Джон Дальберг-Актон
англ. John Dalberg-Acton, 1st Baron Acton
Псевдо	Lord Acton
Народився	10 с?чня 1834 ( 1834-01-10 ) [1] [2] […] Неаполь , ?тал?я [1]
Помер	19 червня 1902 ( 1902-06-19 ) [1] [2] […] (68 рок?в) Те?ернзее , М?сбах , Верхня Бавар?я , Бавар?я , Н?мецька ?мпер?я [1]
Поховання	Те?ернзее
Кра?на	Сполучене Корол?вство
Д?яльн?сть	пол?тик , ?сторик , педагог , письменник , викладач ун?верситету , журнал?ст , ф?лософ
Галузь	?стор?я
Alma mater	St Mary's College, Oscott d ? Мюнхенський ун?верситет Людв?га-Максим?л?ана
Вчител?	Ignaz von Dollinger d [4]
Знання мов	англ?йська [5] [6]
Заклад	Ун?верситет Оксфорда ? Кембриджський ун?верситет
Членство	Баварська академ?я наук
Magnum opus	Lectures on Modern History d
Титул	Baron Acton d ? баронет
Посада	Regius Professor of History d , Член 19-го парламенту Сполученого Корол?вства [d] [7] ? Член 18-го парламенту Сполученого Корол?вства [d] [8]
Парт?я	Л?беральна парт?я
Конфес?я	католицтво
Батько	Фердинанд Р?чард Дальберг-Актон [9]
Мати	Marie Louise von Dalberg d [3] [9]
У шлюб? з	Maria Anna Ludmilla Euphrosina von und zu Arco auf Valley d [9]
Д?ти	Richard Lyon-Dalberg-Acton, 2nd Baron Acton d [9] , Elizabeth Mary Catherine Dalberg-Acton d [3] , Mary Elizabeth Anne Dalberg-Acton d [3] [9] , Annie Mary Catherine Georgiana Dalberg-Acton d [3] [9] , John Dalberg Dalberg-Acton d [3] [9] , Jeanne Marie Dalberg-Acton d [3] [9] ? Robert Dobson d [9]
Нагороди
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Джон Емер?х Дальберг-Актон (Dalberg Acton) (* 10 с?чня 1834  ? † 19 липня 1902 ) ? англ?йський ?сторик та пол?тичний д?яч. ?диний син сера Фердинанда Р?чарда Едварда Дальберг-Актона (Sir Ferdinand Richard Edward Dalberg-Acton), 7-го баронета, ? внук адм?рала ? прем'?р-м?н?стра Неаполя сера Джона Актона (Sir John Acton), 6-го баронета.

Син Фердинанда Р?чарда Актон-Дальберга, 7-го баронета Олденхем-Хол ? останньо? представниц? знатного н?мецького роду Дальберг?в Мар? Лу?зи Пел?н де Дальберг (1812-1860). Прад?д ?сторика по л?н?? батька мав приватну л?карську практику в Безансон?, а його д?д Джон Актон успадкував в?д кузена англ?йський титул баронета, зблизився з королевою Мар??ю Карол?ною ? став першим м?н?стром Неапол?танського корол?вства в роки Наполеон?вських во?н. С?м'я Актон була римсько-католицькою . Його д?да по материнськ?й л?н?? Наполеон за дипломатичн? заслуги вшанував титулом герцога. У 1837-му, коли хлопчику було чотири роки, його батько помер, а мати вийшла зам?ж вдруге ? стала дружиною 2-го графа Гранв?ля(Earl Granville).

Джон Актон отримав приватну осв?ту: спочатку в сем?нар?? в Оскотт? (римо-католицькому коледж? Св. Мар??) до 1848 року ? п?д кер?вництвом доктора Н?коласа Вайзмена ^[en] (згодом кардинала ? католицького арх??пископа Вестм?нстера ^[en] ), а пот?м ? вдома в Единбурз? . У Мюнхен? в?н жив у будинку богослова Йоганна Делл?нгера ^[de] , який прищепив йому любов до ?сторичних досл?джень.

Актон хот?в би навчатись у Кембридж? , але для католика в той час це було неможливо. В?н чудово волод?в ?ноземними мовами, з раннього в?ку збирав колекц?ю, яка з часом перетворилася на чудову ?сторичну б?бл?отеку. Актон був гарячим прихильником л?берал?в, але п?д час громадянсько? в?йни в Сполучених Штатах його симпат?? ц?лком належали конфедератам . Актон витратив багато часу, подорожуючи м?ж головними ?нтелектуальними центрами ?вропи та Сполучених Штат?в, а серед його друз?в були так? люди, як французький публ?цист та ?сторик Шарль Монталамбер , пол?тик ? ?сторик Алекс?с де Токв?ль , ?сторик Нюма-Ден? Фюстель де Куланж , швейцарський пол?тик Йоганн Каспар Блюнчл? , н?мецький ?сторик Генр?х фон З?бель ? видатний ?сторик Леопольд фон Ранке . У 1856-му в?н зд?йснив подорож до Рос??, де був присутн?й як британський представник на коронац?? ?мператора Олександра II .

П?сля подорожей по ?вроп? та Америц? в 1859 роц? ос?в у сво?му будинку в Олденгем? ( Шропшир ). У цьому ж роц? повернувся до Палати громад як представник в?д ?рландського округу Карлоу ? став активним прихильником В?льяма Гладстона . Однак через свою низьку парламентсько? активн?сть в 1865 роц? не був переобраний на загальних виборах, покинув парламент, проте залишився добрим другом Гладстона.

Того ж 1859-го року Актон став редактором католицького щом?сячника ≪The Rambler≫. Через три роки внасл?док злиття журнал став називатися ≪Home and Foreign Review≫. Уникаючи богословсько? полем?ки, в?н присвятив себе ?стор?? ? вивченню сусп?льства.

У 1865 роц? Актон одружився з графинею Мар??ю, дочкою баварського графа Арко-Валл?, яка народила йому сина ? трьох дочок. У 1869 роц? був зведений королевою В?ктор??ю в пери ? став першим бароном Актоном. П?сля 1879 в?н д?лив св?й час м?ж Лондоном, Каннами ? Тегернзом в Бавар??.

У 1872 роц? Актон отримав почесну ступ?нь доктора ф?лософ?? Мюнхенського ун?верситету, в 1888 ? ступ?нь доктора права Кембр?джського ун?верситету, а в 1889 ? Оксфордського ? 1890 роц? став членом коледжу All Souls College Оксфордського ун?верситету.

У 1895 роц? п?сля смерт? Джона С?л? лорд Роузбер? призначив лорда Актона корол?вським професором сучасно? ?стор?? в Кембр?дж?. У 1896 роц? Видавництво Кембр?джського ун?верситету запропонувало Актон розробити план видання багатотомно? ≪Кембр?джсько? ?стор?? сучасност?≫, з яко? передбачалося почати створення всеосяжно? трьохчастинно? прац?, яка посл?довно розпов?дала б про ?сторичн? процеси в?д глибоко? давнини до сучасност?. ≪Кембр?джська ?стор?я сучасност?≫ виходила м?ж 1902 ? 1912 рр. (Актон помер ще до появи I тому). П?зн?ше проект Актона був продовжений: з'явилися ≪Кембриджська ?стор?я середньов?ччя≫ ? ≪Кембриджська ?стор?я стародавнього св?ту≫.

В 1901 роц? захвор?в ? помер 19 червня 1902 в Тегернз?. Його син, Р?чард Лайон-Долберг-Актон, став 2-им бароном Актоном. Величезна б?бл?отека, що залишилася п?сля лорда Актона, з книгами, в яких ?сторик робив сво? нотатки, була в?дразу ж куплена Ендрю Карнег? та передана Джону Морл?, який, у свою чергу, надав ?? Кембр?джському ун?верситету.

?деал?ст за св?тоглядом та ревний католик, Актон вважав головним в ?сторичному процес? розвиток ?дей заснованих на рел?г??. В пол?тичних поглядах Актон захисник конституц?йно? монарх?? та прихильник пом?рних реформ, виступав за надання самоврядування ?рланд??. Автор багатьох роб?т з р?зних питань середньов?чно? та ново? ?стор??, як? друкувалися в часописах ? п?зн?ше були об'?днан? в зб?рниках виданих вже п?сля його смерт?: ≪?стор?я свободи та ?нш? есе≫ (≪History of freedom and other essays≫, 1907), ≪?сторичн? есе ? досл?дження≫ (≪Historical essays and studies≫, 1907), ≪Свобода та влада≫ (≪Essays on freedom and power≫, 1956), ≪Церква ? держава≫ (≪Essays on church and state≫, 1953).

• Lectures on the French Revolution / Foreword by Stephen J. Tonsor. ? Indianapolis: Liberty Fund, 1960. ? 350 p. ? ISBN 978-0-86597-280-3 .
• Selected Writings of Lord Acton: 3 vols. / Edited by J. Rufus Fears. ? Indianapolis: Liberty Fund, 1985. ? 1,911 p. ? ISBN 978-0-86597-329-9 :

Vol. I. Essays in the History of Liberty. ? 588 p. ? ISBN 978-0-86597-046-5 ;

Vol. II. Essays in the Study and Writing of History. ? 607 p. ? ISBN 978-0-86597-048-9 .

Vol. III. Essays in Religion, Politics, and Morality. ? 716 p. ? ISBN 978-0-86597-050-2 .

• Майборода О. Ектон (Acton) Джон // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.238 ISBN 978-966-611-818-2
• Thurston, Herbert. John Emerich Edward Dalberg Acton, Baron Acton [ Арх?вовано 17 серпня 2018 у Wayback Machine .] // The Catholic Encyclopedia . Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Джон Дальберг-Актон

• Джон Актон в електронн?й б?бл?отец? InLiberty [ Арх?вовано 23 листопада 2012 у Wayback Machine .]

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Kindred Britain · Родов?д · The Peerage · WeRelate · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я BiblioNet · CoBiS · Goodreads · Index Theologicus · LibriVox · Online Books Page · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · Про?кт Гутенберг Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Трин?т?-коледж (Кембридж) · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic (1907?13) · Catholic Encyclopedia · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Британський музей · Deutsche Biographie · Evene · NNDB · SNAC Нормативний контроль AAR :  12423943 · Autoritats UB :  a1070731 · BAV :  ADV10219244 · BIBSYS :  90601186 · BLBNB :  000649590 · BNC :  a10447209 · BNCHL :  000206184 · BNE :  XX820746 · BNF :  12159014h · CANTIC :  981058521397706706 · CiNii :  DA01689335 · CONOR.SI :  136616291 · FAST :  116770 · Freebase :  /m/01gplp · GND :  118646796 · GR-AtACA :  136429 · ICCU :  SBLV140603 · ISNI :  0000000108627252 · J9U :  987007257583205171 · LCCN :  n83158562 · LIBRIS :  zw9cc0rh4m4flg9 · LIH :  LNB:BnHE;=BT · LNB :  000035565 · MAK :  9810569010305606 · Museo Galileo :  179068 · N6I :  vtls000028709 · NCF :  ncf11947360 · NDL :  00620244 · NKC :  skuk0000004 · NLA :  1287451 · NLG :  142966 · NLI :  000006794 · NLP : a0000001183602 · NSK :  000155919 · NTA :  323966365 · NUKAT :  n95003288 · PUSC :  384 · PUST :  76592 · RERO :  02-A000003625 · SELIBR :  175755 · SHARE :  127202 · SUDOC :  027695085 · ULAN :  500435327 · URBS :  4203 ,  304747 · VcBA :  495/20806 · VIAF :  2510712 · WorldCat :  lccn-n83158562