Давньогрецьк? лади  ? це система музичних лад?в , що використовувалась в Стародавн?й Грец?? . Розвиток ц??? системи охоплю? понад 500 рок?в, починаючи в?д системи тетрахорд?в ? зак?нчуючи т. зв. ≪повною системою≫, що включала 15 звук?в.

Труднощ? у вивченн? давньогрецько? ладово? системи пов'язан? з двома обставинами. З одного боку, збереглося дуже мало вз?рц?в записано? музики. З другого боку, музикознавч? прац? давн?х ф?лософ?в д?йшли до нас переважно у фрагментарному вигляд? ? м?стять довол? р?знор?дн? в?домост?, низка важливих музикознавчих праць не збереглася взагал?.

Вважа?ться, що ф?лософ П?фагор першим запропонував акустичне об?рунтування основних музичних ?нтервал?в . П?фагор описав октаву , кв?нту ? кварту як математичн? сп?вв?дношення 2:1, 3:2 та 4:3 в?дпов?дно ^[1] , а також визначив тон , як р?зницю м?ж квартою ? кв?нтою. Засновуючись на вченн? П?фагора, його посл?довник Ф?лолай розд?лив октаву на 7 ступен?в з наступним ?нтервальним сп?вв?дношенням: 9:8, 9:8, 256:243 [нижн?й тетрахорд], 9:8, 9:8, 9:8, 256:243 [верхн?й тетрахорд], тобто тон?тон?п?втон?тон?тон?тон?п?втон (зг?дно з сучасною терм?нолог??ю такий под?л в?дпов?да? натуральному мажору ).

?нший посл?довник П?фагора, Арх?т Тарентський , вважа?ться розробником класиф?кац?? тетрахорд?в. В?н вид?лив три р?зновиди тетрахорд?в в залежност? в?д ?х ?нтервально? будови ? д?атон?чний, хроматичний ? енармон?чний. ^[2]

• Д?атон?чний починався з ?нтервалу близького велик?й секунд? (на думку Дж. Чалмера, в межах 200?249 цент?в ^[2] ), ? сучасною нотац??ю м?г би приблизно бути записаний як низх?дна посл?довн?сть у фриг?йському ладу :

• Хроматичний починався з ?нтервалу мало? терц?? , п?сля чого йшли два п?втони (на думку Дж. Чалмера ?нтервал м?г складати 249?398 цент?в ^[2] ). Сучасною нотац??ю такий тетрахорд можна записати так:

• Енармон?чний починався з ?нтервалу близького велик?й терц?? (на думку Дж. Чалмера не менше 398 цент?в ^[2] ), п?сля чого йшли ?нтервали близьк? чверт? тону. Такий тетрахорд у сучасн?й нотац?? матиме такий вигляд:

Основоположним давньогрецьким вченням про лади вважа?ться труд Аристоксена ≪елементи гармон??≫ (IV стол?ття до н. е.). Засновуючись на вченн? Арх?та про тетрахорди, Аристоксен об'?днував однотипн? тетрахорди в октавн? лади (ε?δο?) ^[3] .

Тетрахорди могли бути об'?днан? розд?льно ? з ?нтервалом м?ж ними в один тон, або злито ? тетрахорди мали один сп?льний тон, а восьмий тон додавався знизу окремо.

Розд?льним об'?днанням утворювались так? три лади:

• л?д?йський ( С - D - E - F ? G - A - H - С ),
• фриг?йський ( D - E - F - G ? A - H - С - D )
• дор?йський ( E - F - G - A ? H - С - D - E ),

Злитим об'?днанням утворювались так зван? г?полади:

• г?пол?д?йський F ? G - A - H - С - D - E - F
• г?пофриг?йський G ? A - H - С - D - E - F - G
• г?подор?йський A ? H - С - D - E - F - G - A

Не м?г бути представлений в под?бний спос?б лише м?ксол?д?йський лад  ? H - С - D - E - F - G - A - H .

У списку Клеон?да 7 ряд?в Аристоксена представлен? в так?й посл?довност?: 1) м?ксол?д?йський ? 2) л?д?йський ? 3) фриг?йський лад ? 4) дор?йський лад ? 5) г?пол?д?йський ? 6) г?пофриг?йський ? 7) г?подор?йський.

П?зн?ше за рахунок системи транспозиц?й к?льк?сть лад?в була зб?льшена. Назви лад?в утворювались в?д назв грецьких племен ( дор?йц? , ?он?йц? ) або ?сторичних рег?он?в ( Л?д?я , Фриг?я ), а також використанням преф?кс?в г?по- (вказував на розташування нижче) та г?пер- (розташування вище).

Об'?днання дек?лькох тетрахорд?в утворювало так звану ≪Повну систему≫ ( грец. σ?στημα τ?λειον ) ^[4] , що включала ус? давньогрецьк? лади. В залежност? в?д к?лькост? з'?днаних тетрахорд?в розр?зняли ≪велику≫ (4 тетрахорди, що охоплювали дв? октави) та ≪малу≫ (3 тетрахорди, охоплювали дуодециму ).

Давн? греки розглядали лади не т?льки з точки зору ?х звуковисотно? структури, але й з точки зору естетичного впливу. Так, Аристотель , характеризуючи властивост? лад?в, писав:

музичн? лади ?стотно в?др?зняються один в?д ?ншого, так що при слуханн? ?х у нас з'явля?ться р?зний настр?й, ? ми неоднаково ставимося до кожного з них; так, слухаючи один лад, наприклад так званий м?ксол?д?йский, ми випробову?мо б?льше скорботний ? похмурий настр?й; слухаючи ?нш?, менш строг? лади, ми м'якша?мо; ?нш? лади викликають у нас переважно середн?й, ур?вноважений настр?й; останньою властив?стю волод??, очевидно, т?льки один з лад?в, а саме дор?йський; фриг?йський лад д?? на нас збуджуючим чином. [5]

Протиставлення дор?йського ладу як мужнього, ? придатного для виховання, фриг?йському, як екстатичному ? збуджуючому, зустр?ча?ться й у ?нших давньогрецьких ф?лософ?в ^[6] за винятком Платона, який характеризував цей лад миролюбним ? спок?йним ^[7] . Прим?тно, що саме ц? два лади ≪обм?нялися≫ сво?ми назвами у середн? в?ки, ? ця плутанина збер?га?ться такою до сьогодення. Таким чином сл?д мати на уваз?, що греки вважали мужн?м лад, що за сучасною терм?нолог??ю прийнято називати фриг?йським, тод? як екстатичним характером в?др?знявся лад, що за сучасною терм?нолог??ю прийнято називати дор?йським.

Давньогрецьк? лади лягли в основу середньов?чних , що використовувалися в григор?анському хорал? , проте назви давньогрецьких лад?в не зб?гаються з середньов?чними ?, в?дпов?дно, з прийнятими у сучасн?й теор?? музики. Розб?жн?сть назв лад?в поясню?ться тим, що в IX стол?тт? вони були перейменован? на стор?нках анон?много теоретичного трактату ≪Alia musica≫ ^[8] ? в п?зн?ших музикознавчих роботах закр?пилися саме ц?, перейменован? назви.

Пор?вняння назв семи давньогрецьких лад?в за Аристоксеном (бл. 350 до н.е. ) з с?мома д?атон?чними ладами за ?лареаном (1547), що збер?гають свою чинн?сть ? в сучасн?й терм?нолог??, можна представити наступною таблицею ^[6] :

• John Chalmers , Divisions of the Tetrachord [ Арх?вовано 12 с?чня 2010 у Wayback Machine .] (Hanover, NH: Frog Peak Music, 1993) ISBN 0945996047 .
• Barbera, Andre (1984). "Octave Species". The Journal of Musicology 3, no. 3 (Summer): 229?41.
• Лосев А. История античной эстетики. Ранний эллинизм. Ч.???. Музыка [ Арх?вовано 11 грудня 2012 у Wayback Machine .]
• Martin L. West . Ancient Greek Music. Oxford, 1992.
• Thomas J. Mathiesen . Apollo’s Lyre. Greek Music and Music Theory in Antiquity and the Middle Ages. Lincoln & London, 1999.
• Н. Ренёва К истории ≪путаницы≫ ладов. Средневековое переименование греческих видов октавы [ Арх?вовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine .]
• Холопов Ю. Древнегреческие лады // Музыкальная энциклопедия Т. 2. М., 1974. Ст. 305-306.
• Аристоксен . Элементы гармоники. Издание подготовил В. Г. Цыпин. М., 1997 (т.1), 1998 (т.2).

Нормативний контроль Freebase :  /m/0jt4vv7