Джульфа азерб. Culfa Координати 38°57′21″ пн. ш. 45°37′51″ сх. д.  /  38.95583333336077203° пн. ш. 45.63083333336077629° сх. д.  / 38.95583333336077203; 45.63083333336077629 Координати : 38°57′21″ пн. ш. 45°37′51″ сх. д.  /  38.95583333336077203° пн. ш. 45.63083333336077629° сх. д.  / 38.95583333336077203; 45.63083333336077629 Кра?на   Азербайджан   Азербайджан Адм?нодиниця Джульф?нський район Дата заснування 6 стол?ття до н. е. Перша згадка 6 стол?ття Висота центру 715 м Оф?ц?йна мова азербайджанська Населення 12 500 ос?б ( 2012 ) Часовий пояс UTC+4 Поштовий ?ндекс AZ 7200 Автомоб?льний код 72 GeoNames 148251 OSM ↑ 3789856   · R  (Джульф?нський район) Оф?ц?йний сайт culfa-ih.nakhchivan.az Джульфа Джульфа (Азербайджан)   Джульфа у В?к?сховищ?

Джульфа? ( азерб. Culfa ) ? м?сто в Азербайджан? , адм?н?стративний центр Джульфинського району Нах?чевансько? Автономно? Республ?ки . Розташоване на р?чц? Аракс . У минулому в?рменське селище, великий торговий центр. Вузлова зал?знична станц?я Джульфа Нах?чевансько? зал?зниц? ^{[1] [2] [3] [4] [див.ком. 1]} .

Зг?дно з ≪ Encyclopædia Iranica ≫ Джульфа ? давн? село на територ?? ?сторично? В?рмен?? ^[5] . Частина в?рменсько? ?сторико-географ?чно? област? Сюн?к ^{[6] [4]} . За переказами Джульфу заснував легендарний в?рменський цар Тигран ?рвандун? ^[7] , що жив у VI стол?тт? до н. е. Вперше згаду?ться у в?рменського ?сторика V ст. Мовсеса Хоренац? п?д назвою, що переда?ться в укра?нськ?й транскрипц?? як ≪Джула≫. За Мовсесом, Тигран ?рвандун? оселив у н?й полонених м?д?йц?в :

(В?дводить ?м) також три авани (волост?) ? Храм, Джулу ? Хошакун?к ? на ?ншому боц? р?чки ( Аракса ), всю р?внину в?д Ажданакана до т??? ж фортец? Нахчавана.

? Мовсес Хоренац? ≪?стор?я В?рмен??≫ ^[8] .

Говорячи про пер?од VII?X стол?ть британський вчений Кл?ффорд Едмунд Босворт ^[ru] зарахову? Джульфу, разом з Дв?ном ? Ан? , до усп?шних в?рменських торгових м?ст на долин? Аракса ^[9] .

М?ж X?XII стол?ттями воно стало великим м?стом, центром в?рменсько? торг?вл? (насамперед шовком), що й надал? збер?гало сво? переважно в?рменське населення ^[2] .

З церков ? монастир?в Джуги джерела згадують пустинський монастир Св. Ованеса, церкву Катан, церкви Св. Богородиц? ? Св. Всеспасителя, Св. Геворга тощо ^{[10] [11]} .

Населення м?ста було переважно в?рменським. Джон Картрайт, англ?йський мандр?вник згаду? серед жител?в ? грузин?в , але н?яких ?нших згадок про значне грузинське або мусульманське населення м?ста нема?, так само як ? напис?в грузинською, арабською чи перською. Вс? в?дом? рел?г?йн? споруди в?дносилися до В?рменсько? апостольсько? церкви ^[12] .

А. Якобсон ^[ru] зазнача?, що Джульфа було одним з м?ст п?вденно-сх?дно? В?рмен??, що пережила економ?чний п?дйом у XVI?XVIII стол?ттях ^[13] . За з ?сторикинею ?нною Багд?андз Маккейб з Ун?верситету Тафтса ≪ Джульфа в ?сторичн?й В?рмен?? розташовувалося на р?чц? Аракс на стародавньому торговому шляху ≫ ^[14] . В?рменське торгове м?стечко Джульфа у друг?й половин? XVI стол?ття мало, за оц?нками ?. Петрушевського , 15-20 тисяч жител?в, ? було великою б?ржею ?вропейсько-аз?йсько? торг?вл? шовком ^[15] .

М?сто мало переважно в?рменське населення ^[16] . Георг Тектандер , що побував 1602 року в цих м?сцях з австр?йським посольством, щодо населення м?ста зазначав

Прибувши до В?рмен??, Його Величн?сть також не зустр?в жодного опору, ? все продовжувало йти ц?лком благополучно. У м?ст? Джульфа (Sulpha), сильн?й фортец?, населен?й виключно т?льки християнами, в?рменами, шаха прийняли надзвичайно чудовим чином: на честь його в'?зду вс? будинки в м?ст?, вибудуваному без дах?в, але з балконами нагор?, були утикан? (bestecket) св?чками, яких вс?х було до 50.000 ? як? гор?ли протягом вс??? ноч?. Що стосу?ться ?нших видатних м?ст, яких нал?чу?ться до 54-х, то про них допов?сть ваш?й ?мператорськ?й Величност? посол, який нин? перебува? в Перс??.

? ≪Подорож до Перс?? через Москов?ю: 1602-1603 роки≫ ^[17] .

1604 року, в ход? во?н м?ж Перською та Османською ?мпер?ями, шах Перс??, Аббас I Великий , щоб утримати п?д сво?ю владою Закавказзя , застосував у В?рмен?? тактику випалено? земл? , в ход? яко? в?н вигнав все населення Сх?дно? В?рмен??, як християнське, так ? мусульманське ^{[18] [19]} .

Населення насильно переселили в ?сфаган ^[20] , де воно утворило в?рменське передм?стя, яке ?сну? донин? ? Нова Джульфа ^{[21] [11]} . Одн??ю з причин депортац?? ≪Всесв?тня ?стор?я≫ назива? бажання шаха позбутися конкуренц?? в?рменського купецтва. ?. Род?онова назива? три причини? в?йськово-стратег?чна, пол?тична ? економ?чна ^[22] . К?льк?сть депортованих французька ?сторикиня Люс Бульнуа ^[en] оц?ню? близько 1200 с?мейств? ≪… 1605 року цар Перс?? шах Аббас насильно переселив 1200 в?рменських с?мей з Джульфи на Аракс? у В?рмен?ю ≫ ^[23] .

Аббас був наст?льки непохитним у сво?й р?шучост? залишити Джульфу безлюдною, що наступного року послав арм?ю, щоб вигнати близько тисяч? жител?в м?ста, як? повернулися, ? в 1616/17 роках знову вигнав близько тисяч? с?мей з? зруйнованого м?ста й околиць ^[12] .

Раптове ? драматичне розорення Джульфи справило глибокий ? тривалий вплив на в?рменське сусп?льство ? культуру, що в?дзнача?ться в л?тописах починаючи XVII стол?ття ^[24] . М?сто залиша?ться важливим символом у колективн?й пам'ят? ?ранських в?рмен ^[25] .

На початку XIX ст. поселення було перенесено з? стародавн?х ру?н на нове м?сце, за 3 км на сх?д в?д ?сторичного в?рменського м?ста.

За Туркманчайським мирним договором 1828 року, що пров?в по Араксу рос?йсько-перський кордон, п?вденна частина Джульфи ^[ru] залишилася за Перс??ю, п?вн?чна ж в?д?йшла до Рос??. Вона була у склад? В?рменсько? област? ^[ru] , пот?м (в?д 1847 р.) Ер?вансько? губерн?? .

За рос?йсько? влади Джульфа перетворилася на прикордонний митний пункт, а ?? населення стало зростати, особливо з буд?вництвом зал?зниц? (1908). 1891 року там було 649 жител?в, до 1897?763 (751 з них ? в?рмени) ^[26] .

Рос?йський мандр?вник початку XX стол?ття Гур'?в Б. М., п?д час сво?? подорож? до Тавриза, згаду? ? Джульфу:

Джульфа, як було зазначено, розташована безпосередньо на кордон? нашому з Перс??ю. Переправившись через р?чку Аракс, ви вже знаходитесь у межах Перс?? ? в першому перському селищ?, яким ? перська Джульфа. Мусульманське населення останньо?, як мен? пов?домляли, з?брало двадцять тисяч на буд?вництво мечет?, яку чомусь бажало побудувати не в сво?й Джульф?, а в рос?йськ?й. Однак рос?йською владою ?м це не було дозволено, ? тепер мечеть мусульмани будуватимуть у сво?й перськ?й Джульф?.

Ориг?нальний текст (рос.)

Джульфа, как было указано, расположена непосредственно на границе нашей с Персией. Переправившись через реку Аракс, вы уже находитесь в пределах Персии и в первом персидском селении, которым является персидская Джульфа. Мусульманское население последней, как мне сообщали, собрало двадцать пять тысяч на постройку мечети, которую почему-то желало построить не в своей Джульте, а в русской. Однако русскими властями им это не было разрешено, и теперь мечет будет строиться мусульманами в своей персидской Джульфе.

? Б. М. Гур'?в ≪По?здка до Тавриза≫ ^[32] .

1948 року Джульфа отримала статус м?ста, 1970 року мала 5 тис. населення, у 1991 ? 8,3 тис.

У 1942?1944 роках в Джульф? зак?нчувався т. зв. ≪ Перський коридор ≫, по якому союзники СРСР постачали в СРСР озбро?ння ? техн?ку для боротьби з фашистською Н?меччиною.

Середньов?чн? писар? згадують Джульфу як важливе м?сто ? вихваляють його численн? монастир? ^[34] . У середин? XVII стол?ття тут в?дзнача?ться в?дродження в?рменського арх?тектурного буд?вництва ^[35] . За описом Енциклопед?? Брокгауза ? ?фрона , ≪нин? в?д старо? Джульфи залишилися ру?ни будинк?в ? церков, величезне кладовище з незл?ченними надгробними пам'ятниками, вкритими барель?фами та арабесками, ? залишки опор двох-трьох мост?в через Аракс≫ ^[7] . Зг?дно з виданим 1865 року ≪Географ?чно-статистичним словником Рос?йсько? ?мпер??≫ м?сто, що колись нараховувало 8000 родин, на момент виходу словника було невеликим поселенням. В ньому нал?чувалося 24 в?рменськ? церкви, з яких 13 були залишен?. На думку автора найкращим з храм?в був побудований в часи Шаха Абаса, монастир Спасителя, в якому 1865 року жив 1 в?рменський арх??рей, 5 арх?мандрит?в ? 20 ченц?в. Кр?м цього у храм? спочивали т?ла першого арх??рея Джульфи Хачатура ? буд?вничого церкви Давида. ?ншими окремо зазначеними у словнику культовими спорудами були: побудований 1613 року ж?ночий монастир Св. Катерини; споруджений 1628 року ходжою Петросом собор Бетлемес; збудована 1611 року церква Ходженець (залишена до 1865 року). При чолов?чому монастир? було кладовище, написи на деяких могилах якого в?дносяться до друго? половини XVI стол?ття ^[36] .

Рос?йський ?сторик В. Шн?рельман в?дзнача? систематичне замовчування азербайджанськими авторами в?рменсько? ?сторично? спадщини Джульфи ^[37] .

До к?нця XX стол?ття серед ру?н Старо? Джульфи ще збер?галися в зруйнованому стан?:

• Фортеця Джуги або Дарзвазр? ? X?XII стол?ття. Знаходилась у сх?дн?й частин? середньов?чного м?ста, на пагорб? поблизу Аракса.
• М?ст ? чотириарковий, побудований у ранньому середньов?чч? з тесаних камен?в на вапняному розчин?. Арковий прол?т досягав 37 м у довжину за ширин? 3 м. Наприк?нц? XVI ст. вже був зруйнований.
• М?ська лазня ? к?нець XVI стол?ття. Складалася з дек?лькох прим?щень з? склеп?нчастими перекриттями. ?? буд?вельником вважали останнього м?ського голову в?рменсько? Джуги Ходжу Хачика.
• Головний каравантун (каравансарай) ? на берез? р. Аракс. Мав аркову прямокутну форму, був побудований з тесаних камен?в ? займав досить велику територ?ю.
• Церква Помболоз? або Таварац? (Пастуша) ? центрально-купольна церква, в?дновлена в XVI ст.
• Церква сурб Аствацац?н (св. Борогодиц?) ? XII?XIII ст., реставрована в XVI ст. Розташовувалася в сх?дн?й частин? Джуги, безпосередньо б?ля м?сько? ст?ни. Прямокутна церква була оточена з ус?х бок?в високим муром, що створювало враження невелико? фортец?.
• Церква Помпоз?жам ^[38]
• Монастир Аменапркич ^[ru]  ? IX?X ст., реставрований 1271 року пароном Ваграмом. Перебував на височин?, розташован?й на краю ≪Долини В?тр?в≫. Являв собою невелику центрально-купольну церкву ? дек?лька одноповерхових ? двоповерхових житлових ? господарських буд?вель, оточених ст?ною.
• Печери ? з безл?ч? каменоломень ? печер в ≪Ущелин? В?тр?в≫ ? в скелях, що оточують м?сто, найприм?тн?ш? печери ≪Чгнавор≫ ? ≪Крекачатун≫. Датуються II?I тис. до н. е., ?, як в давнину, так ? в середньов?чч?, служили для проживання ? укриття в раз? небезпеки ^{[10] [39]} .

Починаючи з XIII?XIV стол?ть у скриптор?ях Джульфи створювалися ?люм?нован? рукописи. Попри значн? втрати, почасти через те, що м?сто зруйнував шах Аббас I, а його населення депортовано в ?сфаган, к?лька збережених рукопис?в св?дчать про славу ? багатство цього комерц?йного м?ста ? його жител?в. В?домий, наприклад, рукопис одн??? з праць Григора Татевац? , скоп?йовано? ? багато ?люм?новано? в Джульф? 1456 року художницею Мар?ам ^[34] .

Серед джульфинських пам'яток було кладовище хачкар?в , розташоване на трьох пагорбах ^{[40] [41] [42] [43]} . Олександр Родес, описуючи в?дв?дування Джульфи 1648 року, говорить про 10 тис. повн?стю збережених хачкар?в. На початку XX стол?ття на цвинтар? залишалося ще 6 тис. хачкар?в, вертикальних надгробк?в, три церкви ? каплиця.

1812 року англ?йський дипломат В?льям Сузл?, в?дв?давши Джугу, зазнача?:

Я досл?джував ру?ни Джульфи, все населення яко? складають 45 в?рменських с?мей, судячи з усього з найнижчих верств. М?ж тим про колишню чисельн?сть населення св?дчить велике кладовище, розташоване на схил?, що спуска?ться до само? р?чки, з численними надгробками, що стоять щ?льно в ряд, немов солдатськ? роти. Це пам'ять багатьох покол?нь, п?дсумок багатьох стол?ть ...

^{[44] [ неавторитетне джерело ]}

Кладовище Джуги досл?джували 1912 року Ашхарбек Калантар ? Арт. Григорян, у вересн? 1915 року його вивчив ? сфотографував в?домий фотограф Арташес Вруйр за допомоги студента Григора Агамаляна. Агамалян нарахував тод? 2100 хачкар?в. У 1971-73 роках, коли кладовище вивчав ?сторик Аргам Айвазян ^[ru] , нарахували 2707 хачкар?в ^{[39] [7]} .

Аргам Айвазян розд?лив хачкари на групи за пер?одами: ранн?й пер?од IX?XV ст., перех?дний пер?од XV?XVI ст. ? остання, найголовн?ша група ? з середини XVI ст. до 1604 р., що в?др?зня?ться особливою майстерн?стю р?зьбяр?в ^{[10] [39]} .

Зг?дно з ?КОМОСом , 1998 року азербайджанський уряд видалив 800 хачкар?в, але руйнування було припинено через протести ЮНЕСКО. 2002 року руйнування кладовища в?дновилося, до 2006 року в?д кладовища не залишилося й сл?ду ^[45] . 2010 року пов?домлення очевидц?в про руйнування кладовища п?дтверджила Американська асоц?ац?я сприяння розвитку науки на основ? анал?зу супутникових зн?мк?в рег?ону ^[46] .

Навесн? 2006 року азербайджанський журнал?ст з ?нституту в?йни ? миру ?драк Аббасов спробував досл?дити кладовище, однак м?сцева влада заборонила йому в?дв?дати цей об'?кт ^[47] . Проте, в?н зм?г добре розглянути територ?ю кладовища ? п?дтвердив, що воно повн?стю зникло. Азербайджан заборонив представникам ?вропейського парламенту оглянути колишн? кладовище в кв?тн? 2006 року ^[45] .

З к?лькох тисяч хачкар?в залишилися т?льки т?, як? було вивезено з Джульфи: 10 хачкар?в XVI?XVIII, вивезених до Кавказького музею в Тб?л?с? , за ?н?ц?ативою його засновника Густава Радде (1867 р.) ? к?лька хачкар?в, перевезених у радянський час до Ечм?адз?на ^[7] .

• Маттеос Джуга?ц? ^[ru]  ? в?рменський мислитель, л?тературознавець ? богослов XIV?XV стол?ть
• Акоп Джуга?ц? ^[ru]  ? в?рменський художник-м?н?атюрист к?нця XVI початку XVII стол?ття, видатний представник Джульфинсько? школи в?рменсько? м?н?атюри.
• Симеон Джугаец?  ? в?рменський ф?лософ, богослов, мовознавець, педагог ? громадський д?яч XVII стол?ття.
• Алекперов Ф?зул? Гасан огли ^[ru]  ? м?н?стр прац? та соц?ального захисту Азербайджансько? Республ?ки в?д 2006 року.

• Ал?нджа

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames · UN/LOCODE · Who's on First Нормативний контроль Freebase :  /m/09w8_8 · LCCN :  n2007076266 · VIAF :  151493276