Джон М'юр

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Джон М'юр
John Muir
англ. John Muir
Народився 21 кв?тня 1838 ( 1838-04-21 )
Данбар , Сх?дний Лот?ан , Шотланд?я
Помер 24 грудня 1914 ( 1914-12-24 ) (76 рок?в)
Лос-Анджелес
· пневмон?я
Поховання Muir-Strentzel Hanna Cemetery d [1]
Кра?на   США
  Сполучене Корол?вство
  Велика Британ?я
М?сце проживання Долина Йосем?т?
Март?нес
Портедж
Д?яльн?сть ?нженер, натурал?ст, письменник
Галузь охорона природи [d] , охорона довк?лля , геолог?я ? еколог?я
Alma mater Ун?верситет В?сконсин-Мед?сон ? University of Wisconsin System d
Знання мов англ?йська [2] [3]
Заклад James Mason Hutchings d
Членство AAAS [4] , Клуб Сь?рра ? Американська академ?я мистецтв та л?тератури
Напрямок енвайронментал?зм
Magnum opus A Thousand-Mile Walk to the Gulf d , My First Summer in the Sierra d ? Our National Parks d
Конфес?я християнство
Мати Ann Gilrye d [5]
У шлюб? з Louisa Wanda Strentzel d [5]
Д?ти ( 2 ) Ванда Мьюр Ганна (25 березня 1881?29 червня 1942)
Гелен Мьюр Фанк (23 с?чня 1886?7 червня 1964)
Автограф
Нагороди

Джон Мю?р ( Джон М'юр ) ( англ. John Muir , 21 кв?тня 1838 ( 18380421 )  ? 24 грудня 1914 ) ? в?домий шотландський та американський природоохоронець, ?деолог природоохоронного руху. Народився в Шотланд?? . У 1849 роц? ем?грував разом з? сво?ю родиною до Сполучених Штат?в, п?зн?ше вступив на курси з х?м?? , геолог?? та ботан?ки в ун?верситет В?сконсину [6] [7] [8] . Джон Мю?р ? основоположник запов?дно? справи в США , орган?затор американсько? служби нац?ональних парк?в , талановитий публ?цист на захист природи. Засновник ? перший президент одн??? з найсильн?ших американських природоохоронних орган?зац?й ? Сь?рра-Клубу, ?деолог американсько? охорони дико? природи , батько американського природоохоронного руху. ≪Я в?дчуваю мало симпат?? до людини, ? заявив якось Джон Мю?р, ? ? якби в?дбулася в?йна м?ж дикими тваринами ? Його Величн?стю Людиною, я б став на б?к ведмед?в≫ [6] .

Життя ? погляди [ ред. | ред. код ]

На в?дм?ну в?д ?нших титан?в американсько? природоохорони ? Генр? Торо ? Олдо Леопольда , невизнаних за життя ?х сучасниками, Джон Мю?р був дуже популярний. Його називали ≪м?стичним екологом≫ . Найпрестижн?ш? газети ? журнали замовляли йому статт?, з ним особисто п?дтримував зв'язок президент США Теодор Рузвельт . ? донин? книги Мю?ра перевидаються величезними тиражами [6] [7] .

Мю?р зд?йснив тривал? подорож? по вс?й Америц? , ведучи спостереження одночасно як учений ? як ентуз?аст дико? природи. ≪В?н пройшов в?д ?нд?ани до Флориди , зазнав напади маляр??, перебивався випадковими зароб?тками на пляжах Куби ? подорожував пароплавом через Панамський канал до Кал?форн?? протягом одного року. Под?бно до вс?х, хто прагнув до добров?льного вигнання, його ?покликання“ вимагало старанних паломництв, ? в?н продовжував ?х безустанно. ?Мо? перше л?то в Сь?рр?“ ? рад?сним захопленим журналом не про шляхи, а про прибуття. У цих горах Мю?р знайшов свою ?справжню п?вн?ч“, точку на компас?, яка завжди притяга? його≫ [9] .

"У сво?х подорожах Мю?р ?нод? стикався з ?нд?анською ? еск?моською культурами ? в?дчував в?дпов?дну схож?сть ?хн?х рел?г?йних ?дей. ≪В?льн? в?д християнсько? зарозум?лост?, вони молилися природним богам ? неолюдненим створ?нням≫ [10] .

Етичн?, естетичн? та теолог?чн? ?де? Мю?ра об'?дналися в науковий натурал?зм, п?дкр?плений панте?змом . Мю?р уявляв соб? науку, мотивовану рел?г?йним бажанням побачити обличчя Бога. Ц?нност? ? факти, таким чином, виявлялися нерозд?льними. Наприклад, спостер?гаючи диких ? одомашнених овець, Мю?р доводить, що ≪добре створена природою вовна дико? в?вц? краща ? красив?ша, н?ж приручено?≫ [11] . Можна розум?ти так ? все, що створено Природою (Богом), краще, н?ж перероблене людиною. ≪Чисте дике життя ? т??ю самою необх?дн?стю для людей ? овець разом узятих≫ [11] .

Етика , естетика , наука ? рел?г?я утворили об'?днану систему природоохоронно? ?деолог?? Мю?ра. "Мю?р розширив ?дею Емерсона про те, що ≪не ?сну? об'?кта наст?льки огидного, щоб сильн?ше св?тло не зробило його красивим≫, застосувавши ?? до парк?в ? л?сових запов?дник?в . Мю?р стверджував, що ≪жоден з ландшафт?в Природи не ? потворним ост?льки, оск?льки в?н ? диким≫ [12] . Це було дуже важливе в ?деолог?чному план? твердження, що означало революц?йний переворот в людському оц?нюванн? природи.

Розвиваючи ?де? сво?х вчител?в, американських ф?лософ?в -трансцендентал?ст?в Ральфа Емерсона ? Генр? Торо , Мю?р був одним з ≪винах?дник?в≫ ?де? дико? природи, тобто визначав дику природу як в першу чергу моральну, красиву ? священну. За твердженнями Мю?ра, дик? м?сцевост? над?лен? м?стичними зд?бностями надихання ? пожвавлення. В?н радив: "П?дн?м?ться в гори за добрими зв?стками. Спок?й природи все одно, що сонячн? промен? на деревах … ≪ [11] . ?У дик?й природ?, особливо в горах, антипат?я м?ж охороною природи ? сучасною культурою здавалася такою ж ясною, як пов?тря. Мю?р в?рив, що будь-хто, хто потрапля? на вершини Сь?рри, допомагатиме захищати ?х“ [10] . В?н любив повторювати, що дивитися на гору ? все одно, що дивитися на святиню. Дика природа, на думку Мю?ра, ?сну? насамперед для себе ? свого Творця. Для Мю?ра дикий л?с був свят?ший, н?ж церкви, побудован? людьми у в?дрив? в?д земл?, без думки про ?? збереження. Одного разу екоф?лософ зал?з на вершину хитко? в?д в?тру сосни, щоб бути ближче до дикост? шторму.

?Я живу т?льки для того, щоб в?дкрити оч? людям на чар?вн?сть природи“, ? писав Мю?р в 1874 роц? [11] . Прир?внюючи Бога ? природу, в?н висловив бажання людини злитися з? св?том, частиною якого той ?, ? примирити надприродне з природним. ?Найпрям?ший шлях до всесв?ту веде через дик? л?си“ [6] . ? так само, як ? для Генр? Торо , ?нту?ц?я була головним шяхом до природи; його ?дея про дику природу формувалася на основ? роздум?в п?сля безпосередн?х зустр?чей з природою. Багато б?ограф?в Мю?ра в?дзначають, що його ?дея дико? природи швидше виража?ться б?льш рел?г?йно, н?ж ф?лософськи. Д?йсно, коли йому ще не було 30 рок?в, в?н в?дчув на лон? природи рел?г?йне перетворення, в основ? якого лежало його твердження про дику природу як святе м?сце. Разом з тим Мю?р був одним з перших в США, хто став пропов?дувати ? етичн? погляди щодо дико? природи.

Мю?р, дотримуючись ц?лком б?оцентричних позиц?й, прийшов до переконання, що людство ? всього лише одним з багатьох природних вид?в, що ?снують у межах вза?мозалежного сп?в?снування життя на Земл?, ?? що завдяки по?днанню рел?г?йно? зарозум?лост?, жад?бност? ? явного нев?гластва, Людина-Пан сл?по знищила це життя. ?дея Мю?ра про те, що людськ? права не б?льш прив?лейован?, н?ж ?нш?, розширю? значення мю?р?вського в?ров?дступництва за меж? панте?зму. Ця ?дея була наст?льки далекосяжною, наст?льки не впису?ться в основн? загальноприйнят? поняття, що й донин? залиша?ться темою ф?лософських та еколог?чних дебат?в“ [11] .

Широко в?дома ?стор?я, коли Джон Мю?р не дозволив начальнику л?сово? служби США П?нчоту вбити тарантула у Великому Каньйон? в 1896 роц?, зауваживши, що ?в?н мав ст?льки ж прав перебувати тут, ск?льки й ми“.

Мю?р прийшов до важливого висновку, що все в природ? в першу чергу ?сну? для себе. Все ма? свою самоц?нн?сть. ?? х?ба увесь св?т, земля не будуть страждати, якщо вбити хоч одне з ?? створ?нь?“ [13] . Так, за Мю?ром, гримуч? зм?? гарн? сам? по соб?.

Якось Мю?р випадково набр?в в канадському болот? на дик? орх?де?. Вони викликали в нього сльози, бо в?н знав, що ц? орх?де? росли абсолютно в?льно, незалежно в?д людей. Вони були чимось поза нами.

Мю?р часто вживав фразу ?права тварин“ . ?Чому людина повинна вважати себе вище, н?ж будь-яке ?нше створення на земл??“ ? неодноразово запитував Мю?р [13] . На його думку, природа створила вс? твор?ння для того, щоб вони були щаслив?, а не щоб один вид отримував щастя за рахунок ?ншого.

Мю?р вважав, що людство не повинно мати особливого статусу. ?Наск?льки вузкоего?ст?чн?, наск?льки гоноров? ми в наших правах! Наск?льки сл?п? щодо вс?х ?нших створ?нь!“ [6] . Мю?р намагався переконати Конгрес у необх?дност? створення нац?онального парку, под?бного до ?лоустонського , але закон, проект якого в?н п?дготував, в 1876 роц? був в?дкинутий Ком?тетом Громадських Земель. Продовжуючи домагатися захисту Йосем?тсько? Долини, Мю?р посилав до Конгресу сво? статт?. 30 вересня 1890 року закон про Нац?ональний парк Йосем?т? , другий в Америц?, разом з об?рунтуванням Мю?ра, був прийнятий обома палатами Конгресу п?сля невеликого обговорення. Це був перший у св?т? закон, св?домо розроблений на захист природи. Акт Йосем?ту ознаменував собою великий тр?умф, але Мю?р знав з досв?ду, що без жорсткого контролю нав?ть захист закону не вбереже природу в?д утил?тарних ?нстинкт?в. Тому в 1891 роц? було створено ?Асоц?ац?ю захисту Йосем?ту ? ?лоустоуну“. П?зн?ше за сприяння Мю?ра Йосем?тський нац?ональний парк було розширено.

Одночасно Мю?р обм?рковував план щодо створення державно? служби, яка ?мала б можлив?сть зробити що-небудь для природи ? вт?шити гори“ [11] .

4 червня 1892 адвокат Воррен Олн? ? ще 27 ос?б заснували Сь?рра-Клуб, ?присвятивши його досл?дженню, насолод?, надання доступу в район г?р на Тихоокеанському узбережж?“. ?ншою важливою метою нового клубу було заручитися п?дтримкою сусп?льства та уряду щодо захисту л?с?в та ?нших об'?кт?в Сь?рри ? г?р Невади . Джон Мю?р був одноголосно обраний президентом Сь?рра-Клубу, пробувши на ц?й посад? 22 роки ? аж до само? смерт?.

Мю?р в?дкидав романтичну схильн?сть затримуватися на пейзажах ? наполягав на об'?ктивн?й оц?нц? природи, в?н нар?кав на зневажливе ставлення б?льшост? людей до бол?т або пустель, вважаючи, що вони керуються умовними естетичними стандартами. Мю?р один з перших запропонував ?три незалежних акс?оми ц?нностей -“ духовно? корисност?≫ природи, корисност? для людей ? божественну ц?нн?сть" [12] .

Мю?р, кажучи сучасною мовою екоф?лософ?в, позначив рел?г?йну, господарську ? духовну ц?нн?сть природи. ≪Б?льш?сть цив?л?зованих людей агресивно налаштован? проти всього, що не можна зважити на вагах або вим?ряти аршином. Але ми зна?мо, що багато чого з того, що найб?льш реально, не може мати якост? литого зал?за або проникнути в людську плоть≫, ? говорив Джон Мю?р. Наприк?нц? свого життя в ≪Наших нац?ональних парках≫ в?н писав: ≪Спостер?гачев? г?рського пейзажу зда?ться, що в?н здатний долучитися до думок Бога, день зда?ться неск?нченним, сонце зда?ться застиглим. Багато галасу п?днято навколо уривка з Б?бл??, який розпов?да? про сонце, застигле для ?суса. Тут ви можете д?знатися, що таке диво може статися для будь-якого справжнього любителя г?р, для будь-кого, хто робить щось г?дне, спогляда? щось г?дне споглядання. Один день под?бний тисяч? рок?в, ? поки ви перебува?те у плот?, ви насолоджу?теся безсмертям≫ [6] .

У 1908 роц? було запропоновано план побудувати дамбу в каньйон? Хетч-Хетч? в Нац?ональному парку Йосем?т?. Боротьба м?ж захисниками долини Хетч-Хетч? ? прихильниками дамби тривала понад п'ять рок?в. Джон Мю?р ? його друз? орган?зували безпрецедентну за сво?м розмахом компан?ю в прес?. Бажаючи п?дняти статус долини Хетч-Хетч?, як об'?кта дико? природи, в?н використовував принцип священност?, оголосивши ?? священною: ≪Ц? руйн?вники храм?в, прихильники спустошливо? д?яльност?, зда?ться, повн?стю нехтують Природою ? зам?сть того, щоб п?дн?мати сво? погляди до Бога г?р, п?дн?мають ?х до Всемогутнього Долара. Гребля Хетч-Хетч?! Гребля для резервуар?в води на м?сц? собор?в , церков щоб не було б?льше святих храм?в у серцях людей!≫ [11] . Щоб п?дбадьорити сво?х прихильник?в, Мю?р говорив, що йому в боротьб? за запов?дну долину допомага? сам Бог, ? це ? битва м?ж добром ? злом. Дика природа для Джона Мю?ра була храмом, де в?н п?знавав ? боготворив Бога, ? тому захист природи ставав для нього священною в?йною. В?н жорстоко критикував вс?х, хто мав нам?р зруйнувати храм природи, ? називав цих людей слугами ≪Князя Темряви≫.

Мю?р намагався переконати громадськ?сть ? уряд, що нац?ональн? парки ? заказники корисн? не т?льки як ресурси деревини ? води, але насамперед як джерела життя. ≪Я хот?в бути таким п'яним ? ?секвойним“ (в?д дерева секвоя ), щоб пропов?дувати земн? л?си всьому св?ту, що походить в?д ц??? божественно? дико? природи≫, ? писав Мю?р [11] . На його думку, в ус? часи з Христа ? до нього Бог п?клувався про дерева, рятуючи в?д хвороб, бур ? повеней, але в?н не може захистити ?х в?д дурн?в ? т?льки дядько Сем може зробити це. На жаль, лоб?сти гребл?, п?дтриман? промисловцями, виявилися сильн?шими в?д природоохоронц?в, схиливши на св?й б?к Конгрес ? нового президента США. У 1913 роц? дамба отримала схвалення Конгресу. ≪Вони вбили мене≫, ? д?знавшись сумну новину, вигукнув Мю?р. Розгромлений ? розчарований, Мю?р не пережив удару. Через р?к Джон Мю?р помер в?д серцевого нападу. Але його вплив продовжував позначатися через потужн? мереж? любител?в, як? створили в?н ? його друз? у спроб? зупинити буд?вництво дамби. На цю групу можна було розраховувати в п?дтримц? питань запов?дання ? вести битву за захист диких тварин. Незважаючи на те, що противники дамби програли свою битву з порятунку Хетч-Хетч?, вони створили потужну спадщину шляхом розвитку загальнонац?онального кола прихильник?в ? навчаючись чинити пол?тичний вплив.

≪Мю?р ? батьком американського руху за збереження природи; його вплив проявився в найб?льш?й м?р? в д?яльност? Сь?рра-Клубу, в прямому вклад? в орган?зац?ю перших шести нац?ональних парк?в, у створенн? радикально? сусп?льно? традиц?? в справ? збереження природи. Мю?ра краще розум?ти як одного з тих р?дк?сних людей, чи? життя об'?дну? теор?ю ? практику; як американського вченого, який не т?льки розм?рковував, але ? м?няв св?т≫,-писав американський екоф?лософ Макс Оелшлегер [6] .

Незважаючи на те, що битву за долину Хетч-Хетч? було програно американськими природоохоронцями (в 1923 роц? долину Хетч-Хетч? було залито водою), вони виграли в ?ншому. Уряд США, наляканий небувалим розмахом громадсько? компан?? на захист долини, орган?зовано? Мю?ром ? його прихильниками, вир?шив ?х якось заспоко?ти, ? п?шов в 1916 роц? на створення першо? в св?т? державно? природоохоронно? орган?зац?? ? Служби нац?ональних парк?в США (до цього американськ? нац?ональн? парки охоронялися в?йськовими). Таким чином було запроваджено в життя ще одну ?дею Джона Мю?ра.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Публ?кац?? [ ред. | ред. код ]

Книжки [ ред. | ред. код ]

Статт?, доступн? в ?нтернет? [ ред. | ред. код ]

Л?тература про нього [ ред. | ред. код ]

  • Борейко В. Е. Эссе о дикой природе. ? К.: Киев. эколого-культурный центр, 2000. ? 148 с.
  • Поминова Е. В. Джон Мюир ? пионер и идеолог заповедного дела США // Гуманитарный экол. журн. ? 2001. ? Т. 3, в. 1. ? С. 25?33.
  • Cohen M. The pathless way. ? Madison: Univ. Wisconsin Press, 1984.
  • Holway R. John Muir and the Sierra Club. ? San Francisco, 1965.
  • Melham T. John Muir's wild America. ? Washington, 1976.
  • Terrie P. John Muir of mount Ritter: a new wilderness aesthetic // Environmental ethics: divergence and convergence / Ed. S. Camp. ? Boston?London. ? 1993. ? P. 125?131.
М?сця та
розваги
Paradise Valley
Люди
Найближч? мун?ципал?тети
Додаткова ?нформац?я

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Find a Grave ? 1996.
  2. ↑ Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ NNDB ? 2002.
  5. ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew ? Oxford : OUP , 2004.
  6. ↑ а б в г д е ж Oelschlaeger M. The idea of wilderness. ? New Haven and London: Yale Univ. Press, 1991. ? P. 172?205.
  7. ↑ а б Runte A. National Parks. The american experince. ? Lincoln, 1979.
  8. ↑ Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. ? К.: КЭКЦ, 2012. ? 179 с.
  9. ↑ Muir J. My first summer in the Sierra. ? New York: Penguin Books, 1987.
  10. ↑ а б Fox S. The american conservation movement. John Muir and his legacy. ? Madison: Univ. Wisconsin Press, 1981. ? 380 p.
  11. ↑ а б в г д е ж и Nash R. Wilderness and the american mind. ? New Haven and London: Yale Univ. Press, 1982. ? P. 122?141.
  12. ↑ а б Norton B. Toward unity among environmentalists. ? New York ? Oxford: Oxford Univ. Press, 1991. ? 286 p.
  13. ↑ а б Nash R. The rights of nature. ? Madison: Univ. Wisconsin Press, 1989. ? 290 p.
Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_М%27юр&oldid=42434830