Г?по?теза  (або засновок ) ? це припущення , яке перев?ряють експериментально з можливих розв'язань проблеми ^[1] .

З погляду лог?ки , г?потеза ? прийом п?знавально? д?яльност? людини, форма мислення, що ? здогадом, тобто, положенням, яке тимчасово вважа?ться можливо ?стинним, поки не встановлена ?стина ^[2] .

У практичн?й площин? г?потеза може визначатися як форма розвитку знань, що явля? собою об?рунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей ? причин досл?джуваних явищ . Як правило, г?потеза висловлю?ться на основ? ряду спостережень (приклад?в), котр? п?дтверджують ??, ? тому вигляда? правдопод?бно.

Особливост? та значення г?потези [ ред. | ред. код ]

Особлив?стю г?потези ? те, що вона ? ймов?рним припущенням, достов?рн?сть якого не перев?рена ? не доведена (тобто, це проблематичне, ?мов?рне знання) ^[3] .

Значення г?потези визнача?ться тим, наск?льки вона допомага? вир?шувати теоретичн? та практичн? проблеми. У проблемн?й ситуац?? висува?ться к?лька лог?чно несум?сних г?потез, кожна з яких повинна в?дпов?дати наявним знанням ? дозволяти висновки, перев?рюван? фактами в емп?ричних теор?ях, теоретичними побудовами в абстрактних теор?ях.

Спростування г?потези (часто за допомогою контрприкладу ) переводить ?? до розряду помилкових тверджень. Доведення ( доказування ) г?потези (за допомогою експерименту чи сер?? експеримент?в, умовиводу з дотриманням правил формально? лог?ки ) робить ?? установленим фактом, теоремою , теор??ю. Не доведена ? не спростована г?потеза назива?ться в?дкритою проблемою . Незаперечн? припущення (наприклад, акс?оми ) г?потезами не ?.

Нефальсиф?кована г?потеза [ ред. | ред. код ]

Нефальсиф?кован? г?потези ( англ. unfalsifiable hypotheses ) ? припущення, основний зм?ст яких неможливо спростувати  ? або через техн?чн? обмеження, або через суб'?ктивн?сть. Наприклад, ≪Шоколад завжди кращий за ван?ль≫ ( суб'?ктивне ). Або ≪У галактиц? Андромеди ? жив? ?стоти≫ ( поза техн?чними можливостями ). ?нший терм?н для неспростовуваних г?потез ? ≪спекуляц?я≫ .

Випадки, коли застосову?ться г?потеза [ ред. | ред. код ]

Г?потеза застосову?ться в таких випадках:

1. Коли в?домих факт?в недостатньо для пояснення причинно? залежност? явища, але ? необх?дн?сть в тому, щоб його пояснити;
2. Коли факти складн? ? г?потеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до ?х роз'яснення;
3. Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступн? для досл?ду, тим часом як ?х д?я чи насл?дки можуть бути предметом вивчення.

Формування г?потез [ ред. | ред. код ]

Г?потези в сво?му розвитку проходять три стад??:

1. Накопичення матер?алу, висунення г?потези;
2. Формування основно? г?потези та ?? об?рунтування;
3. Перев?рка отриманих результат?в на практиц? .

Наукова г?потеза та г?потеза в широкому сенс? слова [ ред. | ред. код ]

Розр?зняють г?потези в широкому сенс? слова та науков? г?потези.

Г?потеза вважа?ться науковою, якщо вона, в?дпов?дно до наукового методу, поясню? факти, що охоплюються ц??ю г?потезою; не ? лог?чно суперечливою; принципово спростову?ться, тобто потенц?йно може бути перев?рена критичним експериментом; не суперечить ран?ше встановленим законам ?, швидше за все, дода?ться до ширшого кола явищ.

Наукова г?потеза дозволя? об'?днати певну сукупн?сть ?нформац??, що ? науковим знанням , в систему знань ? утворю? теор?ю у раз?, якщо така г?потеза здобуде п?дтвердження. Виходячи за меж? кола вивчених факт?в, наукова г?потеза поясню? ?х ? передбача? нов? факти.

У природничих науках г?потеза висува?ться для пояснення будь-якого явища ? потребу? перев?рки на досл?д? та теоретичного об?рунтування, для того щоб стати достов?рною науковою теор??ю .

Г?потеза в широкому сенс? слова ? здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим п?дсумком спостережень , коротким описом зв'язку м?ж певними явищами .

Вимоги, що висуваються до науково? г?потези [ ред. | ред. код ]

До науково? г?потези можуть висуватися так? вимоги ^[4] :

1. Принципова перев?рюван?сть ( спростовуван?сть ) пропоновано? г?потези;
2. Максимальна загальн?сть г?потези, тобто, г?потеза ма? пояснювати не т?льки т? явища, для пояснення яких вона створю?ться, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числ? й т? явища, як?, на перший погляд, безпосередньо не пов'язан? ?з первинними;
3. Прогностичний потенц?ал;
4. Принципова (лог?чна) простота;
5. Спадковий зв'язок г?потези, що висува?ться, ?з попередн?м знанням.

Види г?потез за предметом г?потези [ ред. | ред. код ]

Г?потези можуть стосуватися:

• факт?в ? у судовому сл?дств? , в досл?дженн? ?сторика, тощо;
• безпосередньо не спостережувано? внутр?шньо? основи явищ (пояснювальн? г?потези в природничих науках );
• властивостей абстрактних об'?кт?в ? у математиц? та лог?ц? .

В?дом? г?потези [ ред. | ред. код ]

Перев?рка деяких математичних г?потез розтяглася у час? на стол?ття. Велика теорема Ферма , сформульована приблизно у 1637 р., залишалася г?потезою б?льш н?ж 300 рок?в, перш н?ж була доведена у 1995 р. Г?потеза Ейлера , сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодн? 200-р?ччя ?? публ?кац?? у 1966 р.

Чимало наукових г?потез, поширених у давнину, п?зн?ше були спростован? (наприклад, геоцентризм , нептун?зм ). ?нш? знайшли п?дтвердження ? лягли в основу сучасно? науки ( атом?стика , генетика ).

Чимало г?потез присвячено проблем? походження життя на Земл? . Окр?м теор?? еволюц?? , яка п?дтверджу?ться великим масивом наукових даних , частково п?дтвердженою науковими даними вважа?ться ? г?потеза пансперм?? . ?нод? креац?он?зм в?дносять до числа г?потез про походження життя, хоча ?де? креац?он?зму заснован? на в?р? ?, як так?, що не допускають можливост? ?х неправильност?, з точки зору чистоти терм?нолог?? не можуть бути в?днесен? до розряду г?потез ^[5] .

Деяк? г?потези беруться на озбро?ння д?ячами псевдонауки . Наприклад, уфолог?я користу?ться позаземною г?потезою походження НЛО .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Нульова г?потеза
• Перев?рка статистичних г?потез
• Г?потетично-дедуктивний метод
• Проблеми тисячол?ття
• В?дкрит? математичн? питання
• Нерозв'язан? проблеми ф?зики
• Нерозв'язан? проблеми л?нгв?стики

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Г?потеза // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Г?потеза [ Арх?вовано 30 липня 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 1998. ? Т. 1 : А ? Г. ? 672 с. ? ISBN 966-7492-00-X .
• Г?ПО?ТЕЗА [ Арх?вовано 21 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // ЕСУ
• Г?потеза [ Арх?вовано 14 червня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1958. ? Т. 1, кн. II : Л?тери В ? ? . ? С. 249. ? 1000 екз.
• Г?потеза  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 1 : А ? Л . ? С. 229.
• What is Science? [ Арх?вовано 29 вересня 2021 у Wayback Machine .] // Ун?верситет Мер?ленду (Коледж-Парк)