Г?рськ? ?вре?
К?льк?сть	110 000
Ареал	?зра?ль 50 000 ? 70 000   Азербайджан 12 000 ? 37 000   США бл. 10 000   Рос?я 3300 ? 20 000   Н?меччина б?льше 1 000   Австр?я до 1 000
Близьк? до:	сем?ти
Мова	татська ?врит
Рел?г?я	юда?зм

Г?рськ?? ?вре?? (самоназва джуури або жуури ) ? давня субетн?чна група у Дагестан? та Азербайджан? . В 21 стол?тт? також мешкають в ?зра?л?, США, кра?нах ?вропейського Союзу. Терм?н г?рськ? ?вре? виник у перш?й половин? XIX ст. в пер?од анекс?? цих територ?й Рос?йською ?мпер??ю.

Громада г?рських ?вре?в утворилася внасл?док пост?йно? ?мм?грац?? ?вре?в з п?вн?чного ?рану, а також, ?мм?грац?? ?вре?в з довколишн?х район?в В?зант?йсько? ?мпер?? в Закавказький Азербайджан, де вони селилися (у його сх?дних ? п?вн?чно-сх?дних районах) серед населення, що говорить татською мовою , ? переходили на цю мову. Ця ?мм?грац?я, почалася разом з мусульманськими завоюваннями в даних районах (639?643) як частина м?грац?йних рух?в, характерних для того часу, ? тривала протягом усього пер?оду м?ж арабським ? монгольським завоюваннями ? до середини XIII ст. Основн? ?? хвил? припинилися на початку XI ст. у зв'язку з масовим вторгненням номад?в ? тюрк?в-огуз?в. Це вторгнення викликало також пересування значно? частини татаромовного ?врейського населення Закавказького Азербайджану дал? на п?вн?ч, до Дагестану. Там вони ув?йшли в контакт ?з залишками хазар-юде?в, держава яких на той час припинила ?снування, ? т? з плином часу були асим?льован? ?врейськими ?мм?грантами.

Вже у 1254 роц? фламандський чернець-мандр?вник Рубрук в?дзначав наявн?сть великого числа ?вре?в на всьому Сх?дному Кавказ?, як Дагестан?, так ? в Азербайджан?. Г?рськ? ?вре? п?дтримували контакти з ?врейськими громадами басейну Середземного моря. ?гипетський мусульманський ?стор?ограф Тагр?берд? (1409?1470) розпов?да? про ?врейських купц?в з ≪Черкес??≫ (тобто з Кавказу), як? в?дв?дували Ка?р.

Внасл?док таких зв'язк?в у м?сця проживання г?рських ?вре?в потрапляли ? друкован? книги: у м?ст? Куба до початку XX ст. збер?галися книги, надрукован? у Венец?? наприк?нц? XVI ст.- початку XVII ст. Разом з друкованими книжками поширився ? укор?нився серед г?рських ?вре?в сефардський носах (л?тург?йний уклад), прийнятий у них ? донин?. XVII?XVIII ст ? пер?од економ?чного та культурного розкв?ту г?рських ?вре?в. Особливо значну п?дтримку вони мали в?д володар?в держави Кайтазьке уцм?йство . ?снувала суц?льна смуга ?врейських поселень на п?вноч? нин?шнього Азербайджану та на п?вдн? Дагестану, в район? м?ж м?стами Куба ? Дербент. Одна з долин поблизу Дербента була заселена переважно ?вреями, ? навколишн? населення називало ?? Джухуд-Ката (?врейська долина). Найб?льше поселення долини ? Аба-Сава ? служило також центром духовного життя громади.

З друго? третини XVIII ст. становище г?рських ?вре?в значно пог?ршилося в результат? боротьби за волод?ння районом ?х проживання, в як?й брали участь Рос?йська ?мпер?я, Перс?я, Османська ?мпер?я та низка м?сцевих правител?в. Початку занепаду поклав рос?йський володар Петро I п?д час Перського походу, згодом ще б?льше пог?ршили ситуац?ю походи Надир-шаха, правителя Перс??, в?д якого у 1742 роц? г?рськ? ?вре? Азербайджану вимушен? були т?кати на п?вн?ч. Частина змогла оселитися у м. Куба, де знайшла покровительство Хусейн-хана. У 1797 або 1799 роц? правитель Казикумухського ханства Сурхан-хан напав на Аба-Сава ? п?сля запеклого бою, в якому полягли майже 160 захисник?в села, стратив вс?х узятих у полон чолов?к?в, зруйнував село, а ж?нок ? д?тей пов?в як здобич. Т? ?вре?, як? уц?л?ли та встигли сховатися, знайшли притулок в Дербент? п?д заступництвом м?сцевого правителя Фатх-Ал?хана.

Деяке полегшення настало п?сля при?днання Дербента у 1806 роц? та Азербайджану у 1813 роц? до Рос?йсько? ?мпер??. Припинилися вторгнення мусульманських володар?в. Вт?м г?рськ? ?вре? зазнали нових утиск?в та розорень п?д час Велико? Кавказько? в?йни, особливо в?д д?й ?мама Шам?ля. Тому у 1840 роц? громади г?рських ?вре?в оф?ц?йно визнали над собою владу Рос?йсько? ?мпер??, просячи тепер допомоги проти повсталих горц?в.

До к?нця 1860-х рок?в ?вре? деяких г?рських район?в Дагестану продовжували платити харадж колишн?м мусульманським правителям цих м?сць (або ?х нащадкам), яких рос?йський уряд прир?вняв у правах до рос?йського знатного дворянства, ? залишило в ?х руках ма?тки. Збер?галися також колишн? обов'язки г?рських ?вре?в по в?дношенню до цих правителям, що випливали з залежност?, яка встановилася ще до рос?йського завоювання. Пол?пшення становище нам?тилося лише наприк?нц? XIX ст. З'являються перш? м?льйонери з числа г?рських ?вре?в ? Ханука?ви, власники компан?? з виробництва ? збуту вина, Дадашеви, що займалися виноробством та рибним промислом, створивши найб?льшу у Дагестан? рибальську кампан?ю. Починаючи з 1860-70-х рр. г?рськ? ?вре? стали селитися в м?стах, де ран?ше не проживали ? Тем?р-Хан-Шур?, Нальчику, Грозному, Баку.

Явищем, яке виникло в районах розселення г?рських ?вре?в лише п?сля ?х при?днання до Рос??, стали кривав? наклепи. У 1814 роц? мали м?сце заворушення на цьому ?рунт?, спрямован? проти ?вре?в, що жили в Баку. У 1878 роц? на п?дстав? кривавого наклепу були заарештован? десятки ?вре?в м. Куби, а в 1911 роц? ?вре? селища Тарк? були звинувачен? у викраденн? мусульмансько? д?вчинки. З 1880-х рок?в почина?ться рух з переселення на батьк?вщину ? до Палестини, Ерец-?сраель . У 1898 роц? представники г?рських ?вре?в беруть участь в робот? 2-го С?он?стського конгресу в Базел?.

На початку XX ст. в?дкриваються школи для г?рських ?вре?в в Баку, Дербент? ? Куб? з викладанням рос?йською мовою: в них, поряд з рел?г?йними, вивчалися ? св?тськ? предмети. У 1917 роц? г?рськ? ?вре? делегували сво?х представник?в на Конференц?ю с?он?ст?в Кавказу.

Революц?я в Рос?йськ?й ?мпер?? посилю? прагнення г?рських ?вре?в виборювати б?льше сво?х прав, розвивати культуру. У 1919 роц? Нац?ональна ?врейська рада Азербайджану ста? фундатором ?врейського народного ун?верситету. З початком громадянсько? в?йни у Дагестан? г?рськ? ?вре? п?дтримували б?льшовик?в, складаючи часто до 70 % загон?в червоноарм?йц?в. Все це викликало зворотню реакц?ю мусульман ? в?дбувалися численн? погроми ?вре?в у м?стах Дербент та Баку.

Напочатку 1920-х рок?в продовжилася ем?грац?я г?рських ?вре?в до Палестини, б?льш?сть з яких оселилася в Тель-Ав?в?, утворивши Кавказький квартал. Проте вже у 1922 роц? с?он?стська д?яльн?сть була припинена радянською владою, також заборонена ем?грац?я до Палестини. Починаючи з 2-? пол. 1920-х рок?в радянська влада взяла курс на утворення ?врейських колгосп?в, проте вже з к?нця 1930-х рок?в г?рськ? ?вре? в колгоспах залишалися лише формально.

У 1922 роц? в Баку почала виходити перша радянська газета на ?врейсько-татською мовою ≪Корсох≫ (≪Роб?тник≫) ? орган Кавказького районного ком?тету ?врейсько? комун?стично? парт?? та ?? молод?жно? орган?зац??. У 1934 роц? було створено ансамбль танц?в г?рських ?вре?в п?д кер?вництвом Т.?зра?лова. Водночас ?нтел?генц?я г?рських ?вре?в значно постраждала п?д час стал?нського терору.

В роки Друго? Св?тово? в?йни, п?сля окупац?? н?мцями Криму (тут були невеличк? громади г?рських ?вре?в), Кубан?, п?вн?чного Кавказу, ус? громади г?рських ?вре?в зазнали знищення. У 1948?1953 роках було скасовано викладання ?врейсько-татською мовою, вс? школи г?рських ?вре?в перетворилися на рос?йськомовн?. Були припинена л?тературна д?яльн?сть ?врейсько-татською мовою. В?д цього курс антисем?тизму г?рськ? ?вре? страждали до самого розпаду Радянського Союзу.

Культурне в?дродження розпочалося лише п?сля 1991 року, хоча тепер г?рськ? ?вре? страждають в?д мусульманського оточення. Тож значна частина ?х пересилилися до ?вропи, США й ?зра?лю.

У радянськ? роки дуже активно насаджувалося уявлення про те, що вс? нос?? татсько? мови, незалежно в?д в?роспов?дання, складають ?диний татський народ. Г?рськ? ?вре? в Дагестан? почали масово записуватися в паспортах татами, щоб уникнути нац?онально? дискрим?нац?? як ?вре?в.

Зг?дно з п?драхунками, заснованим на радянських переписах населення 1959 ? 1970 рок?в, число г?рських ?вре?в за р?зними оц?нками в 1970 роц? становило 50-70 тисяч ос?б. 17109 г?рських ?вре?в п?д час перепису 1970 року ? близько 22 тис. при перепису 1979 року вир?шили назвати себе татами, щоб уникнути ре?страц?? як ?вре?в ? пов'язано? з цим дискрим?нац?? з боку радянсько? влади.

На тепер к?льк?сть г?рських ?вре?в становить близько 110 тис. ос?б, з яких найб?льша к?льк?сть мешка? в ?зра?л? (в?д 50 до 70 тис.), Азербайджан? (в?д 12 до 37 тис.), США, Н?меччин? та Австр??. Власне в Дагестан? мешка? в?д 3 до 18 тис., деяка к?льк?сть в ?нших рег?онах Рос?йсько? Федерац??. Традиц?йними м?стами проживання ? м?ста ? Дербент, Махачкала, Буйнакськ (Дагестан), Баку та Куба (Азербайджан). Значна частина мешкала у Нальчику та Грозному, проте у зв'язку ?з заворушеннями, що почалися з 1990 року, а пот?м Чеченськими в?йнами, г?рськ? ?вре? залишили ц? м?ста.

Розмовляють на дек?лькох близьких один одному д?алектах татсько? мови , що належить до зах?дно? г?лки ?рансько? групи мов. Також розмовляють на мовах кра?н, де тепер селяться ? ?врит, англ?йська, н?мецька, рос?йська мови. У 1929-30 роках ?врейсько-татська мова була переведена з ?врейського на латинський алфав?т, а в 1938 року ? на рос?йський.

Головним соц?альним осередком г?рських ?вре?в аж до к?нця 1920-х ? початку 1930-х рок?в була велика родина, яка охоплювала 3-4 покол?ння, ? число ?? член?в досягало 70 ос?б ? б?льше. Пол?гам?я, переважно дво?-? тро?женство, була звичайна в ?х середовищ? до радянського пер?оду.

Ран?ше громадою керували три обран? нею особи. Один з обраних був головою громади, дво? ?нших ? його заступниками. Вони в?дпов?дали як за в?дносини з владою, так ? за внутр?шн? справи громади. ?снували два ступен? рабинсько? ??рарх?? ? ≪рабб?≫ ? ≪даян≫. Рабб? був кантором (хаззаном) ? пропов?дником (магг?дом) в намаз? (синагоз?) свого села або свого кварталу в м?ст?, вчителем у талм?д-хуна (хедер?) ? шохет. Даян був головним раб?ном м?ста. В?н обирався кер?вниками громади ? був вищим рел?г?йним авторитетом не т?льки для свого м?ста, а й для сус?дн?х поселень, головував у рел?г?йному суд? (бет-д?н), був кантором ? пропов?дником у головн?й синагоз? м?ста ? керував ?шивою.

Б?льш?сть представник?в громади дос? дотриму?ться рел?г?йних звича?в, пов'язаних з житт?вим циклом людини (обр?зання, традиц?йне вес?лля, поховання). У б?льшост? будинк?в дотриму?ться кашрут. Проте дотримання суботи та ?врейських свят (за винятком ?ом-К?пур, ?врейського Нового року, пасхального седера ? вживання мацци) непост?йно.

Значна частина продовжу? займатися землеробство, виноробством, скотарством. Водночас дедал? б?льше г?рських ?вре?в переселя?ться до м?ст.

• ?вре? в Азербайджан?

• Семенов И. Г. Кавказские таты и горские евреи. Казань, 1992.

Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Электронная еврейская энциклопедия Нормативний контроль Freebase :  /m/02mq_4 · J9U :  987007524122405171

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Г?рськ? ?вре?