К?м? ?а Йо
(
яп.
君が代, きみがよ
)
?
нац?ональний г?мн
Япон??
. Осп?ву? в?чне процв?тання кра?ни. Один з найкоротших нац?ональних г?мн?в св?ту. В основу г?мну покладений в?рш в стил?
вака
з?
≪Сп?вника японських ? китайських в?рш?в≫
1013
року. Найстар?ший вар?ант цього в?рша зустр?ча?ться в
≪Зб?рц? старих ? нових японських п?сень≫
913
року. Мелод?я г?мну була написана
1880
року службовцем
М?н?стерства ?мператорського двору
Хаяс? Х?ромор?
? в?дредагована на
зах?дний
манер
н?мецьким
композитором
Францом Екертом
. З
1893
року викону?ться на вс?х урочистостях державного ? м?ждержавного р?вня. Оф?ц?йно затверджений через сто рок?в п?сля написання ?
13 серпня
1999
року
законом про нац?ональний прапор ? г?мн Япон??
[1]
.
Текст нац?онального г?мну Япон?? походить в?д 343-го анон?много в?рша, що входить до складу сьомого сувою
≪Зб?рки старих ? нових японських п?сень≫
(
913
). За формою цей в?рш ? в?танням, побажанням довгол?ття, аналогом укра?нського
≪Многая л?та!≫
. В?н не ма? назви ? почина?ться з? сл?в: ≪Хай наш господар…≫
[2]
. В часи упорядкування ≪Зб?рки≫ слово ≪господар≫ (
к?м?
) було вказ?вним займенником друго? або третьо? особи однини ? позначало правителя, начальника, господаря роду, зам?жнього чолов?ка, товариша або коханого
[3]
.
В?рш був популярним в середовищ?
столично? аристократ??
? через сто рок?в потрапив до
≪Сп?вника японських ? китайських в?рш?в≫
(
1013
). Його пом?стили в розд?л, присвячений поздоровленням. На в?дм?ну в?д ≪Зб?рки≫, в?рш ≪Сп?вника≫ починався ?ншими словами: ≪Хай твоя доба…≫
[4]
. У п?зньому середньов?чч? та новому час? цей вар?ант набув поширення в серед простого люду у вигляд?
коротко? п?сн?
. ?? виконували п?д награш
кото
або
сям?сену
[3]
.
Зб?рка (913)
|
| 我が君は
|
ва?а к?м? ва
|
Хай наш господар
|
| 千代に八千代に
|
ч?йо н? яч?йо н?
|
[живе] в?ки-в?чн? ?
|
| 細石の
|
садзаре ?ш? но
|
допоки галька
|
| 巖と成りて
|
?вао то нар?те
|
не стане скелею,
|
| 苔の生す?
|
коке но мусу маде
|
вкритою мохом!
|
|
Сп?вник (1013)
|
| きみが代は
|
к?м? ?а йо ва
|
Хай твоя доба
|
| 千代にやちよに
|
ч?йо н? яч?йо н?
|
[трива?] в?ки-в?чн? ?
|
| さざれ石の
|
садзаре ?ш? но
|
допоки галька
|
| いはほとなりて
|
?вао то нар?те
|
не стане скелею,
|
| こけのむすまで
|
коке но мусу маде
|
вкритою мохом!
|
|
П?сля
реставрац?? Мейдз?
1868
року Япон?я стала на шлях побудови
нац?онально? держави
зах?дного зразка. ?? символом виступав ?мператор. У зв'язку з цим виникла потреба створення нац?онального г?мну, що осп?вував символ реставровано? Япон??. Виб?р випав на популярний святковий в?рш ≪Сп?вника≫, перший пол?семантичний рядок якого ≪Хай твоя доба…≫ можна було ?нтерпретувати як ≪Хай ?мператорська доба…≫. З к?нця
19 стол?ття
ця ?нтерпретац?я стала пан?вною в Япон?? та закордоном
[3]
.
Садзаре ?с? ? ≪галька, що перетворилася на скелю≫ (
святилищ? Камо
,
К?ото
,
Япон?я
).
На в?дм?ну в?д сл?в нац?онального г?мну, його мелод?я ма? коротшу ?стор?ю.
1869
року кер?вник британського в?йськового оркестру
Джон В?лльям Фентон
, який перебував у
Йокогам?
й навчав ?вропейськ?й в?йськов?й музиц?
самура?в
з
Сацума-хану
, запропонував японському кер?вництву скласти нац?ональний г?мн Япон??. Справу доручили кап?тану артилер??
Оям? ?вао
, який обрав для г?мну п?сню з? зб?рки ≪Гора Хорай≫
[5]
, що виконувалася п?д награш сацумсько?
б?ви
. Для ц??? п?сн? британський композитор написав мелод?ю у
фа мажор?
, на зразок г?мну
Велико? Британ??
≪Боже, бережи королеву≫
. ?ншу мелод?ю на ту ж саму п?сню склали спец?ал?сти
М?н?стерства культури Япон??
та опубл?кували ?? нотний запис в ≪Зб?рц? хорових п?сень для початкових шк?л≫. Однак японський уряд в?дхилив обидва музичн? твори ? поставив завдання створити новий, який би по?днував особливост? японсько? та ?вропейсько? музично? традиц?й
[3]
.
1880
року справу складання японського нац?онального г?мну передали з рук в?йськових та службовц?в М?н?стерства культури до
М?н?стерства ?мператорського двору
. Було обрано нов? слова з? ≪Сп?вника≫ 1013 року та створено нову мелод?ю. ?? написав начальник в?дд?лу
японсько? музики
М?н?стерства, придворний музикант
Хаяс? Х?ромор?
. Цей тв?р вдосконалив н?мецький композитор
Франц Екерт
, який розробив для нього 4 парт?? для
м?шаного хору
.
3 листопада
1880
року новий про?кт г?мну вперше виконали в ?мператорському палац?, на честь дня народження
?мператора Мейдз?
, але оф?ц?йного затвердження не в?дбулося. Через 13 рок?в мелод?я Хаяс? лягла в основу нац?онального г?мну кра?ни
[3]
.
1882
року японський уряд дав розпорядження ?нституту музичних досл?джень при М?н?стерств? культури
[6]
провести конкурс ? затвердити нац?ональний г?мн Япон??. Переможцем конкурсу стала п?сня ≪Г?мн Мейдз?≫
[7]
, проте популярност? вона не отримала.
1893
року М?н?стерство культури видало постанову для початкових шк?л про ≪Урочист? ? святков? п?сн? ? ноти≫
[8]
, в як?й першою п?снею було вказано ≪К?м? ?а йо≫ на музику Хаяс? Х?ромор?. Саме ця п?сня прижилася як г?мн Япон?? в навчальних закладах, а згодом публ?чних та державних орган?зац?ях, хоча де-юре не мала статусу нац?онального г?мну. ?? виконували на вс?х
нац?ональних святах Япон??
, п?д час прийняття ?ноземних делегац?й, в закордонних представництвах кра?ни, в
арм??
та
флот?
[3]
.
 |
|
|
|
| 君が代は
|
きみがよは
|
к?м? ?а йо ва
|
Хай ?мператорська доба
|
| 千代に八千代に
|
ちよにやちよに
|
ч?йо н? яч?йо н?
|
[трива?] в?ки-в?чн? ?
|
| さざれ石の
|
さざれいしの
|
садзаре ?ш? но
|
допоки галька
|
| ?となりて
|
いわおとなりて
|
?вао то нар?те
|
не стане скелею,
|
| 苔の生すまで
|
こけのむすまで
|
коке но мусу маде
|
вкритою мохом!
|
П?сля поразки Япон?? в
Друг?й св?тов?й в?йн?
≪К?м? ?а йо≫ неоднозначно сприймався в японському сусп?льств?. Л?в?
пол?тичн? парт??
та громадськ? орган?зац?? вбачали в ньому символ
?мпер?ал?стично?
минувшини ? вважали
панег?риком
?мператорськ?й систем?, яка довела кра?ну до катастрофи. Оск?льки нова
Конституц?я
1947
року визначала сувереном кра?ни
японську нац?ю
, а не ?мператора
[9]
, симпатики л?вих в?дмовлялися визнавати традиц?йний г?мн. З ?ншого боку, прав?, центристи та японський уряд продовжували вшановувати ≪К?м? ?а йо≫. Вони так само аргументували свою позиц?ю Конституц??ю, яка визначала ?мператора ≪символом держави Япон?я ? ?дност? японсько? нац??≫
[10]
? трактували слово ≪к?м?≫ не як ?мператора, а власне Япон?ю, одним ?з символ?в яко? ? ?мператор
[3]
.
Суперечки навколо ≪К?м? ?а йо≫ в пово?нн?й Япон?? заважали прийняттю закону про нац?ональний г?мн. Тим не менш уряд намагався виховати у пово?нного покол?ння повагу до ц??? п?сн? через школи. Зокрема, в директивах М?н?стерства культури Япон?? в?д
1958
року, що були адресован? початковим школам, рекомендувалося виконувати ≪К?м? ?а йо≫ п?д час свят, урочистих церемон?й та п?дняття
державного прапора
. Така ж сама директива була видана
1976
року.
В серпн?
1999
року, через сорок рок?в п?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни, уряду вдалося прийняти
≪Закон про нац?ональний прапор ? нац?ональний г?мн≫
в
Парламент?
145-го скликання
[11]
. Цей закон був оф?ц?йно опубл?кований
13 серпня
? закр?пив за ≪К?м? ?а йо≫ статус нац?онального г?мну
[3]
.
|
|
|
|
| 君が代は
|
きみがよは
|
к?м? ?а йо ва
|
Хай доба Япон??
|
| 千代に八千代に
|
ちよにやちよに
|
ч?йо н? яч?йо н?
|
[трива?] в?ки-в?чн? ?
|
| さざれ石の
|
さざれいしの
|
садзаре ?ш? но
|
допоки галька
|
| いわおとなりて
|
いわおとなりて
|
?вао то нар?те
|
не стане скелею,
|
| こけのむすまで
|
こけのむすまで
|
коке но мусу маде
|
вкритою мохом!
|
Г?мн Япон?? // 『日本大百科全書』 [
Енциклопед?я Н?ппон?ка
]. ? 第2版. ? 東京: 小?館, 1994?1997. ? 全26冊.
(яп.)
|
|---|
| | ?вропа
|
|
|---|
| | Аз?я
|
|
|---|
| | Африка
|
|
|---|
| | П?вн?чна Америка
|
|
|---|
| | П?вденна Америка
|
|
|---|
| | Австрал?я ? Океан?я
|
|
|---|
| | Антарктика
|
|
|---|
|