Дажбог

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Дажбог
староцерк.-слов. Даждьбог
Божество в слов'янська м?фолог?я [1]
Покровитель для Сонце [1]
Батько Сварог [1]
CMNS:  Мед?афайли у В?к?сховищ?
Не плутати з Дабог .

Дажбо?г  ? сонячний бог давн?х слов'ян [2] , бог Сонця, св?тла, розпорядник земних благ, можливо син Сварога ; у народ? називався також Дайбог. Божество входило до складу ?дол?в так званого Володимирового (Ки?вського) пантеону поруч ?з Перуном , Хорсом , Стрибогом , Симарглом ? Мокошею [3] [4] .

Поклон?ння у слов'ян богов? Сонця Дажбогу, займало центральне м?сце у м?фолог?чн?й систем? розум?ння св?ту [5] .

Етимолог?я

[ ред. | ред. код ]

Макс Фасмер пояснював походження ?мен? ≪Дажбог≫ в?д дажь  ? ≪дай≫ ? * bogъ ≪щастя, добробут≫ (зв?дси ж багатий ). Таким чином ≪Даж(д)ьбог≫ означа? ≪давач достатку≫ [6] . В?льйо Манс?кка стверджував, що * bogъ сл?д розум?ти буквально як ≪бог≫ [7] .

Ватрослав Ягич вбачав у ?мен? цього бога прив?тання дажь боже ≪дай, бог!≫ [8] . Лешек Мошинський пропонував верс?ю, що це було прив?тання, котре християнськ? м?с?онери помилково сприйняли за ?м'я бога [9] . Новгородськ? приказки п?дтверджують, що слово ≪дажбог≫ може використовуватися як зам?нник ≪дай-Бог≫, тобто, ≪можливо, як-небудь≫ [10] . Лев Клейн ? Борис Рибаков вважали, що асоц?ац?я ?мен? бога з ≪давати≫ виникла п?зн?ше [11] .

В?ктор Калиг?н ? Вацлав Блажек кожен самост?йно провели паралел? м?ж Дажбогом ? ?рландським Дагдою . ?м'я ≪Дагда≫ походить в?д давньокельтського * dago-d?vo ≪хороший (досконалий) бог≫ [12] . Калиг?н вважав теон?м ≪Дажбог≫ ?ндо?вропейською спадщиною, тод? як Блажек стверджував, що це запозичення в?д кельт?в [13] .

Образ ? функц??

[ ред. | ред. код ]
Дажбог, ?люстрац?я Максим?льяна Преснякова, 1998 р.

Глоса до хрон?ки в?зант?йського ?сторика Йоанна Малали , вм?щена в ≪ Пов?ст? минулих л?т ≫ п?д 1114 р., назива? Дажбога сином Сварога, прир?внюючи його до грецького бога сонця Гел?оса  ? бога сонця.

Якщо пояснювати ?м'я Дажбога як ≪давач достатку≫, з цього можна вивести його функц?ю над?ляння багатством, розпод?лу багатства [14] .

Писемн? згадки

[ ред. | ред. код ]

≪Пов?сть минулих л?т≫ вказу? на вшанування Дажбога за князювання Володимира Великого : в Ки?в? у 980 роц? у головному святилищ? стояв його ?дол.

Найб?льш зм?стовним, хоча менш достов?рним, ? фрагмент ?з хрон?ки в?зант?йського ?сторика Йоана Малали (VI ст.), пом?щений до ?пат??всього л?топису за 1144 р. Там Дажбог опису?ться як обожений цар, син Сварога, що став правити п?сля смерт? Гефеста (Феоста) та свого батька.

≪Слово о полку ?горев?м≫ (к?нець XII ст.) м?стить два м?сця, де князь Олег Гориславич (Святославич) ? вс? русич? згадуються як ≪Дажбож? онуки≫.

У перепис? слова святого ?вана Золотустого XIV ст. Дажбог згаду?ться поряд з? Стрибогом ? Переплутом [15] .

Культ Дажбога

[ ред. | ред. код ]

Ареал культу Дажбога охоплював земл? сх?дних слов'ян ? сх?дн? земл? п?вденних [16] . Дажбог входив до пантеону Володимира Великого, його ?дол стояв у Ки?в? поряд з ?долами ?нших бог?в [17] .

Вигук ≪дайбог!≫ збер?гся понин? в ритуальних обрядах та при розпиванн? м?цних напо?в; у колядках присп?в: ≪Ой дай Боже!≫, а також вираз ≪дати на Боже≫, тобто ≪жертвувати на церковн? потреби≫. Укра?нська приказка ≪пошли, Боже, з неба усього, що нам треба≫, можливо, звернена не ст?льки до християнського Бога, ск?льки до Дажбога. Дажбог згаду?ться у вес?льн?й п?сн? ≪Там здибався князь з Дажбогом, рано-рано≫ [3] . В ?нш?й п?сн? Дажбог прославля?ться як божество родючост?, що в?дмика? ключами л?то, тобто оживля? природу [18] .

В укра?нськ?й грамот? XIV ст. вказу?ться власне ?м'я Дажбогович [14] .

Трактування образу

[ ред. | ред. код ]

Олександр Афанась?в вбачав у Дажбоз? аналог Аполлона ; як Аполлон був сином Зевса, так ? Дажбог мав бути сином небесного бога [19] . На думку Михайла Грушевського , Дажбог ? Хорс могли бути одним божеством, хоча й зазначав, що це т?льки здогадка. В усякому раз? Дажбога в?н розглядав як оп?куна земного життя, роду людського [15] .

Борис Рибаков в?дводив Дажбогу м?сце на неб?, але водночас Дажбог под?ляв його з? Стрибогом: верхн?й ярус неба (над небесною тверддю, де схована дощова вода) належав Стрибогу, а нижн?й (у якому рухалося сонце) ? Дажбогу. Хорса Рибаков вважав символом Дажбога [16] .

Володимир Топоров реконструйовував роль Дажбога як розпод?льника соц?альних благ, на противагу Перуну, що розпоряджався природними благами [14] . Як вказу? Юр?й Писаренко, згадки Дажбога в вес?льних п?снях дозволяють приписувати йому роль першожениха, першопредка [18] .

Александр ?ейштор пояснював м?сце Дажбога в пантеон? як бога небесного вогню (сонця), та називав його ?ншою ?постассю Сварога. На думку ?ейштора, Дажбог, ?мов?рно, у пантеон? Володимира заступив Сварога та Сварожича. Так в?н отримав зв'язок ?з в?йськовою справою ? тому в ≪Слов? о полку ?горев?м≫ руськ? княз? назван? ≪Дажбожими внуками≫ [20] .

Володимир Петрух?н оц?нював згадку руських княз?в у ≪Слов? о полку ?горев?м≫ як негативну: ступивши через гординю на землю половц?в, руськ? княз? втратили благодать християнського Бога та були прир?внян? до язичник?в [21] .

У мистецтв?

[ ред. | ред. код ]

У поем? Володимира Шаяна ≪Князь Ляборець. М?т Ср?бно? Земл?≫ (1923) князь Ляборець з Ужгороду отримав в?д Дажбога чар?вний перстень, який над?ля? його багатством ? та?мними знаннями. В?др?кшись в?д язичницько? в?ри, князь втрача? благодать Дажбога ? марн?? разом з княз?вством [22] .

До образу Дажбога звертався Володимир Колом??ць у зб?рц? поез?й ≪Правнуки Дажбож?≫ (1992). У вступн?й балад? Дажбог розда? р?зним народам дари, з-пом?ж них скромн?й д?вчин?-Укра?н? ? п?сню, якою вона ма? уславити себе на весь св?т. ≪Онук?в Дажбожих≫ в?н наводив як символ укра?нсько? нац??. Сам Дажбог у Колом?йця ? це бог-одинак, в?н п?дтриму? гармон?ю в св?т?, де все ма? пару [23] .

У неоязичництв?

[ ред. | ред. код ]

Образ Дажбога отримав розвиток у в?ровченн? сучасних укра?нських неоязичник?в, спершу в д?аспор? . У них сутт?во розширилося ф?лософське розум?ння образ?в бог?в, включаючи Дажбога, тод? як соц?альн? функц?? применшен?, пор?вняно з ?сторичним язичництвом [24] .

За Володимиром Шаяном , Дажбог ? це бог людського щастя, любов?, гарного самопочуття, ≪животворчого гор?ння душ?≫. Р?днов?ри нер?дко описують Дажбога з променями навколо голови, як у вед?йського М?три [25] .

У трактуванн? Лева Силенка , Дажбог ? це верховний розум Всесв?ту, податель духу та матер??, що не ма? н? образу, н? зображення. Св?т, за Силенком, в?чний ? не був створений Дажбогом, але при цьому Дажбогом п?дтриму?ться [26] .

Назви на честь Дажбога

[ ред. | ред. код ]

З 1932 року у Львов? виходив л?тературно-мистецький журнал ≪ Дажбог " [22] .

Патера на супутнику планети Юп?тер ?о у 1979 роц? отримала назву Дажбог [27] .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ а б в Encyclopedia of Ancient Deities ? 1 ? Jefferson : McFarland & Company , 2000. ? P. 144. ? 597 p. ? ISBN 0-7864-0317-9
  2. ↑ Дажбог // Укра?нська рел?г??знавча енциклопед?я / А. Колодний та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? НАН Укра?ни , 2015.
  3. ↑ а б Дажбог = Даждьбог // Знаки укра?нсько? етнокультури: словник-дов?дник / В?тал?й Жайворонок ; НАН Укра?ни, ?н-т мовознавства ?м. О. О. Потебн? . ? Ки?в: Дов?ра, 2006. ? C. 166. ? 703 с. ? ISBN 966-507-195-5 .
  4. ↑ Язичницьких бог?в символика // Енциклопедичний словник символ?в культури Укра?ни / за заг. ред. В. П. Коцура, О. ?. Потапенка, В. В. Куйб?ди. ─ Корсунь-Шевченк?вський : Вид. В. М. Гавришенко, 2015. ? 911 c. ? C. 896.
  5. ↑ Васянович О. О. Сонце у в?руваннях укра?нц?в // // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : Укра?на?Укра?нц?. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни . ? К.: В-во ≪Наукова думка≫ , 2018. ? С. 267. ? 608 с. ? ISBN 978-966-00-1676-7
  6. ↑ Фасмер, М. (1986). Этимологический словарь русского языка: В 4 т.: Пер. с нем. ? 2-е изд., стереотип . Т. 1. Москва: Прогресс. с. 482.
  7. ↑ Мансикка В. Й. Религия восточных славян. ? М.: ИМЛИ им. А. М. Горького РАН , 2005. ? С. 294?295.
  8. ↑ Archiv fur Slavische Philologie. 5, 12.
  9. ↑ Moszy?ski Leszek. Prasłowia?ski panteon w słowniku etymologicznym i Lexiconie Franciszka Miklosicha // Studia z Filologii Polskiej i Słowia?skiej. T. 31. 1993. S. 163?174.
  10. ↑ Барсов Е. В. ≪Слово о полку Игореве≫ как художественный памятник Киевской дружинной Руси. Т. 1. М., 1887. С. 367.
  11. ↑ Клейн Л. С. Воскрешение Перуна. К реконструкции восточнославянского язычества. ? СПб .: Евразия, 2004. ? С. 241?242.
  12. ↑ Калыгин В. П. Этимологический словарь кельтских теонимов. М., 2006. С. 66.
  13. ↑ Иванов С. В. Рец. на: Parallels between Celtic and Slavic. Proceedings of the First International Colloquium of Societas Celto-Slavica held at the University of Ulster, Coleraine, 19-21 June 2005. [ Арх?вовано 2016-05-13 у Wayback Machine .] [ недоступне посилання ? ?стор?я ]
  14. ↑ а б в Топоров, В. Н. (1995). Дажбог / Славянская мифология: Энциклопедический словарь . Эллис Лак. с. 153?154.
  15. ↑ а б Гнатюк, В. М. (2000). Дажбог / Нарис укра?нсько? м?фолог?? . Льв?в: ?нститут народознавства НАН Укра?ни. с. 66?67.
  16. ↑ а б Рибаков, Б. И. (1987). Язычество древней Руси . Москва: Наука. с. 441?444.
  17. ↑ Р?к 6488 (980). Л?топис руський. За ?пат?вським списком / Пер. Л. Махновця . Ки?в: Дн?про. 1989. с. 48.
  18. ↑ а б ДАЖБОГ, ДАЖЬБОГ, ДАЖДЬБОГ . resource.history.org.ua . Процитовано 12 серпня 2022 .
  19. ↑ Афанасьев, А. Н. (1982). Свет и тьма // Древо жизни: Избранные статьи / Подготовка текста и коммент. Ю. М. Медведева, вступит. статья Б. П. Кирдана. ? М.: , 1982 . Москва: Современник.
  20. ↑ Modzelewski, Karol; Słupecki, Leszek Paweł; Pieni?dz-Skrzypczak, Aneta (2006). Mitologia Słowian (вид. Wyd. 3., zm., rozszerz). Warszawa: Wydawn. Uniwersytetu Warszawskiego. с. 159?171. ISBN   83-235-0234-X . OCLC   212627528 .
  21. ↑ Петрухин В. Я. Были ли ≪русичи≫ Дажьбожьими внуками? // ≪Русь и вси языци≫: аспекты исторических взаимосвязей. М.: Языки славянских культур, 2011. С. 182?191.
  22. ↑ а б Лозко, Г. (2011). Р?дна в?ра в л?тературному процес? ХХ ? початку ХХ? ст . Сучасн? проблеми мовознавства та л?тературознавства. Т. 16. с. 178?183.
  23. ↑ Володимир Колом??ць. Критика. Анал?з зб?рки ≪Правнуки Дажбож?≫ В. Колом?йця . md-eksperiment.org (укр.) . Процитовано 12 серпня 2022 .
  24. ↑ Stel’mashenko, Yu.O. (29 червня 2004). The evolution of Dazhbog's idea in Ukrainian neo-paganism . Ukrainian Religious Studies . № 30. с. 115?122. doi : 10.32420/2004.30.1513 . ISSN   2617-9792 . Процитовано 26 березня 2023 .
  25. ↑ Дажбог . www.oru.org.ua . Процитовано 12 серпня 2022 .
  26. ↑ Мудр?сть Укра?нсько? Правди: Наука РУНВ?ри; Силенкиянин; В?ра в Дажбога . Ки?в: AT “Обереги”. 1996.
  27. ↑ Planetary Names . planetarynames.wr.usgs.gov . Процитовано 12 серпня 2022 .
божество Це незавершена стаття про божество .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .
Самодіва Це незавершена стаття з? слов'янсько? м?фолог?? .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопед??
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дажбог&oldid=42067298