У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Альберон?
.
Джул?о Альберон?
(
?тал.
Giulio Alberoni
;
31 травня
1664
?
26 червня
1752
) ? державний д?яч
корол?вства ?спан?я
, фактичний голова уряду в 1717?1719 роках,
кардинал
.
Походив з селянсько? родини. Син Джованн? Альберон?, сад?вника, та швачки Лаури Феррар?. Народився 1664 року у сел?
Фйоренцуола
(герцогство Парма ? П'яченца). У в?ц? 10 рок?в став сиротою. Працював сад?вником до 15 рок?в. В?дзначаючись амб?тн?стю, обрав для себе церковну кар'?ру, тому навчався письма, латин?. У 1680 роц? вивчав ф?лософ?ю в ?зу?т?в Сан-П'?тро.
Пот?м працював при собор? в П'яченц?, пот?м, здобувши соб? прихильн?сть равеннского в?це-легата Барн?, отримав можлив?сть вступити в духовне звання. 1690 року висвячено на священника. У с?чн? 1691 року став парохом Сант? Назаро-е-Цельс. З 1696 року перебував у Рим?, де вивчив французьку мову.
П?д час В?йни за ?спанську спадщину у 1702 роц? знайомиться з французьким генералом
Лу? Жозефом де Вандомом
, коханцем якого Альберон? став. У 1706 роц? разом з Вандомом перебира?ться до Франц??. У Париж? зум?в завоювати п?дтримку короля Людовика XIV.
У 1711 роц? як секретар Вандома прибув до ?спан??. 1712 року п?сля смерт? Вандома отримав призначення посланця Парми при двор? короля
Ф?л?ппа V
. Тут здобув п?дтримку Мар??-Анни де ла Тремуйль, княгин? Урс?но, яка сприяла призначенню Джул?о Альберон? керуючим справами герцога Парми.
1714 року виступив посередником при укладанн? шлюбу ?спанського короля з
?забеллою Фарнезе
. Очолював посольство, яке привезло останню до ?спан??.
1717 року папа римський
Климент XI
призначив його кардиналом-дияконом Сант-Адр?ано. В тому ж роц? ста? першим м?н?стром корол?вства, герцогом ? грандом ?спан?? та ?пископом Малаги. У внутр?шн?й пол?тиц? в?н намагався в?дновити п?д?рване в?йною господарство, а у зовн?шн?й ? в?дновити вплив ?спан?? в ?вроп?, насамперед в ?тал??.
Для посилення економ?ки розпочав пол?тику меркантил?зму в дус?
Кольбера
. Позбавлен? свого особливого становища пров?нц?? перейшли п?д керування ?нтендант?в, як? були зв'язком м?ж Радою Кастил?? (вищим органом влади) та м?сцевою владою. Знать стала поступово втрачати сво? пров?дне положення на користь бюрократ??. Альберон? створив регулярну поштову службу з ?спанськими колон?ями в Америц? та нову школу нав?гац??, в яку могли вступити лише шляхтич?. також перем?стив Каса-де-Контратасьйон (урядову установу, що займалася колон?зац??ю) з Сев?ль? до Кадису.
Уклав догов?р з оч?льником шведською зовн?шньо? пол?тики
]Георгом фон Герцом
, плануючи п?сля укладання мирного договору м?ж Швец??ю та Рос?йською ?мпер??ю, сп?льно виступити проти Англ??. Водночас в Шотланд?? спровокувати повстання якобит?в. Головною метою було послаблення Англ?? та ?? союзниц? Австр??. При цьому Альберон? планував об'?днати ?спан?ю та Франц?ю п?д владою Ф?л?ппа V. Вт?м так? занадто амб?тн? плани спровокували утворення Четверного альянсу в склад? Англ??, Австр??, Франц??, Голландсько? республ?ки, до яких невдовз? долучилося Савойське герцогство.
?спан?я першою почала бойов? д??. Довол? швидко вдалося захопити Сардин?ю та ключов? сицил?йськ? м?ста Палермо ? Месс?на. Але шведськ?й флот зазнав поразки б?ля Штральзунда, в 1718 роц? загинув короля
Карл XII
. Невдовз? в
битв? б?ля Пассаро
(неподал?к Месс?ни) було знищено ?спанський флот.
У 1719 року у Франц?? було розкрито змову на користь Ф?л?ппа V. Протягом того ж року австр?йськ? в?йська в?двоювали Сицил?ю. Спроба п?дняти повстання в Шотланд?? виявилася невдалою. У в?дпов?дь франко-англ?йський флот атакував порт В?го, куди прибували судна Ср?бного флоту з Ново? ?спан??. Бойов? д?? почалися у французьк?й Лу?з?ан? (П?вн?чна Америка). Зрештою загальн? невдач? призвели до того, що 5 грудня 1719 року король в?дправив Альберон? у в?дставку, а 1720 року було укладено Гаазький мирний догов?р.
У день в?дставки, незважаючи на п?дтримку королеви ?забелли, вимушений був залишити ?спан?ю. Також папа римський Климент XI заборонив йому перетинати кордони Папсько? област?. Альберон? також був у небезпец? в австр?йських ? савойських волод?ннях. Уникнув арешту в Гену?, сховався в Апенн?нських горах. В?н переховувався до 1721 року, доки папа римський не помер. Тод? прибув на конклав, де сприяв обранню
?нокент?ю XIII
.
1724 року претендував обратися новим папою римським, але його не вистачило 2 голос?в. За нового понтиф?ка
Бенедикта XIII
втратив вплив й вимушений був залишити Рим. Мешкав у ма?тку Кастель-Романо. Вт?м 1728 року ста? кардиналом-священником Сан-Кризогоно. 1734 року новий папа римський
Климент XII
призначив його легатом (губернатором) в Равенн?. Намагався при?днати до Папсько? област? республ?ку Сан-Марино, але без усп?ху.
1740 року отримав чин кардинала-протопресв?тера (голови кардинал?в-священник?в) Сан-Лоренцо-?н-Луч?но. Перебрався до
П'яченци
, де заснував Колег?ум Альберон?. Помер 1752 року, запов?вши 60 тис. дукат?в колег?уму.
У 1735 Альберон? в Рим?, В?дн? та Лондон? оприлюднив св?й проект встановлення в християнськ?й ?вроп? стаб?льного ? тривалого миру. Для цього сл?д розд?лити Османську ?мпер??ю м?ж пров?дними ?вропейськими кра?нами.
Герцог
Карл Фр?др?х Гольштайн-Готторп
повинен був стати Константинопьським ?мператором (натом?сть саме герцогство Гоштейн-Готторп мало перейти до Дан??), Австр?я Габсбург?в повинна була отримати Босн?ю, Серб?ю, Славон?ю, Македон?ю та Валах?ю; Рос?йськ?й ?мпер?? ? азовське узбережжя та Крим (натом?сть передати Швец?? свою частину Ф?нлянд??); Франц?? ? Тун?с, ?спан?? ? Алжир; Португал?? ? Трипол?тан?ю; Велик?й Британ?? ? Крит та ?зм?р; Голланд?? ? Родос та сир?йську область б?ля Алеппо; Сардинському корол?вству ? К?пр; Прусс?? ? Евбею з сус?дн?ми островами; Реч? Посполит?й ? Молдав?ю ? Буджак; Венец?? ? Далмац?ю ? Морею, Гену? ? Левкаду; острови Егейського моря ? др?бним князям Н?меччини. По завершенню в?йни в Регенсбурз? повинен запрацювати загально?вропейських конгрес, який би запоб?гав в?йнам у ?вроп?.
- Rodger, NAM (2006). The Command of the Ocean: A Naval History of Britain 1649?1815; Volume 2. Penguin. p. 229.
ISBN 9780141026909
.
- Kuethe, Allan J. ≪Cardinal Alberoni and Reform in the American Empire.≫ in Francisco A. Eissa-Barroso y Ainara Vazquez Varela, eds. Early Bourbon Spanish America. Politics and Society in a forgotten Era (1700?1759) (Brill, 2013): 23-38.
Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|