Dominion of Pakistan Дом?н?он Пакистан
Член сп?вдружност?
1947 ? 1956 [1]
Прапор Емблема (1947?1955)
Г?мн God Save The King
Столиця	Карач?
Мови	Урду , англ?йська
Форма правл?ння	монарх?я
Король/королева Пакистану
- 1947?52	Георг VI
- 1952?56	?лизавета II
Генерал-губернатор
- 1947?48	Мухаммад Ал? Дж?нна
- 1948?51	Кхаваджа Наз?мудд?н
- 1951?55	?хулам Мухаммад
- 1955?56	?скандер М?рза
Прем'?р-м?н?стр
- 1947?51	Л?акват Ал? Кхан
- 1951?53	Кхаваджа Наз?мудд?н
- 1953?55	Мухаммад Ал? Бо?ра
- 1955?56	Чаудхр? Мухаммад Ал?
?стор?я
-  Незалежн?сть	14 серпня 1947
- В?докремлення Бангладеш	1947?48
-  Конституц?я	1956 [1]
Площа
- 1956	943 665 км 2
Валюта	Пакистанська руп?я
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Дом?н?он Пакистан

Дом?н?он Пакистан ( англ. Dominion of Pakistan ) ? колишня федеративна держава в П?вденн?й Аз?? , заснована у 1947 роц? в результат? розд?лу Британсько? ?нд?? на два дом?н?они : ?нд?йський Союз ? Дом?н?он Пакистан . Дом?н?он Пакистан, що включа? сучасн? Пакистан ? Бангладеш створювався з метою дати власну кра?ну мусульманському наслеленню П?вденно? Аз??. В 1956 роц? Дом?н?он Пакистан став республ?кою , ?сламською Республ?кою Пакистан , а в 1971 в результат? в?йни за незалежн?сть в?д нього в?докремився Бангладеш .

Розд?л ?нд?? [ ред. | ред. код ]

Зг?дно з планом Маунтбеттена на м?сц? Британсько? ?нд?? створювалася держава ?ндус?в ? ?нд?йський Союз ? мусульманська держава Пакистан, ?м обом надавалися права британських дом?н?он?в . Частина територ?й була спочатку сп?рною. Тому питання про входження в одну з? створюваних держав П?вн?чно-Зах?дно? прикордонно? пров?нц?? ? Силхетського округу Асаму вир?шувалося шляхом референдуму, С?нду  ? шляхом голосування в його законодавчому зборах. Для Пенджабу ? Бенгал?? питання вир?шувалося шляхом розд?льного голосування в Законодавчих зборах депутат?в в?д округ?в з переважно мусульманським населенням ? депутатами в?д округ?в з переважаючим ?ндуським населенням. Кожному з ?нд?йських княз?вств надавалося право прийняти самост?йне р?шення про входження в одну з нових держав або ж право залишитися в колишньому статус?.

При першому розд?л? Пакистан розд?лювався на так? пров?нц?? Сх?дна Бенгал?я ( Зах?дна Бенгал?я лишилася у склад? ?нд??),  Зах?дний Педжаб (Сх?дний Педжаб лишився у склад? ?нд??),  Белуджистан , Синд та П?вн?чно-Зах?дна прикордонна пров?нц?я (з кв?тня 2010 пров?нц?я  Хайбер-Пахтунхва ). В 1948 роц? до Пакистану при?дналися княз?вства Бахавалпур , Хайпур, Суат, Д?р, Хунза, Х?траль,  Макран  та Келатське ханство.

Першим генерал-губернатором ново? держави ? дом?н?ону Пакистану став л?дер Мусульмансько? л?ги  М. А. Джинна . 1 травня 1948  СРСР  встановив ?з Пакистаном дипломатичн? в?дносини. Рел?г?йно-громадський принцип розпод?лу колишньо? Британсько? ?нд?? обумовив територ?альний под?л ново? держави Пакистан.

В?д епохи британського володарювання Пакистан успадкував в?дсталу економ?ку колон?ального типу. 90% населення проживало в сел?. У 1948 фабрична промислов?сть дала лише 1,4% нац?онального доходу кра?ни. Сильн? позиц?? в основних галузях економ?ки займали британськ? монопол?? . За р?внем економ?чного розвитку сх?дна частина Пакистану р?зко в?дставала в?д зах?дно?. Головною в?ссю пол?тичного життя Пакистану стала боротьба за визначення напрямку розвитку кра?ни, темп?в ? метод?в проведення реформ, необх?дних для л?кв?дац?? спадщини колон?ального минулого ? зм?цнення державно? незалежност?.

Аж до 1954 року в пол?тичному житт? Пакистану панувала Мусульманська л?га ? д?яльн?сть ?? кер?вництва була спрямована на зм?цнення позиц?й земельних магнат?в Зах?дного Пакистану ? велико? мусульмансько? буржуаз?? (серед яко? переважали переселенц? з ?нд??). У 1948?50 були п?двищен? податки й акцизи, зб?льшилася земельна рента. Ця пол?тика викликала невдоволення широких верств населення. З к?нця 1947 почалося пожвавлення роб?тничого руху; в 1948 була осв?чена Комун?стична парт?я Пакистану . Розвернувся хрестовий рух, особливо активний у Сх?дному Пакистан?. Заворушення змусили кер?вн? кола ухвалити ряд аграрних закон?в; у Сх?дному Пакистан? держава поступово викупила земл? пом?щик?в, а селяни  ? спадков? орендар? (Зам?ндар?) перетворилися на спадкових власник?в, як? виплачують податок держав?. У Зах?дному Пакистан? спадков? орендар? отримали право викупити сво? д?лянки; частка пом?щик?в у врожа? становила 40%. У Сх?дному Пакистан? в С?нд?, в ПЗПП ? Белуджистан? з 1948 почав формуватися рух за реорган?зац?ю адм?н?стративно-територ?ального устрою Пакистану на нац?онально-л?нгв?стичн?й основ?, надання цим пров?нц?ям широко? внутр?шньо? автоном??, вид?лення ?м великих асигнувань на економ?чн? ? соц?альн? потреби, що передбачалося планами економ?чного розвитку Пакистана (6-р?чним з 1950; 2-р?чним ? частиною 6-р?чного з 1951, першим 5-р?чним ? з 1955). Пол?тично активна частина населення Сх?дного Пакистану, С?нда, Белуджистану ? ПЗПП домагалася також розширення сво?? участ? в державному апарат? ? збройних силах кра?ни.

Невир?шен?сть основних проблем розвитку Пакистану призвела до виходу з Мусульмансько? л?ги широких верств населення, посилення в н?й фракц?йно? боротьби ? виникнення наприк?нц? 40-х ? на початку 50-х рр. перших опозиц?йних буржуазно-демократичних парт?й (Авам? л?г, Азад Пакистан парт? та ?нш.).

Зростання економ?чних труднощ?в ? вплив британських монопол?й, викликали невдоволення частини патр?отично налаштованого оф?церства. У березн? 1951 учасник?в арм?йсько? опозиц?? було заарештовано (справа про так звану ≪Змову в Равалп?нд?≫), репрес?й зазнали також компарт?я ? демократичн? орган?зац??. Загострилася боротьба в правлячому табор? (навколо проект?в конституц?? Пакистану та ?нш.). 16 жовтня 1951 було вбито прем'?р-м?н?стра Пакистану Л?аката Ал? Хана .

Навесн? 1953 в зах?дному Пакистан? мали м?сце кривав? антиахмад?йськ? заворушення, як? значно п?д?рвали позиц?? кер?вних к?л. У Сх?дному Пакистан? в грудн? 1953 було створено Об'?днаний фронт опозиц?йних парт?й, який у березн? 1954 завдав нищ?вно? поразки Мусульманськ?й л?з? на виборах у Законодавч? збори Сх?дного Пакистану, сформовано уряд Об'?днаного фронту на чол? з А. К. Фазлул Хаком. Щоб зберегти владу, кер?вн? кола Пакистану ввели у Сх?дному Пакистан? надзвичайний стан; 30 травня 1954 уряд Об'?днаного фронту було розпущено, 5 липня 1954 заборонено д?яльн?сть компарт?? в Сх?дному Пакистан?, 24 липня 1954 ? в Зах?дному Пакистан?. 24 жовтня 1954 надзвичайний стан введено ? в Зах?дному Пакистан? В 1954 Пакистан вступив у СЕАТО , в 1955 ? в Багдадський пакт (з 1959 ? СЕНТО ).

Вибори в установч? збори Пакистану (червень 1955) св?дчили про подальше зменшення впливу кер?вних к?л. Щоб утриматися при влад?, л?дери Мусульмансько? л?ги п?шли на деяк? поступки бенгальському нац?ональному руху -- в 1954 бенгальський мову було визнано, нар?вн? з урду, державною мовою Пакистану. В серпн? 1955 було сформовано коал?ц?йний уряд ? Мусульманська л?га ? Об'?днаний фронт. У жовтн? 1955 кер?вн? кола об'?днали територ?? Зах?дного Пакистану з 4 пров?нц?й в одну.

23 березня 1956 роц? Дом?н?он Пакистан став ?сламською Республ?кою Пакистан у склад? Сп?вдружност? Нац?й , а в 1971 в результат? в?йни за незалежн?сть в?д нього в?докремилася Сх?дна Бенгал?я ( Бангладеш ).

Список монарх?в [ ред. | ред. код ]

?м'я	Портрет	Герб	Роки правл?ння	Прим?тки
Георг VI ( англ. George VI )			1936 - 1952	Син Георга V, ?мператор ?нд?? (до 1947  р.), король Корол?вств Сп?вдружност? та колон?й.
?лизавета II ( англ. Elizabeth II )			6 лютого 1952 ? 23 березня 1956	Донька Георга VI, голова Сп?вдружност? нац?й .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Chester, Lucy P. (2009) Borders and Conflict in South Asia: The Radcliffe Boundary Commission and the Partition of Punjab. [ Арх?вовано 9 травня 2016 у Archive.is ] Manchester: Manchester University Press (англ.)
• Revised Statute from The UK Statute Law Database: Indian Independence Act 1947 (c.30) [ Арх?вовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine .]
• Read, A. and Fisher, D. (1997). The Proudest Day: India's Long Road to Independence . New York: Norton (англ.)
• Alastair Lamb, Kashmir: A Disputed Legacy, 1846?1990, Roxford Books 1991, ISBN 0-907129-06-4 (англ.)
• Metcalf, Barbara & Thomas R. Metcalf (2006), A Concise History of Modern India (Cambridge Concise Histories), Cambridge and New York: Cambridge University Press. Pp. xxxiii, 372, ISBN 0-521-68225-8 (англ.)
• Timothy C. Winegard (29 December 2011). Indigenous Peoples of the British Dominions and the First World War (1st ed.). Cambridge University Press. p. 2. ISBN 978-1107014930 [ Арх?вовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine .] (англ.)
• Singh Vipul. Longman History & Civics Icse 10. Pearson Education India. pp. 132?. ISBN 978-81-317-2042-4 [ Арх?вовано 19 с?чня 2021 у Wayback Machine .] (англ.)
• "The Coronation of Queen Elizabeth II" [ Арх?вовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine .] (англ.)
• John Stewart Bowman (2000). Columbia chronologies of Asian history and culture. Columbia University Press. p. 372. ISBN 978-0-231-11004-4 [ Арх?вовано 18 с?чня 2020 у Wayback Machine .] (англ.)

п о р Корол?вства Сп?вдружност? та дом?н?они Сучасн? Австрал?я ( монарх?я ) · Антигуа ? Барбуда ( монарх?я ) · Багамськ? Острови ( монарх?я ) · Бел?з ( монарх?я ) · Велика Британ?я ( монарх?я ) · Гренада ( монарх?я ) · Канада ( монарх?я ) · Нова Зеланд?я ( монарх?я ) · Папуа Нова Гв?нея ( монарх?я ) · Сент-В?нсент ? Гренадини ( монарх?я ) · Сент-К?ттс ? Нев?с ( монарх?я ) · Сент-Люс?я ( монарх?я ) · Соломонов? Острови ( монарх?я ) · Тувалу ( монарх?я ) · Ямайка ( монарх?я ) Колишн? Барбадос ( ? ) · Гаяна ( корол?вство , ? ) · Гамб?я ( корол?вство , ? ) · Гана ( корол?вство , ? ) · Кен?я ( корол?вство , ? ) · Маврик?й ( корол?вство , ? ) · Малав? ( корол?вство , ? ) · Мальта ( корол?вство , ? ) · Н?гер?я ( корол?вство , ? ) · Сь?рра-Леоне ( корол?вство , ? ) · Тангань?ка ( корол?вство , ? ) · Трин?дад ? Тобаго ( корол?вство , ? ) · Уганда ( корол?вство , ? ) · ПАР ( дом?н?он · ? ) · Ф?дж? ( дом?н?он ) · ?рланд?я ( дом?н?он ) · Шр?-Ланка ( дом?н?он ) · ?нд?я ( дом?н?он ) · Ньюфаундленд ( дом?н?он )² · Пакистан ( дом?н?он ) · Родез?я ³ 2 Не ратиф?кував Вестм?нстерський статут 1931 року , анексований Канадою 1949 року. 3 Проголошення незалежност? 1965 року не визнане ?лизаветою II ; республ?ка в?д 1970 року.