Частина сер?? статей на тему:
Термодинам?ка
Схематичне зображення демону Максвелла
Розд?ли Класична Статистична Х?м?чна Квантова [en] Термодинам?чн? процеси : Вр?вноважний [en]  / Нер?вноважний
Закони 0-й 1-й 2-й 3-й
Системи Стан Агрегатний стан Р?вняння стану ?деальний газ Реальний газ Р?вновага Контрольний об'?м ?нструменти Фазовий перех?д Процеси Ад?абатичний ?зобаричний ?зохоричний ?зотерм?чний ?зоентроп?йний ?зоентальп?йний Кваз?статичний Пол?тропний В?льне розширення Оборотний Необоротний Ендоверсивний Цикли Тепловий двигун Тепловий насос Теплова ефективн?сть
Властивост? Д?аграми ?нтенсивн? та екстенсивн? властивост? Функц?я процесу Робота К?льк?сть теплоти Функц?я стану Температура  / Ентроп?я Тиск  / Об'?м Х?м?чний потенц?ал  / Номер частинки Як?сть пари Редукован? властивост?
Властивост? матер?? Термодинам?чн? показники Тепло?мн?сть   ${\displaystyle c=}$ ${\displaystyle T}$ ${\displaystyle \partial S}$ ${\displaystyle N}$ ${\displaystyle \partial T}$ Стислив?сть   ${\displaystyle \beta =-}$ ${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle \partial V}$ ${\displaystyle V}$ ${\displaystyle \partial p}$ Теплове розширення   ${\displaystyle \alpha =}$ ${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle \partial V}$ ${\displaystyle V}$ ${\displaystyle \partial T}$
Р?вняння Теорема Карно [en] Нер?вн?сть Клауз?уса Фундаментальне р?вняння Р?вняння ?деального газу Р?вняння Максвелла Принцип Онсагера Р?вняння Бр?джмена Таблиця р?внянь
Потенц?али В?льна енерг?я В?льна ентроп?я Внутр?шня енерг?я   ${\displaystyle U(S,V)}$ Ентальп?я   ${\displaystyle H(S,p)=U+pV}$ В?льна енерг?я Гельмгольца   ${\displaystyle A(T,V)=U-TS}$ В?льна енерг?я Г?ббса   ${\displaystyle G(T,p)=H-TS}$
?стор?я ?стор?я ?стор?я ентроп?? Газов? закони ?стор?я в?чного двигуна Хронолог?я Ф?лософ?я Термодинам?чна стр?ла часу Ентроп?я ? життя Браун?вський храповик Демон Максвелла Парадокс теплово? смерт? Парадокс Лошм?дта Синергетика Теор?? Теплець Теплова теор?я Жива сила Механ?чний екв?валент теплоти Потужн?сть Ключов? науков? прац? ≪Експерименти з отримання тепла через тертя≫ ≪Про р?вновагу гетерогенних речовин≫ ≪Роздуми про руш?йну силу вогню≫
Науковц? Бернулл? Больцман ван дер Ваальс Вотерстон Г?ббз Гельмгольц Джоуль Дюгем Карно Клапейрон Клауз?ус Каратеодор? Максвелл Ма?р Онсагер Ранк?н См?тон Томпсон Томсон Шталь
Шаблони ? Категор?я ? Портал
п о р

Демон Максвелла  ? уявний експеримент , запропонований 1867 року, а також його головний персонаж ? г?потетична розумна ?стота м?кроскоп?чного розм?ру, придумана Джеймсом Максвеллом з метою про?люструвати удаваний парадокс другого закону термодинам?ки .

Суть парадоксу [ ред. | ред. код ]

Уявний експеримент поляга? в наступному: припустимо, що посудину з газом розд?лено непроникною перегородкою на дв? частини: праву ? л?ву. У перегородц? отв?р з пристро?м (демоном Максвелла), який дозволя? прол?тати швидким (гарячим) молекулам газу т?льки з л?во? частини посудини в праву, а пов?льним (холодним) молекулам ? т?льки з право? частини посудини в л?ву. Тод?, через великий пром?жок часу, гаряч? молекули опиняться в прав?й частин? посудин?, а холодн? ? в л?в?й.

Таким чином, виходить, що демон Максвелла дозволя? нагр?ти праву частину посудини ? охолодити л?ву без додаткового п?дведення енерг?? до системи. Ентроп?я для системи, що склада?ться з право? ? л?во? частини посудини, в початковому стан? б?льша, н?ж у к?нцевому, що суперечить термодинам?чному принципу незнижуваност? ентроп?? в замкнутих системах (див. Другий закон термодинам?ки )

Парадокс вир?шу?ться, якщо розглянути замкнуту систему, що включа? в себе демона Максвела ? посудину. Для функц?онування демона Максвелла необх?дна передача йому енерг?? в?д стороннього джерела. За рахунок ц??? енерг?? й проводиться под?л гарячих ? холодних молекул у посудин?, тобто перех?д у стан з меншою ентроп??ю. Детальний розгляд парадоксу для механ?чно? реал?зац?? демона ( храповик ? собачка ) наведено в фейнман?вських лекц?ях з ф?зики , вип. 4, а також в популярних лекц?ях Фейнмана ≪Характер ф?зичних закон?в≫ ^[1] .

З розвитком теор?? ?нформац?? було встановлено, що процес вим?рювання може не приводити до зб?льшення ентроп?? за умови, що в?н ? термодинам?чно зворотним. Однак у цьому випадку демон повинен запам'ятовувати результати вим?рювання швидкостей (стирання ?х з пам'ят? демона робить процес незворотним). Оск?льки пам'ять ск?нченна, в певний момент демон змушений стирати стар? результати, що й приводить в остаточному п?дсумку до зб?льшення ентроп?? вс??? системи в ц?лому ^[2] .

У популярн?й культур? [ ред. | ред. код ]

У художн?й л?тератур? [ ред. | ред. код ]

• У пов?ст? ≪Понед?лок почина?ться в суботу≫ брат?в Стругацьких демони Максвелла пристосован? адм?н?страц??ю Н??ЧАВО в?дчиняти та зачиняти вх?дн? двер? ?нституту. Також, у пов?ст? ≪Стажери≫, розпов?да?ться про г?гантську флуктуац?ю  ? ваза з водою забрала в себе енерг?ю к?мнати, в як?й вона перебувала, довела себе до кип?ння, в к?мнат? ж випала паморозь.
• У ≪К?бер?ад?≫ Стан?слава Лема демон Максвелла згаду?ться як ≪демон першого порядку≫. Геро? книги створюють ≪демона другого порядку≫, здатного витягати осмислену ?нформац?ю з руху молекул пов?тря.
• У фентез? Кр?стофера Сташефа ≪Маг при двор? ?? Величност?≫ , ≪Маг, пов'язаний клятвою≫ демон Максвелла викликаний закляттям ? за властивостями нагаду? чар?вного джина . В?н погоджу?ться виконувати бажання головного героя, бо той добре зна? закони ф?зики. Вигляда? як маленька жаринка.
• У сво?му есе Кен К?з? переводить парадокс з област? термодинам?ки в область соц?олог?? простою зам?ною ≪тепла≫ на ≪добро≫ ? ≪холоду≫ на ≪зло≫, доводячи таким чином неспроможн?сть зах?дно? системи ц?нностей.
• У твор? ≪Будь-який крутий чувак≫ Пола Д? Ф?л?ппо демони Максвелла забезпечують енерг??ю кра?ну ≪Земля Максвелла≫, що знаходиться на територ?? Африки. На основ? ц??? енерг?? буду?ться пол?тико-незалежне науково-техн?чне утоп?чне сусп?льство.
• У роман? Томаса П?нчона ≪Викрива?ться лот 49≫ опису?ться пристр?й, так звана ≪машина Нефаст?са≫, в як?й використову?ться демон Максвелла; щоб його активувати, сл?д ≪пильно дивлячись на фото Джеймса Максвелла, зосередити думку на одному з цил?ндр?в ? правому або л?вому, ? тод? демон саме в цьому цил?ндр? п?дн?ма? температуру≫.
• У ≪Астров?тянц?≫ Н?колая Горькавого демон Максвелла згаду?ться як вигук здивування. Тв?р написаний з м?с??ю популяризувати науку, вс? лайлив? слова та вигуки ? посиланням на р?зних вчених або терм?ни з ф?зики, космолог?? та т.п.

В ?грах [ ред. | ред. код ]

• У браузерн?й гр? Elements ? ?грова картка, що виклика? Демона Максвелла, який здатний убити будь-яку ?стоту, чия сила перевищу? його очки здоров'я.
• У комп'ютерн?й гр? Max Payne 2 також присутн?й персонаж телешоу на ?м'я Демон Максвелла.

У ан?ме [ ред. | ред. код ]

• У ан?ме El Cazador у головно? геро?н? Елл?с пробуджу?ться сила, здатна контролювати демона Максвелла.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Демон Лапласа
• Парадокс Г?ббса
• Демон Дарв?на

Прим?тки [ ред. | ред. код ]