?д традиц?йно?, описово? поетики, залиша? персонаж у певному сенс? в?льним у сво?х в?дносинах з текстом, який його опису?, що проявля?ться в тому, що в?н усв?домлю? сво? з ним в?дношення ? д?? виходячи з нього. Зв?дси вся парадоксальн?сть, суперечлив?сть ? непосл?довн?сть персонаж?в Досто?вського. Якщо в традиц?йн?й поетиц? персонаж залиша?ться завжди у влад? автора, завжди захоплений под?ями (захоплений текстом), тобто залиша?ться ц?лком описовим, ц?лком включеним у текст, ц?лком зрозум?лим, п?длеглим причинам ? насл?дкам, руху опов?д?, то в онтолог?чн?й поетиц? ми вперше стика?мося з персонажем, який намага?ться чинити оп?р текстуальним стих?ям, сво?й п?двладност? тексту, намагаючись його ≪переписати≫. При такому п?дход? письменство ? не опис персонажа в р?зноман?тних ситуац?ях ? положеннях його у св?т?, а сп?впереживання його трагед?? ? його свав?льному небажанн? прийняти текст (св?т), в його непереборна надм?рн?сть стосовно нього, потенц?йна неск?нченн?сть. Вперше на таке особливе ставлення Досто?вського до сво?х персонаж?в звернув увагу Михайло Бахт?н .

Фед?р Досто?вський справив значний вплив на розвиток л?тературного ? культурного процесу не т?льки в Рос??. Прикметно, що ? в наш час (поч. XXI ст. ) Досто?вський лиша?ться найб?льш читаним рос?йськомовним автором на Заход? та в ц?лому св?т?. Твори письменника традиц?йно включаються до навчальних програм, причому не т?льки виш?вських ? ф?лолог?чних, у багатьох кра?нах св?ту.

Загалом функц?юють с?м музе?в Федора Досто?вського у св?т? ? по одному в Б?лорус? та Казахстан? , решта ? в Рос?? .

• Б?дн? люди (1846)
• Принижен? та зневажен? (1861)
• Злочин ? кара (1866)
• Гравець (роман) (1866)
• ?д?от (1869)
• Б?си (1872)
• П?дл?ток (1875)
• Брати Карамазови (1880)

• Дв?йник (1846)
• Господиня (1847)
• Б?л? ноч? (1848)
• Село Степанчикове ? його мешканц? (1859)
• Записки з Мертвого будинку (1861)
• Засписки з п?дп?лля (1864)

Цей розд?л потребу? доповнення . (листопад 2017)

• роман ≪Злочин ? кара≫ перекладали М. Подолинський (1927 р., В?нн?пег), ?. Серг??в (1958 р., перевидання 2014 р.).
• роман ≪Брати Карамазови≫ надрукували укра?нською мовою у видавництв? художньо? л?тератури Дн?про в 1965 р.
• на сайт? б?бл?отеки укра?нсько? л?тератури УкрЛ?б викладено переклади твор?в ≪Б?дн? люди≫, ≪Б?л? ноч?≫, ≪Брати Карамазови≫, ≪Дядечк?в сон≫, ≪Записки з мертвого дому≫, ≪Злочин ? кара≫, ≪Принижен? та зневажен?≫, ≪?д?от≫, ≪Хлопчик у Христа на ялинц?≫, не вказавши перекладач?в ^[19] .

Цей розд?л потребу? доповнення . (листопад 2017)

• 1992  ? ≪Сон см?шно? людини≫  ? мультф?льм

• 3453 Досто?вський  ? астеро?д , названий на честь письменника.
• Пам'ятник Досто?вському

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Досто?вський Фед?р Михайлович

• Адлер А. Досто?вський [ Арх?вовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine .] (укр.)
• Анненський ?. Досто?вський [ Арх?вовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine .] (укр.)
• Антином?я: шляхетн?сть / м?щанство (поетика роману Досто?вського ≪Б?дн? люди≫) [ Арх?вовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine .] Бистрова, О. О.
• Бистрова О. Поетикальна парадигма романно? прози Ф. Досто?вського в аспект? теоретичних ?дей Д. Чижевського. ? Терноп?ль; Дрогобич: Швидкодрук, 2010. ? 392 с.
• Мельник В?ктор Дорога до Досто?ва . У сел? В?йт?вц? на В?нниччин? наприк?нц? кв?тня в?дкри?ться музей Досто?вського. ≪Укра?на молода≫ з'ясувала багато ц?кавого про родов?д та укра?нськ? корен? всесв?тньо в?домого письменника [ Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] // ≪Укра?на Молода≫ , № 067 за 11 кв?тня 2009 року
• Осмоловський В. Сприйняття Досто?вського на Укра?н? // Художн?й св?т Досто?вського. Л?т.-крит. статт?. ? Ки?в: Дн?про, 1973. ? С. 144?174.
• Пушак Ю. Особливост? компетентного читання твор?в Досто?вського в сучасн?й Укра?н? (1991?2008) [ Арх?вовано 7 кв?тня 2018 у Wayback Machine .] // В?сник Льв?вського ун?верситету. Сер?я: ?ноземн? мови. ? 2011. ? Вип. 18. ? С. 233?240.
• Сучасна ?нтерпретац?я художн?х твор?в Ф. М. Досто?вського. М?жвуз. зб. наук. праць. Ред. кол. В. А. Зарва [та ?н.]. ? Ки?в; Бердянськ, 1998. ? 127 с.
• Хвиля Л. Великий гуман?ст (До 150-р?ччя з дня народження Ф. М. Досто?вського). ? Ки?в, 1971. ? 27 с. (На допомогу лектору).
• Художн?й св?т Досто?вського. Л?т.-крит. статт?. ? Ки?в: Дн?про, 1973. ? 260 с.
• Белинский В. Г. [[https://web.archive.org/web/20110405112033/http://az.lib.ru/b/belinskij_w_g/text_0090.shtml Арх?вовано 5 кв?тня 2011 у Wayback Machine .] [Вступительная статья]] // Петербургский сборник, изданный Н. Некрасовым. СПб., 1846.
• Гроссман Л. ≪Достоевский≫, из серии ≪Жизнь замечательных людей≫, выпуск 24 (357). ? Москва, ≪Молодая гвардия≫, 1963 г.
• Добролюбов Н. А. Забитые люди [ Арх?вовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine .] // Современник. 1861. № 9. отд. II.
• Л. Аллен. Гуманизм Достоевского в свете его антропологии // Вестник МГУ. Серия 7. Философия. ? 1981. ? № 6. ? С. 82?29. [ Арх?вовано 14 липня 2014 у Wayback Machine .]
• Леонтьев К. Н. О всемирной любви: По поводу речи Ф. М. Достоевского на Пушкинском празднике [ Арх?вовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine .] // Варшавский дневник. 1880. 29 июля (№ 162). С. 3?4; 7 августа (№ 169). С. 3?4; 12 августа (№ 173). С. 3?4.
• Мережковский Д. С. Л. Толстой и Достоевский: Христос и антихрист в русской литературе. Т. 1. Жизнь и творчество. СПб.: Мир искусства, 1901. 366 с. Т. 2. Религия Л. Толстого и Достоевского. СПб.: Мир искусства, 1902. LV, 530 с.
• Михайлин ?. Досто?вський ? Шевченко. Науково-л?тературне есе. ? Харк?в: МП ≪Видавець≫, 1994. ? 67 с.
• Михайловский Н. К. Жестокий талант [ Арх?вовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine .] // Отечественные записки. 1882. № 9, 10.
• Мокряк Л. Философия педагогики Ф. М. Достоевского. ? Тернополь: Терно-граф, 2005. ? 184 с.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Досто?вський Фед?р Михайлович

• Пас О. Досто?вський: б?с та ?деолог [ Арх?вовано 16 березня 2022 у Wayback Machine .] (укр.)
• Писарев Д. И. Борьба за существование [ Арх?вовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine .] // Дело. 1868. № 8.
• Поддубная Р. Федор Достоевский и Тарас Шевченко (материалы к истории несостоявшейся дружбы) // В?сник Харк?вського ун?верситету. № 284: Т. Г. Шевченко. Питання мовознавства ? л?тературознавства. ? 1986. ? С. 10?23.
• Розанов В. В. Легенда о Великом инквизиторе Ф. М. Достоевского [ Арх?вовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine .] : Опыт критического комментария // Русский вестник. 1891. Т. 212, январь. С. 233?274; Февраль. С. 226?274; Т. 213, март. С. 215?253; Апрель. С. 251?274. Отд изд.: СПб.: Николаев, 1894. 244 с.
• Романов Ю. Архетипический образ ≪подпольного≫ героя в творчестве Ф. М. Достоевского. ? Харьков: НТУ ≪ХПИ≫; Лидер, 2015. ? 191 с.
• Романов Ю. Творчество Ф. М. Достоевского в трудах украинских литературоведов [ Арх?вовано 19 с?чня 2019 у Wayback Machine .] // Достоевский. Материалы и исследования. ? Санкт-Петербург: Нестор-История, 2013. ? Т. 20. ? С. 265?285.
• Соловьёв В. С. Три речи в память Достоевского [ Арх?вовано 3 травня 2012 у Wayback Machine .] : (1881?1883). М., 1884. 55 с.
• Ф. М. Достоевский и канун третьего тысячелетия. Становление и развитие классической русской философской традиции: от И. В. Киреевского до Д. Л. Андреева [ Арх?вовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine .] . Отв. ред. Аляев Г., Суходуб Т. ? Киев: Киев. Русь, 2010. ? 357 с.
• Шердаков В. Н. Поиски Ф. М. Достоевским нравственных устоев человека // Философские науки. ? 1981. ? № 6. ? С. 94-102 [ Арх?вовано 14 липня 2014 у Wayback Machine .]
• Шестов Л. Достоевский и Ницше. СПб., 1906.
• Иванов Вяч. И. Достоевский и роман-трагедия [ Арх?вовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine .] // Русская мысль. 1911. Кн. 5. С. 46?61; Кн. 6. С. 1?17.
• Переверзев В. Ф. Творчество Достоевского. М., 1912. (переизд. в кн.: Гоголь, Достоевский. Исследования. М., 1982)
• Тынянов Ю. Н. Достоевский и Гоголь: (К теории пародии) [ Арх?вовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine .] . Пг.: ОПОЯЗ, 1921.
• Бердяев Н. А. Миросозерцание Достоевского [ Арх?вовано 9 листопада 2010 у Wayback Machine .] . Прага, 1923. 238 с.
• Волоцкой М. В. Хроника рода Достоевских 1506?1933. М., 1933.
• Энгельгардт Б. М. Идеологический роман Достоевского // Ф. М. Достоевский: Статьи и материалы / Под ред. А. С. Долинина. Л.; М.: Мысль, 1924. Сб. 2. С. 71?109.
• Достоевская А. Г. Воспоминания [1925]. М.: Художественная литература, 1981.
• Фрейд З. Достоевский и отцеубийство [ Арх?вовано 1 грудня 2010 у Wayback Machine .] [1925] // Классический психоанализ и художественная литература / Сост. и общ.ред. В. М. Лейбина . СПб.: Питер, 2002. С. 70?88.
• Мочульский К. В. Достоевский: Жизнь и творчество. Париж: YMCA-Press, 1947. 564 с.
• Лосский Н. О. Достоевский и его христианское миропонимание. Нью-Йорк: Издательство имени Чехова, 1953. 406 с.
• Достоевский в русской критике. Сбокник статей. М., 1956. (вступ. ст. и прим. А. А. Белкина)
• Лесков Н. С. О куфельном мужике и пр. ? Собр. соч., т. 11, М., 1958. С. 146?156;
• Гроссман Л. П. Достоевский . М.: Молодая гвардия, 1962. 543 с. (Жизнь замечательных людей. Серия биографий; Вып. 24 (357)).
• Бахтин М. М. Проблемы творчества Достоевского [ Арх?вовано 27 лютого 2005 у Wayback Machine .] . Л.: Прибой, 1929. 244 с. 2-е изд., перераб. и доп.: Проблемы поэтики Достоевского . М.: Советский писатель, 1963. 363 с.
• Достоевский в воспоминаниях современников: В 2 т. М., 1964. Т. 1. [ Арх?вовано 6 листопада 2010 у Wayback Machine .] Т. 2. [ Арх?вовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine .]
• Фридлендер Г. М. Реализм Достоевского. М.; Л.: Наука, 1964. 404 с.
• Мейер Г. А. Свет в ночи: (О ≪Преступлении и наказании≫): Опыт медленного чтения. Frankfurt/Main: Посев, 1967. 515 с.
• Ф. М. Достоевский: Библиография произведений Ф. М. Достоевского и литературы о нём: 1917?1965. М.: Книга, 1968. 407 с.
• Кирпотин Валерий Яковл.:?Достоевский и Белинский.:М.,Худож.лит.,1976г.,304с.,тир.20тис..
• Кирпотин В. Я. Разочарование и крушение Родиона Раскольникова: (Книга о романе Достоевского ≪Преступление и наказание≫). М.: Советский писатель, 1970. 448 с.
• Те ж:? вид. 2-ге, 1974 р., 456с., тир. 20 000екз., тв. зелена пал?т., ф А5.(Валер?й Якович, ? ?м'я й по-бат. автора).
• Захаров В. Н. Проблемы изучения Достоевского: Учебное пособие. ? Петрозаводск. 1978.
• Захаров В. Н. Система жанров Достоевского: Типология и поэтика. ? Л., 1985.
• Топоров В. Н. О структуре романа Достоевского в связи с архаическими схемами мифологического мышления (≪Преступление и наказание≫) [1973] // Топоров В. Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического. М., 1995. С. 193?258.
• Достоевский: Материалы и исследования [ Арх?вовано 23 липня 2010 у Wayback Machine .] / АН СССР. ИРЛИ. Л.: Наука, 1974?2007. Вып. 1?18 (продолжающееся издание).
• Одиноков В. Г. Типология образов в художественной системе Ф. М. Достоевского. Новосибирск: Наука, 1981. 144 с.
• Селезнёв Ю. И. Достоевский [ Арх?вовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine .] . М.: Молодая гвардия, 1981. 543 с., ил. (Жизнь замечательных людей. Серия биографий; Вып. 16 (621)).
• Волгин И. Л. Последний год Достоевского: Исторические записки. М.: Советский писатель, 1986.
• Сараскина Л. И. ≪Бесы≫: роман-предупреждение. М.: Советский писатель, 1990. 488 с.
• Аллен Л. Достоевский и Бог [1981] / Пер. с фр. Е. Воробьевой. СПб.: Филиал журнала ≪Юность≫; Дюссельдорф: Голубой всадник, 1993. 160 с.
• Гуардини Р. Человек и вера [1932] / Пер. с нем. Брюссель: Жизнь с Богом, 1994. 332 с.
• Касаткина Т. А. Характерология Достоевского: Типология эмоционально-ценностных ориентаций. М.: Наследие, 1996. 335 с.
• Лаут Р. Философия Достоевского в систематическом изложении [1950] / Пер. с нем. И. С. Андреевой; Под ред. А. В. Гулыги. М.: Республика, 1996. 448 с.
• Бэлнеп Р. Л. Структура ≪Братьев Карамазовых≫ [1967] / Пер. с англ. СПб.: Академический проект, 1997.
• Дунаев М. М. Федор Михайлович Достоевский (1821?1881) // Дунаев М. М. Православие и русская литература: [В 6 ч.]. М.: Христианская литература, 1997. С. 284?560.
• Накамура К. Чувство жизни и смерти у Достоевского / Авториз. пер. с япон. СПб.: Дмитрий Буланин, 1997. 332 с.
• Мелетинский Е. М. Заметки о творчестве Достоевского [ Арх?вовано 30 червня 2020 у Wayback Machine .] . М.: РГГУ, 2001. 190 с.
• Роман Ф. М. Достоевского ≪Идиот≫: Современное состояние изучения. М.: Наследие, 2001. 560 с.
• Касаткина Т. А. О творящей природе слова: Онтологичность слова в творчестве Ф. М. Достоевского как основа ≪реализма в высшем смысле≫. М.: ИМЛИ РАН, 2004. 480 с.
• Тихомиров Б. Н. ≪Лазарь! гряди вон≫: Роман Ф. М. Достоевского ≪Преступление и наказание≫ в современном прочтении [ Арх?вовано 24 вересня 2009 у Wayback Machine .] : Книга-комментарий. СПб.: Серебряный век, 2005. 472 с.
• Яковлев Л. Достоевский: призраки, фобии, химеры (заметки читателя) [ Арх?вовано 6 травня 2020 у Wayback Machine .] . ? Харьков: Каравелла, 2006. ? 244 с. ISBN 966-586-142-5
• Ветловская В. Е. Роман Ф. М. Достоевского ≪Братья Карамазовы≫. СПб.: Издательство ≪Пушкинский Дом≫, 2007. 640 с.
• Роман Ф. М. Достоевского ≪Братья Карамазовы≫: современное состояние изучения. М.: Наука, 2007. 835 с.
• Богданов Н., Роговой А. Родословие Достоевских. В поисках утерянных звеньев., М., 2008. (рос.)
• Кутзее Дж. М. . ≪Осень в Петербурге≫ (так называется это произведение в русском переводе, в оригинале роман озаглавлен ≪Мастер из Петербурга≫). М.: Эксмо, 2010.
• Открытость бездне. Встречи с Достоевским [ Арх?вовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine .] Литературоведческая, философская и историографическая работа культуролога Григория Померанца.
• Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.

• Досто?вський Фед?р [ Арх?вовано 4 травня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1958. ? Т. 2 : Д ? ?, кн. 3 . ? С. 374-375. ? 1000 екз.
• Досто?вський Фед?р Михайлович // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

У соц?альних мережах Facebook Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Apple Music · Liber Liber Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво AllMovie · Carnegie Hall linked open data · Comic Vine · Comic Vine · ?SFD · Discogs · elCinema.com · Filmovy p?ehled · Filmportal.de · Internet Broadway Database · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · iTunes · KinoPoisk.ru · LyricsTranslate · Musik-Sammler.de · MusicBrainz · muziekweb.nl · MyAnimeList · MyMovies.it · Open Media Database · PORT.hu · Scope · The Movie Database · Шведська база даних ф?льм?в · Artists of the World Online · Europeana · RKDartists · The Trading Card Database · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · М?ський музей (Амстердам) · Les Archives du spectacle · Theatricalia · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв · Media Art Database Генеалог?я та некропол?стика FamilySearch Family Tree · Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · Gravsted.dk · Родов?д   (рос.) · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Aozora Bunko · Archivio Storico Ricordi · At the Circulating Library · Babelio · Babelio · BD Gest' · BiblioNet · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · Isidore · LibraryThing · LibriVox · Online Books Page · Open Library · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · Perlentaucher · PRELIB · Provenio · Rupa & Co. · The LiederNet Archive · WomenWriters · www.adelphi.it · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Каталог фантастично? л?тератури Вежетт? · Лаборатор?я фантастики · Про?кт Бен-?гуда · Про?кт Гутенберг · Про?кт Гутенберг (н?м.) · Про?кт Рунеберг Наука Mathematical Reviews · Internet Philosophy Ontology project · zbMATH Open Database Тематичн? сайти Archivo de la Real Academia Espanola · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Дипломатичн? документи Швейцар?? · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Трин?т?-коледж (Кембридж) · Wolfram Language · Japan Search · Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Биография.ру · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Коротка л?тературна енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Dizionario di Filosofia Treccani · Enciclopedia Itau Cultural · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · ?дентиф?катор артиста IDU · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Google Doodle · KulturNav · LIMIS · National Historical Museums of Sweden · NNDB · Open Directory Project   (рос.) · Open Plaques · Orlando · SNAC · TV Tropes · WordNet · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль AAR :  12454623 · Autoritats UB :  a1290263 · BanQ :  0000047460 · BAV :  ADV10305225 · BIBSYS :  90051723 · BLBNB :  000572958 · BNC :  a11275467 · BNCHL :  000008024 · BNE :  XX1164367 · BNF :  11900477j · BNMM :  000026120 · CALIS :  n2004390834 · CANTIC :  981058508848806706 · CCAB :  000035520 · CiNii :  DA00213577 · CONOR.BG :  10123365 ,  10123621 · CONOR.SI :  6285155 · CONOR.SR :  2262375 · CUT :  59245 · DBC :  87097968258561 · EGAXA :  vtls003986374 · ERRR :  a11124234 ,  a11305496 · FAST :  32733 · Freebase :  /m/032l1 · GND :  118527053 · GR-AtACA :  111811 · GTAA :  94755 · GR-KtEL :  77943 · ICCU :  CFIV001049 · ISNI :  0000000121462392 · ItRSI :  59846 · J9U :  987007260514705171 · KANTO :  000041714 · KRNLK :  KAC199633592 · LCCN :  n79029930 · LIBRIS :  wt7948lf1wwk8z0 · LIH :  LNB:V*3886;=BL · LNB :  000009087 · LNL :  28121 · MAK :  9810624487705606 · N6I :  vtls000112254 · NCF :  ncf10076014 · NDL :  00438157 · NKC :  jn19990210182 · NLA :  1269914 · NLC : 000082679 · NLG :  170375 · NLI :  000040490 · NLP : a0000001178674 · NSK :  000100342 · NTA :  068380194 · NUKAT :  n94206044 · OpenVlacc :  000000807 · PTBNP :  22755 · PUSC :  23736 · PUST :  74095 · RERO :  02-A000052765 · RILM :  26298 · RISM :  people/40200325 · RRL :  200287 · RVK :  BF 5570 · SELIBR :  49663 · SHARE :  189389 · SKMASNL :  vtls010662335 · SNK :  172439 · SUDOC :  02683572X · UCAL :  18106 ,  28487 · UIY :  000073372 · ULAN :  500316961 · UPSA :  1344770 · URBS :  57607 ,  78858 ,  313732 ,  324459 · VcBA :  495/77248 · VIAF :  104023256 · РДБ :  000085175 · РНБ :  77838