Дестинац?я

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Дестинац?я ( лат. destino ? "призначення", "м?сцезнаходження") ? це географ?чна територ?я, яка ? привабливою для турист?в завдяки наявност? ун?кальних або специф?чних туристсько- рекреац?йних ресурс?в та в?дпов?дно? ?нфраструктури , доведених до споживач?в у вигляд? готового туристичного продукту з метою задоволення ?х найр?зноман?тн?ших потреб. ?ншими словами, це м?сце призначення туриста, де в?н ма? реал?зувати мету сво?? подорож?. ?вропейська Ком?с?я визначила дестинац?ю як "територ?ю, яка окремо ?дентиф?ку?ться ? п?дтриму?ться для турист?в як м?сце в?дв?дування й у межах яко? туристичний продукт виробля?ться одним чи дек?лькома закладами або орган?зац?ями" [9, с.120]. Сучасний Оксфордський туристичний словник за редакц??ю С. Медл?ка тракту? це поняття, як кра?ни, рег?они, м?ста та ?нш? територ??, як? приваблюють турист?в, ? головними м?сцями локал?зац?? туристично? д?яльност?, поток?в турист?в та ?х витрат; м?сця максимально? концентрац?? визначних туристичних пам’яток , засоб?в розм?щення, харчування, розваг, ?нших послуг та економ?чного, соц?ального ? ф?зичного впливу туризму [14, с.165]. Всесв?тня туристична орган?зац?я запропонувала таке визначення: "дестинац?я ? це ф?зичний прост?р, в якому в?дв?дувач проводить не менше одн??? доби. В?н включа? туристичн? продукти, так? як послуги та атракц??, а також туристичн? ресурси в межах одн??? доби подорожування. Цей прост?р ма? ф?зичн? й адм?н?стративн? кордони, як? визначають форму його управл?ння, ?м?дж ? репутац?ю, що впливають на його конкурентоспроможн?сть на туристичному ринку" [8, с.5]. Виб?р дестинац?? залежить, насамперед, в?д особисто? мотивац?? туриста. Дал? критер??м вибору ? ступ?нь облаштованост? м?сця в?дпочинку, що визнача?ться р?внем розвитку туристично? ?нфраструктури, а саме системи транспортного забезпечення, заклад?в розм?щення, харчування, розваг, екскурс?йного обслуговування, роздр?бно? торг?вл? продукц??ю туристичного призначення та сувен?рами ? т.д. Проте, не кожна територ?я може називатися дестинац??ю. Для цього необх?дною ? в?дпов?дн?сть наступним критер?ям:
1. Транспортна доступн?сть та наявн?сть певного набору послуг належно? якост? для обслуговування турист?в (трансфер, розм?щення, харчування та ?н.);
2. Наявн?сть ц?кавих для в?дв?дування пам’яток природи, ?стор?? , культури , рел?г?? ? т.д.;
3. Наявн?сть ?нформац?йних систем (наприклад, систем комп’ютерного бронювання ) задля просування продукту на туристичному ринку.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Вважа?ться, що першою туристичною дестинац??ю стало м?сто Лафборо , куди у 1841 роц? Томас Кук в?дправив 570 прихильник?в тверезого способу життя на квартальний з'?зд Асоц?ац?? непитущих п?вденних графств центрально? Англ?? . Саме тод? в програм? туру було вперше зазначено "destination", тобто м?сце призначення подорож?. Вперше терм?н "дестинац?я" використав у 1979 роц? данський вчений Н. Лейпер для позначення "певно? географ?чно? територ??, що ? привабливою для мандр?вник?в" [5]. В?н визначив туристичну дестинац?ю най?стотн?шою компонентою системи туризму , яка одночасно форму? й задовольня? туристичний попит . Подальш? досл?дження дозволили детал?зувати це поняття, вид?ливши його складов? елементи. Так, вчен? з Дансько? академ?? туризму О. Йоргенсен, К. Купер ? Д. Флетчер запропонували модель "чотири А", яка згодом трансформувалася у модель "ш?сть А", в як?й дестинац?я розгляда?ться як вза?мозв’язок наступних компонент?в:
? attractions (атракц??) ? туристичн? ресурси природного або штучного походження, що приваблюють турист?в;
? accessibility (доступн?сть) ? розвиток транспортних та комун?кац?йних зв’язк?в;
? amenities (зручност?) ? наявн?сть п?дпри?мств ?нфраструктури туризму, що пропонують як?сн? послуги ? товари;
? ancillary services ( посередники та допом?жн? служби) ? наявн?сть посередницьких п?дпри?мств, що забезпечують виробництво й реал?зац?ю туристичного продукту ( рекламн? агентства , банки , л?карн? ? т.д.);
? activities (орган?зац?я д?яльност? турист?в) ? наявн?сть п?дпри?мств, що забезпечують реал?зац?ю мети подорож? туриста (рекреац?я, виставки , конференц?? ? т.д.);
? available packages (пропозиц?я готового туристичного продукту) ? наявн?сть п?дпри?мств, що пропонують сформований туристичний продукт в?дпов?дно до попиту (туристичн? оператори, агенти, бюро подорожей та екскурс?й, аматори ? т.д.). Саме наявн?сть вс?х цих елемент?в забезпечу? пропозиц?ю комплексного туристичного продукту та максимальну реал?зац?ю мети подорож? кожного туриста.

Тип?зац?я дестинац?й

[ ред. | ред. код ]

Дестинац?? ? основними зонами концентрац?? туристичних поток?в. Тип?зац?я дестинац?й ? основою для розробки ефективно? системи управл?ння ними. Сьогодн? ?сну? багато п?дход?в до визначення тип?в дестинац?й за р?зними ознаками. В.К. К?птенко пропону? класиф?кац?ю дестинац?й за ?х приймальною здатн?стю на два типи:
? зони, як? можуть прийняти велику к?льк?сть турист?в, не завдаючи шкоди ?х туристичн?й ц?нност?;
? зони, як? можуть прийняти обмежену к?льк?сть турист?в не вище допустимого р?вня для еколог?чного та естетичного стану довк?лля (г?рськ? курорти, морськ? узбережжя та ?н.).

А.?. Головчан класиф?ку? дестинац?? в?дпов?дно до вид?в ресурс?в на наступн? типи:
? природно-географ?чн?;
? природно-антропогенн?;
? культурно-?сторичн?;
? соц?ально-економ?чн?.
Найб?льш повну тип?зац?ю дестинац?й пода? Т.?. Ткаченко , класиф?куючи ?х за р?зними ознаками.

За масштабом:
? туристський рег?он;
? кра?на ;
? адм?н?стративно-територ?альна одиниця кра?ни;
? туристичний об’?кт.

За видом туризму:
? еколог?чна;
? с?льська;
? зелена;
? п?знавальна;
? осв?тня;
? культуролог?чна;
? во?нна тощо.

За метою подорож?:
? комплексна;
? дозв?лл?ва;
? спортивно-оздоровча;
? л?кувальна;
? рекреац?йно-оздоровча;
? д?лова (службова, б?знес, навчання);
? спец?ал?зована (рел?г?йна, п?знавально-просв?тницька та ?н.).

За ступенем навантаження:
? слабко навантажена;
? оптимально навантажена;
? максимально навантажена;
? перенавантажена.

Прикладами даних тип?в дестинац?й в Укра?н? "Кам'янець-Под?льська фортеця" як туристичний об’?кт-дестинац?я, Нац?ональний дендролог?чний парк "Соф??вка" як еколог?чна дестинац?я, культурно-?сторична дестинац?я "Черн?г?в стародавн?й", еколог?чна та зелена дестинац?я "Укра?нська Венец?я", спортивно-оздоровча дестинац?я "Буковель", рел?г?йна дестинац?я "Свято-Успенська Поча?вська лавра", еколог?чна та с?льська дестинац?я "Дунайськ? плавн?", культуролог?чна дестинац?я "?сторичний центр Львова", "Шевченк?вський нац?ональний запов?дник" як осв?тня та еколог?чна дестинац?я ? т.д.

Житт?вий цикл дестинац??

[ ред. | ред. код ]

У процес? еволюц?? кожна дестинац?я проходить св?й житт?вий цикл. В середньому в?н трива? не менше 20-25 рок?в. За аналог??ю до житт?вого циклу будь-якого товару, умовно вид?ляють 7 етап?в розвитку туристично? дестинац??:
1-й етап ? в?дкриття. Приваблив?сть дестинац?? пов’язана з ?? незайман?стю, а к?льк?сть турист?в ? незначною у зв’язку з важкодоступн?стю та нерозвинен?стю туристично? ?нфраструктури.
2-й етап ? зростання. М?сцева влада вжива? заход?в щодо залучення турист?в, реклами дестинац??, в результат? чого зростають туристичн? потоки, форму?ться туристичний сезон та в?дпов?дна ?нфраструктура.
3-й етап ? розвитку. Стр?мке зростання туристичних прибутт?в, у зв’язку з чим у "високий сезон" к?льк?сть турист?в досяга? або й перевищу? к?льк?сть м?сцевих жител?в. При цьому ?нфраструктура не справля?ться з обсягом прибутт?в й виника? необх?дн?сть у б?льш детальному плануванн? та управл?нн? розвитком дестинац??.
4-й етап ? становлення. Темпи приросту турист?в поступово знижуються, хоча к?льк?сть турист?в все ще залиша?ться значною. Дестинац?я вже повн?стю оснащена вс?м необх?дним для задоволення потреб турист?в.
5-й етап ? стагнац??. К?льк?сть туристичних прибутт?в знижу?ться. ?нтерес до дестинац?? зменшу?ться, вона ?сну? в основному за рахунок пост?йних турист?в.
6-й етап ? спаду. Дестинац?я ста? неконкурентоспроможною, оск?льки туристи хочуть в?дв?дувати ц?кав?, незвичайн?, а не типов? м?сця. ?нфраструктура переобладну?ться для ?нших ц?лей. На цьому етап? кер?вництво може ухвалити р?шення про в?дродження дестинац??.
7-й етап ? в?дродження. Перепроф?лювання дестинац??, пошук нового фактора привабливост?, застосування знижок з метою залучення нових турист?в.
Тривал?сть того чи ?ншого етапу житт?вого циклу дестинац?? залежить в?д багатьох умов: туристичного потенц?алу територ??, ?? доступност?, сезонних коливань та ?н. Продовжити житт?вий цикл дестинац?? можна шляхом розширення мотив?в подорожей, зд?йснення ефективно? туристично? пол?тики, ор??нтовано? на ?нновац?? ? т.д.

Дестинац?? в Укра?н?

[ ред. | ред. код ]

Сьогодн? в Укра?н? дестинац?? т?льки починають формуватися Туризм в Укра?н? . Це пов’язано з трансформац?йними процесами в економ?ц? кра?ни та ?? пов?льною ?нтеграц??ю до св?тового економ?чного простору. Щодо м?сця на св?товому туристичному ринку, то дестинац?я Укра?ни ? складовою ?вропейського туристського рег?ону. А.?. Головчан за туристсько-рекреац?йною ознакою вид?ля? в межах Укра?ни в?с?м рег?ональних дестинац?й: Кримську, Азово-Чорноморську, Донецьку, Карпатську, Под?льську, Придн?провську, Слобожанську та Пол?ську, кожна з яких под?ля?ться на р?зн? типи локальних. Останн?, в свою чергу, складаються з окремих об’?кт?в. Одне з перших м?сць в Укра?н? за к?льк?стю рекреац?йних ресурс?в пос?да? Донецька, яка охоплю? туристичн? ресурси Донецько? та Лугансько? областей. В ?? межах можна вид?лити наступн? локальн? дестинац??: м?сто Донецьк як культурно-д?ловий та спортивний центр, ?сторико-культурну спадщину Донбасу, узбережжя Азовського моря, запов?дну природу Донеччини та Луганщини, а також Святог?р’я. Пров?дну роль серед них в?д?гра? ц?лор?чний курортно-рекреац?йний центр "Святог?р’я", що використову? близько 40% ресурсного потенц?алу рег?ону та ма? загальнодержавне значення. До об’?кт?в локально? туристично? дестинац?? Святог?р’я можна в?днести нац?ональний природний парк "Свят? Гори", санаторно-курортний реаб?л?тац?йний центр "Слов’янський курорт" та ?сторико-арх?тектурний та рел?г?йний комплекс "Свято-Успенська Святог?рська Лавра". З ?ншого боку, Ю.Ю. Леонть?ва, в?дпов?дно до адм?н?стративно-територ?ального под?лу, виокремлю? в межах Укра?ни 25 рег?ональних туристичних дестинац?й: АР Крим, В?нницьку, Волинську, Дн?пропетровську, Донецьку, Житомирську, Закарпатську, Запор?зьку, ?вано-Франк?вську, Ки?вську, К?ровоградську, Луганську, Льв?вську, Микола?вську, Одеську, Полтавську, Р?вненську, Сумську, Терноп?льську, Харк?вську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську, Черн?вецьку та Черн?г?вську. Загалом, дестинац?? Укра?ни ?стотно в?др?зняються одна в?д одно? за запасами рекреац?йних ресурс?в. Так, найб?льш забезпеченими природними ресурсами ? Донецька (12,3%), Дн?пропетровська (10,9%) та Луганська (8,8%) дестинац??, а найб?дн?шими ? Волинська (1,7%), Р?вненська (1,8%) ? Черн?вецька (1,3%). За концентрац??ю пам’яток нац?онального значення перш?сть тримають Льв?вська (816 об’?кт?в), АР Крим (227), Волинська (224) й Черн?г?вська (211), тод? як найменша ?х к?льк?сть зосереджена в Запор?зьк?й (16), Донецьк?й (27) та К?ровоградськ?й (32). За к?льк?стю заклад?в культури передують Черн?вецька, ?вано-Франк?вська, Черкаська ? Терноп?льська дестинац??, в той час як найменш забезпеченими ? Сумська, Дн?пропетровська та Полтавська. Поряд з цим, Донецька, Дн?пропетровська, Черн?вецька, Луганська й Запор?зька дестинац?? л?дирують за к?льк?стю спортивних установ, а Ки?вська, Житомирська, Черн?г?вська та В?нницька ? найб?дн?шими в цьому план? [10]. Важливо, що м?ста Ки?в ? Севастополь не враховуються при проведенн? даного оц?нювання, оск?льки вони ? самост?йними адм?н?стративними одиницями ? не п?дпадають п?д визначення "рег?ональна туристична дестинац?я". В межах ?вропейського туристського рег?ону також вид?ляють транскордонн? дестинац??, як? частково охоплюють територ?ю Укра?ни, наприклад, б?осферн? запов?дники "Зах?дн? Карпати" (Польща, Словаччина, Укра?на), "Зах?дне Пол?сся" ? "Розточчя" (Польща й Укра?на) та ?н.

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  • Боголюбов В.С., Орловская В.П. Экономика туризма. ? М.: Академия, 2005. ? 192 с.
  • Быстров С.А., Воронцова М.Г. Туризм: макроэкономика и микроэкономика. ? СПб.: Издательский дом "Герда", 2007. ? 464 с.
  • Воронина А.Б. Географическая составляющая в определении дефиниции "туризм" // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: География. ? 2009. ? Т. 22 (61), № 2. ? С. 173-176.
  • Головчан А.?. Методика оц?нки ефективност? функц?онування туристичних дестинац?й в Укра?н? // В?сник Черн?вецького торговельно-економ?чного ?нституту КНТЕУ . ? 2010. ? № 4 (40). ? С. 131-138.
  • Головчан А.?. Теоретико-методолог?чн? п?дходи до визначення сутност? туристичних дестинац?й та управл?ння ними // Торг?вля ? ринок Укра?ни : зб. наук. пр. ? Донецьк, 2009. ? Вип. 27. ? С. 157-161.
  • Головчан А.?. Теоретико-методичн? п?дходи до оптим?зац?? розвитку туризму в дестинац?ях // В?сник Д?ТБ. ? 2011. ? № 15. ? С. 139-145.
  • Дядечко Л.П. Економ?ка туристичного б?знесу. ? К.: Центр учбово? л?тератури, 2007. ? 224 с.
  • Зорин А.И. Концептуальное дидактическое проектирование туристических дестинац?й : учеб.-метод. пособие. ? М.: Советский спорт, 2012. ? 79 с.
  • К?птенко В. К. Менеджмент туризму : П?дручник. ? К.: Знання, 2010. ? 502 с.
  • Леонть?ва Ю.Ю. Оц?нка ресурс?в категор?? "атракц?я" рег?ональних дестинац?й Укра?ни // Економ?ка ? рег?он. ? 2009. ? №3 (22). ? С. 20-25.
  • Люб?цева О.О., Третьяков О.В. Тип?зац?я дестинац?й // Географ?я та туризм : зб. наук. пр. ? К., 2012. ? Вип. 17. ? С. 3-9.
  • Миронов Ю.Б. Дестинац?я як ключовий елемент рег?онально? туристично? системи // Економ?ка та управл?ння: сучасний стан ? перспективи розвитку: Мат. ??? М?жнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 23-24 листопада 2017 р.) Одеса: ОДАБА, 2017. Ч.1. 370 с. С.65-68.
  • Новиков В.С. Инновации в туризме. ? М.: Академия, 2007. ? 208 с.
  • Ткаченко Т.?. Територ?ально сфокусований розвиток суб’?кт?в туристичного б?знесу // Культура народов Причерноморья. ? 2006. ? № 81. ? С. 56-64.
  • Medlik S. Dictionary of Travel, Tourism and Hospitality. ? S. Medlik. ? 3-d ed. ? Elsevier Science, 2003.