Дагоберт П?занський
?тал. Dagoberto Lanfranchi
Боемунд ? Дагоберт пливуть до Апул?? на генуезькому корабл? з хрестом Святого Георг?я
Народився	11 стол?ття або 1050 [2] П?за , Тоскана , ?тал?я
Помер	15 червня 1105 [1] , 14 травня 1107 або 1107 [2] Месс?на , Сицил?я , Корол?вство ?тал?я
Д?яльн?сть	священник , католицький ?пископ
Посада	Латинський патр?арх ?русалиму , Archbishop of Pisa d ? Roman Catholic Bishop of Pisa d
Конфес?я	католицька церква [3]
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Дагоберт Ланфранч? ( ?тал. Dagoberto Lanfranchi ; помер у 1105 р.), б?льш в?домий як Дагоберт П?занський ? перший арх??пископ П?зи та другий латинський патр?арх ?русалима п?сля того, як м?сто було захоплене п?д час Першого хрестового походу . В?домий також як Дайберт або Даймберт .

Мало що в?домо про ранн? життя Дагоберта, але вважа?ться, що спочатку в?н був висвячений Вез?ло ^[4] , арх??пископом Майнца ? пров?дним прихильником ?мператора Генр?ха IV у його суперечц? з папою Григор??м VII про ?нвеституру та в п?дтримц? антипапи Климента III ^[5] . У 1085 роц? Вез?ло був в?длучений в?д церкви за симон?ю пропапським синодом у Кведл?нбурз? . Власне ?м'я Дагоберта поясню? його походження з Ломбард?? / Ем?л?? , де здавно було багато про?мперських г?бел?нських м?ст ^[6] .

В к?нц? 1080-х рок?в Дагоберт зм?нив пол?тичну ор??нтац?ю, зблизившись ?з графинею Матильдою Тосканською , одн??ю з найзавзят?ших прихильник?в папства ? гвельфсько? парт??. В 1088 роц? папа Урбан II скасував отриману в?д ант?папи Кл?мента х?ротон?ю Дагоберта ? зам?нив ?? канон?чною, висвятивши Дагоберта ?пископом П?зи . Спочатку призначення людини з таким суперечливим минулим викликало неприязнь. Петро, ?пископ П?стой?, протестував перед папою, ? кап?тул собору виступив проти, але пост?йна п?дтримка Урбана дозволила Дагоберту встановити свою владу.

Дагоберт в?д?гравав активну роль у громадському житт? П?зи, наприклад, в?н об'?днався з ?ншими знатними особами в 1090 роц?, щоб врегулювати максимальну висоту будинк?в. В?н став поважною ф?гурою в пол?тичному та економ?чному житт? П?зи, застосувавши практичний п?дх?д до проблем, з якими в?н з?ткнувся як у П?з?, так ? п?зн?ше у сво?й кар'?р?. В 1092 роц? Урбан за рекомендац??ю Матильди п?двищив статус П?занського епископства до арх??пископства ^[6] .

Дагоберт пров?в Р?здво 1094 року з папою Урбаном, а пот?м супроводжував його в його пастирськ?й подорож? ?тал??ю та Франц??ю, включаючи Собор у П'яченц?, який в?дбувся для в?дновлення повноважень папи п?сля суперечки про ?нвеституру, ? Собор у Клермон? , на якому папа запустив Перший хрестовий пох?д . Пот?м Дагоберт повернувся до П?зи, щоб пропов?дувати хрестовий пох?д, ? отримав в цьому гарячу п?дтримку ^[7] . У 1098 роц? Урбан призначив Дагоберта легатом при двор? короля Альфонсо VI Кастильського , ? в?н виявив себе компетентним орган?затором церкви на землях, нещодавно завойованих у мавр?в , хоча, за чутками, в?н привласнив соб? деяк? подарунки ? скарби, над?слан? королем Альфонсо Пап? Римському.

В к?нц? 1098 року Дагоберт вирушив на сх?д ?з п?занським флотом, який зд?йснив усп?шн? наб?ги на острови, що належали В?зант?? , ? вступив у сутичку з в?зант?йським флотом, перш н?ж вирушити до Палестини ^[8] . Один ?з л?дер?в хрестоносц?в, Боемунд Ант?ох?йський , взяв в облогу в Сир?? в?зант?йський порт Латак?я , ? Дагоберт з п?занцями погодилися допомогти йому, заблокувавши порт з моря. Однак ?нш? л?дери хрестоносц?в, як? бачили необх?дн?сть сп?впрац? з в?зант?йським ?мператором ? сх?дними християнами, були обурен? цим ? переконали Дагоберта зняти блокаду. Боемунд був змушений припинити облогу та супроводжував Дагоберта до ?русалиму, куди прибув 21 грудня 1099 року ^[8] .

Статус Дагоберта, коли в?н в?дправився на сх?д, нев?домий. Багато ?сторик?в вважають, що папа Урбан II призначив його апостольським легатом хрестового походу зам?сть Адемара з Ле-Пю?, який помер 1 серпня 1098 року. Однак сам папа Урбан помер 29 липня 1099 року, ? в лист? до нового папи Пасхал?я II у вересн? 1099 року Дагоберт назива? себе просто ≪арх??пископом П?зи≫ ^[9] .

В?дразу п?сля Р?здва першого латинського патр?арха ?русалиму Арнульфа Шокського було скинуто на т?й п?дстав?, що його обрання було неканон?чним, ? за п?дтримки Боемунда на його м?сце було обрано Дагоберта. Громадська думка завжди вважала, що Свята Земля повинна бути спадщиною церкви, але Арнульф був надто слабким, щоб встановити церковне верховенство. Позиц?я Дагоберта була сильн?шою, оск?льки в?н був (?мов?рно) папським легатом ? мав п?дтримку п?занського флоту. В?дразу п?сля вступу на престол Годфр?д Буйонський став перед ним на кол?на й отримав в?д Дагоберта територ?ю ?русалиму, а Боемунд зробив те саме щодо Ант?ох?? . Балду?н , майбутн?й король ?русалиму , був у той час лордом Едеси , але в?н не присягнув Дагоберту ? ?хн? стосунки, зда?ться, не були дружн?ми ^[10] .

Дагоберт прагнув встановити владу патр?арха ? вимагав, щоб Годфр?д передав йому ?русалим. Годфр?д частково поступився, ? на церемон?? у день Великодня, 1 кв?тня 1100 року, в?н оголосив, що збер?гатиме волод?ння до сво?? смерт?, або поки не завою? два великих м?ста у нев?рних, але в?н запов?в ?русалим патр?арху. Однак Годфр?д помер у липн?, коли Дагоберт супроводжував кампан?ю проти Яффи п?д проводом плем?нника Боемунда, Танкреда Тарентського , ? ?русалимськ? лицар? запропонували володарство Балду?ну, який був братом Годфр?да. За п?дтримки Танкреда, Дагоберт написав, пропонуючи панування над ?русалимом Боемунду Ант?ох?йському , але лист було перехоплено ? Боемунд був схоплений турками. ^[11]

11 листопада Балду?н прийняв титул короля ?русалиму. Дагоберт був змушений визнати поразку, ? Балду?н, враховуючи вплив Дагоберта на п?занський флот, затвердив його на сво?й кафедр?. На Р?здво 1100 року Балду?н в?ддав шану Патр?арху ? був коронований як король ^[12] . Прибуття генуезько? ескадри в кв?тн? 1101 року послабило позиц?? Дагоберта, оск?льки Балду?н б?льше не залежав у морськ?й сил? лише в?д п?занського флоту. Йому потр?бно було контролювати церкву, тому що йому завжди бракувало грошей, ? благочестив? симфазисти давали сво? пожертви на церкву. Були висунут? скарги щодо законност? призначення Дагоберта, ? коли папа послав легата Мор?са, кардинала-?пископа Порту , щоб роз?братися в ситуац??, Балду?н звинуватив Дагоберта у зрад? за те, що в?н спонукав Боемунда протистояти престолонасл?дуванню Балду?на. Дагоберт п?дкупив Балду?на, щоб в?н в?дмовився в?д цього обвинувачення. Однак восени Дагоберт привласнив соб? усю всю пожертву, яка частково призначалась на оплату корол?всько? арм??, ? за це легат позбавив його посади.

Танкред , який за в?дсутност? Боемунда I правив Ант?ох??ю, запросив Дагоберта до свого м?ста ? надав йому у розпорядження церкву Святого Георг?я . Папський легат Мор?с помер навесн? 1102 року, ? коли восени Балду?ну знадобилася в?йськова допомога Танкреда, Танкред в якосты умови сво?? допомоги наполягав на в?дновленн? Дагоберта на посад? патр?арха ?русалиму. Балду?н погодився, але пот?м прибув новий легат, кардинал Роберт Паризький. Балду?н ? Арнульф Шокський , якого Дагоберт заступив на посад? патр?арха були головними обвинувальниками на синод? на чол? з кардиналом Робертом. Дагоберта звинуватили в нападах на сх?дних християн п?д час його наб?г?в на в?зант?йськ? острови на сход?, у змов? з метою спровокувати громадянську в?йну м?ж Боемундом ? Балду?ном, а також у збереженн? соб? грошей, наданих на добробут паломник?в, ? скинули з посади патр?арха. Танкред знову запосив його до Ант?ох??, але б?льше не висував вимог щодо його в?дновлення на посад? патр?арха. На думку Ст?вена Ранс?мена, в?н показав себе розбещеним ? скупим старцем ? про його в?д'?зд н?хто не пошкодував ^[13] .

П?зн?ше Дагоберт звернувся особисто до папи Пасхал?я . Апеляц?я була усп?шною, ? Дагоберт в?дправився назад до Свято? Земл?, щоб в?дновити св?й патр?архат. Але дорогою в?н помер у Месс?н? на Сицил?? в 1105 роц? ^{[14] [15]} . П?д час його в?дсутност? в Свят?й Земл?, на посад? Патр?аха ?русалимського Дагоберта зам?нив священик на ?м'я Еремар ^[16] , а п?сля смерт? Дагоберта на посаду Патр?арха було обрано Г?бел?на з Арля . Його наступником на посад? арх??пископа П?зи став П'?тро Мор?кон? , який, можливо, був обраний п?занцями ще до смерт? Дагоберта, що св?дчить про те, що в?н м?г втратити п?дтримку п?сля сво?? тривало? ? неоднозначно? в?дсутност?, але грамоти в арх?вах собору показують, що його р?шення п?д час його перебування на посад? п?зн?ше неодноразово цитувалися та п?дтверджувались ^[17] .

?сторики загалом п?ддавали сувор?й критиц? повед?нку Дагоберта у Свят?й Земл?. Ст?вен Ранс?мен у сво?й ?стор?? Першого хрестового походу опису? його як енерг?йного, але марнославного, амб?тного, нечесного ? легко п?дпадаючого п?д вплив ?нших ^[8] . У досл?дженн? 1998 року Майкл Мацке захищав Дагоберта, стверджуючи, що його д?? як патр?арха були мотивован? рел?г?йним ?деал?змом ? що в?н намагався вт?лити нам?ри папи Урбана II . Наск?льки ця спроба реаб?л?тац?? ? обгрунтованою, ?сторики р?шуче розходяться. Патриц?я Ск?ннер у сво?му огляд? кар'?ри Дагобера визна?, що в?н д?яв проти канон?чного права , але стверджу?, що за виняткових обставин того часу в?н мав д?яти прагматично ^[6] .

Церква Гробу Господнього в П?з? названа на згадку про участь Дагоберта в Хрестовому поход?.

• Rowe, John Gordon (1957). "Paschal II and the Relation between the Spiritual and Temporal Powers in the Kingdom of Jerusalem". Speculum. 32 (3): 470?501. doi: 10.2307/2849891 . JSTOR 2849891 . S2CID 161656999 .
• Runciman, Steven (1951). The First Crusade. A History of the Crusades. Vol. 1. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
• Runciman, Steven (1952). The Kingdom of Jerusalem. A History of the Crusades. Vol. 2. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
• Skinner, Patricia (2009). "From Pisa to the Patriarchate: chapters in the life of (Arch)bishop Daibert". In Patricia Skinner (ed.). Challenging the Boundaries of Medieval History: The Legacy of Timothy Reuter. Brepols. ISBN 978-2-503-52359-0 .