Джеймс Г?лрей
James Gillray
Портрет-гравюра з розфарбуванням
При народженн?	James Gillray
Народження	13 серпня 1757 ( 1757-08-13 ) Челс? , Лондон , Англ?я
Смерть	1 червня 1815 ( 1815-06-01 ) (57 рок?в)
	Лондон
Поховання	церква святого Джеймса (П?ккад?л?) d
Нац?ональн?сть	англ??ць
Кра?на	Велика Британ?я
Жанр	карикатура
Навчання	в Лондон? о
Д?яльн?сть	карикатурист , художник-гравер , рисувальник , ?люстратор , карикатурист , художник , граф?к
Напрямок	рококо
Роки творчост?	17?1811
Роботи в колекц??	Музей Бойманса - ван Бен?нгена , М?ннеапол?ський ?нститут мистецтва d , Художн?й ?нститут Чикаго , Оклендська галерея мистецтв d , Тейт , Нац?ональна галерея В?ктор?? , Нац?ональна галерея мистецтв , Нац?ональний музей Швец?? , Нац?ональна галерея Канади , Австрал?йський нац?ональний морський музей , Музей витончених мистецтв , Нац?ональна б?бл?отека Уельсу , Музей мистецтва Метропол?тен , National Museum Paleis het Loo d [1] , ?льський центр британського мистецтва d ? Print Collection d [2]
Джеймс Г?лрей у В?к?сховищ?

Джеймс Г?лрей ( англ. James Gillray 13 серпня, 1757 , Челс? ? 1 червня, 1815 , Лондон) ? британський художник , б?льше карикатурист зламу XVIII?XIX ст.

Мав просте походження у британському сусп?льств?, давно ор??нтованому на прив?ле? багатих верств населення. Батько майбутнього художника-карикатуриста був ?нвал?дом в?йни. У битв? при Фонтенуа в?н втратив руку. Батько був пац??нтом в?йськового шпиталю у Челс?, тод?шньому передм?ст? Лондона.

Хлопець знав злидн? ? в?дчував несправедлив?сть сусп?льного устрою у Англ??. Це сформувало з роками спротив ? приск?пливе ставлення до британсько? аристократ?? ? британських пол?тик?в . Невдоволення життям, б?дн?стю ? спротив реальн?й пол?тиц? Британ?? навернули згодом художника до прац? в галуз? побутово? ? пол?тично? карикатури . В ранн?й пер?од в?н опанував техн?ку гравюри . Але був ? етап пошук?в себе, небезпечн? молод? мандри тощо.

Необх?дн?сть мати фах примусила молодика повернутися у Лондон , де в?н влаштувався на навчання у лондонську Корол?вську академ?ю на в?дд?лення граф?ки. За припущеннями, в цей пер?од в?н заробляв створенням карикатур для р?зних пер?одичних видань, але ховався за р?зними псевдон?мами . Використовував р?зн? граф?чн? техн?ки ? офорт , акватинта , пунктирна гравюра. Серед художн?х авторитет?в художника-початк?вця ? померлий на той час британець В?льям Хогарт ? його карикатури. Як художник, був майстерн?шим за Томаса Ровлендсона , що теж працював карикатуристом, однак останн?й надто експлуатував еротику та побутов? теми.

Молодик зустр?в Ханну Хамфр?, з котрою мав б?знесов? ? любовн? стосунки. Вона забезпечувала торг?влю його гравюрами ? карикатурами, а в?н творив. Тим не менше до оф?ц?йного шлюбу стосунки не д?йшли.

У п?зн?й пер?од творчост? була створена гравюра ≪Слизька погода≫ або ≪Небезпечна ожеледиця≫ ( 1808  р.) ?? появу пов'язують ?з досв?дом раннього пер?оду, коли натовп збирався б?ля в?трини крамнички пан? Ханни Хамфр? ? розглядав нов? твори художника.

Важливою пол?тичною под??ю тогочасного життя стала французька революц?я 1789?1793 рр. За ?? критику ? осуд непогано платили британськ? володар? пер?одичних видань. За под?ями французько? революц?? приск?пливо спостер?гали у Британ?? ? робили вс? запоб?жн? заходи для нерозповсюдження ?дей французько? революц?? у Британ??.

Так, в роки революц?? в Шотланд?? було створене ≪Товариство друз?в народу≫, керував яким доктор Мюр. Вже 1793 року його притягли до суду в л?беральн?й Британ?? ? засудили до чотирнадцяти (14) рок?в каторжних роб?т (!).

Критику под?й французько? революц?? маскували п?д анал?тику ? незаангажован?сть. У сусп?льств? Британ?? насадили консервативн? ? осудлив? погляди на французьку революц?ю. Активним пров?дником консервативних ? осудливих погляд?в став ? карикатурист Джеймс Г?лрей. В х?д п?шов увесь арсенал давно вироблених образ?в бароко ? образ?в нов?тн?х ? алегоричне зображення Британ?? як уособлення мудрост? (н?як не менше !), кол?сницю котро? тягнуть британський лев ? ганноверський к?нь (геральдичн? зв?р? Британ?? ? Ганновера), розгн?ваний критикою Наполеон ? нав?ть Джон Буль (ще одне уособлення Британ??), що в?друба? голову Наполеону, якщо той наважиться напасти на Британ?ю. У Наполеона Бонапарта був план висадитися на остр?вну Британ?? ? захопити Лондон. Реакц??ю на цей план ? стане чергова карикатура Джеймса Г?лрея, найб?льш радикальна у цикл? осудливих карикатур на под?? французько? революц?? ? на плани та д?? Наполеона.

• 
  ≪Мудра Британ?я перемага? ?нтриги француз?в≫ або ≪Св?тлий Феб жене геть П?тьму≫, розфарбований офорт, Нью-Йоркська публ?чна б?бл?отека
• 
  ≪Убивця Марата Шарлота Корде у кайданах перед революц?йним трибуналом≫, 1793 р., Б?бл?отека Конгреса США.
• 
  ≪Купка французьких науковц?в, що покинута Наполеоном у ?гипт? ? стражда? в?д вояк?в-араб?в≫, 1799 р.,
• 
  ≪Пол Баррас розважа? Наполеона та Таль?на танцями оголених ж?нок≫, 1805 р.
• 
  Карикатура на Талейрана ? Наполеона Бонапарта та знищення французьких в?йськових човн?в англ?йцями.

Абсолютним антиподом р?шучому Джонов? Булю (у анти французьких карикатурах) поста? той же Джон Буль у карикатурах на британську тематику. Товстий, нетямущий, заляканий ? дов?рливий дурник, в?н платить зайв? грош? граб?жникам-чиновництву, в?н учасник пан?ки з паперовими грошима, сл?пий, що да? себе пограбувати, обдурити ? бути побитим.

• 
  ≪Насл?дки сл?поти Джона Буля≫
• 
  ≪ Джон Буль ? пан?ка з паперовими грошима≫
• 
  ≪Добров?льний внесок Джона Буля п?д загрозою рушниць≫ або ≪Т?льки не грабуйте !≫

Анал?з карикатур Джеймса Г?лрея доводить, що в?н не мав прихильност? н? до парт?? в?г?в, н? до парт?? тор?.

Досить часто темою пол?тичних карикатур Г?лрея ставав британський пол?тик ? аристократ Чарльз Джеймс Фокс (1749?1806). Фокс був онуком позашлюбного корол?вського сина Карла ??, герцога Ричмондського. Багат?й ? аристократ, Фокс розважався пол?тикою ? отримав популярн?сть у Британ?? ? у ?вроп?, бо перейшов у опозиц?ю до уряду, п?дтримував американськ? колон?? у ?х боротьб? проти колон?затор?в-британц?в, в?др?знявся схвальним ставленням до французько? революц??. См?лив?сть парламентських сп?ч?в Фокса йшла в?д захищеност? у мирн?й Британ?? ? в?д успадкованого багатства, котре в?н не наживав.

Г?лрей зробив аристократа Фокса предметом нищ?вно? критики, звинувачуючи того у вс?х недол?ках ? гр?хах французько? революц??. Все, що пропонував Фокс, викликало у Г?лрея спротив ? новий напад сатири . Вже не консерватором, а цин?чним обскурантом став Джеймс Г?лрей, коли створив карикатуру ≪Патр?отичне оновлення або парламентська реформа≫. Фокс запропонував парламентську реформу з обережним пом'якшенням стану народу при збереженн? ус?х п?льг аристократ?в Англ??, до котрих належав ? сам. Г?лрей вважав, що Фокс запропонував реформи на кшталт французько? революц?? з ?? скасуванням рел?г??, скасуванням приватно? власност? (священно? ? недоторкано? у Британ??), за право скасувати корол?вську владу. Вс? ц? ≪гр?хи≫ пол?тика Фокса, реальн? ? надуман? карикатуристом, ? були представлен? у карикатур? ≪Патр?отичне оновлення або парламентська реформа≫. У правому кутку гравюри три неприваблив? постат? гр?ються у печ?-буржуйки, де спалюють Б?бл?ю та Велику Харт?ю В?льност?, дв? ≪священн? корови≫ консервативно? британсько? пол?тики.

Найменш ц?кавими у творчому спадку граф?ка Г?лрея виявилися побутов? карикатури. В?н старанно об?грував недол?ки обслуги перукаря, недолуг? дамськ? моди ? ?? крайн? вияви, нудьгу багат??в, котрим нема чого прагнути. Особливо часто в?н звертався до створення карикатур на тогочасних л?кар?в ? шарлатан?в в?д медицини. Сатирична граф?ка Г?лрея н?як не вплинула на стан явищ н? у дамських модах, н? у нудному побут? багат??в, обмежених ? позбавлених прагнень, н? у стан? обслуги перукар?в, н? у наявност? шарлатан?в у медицин? н? тод?, н? тепер. Побут виявився консервативним ? неп?двладним н? сатир? Г?лрея, н? сатир? арм?? карикатурист?в, що насл?дували митцю у наступн? стол?ття.

• 
  ≪Новий спос?б оплати нац?онального боргу≫, 21 кв?тня 1786  р.
• 
  Джеймс Г?лрей. ≪Ненажера≫, 2 липня 1792 р.
• 
  Джеймс Г?лрей. ≪Вище досягнення французько? слави≫, 12 лютого 1793 року
• 
  Джеймс Г?лрей. ≪Глядач? на аукц?он? Кр?ст?≫(акторка м?сс Ел?забер Фаррен та лорд Дерб?), 1796 р.
• 
  Джеймс Г?лрей. ≪Занадто модна мати не бажа? попсувати модну сукню≫, 1796 р.
• 
  Джеймс Г?лрей. ≪Лекц?я з пневматики у Корол?вському ?нститут? для багат??в≫, 1802 р.

• Граф?ка
• Офорт
• Акватинта
• В?льям Хогарт
• Джордж Крукшенк
• Томас Ровлендсон
• Рококо
• Просв?тництво
• Список британських художник?в 18 стол?ття

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Джеймс Г?лрей

• Olbrich Harald (Hrsg.). Gillray, James // Lexikon der Kunst. Architektur, Bildende Kunst, Angewandte Kunst, Industrielle Formgestaltung, Kunsttheorie. E. A. Seemann Verlag, 1987?1994.
• Read Herbert (Hrsg.). Gillray James // DuMonts Kunstlerlexikon. ? Koln : DuMonts Buchverlag, 1997. ? S. 220. ? ISBN 3-7701-4015-X .
• Некрасова Е. Очерки по истории английской карикатуры конца 18 и начала 19 веков. ? Ленинград, 1935. (рос.)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Discogs · Invaluable.com · Artists of the World Online · Artnet · Artsy · Europeana · Frick Art Reference Library · RKDartists · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Бриджменська б?бл?отека мистецтв · Корол?вська академ?я мистецтв · М?ннеапол?ський ?нститут мистецтва · Музей мистецтв Ф?ладельф?? · Музей Ново? Зеланд?? Te Papa Tongarewa · Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · Нац?ональний музей Швец?? Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Lord Byron and his Times · Open Library · openMLOL.it · The Unz Review Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia Дов?дков? видання Британський музей · Alvin · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · KulturNav · NNDB · SNAC Нормативний контроль BNE :  XX1255065 · BNF :  149547126 ,  136121624 · CiNii :  DA10460721 · CONOR.BG :  25435749 · FAST :  11257 · Freebase :  /m/01pmxf · GND :  118694995 · ISNI :  0000000083903643 · J9U :  987007270699305171 · LCCN :  n50033402 · LIBRIS :  dbqswkhx2gx32sf · MAK :  9810594272605606 · Museo Galileo :  171285 · NDL :  00513452 · NKC :  xx0177557 · NLA :  833901 · NLI :  000408025 · NTA :  07050878X · NUKAT :  n2017168071 · PTBNP :  241423 · RRL :  42019 · SELIBR :  260638 · SUDOC :  066912415 · ULAN :  500017355 · VIAF :  66735065

1. ↑ The ORANGERIE ? 1796.
2. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/114620