Двопарт?йна система, б?партизм
? дом?нування в пол?тичному житт? двох потужних
пол?тичних парт?й
, як? змагаються за владу, одна з них перебува? при влад?, а ?нша ? в
опозиц??
. Перемога одн??? з парт?й забезпечу? гомогенну
парламентську б?льш?сть
, стаб?льн?сть уряду, робить ефективною його працю, створю? умови для громадянсько? ?дност?. Парт?я, що програла на виборах, становить основу опозиц??. Коал?ц?йн? уряди досить р?дк?сн? у двопарт?йних системах, хоча кожна з двох парт?й сама по соб? може бути й коал?ц??ю.
Двопарт?йн? системи найчаст?ше з'являються в ситуац?ях, коли виборча система, яка використову?ться в голосуваннях, пом?тно зменшу? можливост? третьо? та менших парт?й, наприклад, в ситуац?ях, коли к?лькост? м?сць, як? парт?я отриму? в парламент? не ? прямо пропорц?йною к?лькост? голос?в, отриманих парт??ю в ц?лому по кра?н?. Така ситуац?я, наприклад, бува? при виборах в одномандатних округах.
Двопарт?йна система широко поширена в англомовному св?т?. Типовими прикладами б?партизму ? парт?йн? системи
Велико? Британ??
та
США
.
Двопарт?йна система в США остаточно склалася в середин? XIX стол?ття, ? з початку XX стол?ття на президентських виборах маловпливов? ≪трет?≫ парт?? та сили р?дко домагалися хоча б щодо значних результат?в (27 % ? друге м?сце в 1912, 19 % в 1992, 17 % в 1924, 14 % в 1968).
У Радянському Союз? двопарт?йна система критикувалася як ≪виверт буржуаз?? з метою в?двернення трудящих в?д ?х кор?нних ?нтерес?в≫. Лен?н вказував: ≪так звана≫ система 2-х парт?й, ≪яка панувала в Америц? та в Англ??, була одним з наймогутн?ших засоб?в перешкодити виникненню самост?йно? робочо?, тобто д?йсно соц?ал?стично? парт??≫ [1]. (Там же в?н в?дзначав: ≪Народ обманювали, в?двертали в?д його насущних ?нтерес?в за допомогою ефектних ? беззм?стовних дуелей двох буржуазних парт?й≫.) Також двопарт?йних (як ? реально-багатопарт?йних) систем не було в жодн?й соц?ал?стичн?й кра?н?.
Дв? найб?льш? парт?? ?вропарламенту ? правоцентристська ?вропейська народна парт?я ? л?воцентристський Прогресивний альянс соц?ал?ст?в ? демократ?в, в пер?од з 2009 по 2014 рр. в 74 % випадк?в займали однакову позиц?ю [2].
Терм?н, який застосову?ться для визначення такого типу двопарт?йних систем, ?снування яких засноване на примус? й заборон? д?яльност? пол?тичних парт?й. Так, наприклад, в
Н?гер??
п?сля одного з в?йськових переворот?в державою оф?ц?йно було декларовано створення двох пол?тичних парт?й ? на пер?од ≪стаб?л?зац?? демократ??≫ в кра?н? заборонялась д?яльн?сть будь-яких ?нших парт?й. У
Бразил??
(з
1964
по
1979
р?к),
Уругва?
(з
1973
по
1985
р?к) п?сля в?йськових переворот?в законодавство дозволяло лише д?яльн?сть двох парт?й. При тому одна з них розглядалась як кер?вна, а друга ? як опозиц?йна. У
Колумб??
в
1957
роц? дв? традиц?йн? парт?? ?
Консервативна
та
Л?беральна
? п?дписали угоду про паритетне правл?ння. Ще одним специф?чним прикладом формально? двопарт?йност? була
Болгарська Народна Республ?ка
, в як?й ?снували дв? легальн? парт?? ? правляча
комун?стична парт?я
та ?? ≪молодший партнер≫
Болгарський землеробський народний союз
. Характерною особлив?стю цих двопарт?йних систем ? обмеження р?вня пол?тично? конкуренц?? та свободи. Так? парт?йн? системи отримали назву ≪обмежених (штучних) парт?йних систем≫.
- Система двопарт?йна //Пол?толог?чний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герас?на, В. Л. Погр?бна, ?. О. Пол?щук та ?н. За ред. М. П. Треб?на. ? Х . :Право, 2015
- Нестерович В. Ф. Виборче право Укра?ни: П?дручник / В. Ф. Нестерович. Ки?в: Видавництво Л?ра-К, 2017. 504 с.
- Шведа Ю. Р.
Пол?тичн? парт??. Енциклопедичний словник. ? Льв?в: Астроляб?я. ? 2005. ? 488 с.
- Шведа Ю. Р.
Теор?я пол?тичних парт?й та парт?йних систем: Навчальний пос?бник. ? Льв?в: Тр?ада плюс. ? 2004. ? 528 с.
- Обушний М. ?., Примуш М. В., Шведа Ю. Р.
Партолог?я: Навчальний пос?бник / За ред. М. ?. Обушного. ? К.: Ар?стей. ? 2006. ? 432 с.