Гугеноти ( фр. Huguenots , можливо в?д женевського м?стяна Гюга, чи перекручене Eidgenossen  ? сп?льники) ? назва з XVI стол?ття французьких протестант?в (кальв?н?ст?в). Цей терм?н часто використову?ться для опису член?в реформатсько? церкви Франц?? до початку XIX стол?ття . Терм?н бере св?й початок з XVI стол?ття у Франц??. Французьк? гугеноти-протестанти з П?вн?чно? Франц??, як? надихалися працями Жана Кальв?на ? схвалювали реформатську традиц?ю протестантизму.

Боротьба гугенот?в з католиками вилилася в так зван? рел?г?йн? в?йни XVI стол?ття, п?сля зак?нченн? яких, за Сен-Жерменським миром 1570 року гугеноти отримали свободу в?роспов?дання (хоча католицизм й залишився пан?вною рел?г??ю ). Ставлення до гугенот?в французько? держави XVII?XVIII ст. неодноразово зм?нювалось, однак лише Французька революц?я прир?вняла гугенот?в у правах з католиками. Активна пропагандистська сила гугенот?в д?яла.

Спочатку терм?н гугенот вживалося противниками протестант?в як насм?шка ? походило в?д ≪гуго≫ ? зневажливого пр?звиська швейцарц?в у Франц??, але згодом, коли реформац?я стала поширюватися у Франц??, воно прижилося ? серед самих французьких протестант?в. Французьк? лютерани прийняли кальв?н?зм як сво? основне богословське вчення ? приблизно з 1560 року стали називатися гугенотами ^[1] . Терм?н ≪гугеноти≫ р?зн? ?сторики пояснюють по-р?зному: одн? припускають, що воно походить в?д ?мен? Гуго Капета , нащадком якого був вождь гугенот?в ? Генр?х IV , ^[2] або в?д ?мен? кер?вника французьких протестант?в Гуго Безансона. ^[3] ?нш? вказують на схож?сть французького hugenots з н?мецьким eidgenossen , яке швейцарськ? протестанти в Женев? використовували для свого означення як ≪союзник?в≫, ≪соратник?в≫, ≪прис?яжного товариства≫ або ≪конфедерат?в≫. Цим же словом стали називати себе французьк? протестанти, коли вони прибували до Женеви , а пот?м цей терм?н разом з ними перекочував до Франц??. ^[4]

Богослов реформатського в?роспов?дання ? професор богословського училища в Женев? Жан-Анр? Мерль д'Об?нь? ^[fr] (1794?1872) писав:

≪До пер?оду п?сля Реформац?? цей терм?н мав суто пол?тичне значення, а не рел?г?йне ? позначав просто прихильник?в незалежност?. Через багато рок?в вороги називали так французьких протестант?в, бажаючи ?х затаврувати ? вказати на ?х ?ноземне, республ?канське ? ?ретичне походження. Така справжня етимолог?я цього терм?на ≫. [4]

Проблеми демограф?чного ? географ?чного поширення Реформатсько? традиц?? у Франц?? була висв?тлена у р?зних джерелах. Б?льш?сть з них, як правило, згодн? з тим, що гугенотське населення доходило до 10 % в?д загально? чисельност? населення, або приблизно 2 млн чолов?к напередодн? р?занини у Варфолом??вську н?ч (день Св. Варфолом?я) в 1572 року.

Нове вчення привабило значну частину дворянства ? м?сько? буржуаз??. К?льк?сть французьких протестант?в неухильно зб?льшилася до десяти в?дсотк?в населення п?сля того, як Жан Кальв?н вв?в Реформац?ю у Франц?? приблизно з 1,8 млн ос?б протягом десятил?ття м?ж 1560 ? 1570. У той же пер?од нал?чувалося близько 1400 Реформатських церков, д?ючих у Франц??. До к?нця XVI стол?ття гугеноти становили 7?8 % всього населення, або 1,2 м?льйона ос?б. До того часу Людовик XIV у Франц?? скасував Нантський едикт , гугеноти становили 800 000 до 1 млн ос?б. ^{[5] [6]}

Гугеноти контролювали значн? територ?? в Центрально? ? П?вденно? Франц??. Населення навколо Центрального масиву ? в район? Дордонь був майже повн?стю реформований ^[7] . Жан Кальв?н був французом ? в?дпов?да? за впровадження ? поширення кальв?н?зму у Франц??. В?н писав по-французьки, але на в?дм?ну в?д протестантизму в Н?меччин?, де лютеранськ? твори були широко поширен? ? як? могли бути прочитан? звичайною людиною, це був не той випадок у Франц??, де т?льки дворяни прийняли нову в?ру. Це справедливо для район?в на заход? ? п?вдн?, як? контролювалися гугенотсько? знаттю. Хоча значна частина селянського населення почала приймати протестантизм, але все одно б?льш?сть залишалися католиками. В ц?лому, гугеноти були зосереджен? в зах?дн?й та п?вденн?й частин? французького корол?вства, де дворянам була забезпечена практика ново? в?ри. ^[8]

Вони жили на Атлантичному узбережж? в Ла-Рошель , п?сля скасування Нантського едикту Людов?ком XIV . Багато гугенот?в втекло з кра?ни, в 1689 роц? вони заснували в П?вн?чн?й Америц? м?сто Нью-Рошель . Також гугеноти розповсюдилися по пров?нц?? Норманд?? ? Пуату . На п?вдн?, в таких м?стах як Кастр , Монтобан , Монпель? ? Н?ма були гугенотськ? фортец?. Кр?м того, багато протестантських с?л знаходилися в г?рському рег?он? Севенни .

Сьогодн? ?сну? к?лька Реформатських громад по всьому св?ту, як? збер?гають свою гугенотську ?дентичн?сть. До них належать: Об'?днана протестантська Церква Франц?? та протестантськ? Реформатськ? Церкви Ельзасу ? Лотаринг??, у тому числ? с?льська громада в Севенни. Гугеноти-ем?гранти в Сполученому Корол?вств?, в США, ПАР ? Австрал?? як ? ран?ше збер?гають свою ?дентичн?сть. ^[9]

До Франц?? реформаторськ? ?де? Март?на Лютера (1483?1546) почали проникати вже в 20-х роках XVI стол?ття. Франц?я в той час була ще одн??ю з наймогутн?ших католицьких держав ?вропи. У цей час французьк? урядовц? ≪пересл?дували будь-яких протестант?в, як? траплялися ?м на оч?≫ . ^[10]

Це був час пост?йних во?н м?ж французьким королем Франциском I (1515?1547) ? н?мецьким ?мператором Карлом (1500?1558) , що ще б?льше посилювало неприязнь до появи французьких лютеран?в. Але, як часто в?дбувалося в ?стор?? церкви, це справило зворотний ефект ? послужило ще б?льшому поширенню ?дей Реформац?? у Франц??.

Саме в цей час (приблизно наприк?нц? 1532 року) в Орлеан? або в Париж? в?дбулося звернення Жана Кальв?на (1509?1564) , згодом в?домого французького реформатора. Незабаром п?сля цього в 1534?1535 роц? стався новий сплеск гон?нь на протестант?в у Франц??, ? Кальв?н був змушений покинути свою батьк?вщину, пере?хавши в Швейцар?ю.

Кр?м вчення Лютера на появу протестантизму у Франц?? вплинув французький гуман?ст, теолог, математик ? ф?лософ (Якоб Фабер) Жак Лефевр з Етапля (1455?1536). ?сторики Реформац?? називають його ≪батьком французько? Реформац??≫, ^[11] ≪п?онером Реформац?? у Франц??≫ ? вважають, що саме в?н пос?яв нас?ння Реформац?? у Франц??.

Його учнями були так? в?дом? реформатори ? гуман?сти як Г?льйом Фарель, Жерар Руссель, М?шель д'Аранд, Мельх?ор Фольмар, деяк? з них також надали свого часу сильний вплив на Кальв?на та ?нших реформатор?в. Лефевр переклав Новий Зав?т на французьку мову ? видав його в 1523 роц?, майже одночасно з виданням н?мецького Нового Запов?ту Лютера, що також сприяло поширенню протестантського руху у Франц??.

Потр?бно в?дзначити, що, незважаючи на вимушену ем?грац?ю до Женеви , Жан Кальв?н, як ? ран?ше продовжував брати активну участь у розвитку протестантського руху на сво?й батьк?вщин?. Головна праця Кальв?на ≪?нституц?я християнсько? рел?г??≫ була написана ним незабаром п?сля пере?зду до Швейцар?? в 1536 роц? ? адресований королю Франц?? Франциску I на захист французьких протестант?в, як? в цей пер?од зазнавали сильних гон?нь за свою в?ру. Кр?м цього, Женева стала регулярно посилати до Франц?? сво?х пропов?дник?в, часто з числа самих француз?в, спец?ально навчених в ?нститут? Кальв?на.

В?дома фраза Кальв?на, яка розкрива? його зв'язок з французькими протестантами, як? поверталися до себе на батьк?вщину для поширення вчення Реформац??: ≪Пришл?ть нам дерево ? отрима?те назад стр?ли≫ .У результат? у Франц?? ≪виникло багато громад, влаштованих за зразком женевсько?≫ .

Як пише один з досл?дник?в Реформац??:

≪На ранньому етап? ?снування французького протестантизму в?дм?нност? м?ж м?стичними реформаторськими тенденц?ями ? ?вангельським лютеранством, що проникали з Н?меччини, були розмит? ? неясн?. Однак до к?нця п'ятдесятих рок?в французький протестантизм набув женевського забарвлення, оск?льки французьк? переселенц? поверталися на батьк?вщину для поширення сво?? в?ри ? кальв?н?стська л?тература поширювалася ширше ? ширше ≫.

^[12]

В результат? впливу Женеви французьк? лютерани прийняли кальв?н?зм як сво? основне богословське вчення ? приблизно з 1560 р?к ? стали називатися гугенотами.

Починаючи з к?нця 50-х рок?в XVI стол?ття протестантизм у Франц?? став все б?льше поширюватися не т?льки серед ≪нижнього прошарку середнього класу≫, а й серед французького дворянства ? знат?. Як пише Тальберг: ≪ нав?ть деяк? з принц?в французького корол?вського дому стали прихильниками кальв?н?зму ≫. У цей пер?од гугеноти вже могли в?дкрито спов?дувати свою в?ру, проводячи сво? богослуж?ння в приватних будинках ? громадських буд?влях. ^[13]

У 1555 роц? у Франц?? вже було п'ять д?ючих протестантських церков, одна з яких була в?дкрита в самому Париж?. У 1559 роц? ?х к?льк?сть досягла 100 ^[14] , ? в цьому ж роц? протестанти провели в Париж? ≪нац?ональний синод французьких протестант?в≫. За п?драхунками адм?рала ?аспара де Шат?йон Кол?нь? (1519?1572) , в 1561 роц? у Франц?? було вже 2150 протестантських конгрегац?й. Це передбача? наявн?сть близько 3 млн протестант?в по вс?й Франц??. Таке зростання церков сталося не без допомоги Женеви ? безпосередньо Жана Кальв?на, який продовжував п?дтримувати сво?х земляк?в. За один т?льки 1561 р?к в?н в?дправив до Франц?? 151 навчених ? п?дготовлених м?с?онер?в. ^[15]

У с?чн? 1562 року було видано указ, який незважаючи на те, що забороняв гугенотам проводить публ?чн? збори в межах м?ста, тим не менш дозволяв ?м збиратися з приватних будинках для молитви ? проводить публ?чн? богослуж?ння всюди за м?ськими ст?нами. Так гугеноти отримали оф?ц?йне визнання ? було досягнуто в?дносне перемир'я у Франц?? м?ж католиками ? протестантами.

Як ?нш? рел?г?йн? реформатори того часу, гугеноти вважали, що Католицька церква потребу? радикально? чистки в?д непристойност?. В той час, Католицька церква стояла на захист? збереження старих феодальних в?дносин. Духовенство мало найб?льш? доходи, не платило податк?в ? п?длягало лише церковному суду. Гугеноти, як? фанатично протистояли Католицьк?й Церкв?, атакували священик?в, чернецтво та церковн? буд?вл?. У б?льшост? м?ст, в яких були гугеноти, влаштовувалися ?коноборч? бунти, в ход? яких були зруйнован? в?втар? та образи в церквах, а ?нод? сам? буд?вл?. Древн? мощ? та тексти були знищен?, т?ла святих ексгумован? та спален?. М?ста Бурж , Монтобан ? Орлеан зазнали значно? активност? в цьому напрямку.

П?сля цього гугеноти остаточно перетворилися на пол?тичний рух. Католицька церква у Франц?? та багато ?? член?в протистояли гугенотам. Деяк? пропов?дники гугенот?в ? конгреганти п?ддавали нападу, коли намагалися зустр?тися для поклон?ння. Борючись проти французьких католик?в, гугеноти мали власну м?л?ц?ю ^[16] .

Ще при Франциску I перш? протестанти Франц?? випробували на соб? жорсток?сть рел?г?йного пересл?дування : ≪багато з них були спален? … тисяч? були страчен? або в?дправлен? на галери, а двадцять два м?ста ? села практично стерт? з лиця земл?≫. Франциск I наказав конф?скувати вс? протестантськ? твори ? заборонив гугенотам п?д загрозою смертно? кари влаштовувати сво? протестантське богослуж?ння; але ц? заходи не змогли зупинити поширення реформаторського вчення. П?сля того як в 1547 роц? помер Франциск I, до влади прийшов його син, король Генр?х II (1519?1559) , який з ще б?льшою жорсток?стю продовжив боротися з протестантами в сво?й кра?н?. ?сторики пишуть що в?н ≪в?др?знявся схильн?стю до садизму, а в останн? сво? роки особливо любив спостер?гати спалення ?ретик?в≫ . ^[17] Генр?х II в 1555 роц? видав едикт, яким загрожував гугенотам спаленням на вогнищах, ? п?сля укладення Като-Камбрез?йському миру з особливим завзяттям взявся за викор?нення ≪?рес?≫ . Проте при ньому у Франц?? нал?чували до 5000 кальв?н?стських громад. При Франциску II , що знаходився п?д сильним впливом Г?з?в , в 1559 роц? при кожному парламент? була заснована особлива ком?с?я ? ≪вогняна палата≫ , що стежила за виконанням едикт?в про ?ретик?в.

Оск?льки Г?зи були  переконаними католиками ? прагнули викор?нити протестантизм, ?х боротьба з Бурбонами незабаром прийняла рел?г?йне забарвлення. Пот?м був розкрита Амбуазська змова, що мала на мет? усунути Г?з?в з оточення короля. Не можна сказати, що змовники керувалися виключно рел?г?йними мотивами, але б?льш?сть з них були гугенотами. Серед учасник?в змови, кинутих Г?зами до в'язниц?, був Лу? де Конде . Це викликало велик? хвилювання серед знат?, як протестантсько?, так ? католицько?, як? побоювалися, що суд над принцом кров? ? його засудження стануть важким ударом по ?? древн?м прив?ле?в.

У цей момент Франциск II неспод?вано помер. Катерина Мед?ч? швидко втрутилася в под?? ? прийняла титул регента свого десятир?чного сина Карла IX. Г?зи неодноразово розладнували ?? плани ? принижували ??, тому вона зв?льнила Конде ? при?дналася до гугенот?в в ?х боротьб? за обмеження впливу лотаринзького с?мейства, як називали Г?з?в. До цього часу гугенот?в у Франц?? було вже багато, про що св?дчила к?льк?сть протестантських церков, яка нал?чувала до двох тисяч. Тому Катерина, будучи католичкою, з пол?тичних м?ркувань п?дтримувала протестант?в. Тих з них, хто томився в ув'язненн?, зв?льняли, м'яко переконуючи в?дмовитися в?д ?рес?. Пот?м вона влаштувала в Пуасс? зустр?ч протестантських ? католицьких богослов?в для досягнення угоди м?ж ними. Як ? сл?д було оч?кувати, з цього н?чого не вийшло. Тод? в 1562 роц? королева видала Сен-Жерменський едикт , що надавав гугенотам свободу в?роспов?дання, але забороняв ?м волод?ти м?сцями для богослуж?нь, проводити синоди без попереднього дозволу, збирати кошти, утримувати збройн? сили ? так дал?. Таким чином, гугеноти отримали всього лише право збиратися на служби, якщо вони в?дбувалися поза м?стами, в денний час ? без збро?. Тим самим Катерина спод?валася завоювати прихильн?сть протестант?в, одночасно обмеживши ?х можливе пол?тичне або в?йськове вплив. Вона хот?ла, щоб гугеноти стали небезпечн? для лотаринзького с?мейства, не загрожуючи при цьому ?дност? кра?ни або корол?всько? влади. Г?зи в?дмовилися п?дкоритися едикту в над?? п?д?рвати тим самим владу Катерини. ^[18]

1 березня 1562 герцог де Г?з (1550?1580) з 200-ми озбро?н? люди ско?в масове побиття близько 1000 гугенот?в, як? з?бралися на невинне богослуж?ння у великому старому сара? в м?ст? Васс? . В результат? цього раптового нападу 45 ос?б було вбито ? понад 100 поранен?. ^[19] Тут же за цим прикладом в ?нших м?стах Франц?? почалися напади на гугенот?в ? масове ?х знищення. Наприклад, в Тулуз? було вбито близько 3000 протестант?в, в тому числ? ж?нок ? д?тей. Це послужило початком восьми рел?г?йних в?йн м?ж католиками ? протестантами Франц??, як? тривали до 1595 року.

Ц? в?йни тривали приблизно по два роки, п?сля яких наступали коротк? етапи перепочинку. Незважаючи на част? поразки гугенот?в, число ?х прихильник?в пост?йно росло, ? ?хн?й рел?г?йний ? пол?тичний вплив у Франц?? ставав усе б?льше ? б?льше.

Вбивства у Васс? привели до першо? з довго? сер?? рел?г?йних во?н, що прокотилися по Франц??. П?сля к?лькох др?бних сутичок обидв? сторони з?брали в?йська ? виступили на поле бою ? католики п?д командуванням герцога де Г?за, а протестанти ? адм?рала Гаспара де Кол?нь? . У б?льшост? битв перемогу здобули католики, але ?х командувач був убитий дворянином-протестантом, ? р?вно через р?к п?сля вбивств у Васс? сторони погодилися на перемир'я, яке надавало гугенотам певну свободу. Але мир тривав недовго ? в пер?од м?ж 1567 ? 1570 роками спалахнули ще дв? рел?г?йн? в?йни.

Докладн?ше: Варфолом??вська н?ч

18 серпня 1572 року в Париж? в?дбулася церемон?я одруження м?ж дочкою Катерини Медич? Маргаритою (1553?1615) ? протестантським принцом Генр?хом Наваррським Бурбоном (1583?1610) , майбутн?м королем Франц??. Ця под?я була особливо рад?сною для гнаних гугенот?в, бо вона об?цяла ?м пол?тичну ? рел?г?йну свободу. ≪У Париж з'?халися найпом?тн?ш? гугеноти≫, щоб бути особистими св?дками ц??? багатооб?цяючо? под?? ? особисто прив?тати свого ватажка. ^[19]

Дружн?й прийом ? очевидн? прояви добро? вол? короля приспали пильн?сть протестант?в. Коли Кол?нь? повертався з Лувру в особняк, де в?н зупинився, хтось вистр?лив в нього з в?кна, яке належало Г?зам. В?н втратив палець на прав?й руц? ? був поранений в л?ву. Але замах на його життя не вдався. Обурен? такою п?дступн?стю, гугеноти, як? в?рили в гостинн?сть короля, зажадали розсл?дування. Карл IX поставився до розсл?дування серйозно, ? з'явилися в?домост?, що стр?ляли з аркебузи, що належала герцогу Г?зу, який вчинив замах та вт?к на кон? з? стайн? Катерини. П?дозрювали нав?ть, що у змов? брав участь брат короля Генр?х Анжуйський, який став згодом Генр?хом III. Розгн?ваний король заборонив Г?зам з'являтися при двор?, а сл?дство продовжилося.

Змовники тим часом перейшли до р?шучих д?й. Катерина переконала Карла, що гугеноти орган?зували широку змову з метою повалення його з престолу ? що на чол? змови був Кол?нь?. Король, який завжди вир?знявся м'якот?л?стю, все прийняв за чисту монету: дорога до побиття протестант?в була в?дкрита.

В н?ч на 24 серпня (день святого Варфолом?я) 1572 року ? сталося траг?чне масове вбивство гугенот?в в Париж?, б?льш в?доме як ≪Варфолом??вська н?ч≫. За р?зними оц?нками ?сторик?в в цю н?ч в ход? масово? р?занини в самому Париж? загинуло в?д 3 до 70 тисяч гугенот?в. Сп'ян?л? кров'ю сво?х ворог?в, католики продовжили вбивати ?х ? за межами Парижа. Розпов?дають, що нав?ть в Лувр?, корол?вському палац?, по сходах текла кров. Двох протестантських принц?в кров? Лу? де Конде ? Генр?ха Бурбона (короля Наварри, який став також зятем Карла) притягли до французького короля, де вони в?дреклися в?д сво?? в?ри, тим самим збер?гши соб? життя. В ??результат? по вс?й Франц?? прокотилися хвиля масових вбивств гугенот?в ? була розв'язана чергова рел?г?йна в?йна м?ж католиками ? протестантами, яка то затихала, то тривала протягом 11 рок?в.

У 1593 роц? в результат? неспод?вано? смерт? правлячого короля Генр?ха III Валуа , Генр?х Наваррський Бурбон був проголошений королем Франц?? п?д ?м'ям Генр?ха IV. До цього моменту Франц?я, розкололась м?ж протестантами ? католиками.

Сильно виснажена пост?йними внутр?шн?ми рел?г?йними в?йнами м?ж цими рел?г?йними рухами, все ще залишалася в сво?й б?льшост? католицькою. Для того щоб стати королем Франц?? ? принести мир сво?й кра?н?, Генр?ху IV довелося в?дректися в?д сво?? протестантсько? в?ри ? прийняти католицизм.

Незважаючи на прийняття Генр?хом IV католицизму в?н не залишив сво?х колишн?х однов?рц?в ? видав ряд указ?в, як? сприяють свобод? ?х в?роспов?дання. Зокрема, в 1598 роц? був виданий знаменитий Нантський едикт , завдяки якому гугеноти могли в?льно зд?йснювати сво? богослуж?ння по вс?й кра?н? (кр?м Парижа ? його п'яти округ?в), вони були в?дновлен? у сво?х громадянських ? пол?тичних правах, вони могли влаштовувати громадськ? кладовища ? засновувати власн? суди, для забезпечення сво?? безпеки ?м надали у тимчасове користування к?лька фортець. Вони могли утримувати за рахунок державно? скарбниц? 200 збройних гарн?зон?в, ?м також надали можлив?сть в?дкривати сво? школи ? видавати книги.

Однак мирне ?снування гугенот?в тривало не довго. У 1610 роц?, як пише Г'ютон, ?зу?ти найняли божев?льного ченця, щоб вбити Генр?ха IV, ? королем Франц?? став його син Людовик XIII (1610?1643 ). В?н ≪вир?с переконаним римським католиком≫ ? посл?довно став викор?нювати протестантизм у Франц??. ^{[10] :289}

У 1621 роц? в?н скасував Нантський Едикт, залишив тим самим гугенот?в без пол?тичних ? в?йськових прав, але при цьому збер?г для них цив?льн? права ? рел?г?йну свободу. Так була розв'язана чергова рел?г?йна в?йна м?ж католиками ? гугенотами. Вона завершилася в 1629 роц? поразкою протестант?в ? укладенням Алеського едикту, ≪який п?дтверджував ?х свободу поклон?ння ? цив?льн? права, але позбавив ?х вс?х ?нших прав≫ . У цьому ж роц? був виданий спец?альний Н?мский едикт, в якому була п?дтверджена свобода тих в?роспов?дань у Франц??, як? були дозволен? в попередньому Нантському едикт?. ^[1]

П?сля смерт? Людовика XIII на престол Франц?? з?йшов Людовик XIV (1643?1715) , який був б?льш категоричний в ≪очищенн?≫ Франц?? в?д протестантизму ? приведення сво?? кра?ни до одн??? в?ри. Людовик XIV говорив, що якщо викор?нення протестантизму у Франц?? ≪зажадало б, щоб одна рука в?друбала ?ншу, в?н п?шов би на це≫. ^[11]

Незважаючи на те, що гугеноти становили всього 9 % в?д загально? чисельност? населення у Франц??, в?н бачив в них пряму загрозу для свого правл?ння ? для ?снування католицько? церкви кра?ни. Йому належать так? слова:

≪М?й д?д любив гугенот?в ? не боявся ?х, м?й батько боявся ? не любив ?х, я ?х не люблю ? не боюся≫.

У 1666 роц? Людовик XIV вида? наказ з перел?ком з 60 пункт?в, зг?дно з яким можна було по-р?зному карати гугенот?в. В?дпов?дно до цього наказу короля ≪уряд закривав протестантськ? л?карн?, школи, ун?верситети; грошов? пожертвування передавалися, минаючи гугенот?в, католицьким орган?зац?ям≫. Приблизно 650?700 церковних буд?вель були зруйнован?.

У батьк?в-гугенот?в насильно в?дбирали д?тей ? виховували ?х в суворих католицьких традиц?ях. У 1685 року Людов?ком XIV був остаточно скасований Нантський едикт ? заборонено протестантське богослуж?ння у Франц??. Це послужило початком нових оф?ц?йних гон?нь на гугенот?в. ?х стали насильно навертати в католицтво, а тих, хто в?дмовлявся, в?дправляли на каторжн? роботи, саджали в тюрми або просто страчували. В результат? Франц?ю за р?зними п?драхунками покинуло близько 250 тисяч рел?г?йних б?женц?в.

Державний д?яч Франц?? XVII стол?ття Жан-Батист Кольбер (1619?1683) , описав гугенот?в як ≪найб?льш ощадливих, старанно трудящих ? найб?льш осв?чених п?дданих короля≫ ^[11] . Рятуючись в?д гон?нь, з Франц?? вт?кали вправн? рем?сники, в?дм?нно п?дготовлен? профес?онали, вм?л? торговц? ? багат? купц?. Саме цю найважлив?шу для економ?чного життя кра?ни частину населення ? втратила Франц?я в результат? оф?ц?йних гон?нь у 1685-т? роки, орган?зованих Людов?ком XIV.

В результат? вимушеного масового переселення протестанти Франц?? мали значний вплив на рел?г?йний, економ?чний, соц?альний, в?йськовий ? пол?тичний п?дйом в тих кра?нах, куди вони ем?грували. Швейцар?я, Н?дерланди, Англ?я, Н?меччина ? нав?ть Америка ? ось невеликий перел?к кра?н, як? зазнали на соб? сприятливий вплив протестантських переселенц?в з Франц??. ^[20]

Багато державних д?яч?в ?вропейських кра?н з рад?стю брали працьовитих гугенот?в на сво? земл?, тому що вони приносили з собою навички роботи ? накопичений кап?тал.

≪У Голланд?? протягом 12 рок?в вт?кач? були зв?льнен? в?д сплати голландських податк?в. У Прусс?? великий князь надав двадцяти тисячам гугенот?в безкоштовн? земл? б?ля Берл?на. Приблизно близько трьохсот тисяч б?гло з Франц??. Серед них були найталановит?ш? французьк? рем?сники, розселення яких в кра?нах, прилеглих до Франц?, зробило значний вплив на ?х промислов?сть. Людовик XIV заплатив дуже високу ц?ну за нац?ональну католицьку ортодокс?ю. В б?льш осв?чений в?к в?н зробив ту ж грубу помилку, що ? Ф?л?п II ?спанський  ? зруйнував власну державу в ?м'я рел?г??≫.

Вт?кач? з Франц?? гугеноти чинили також ? рел?г?йний вплив в тих м?сцях, де вони ос?дали для пост?йного життя. Наприклад, ≪до 1700 року в Лондон? було 28 французьких протестантських церков≫, а в Голланд?? дв?ст? пропов?дник?в стали пасторами в м?сцевих церквах. ^[21]

З гугенот?в, як? отримали добрий вишк?л у Франц?? в ход? довгих в?йськових д?й проти католик?в, орган?зовувалися окрем? полки, як? воювали проти католик?в на сторон? Англ??, Н?меччини, Голланд??, а також брали участь в боротьб? за незалежн?сть Америки. Це значно зм?цнило бойову м?ць арм?й цих кра?н.

Через те, що вже на той час Париж був законодавцем моди, французьк? протестанти надавали сильний естетичний вплив на т? кра?ни, куди вони ем?грували. Наприклад, в Англ?? ≪гугеноти стали першими жителями Лондона, як? заводили в будинках канарок (птахи становили ?м компан?ю п?д час довгих годин роботи за ткацьким верстатом) ? прикрашали оселю зр?заними кв?тами≫. А виробництво капелюх?в, яке почали в т?й же Англ?? гугеноти-ем?гранти, досягло тако? популярност?, що нав?ть ≪католицьк? кардинали з Риму замовляли соб? капелюхи у протестантських б?женц?в в Англ??≫. ^[21]

Гугеноти першими у Франц?? в?дкрито протистояли абсолютн?й влад? католицько? церкви, що п?дтримувала абсолютна монарх?я короля Франц??. Рухомим рел?г?йним завзяттям, гугеноти проголосили свою свободу в?роспов?дання ? показали приклад непокори влад?, що йде врозр?з з Б?бл??ю.

?х приклад дотримання сво?х ?дей сформував особлив? "умонастро?, що склали згодом духовн? ?деали Французько? революц?? . П?сля ?х вигнання Франц?я стала значно в?дставати в сво?му економ?чному розвитку в?д сус?дн?х кра?н, що поступово справило загальне невдоволення ?снуючою абсолютною монарх??ю у аристократ?? ? простого населення ? призвело до Французько? революц?? ^[22] . Але на в?дм?ну в?д рел?г?йних в?йн гугенот?в, ця революц?я носила чисто пол?тичний ? нав?ть антирел?г?йний характер.

• Рел?г?йн? в?йни у Франц??
• Нантський едикт
• Варфолом??вська н?ч
• Сен-Жерменський едикт
• Реформац?я
• Жан Кальв?н

• Гонсалес Х. История христианства: в 2 Т. / пер. с англ. СПб.: Библия для всех, 2009.
• Робертсон Дж. История христианской Церкви: в 2 Т. ? 2-е изд. / пер. с англ. Петроград: И. Л. Тузов, Гостиный двор № 45, 1916.
• Санников С. В. Двадцать веков христианства: в 2 Т. Одесса: ОБС ≪Богомыслие≫, 2001.
• Спиц Л. История Реформации: в 2 Т. / пер. с англ. Минск: Просветительский Фонд ≪Лютеранское наследие≫, 2003.
• Тальберг Н. История христианской церкви. Москва: СП ≪Интербук≫ / Нью-Йорк: ≪Astra Consulting International inc. USA≫, 1991.
• Хьютон. С. М. Обзор истории Церкви / пер. с англ. А. Гейченко. Одесса: Христианское просвещение, 2009.
• Чедвик О. Реформация. Противостояние католиков и протестантов в Западной Европе 16-17 вв. / пер. с англ. С. Федорова. М.: ЗАО Издательство Центрополиграф, 2011.
• Шафф Ф. Современное христианство. Реформация в Швейцарии. Том 8 // История христианской церкви: в 8 Т. / пер. с англ. СПб.: Библия для всех, 2012.
• Woodbrige J. и James III F. Church historiy: v. 2. Grand Rapids: Zondervan Publishing House, 2013.
• The Huguenot Population of France, 1600?1685: The Demographic Fate and Customs of a Religious Minority by Philip Benedict; American Philosophical Society, 1991?164
• The Huguenots: Or, Reformed French Church. Their Principles Delineated; Their Character Illustrated; Their Sufferings and Successes Recorded by William Henry Foote; Presbyterian Committee of Publication, 1870?627.

• Гугеноти [ Арх?вовано 17 кв?тня 2022 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Гу?еноти // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• https://r500.ua/ [ Арх?вовано 4 грудня 2017 у Wayback Machine .]
• http://tourism-london.ru/spavochnik-povelikobritanii/london-16-17-vekov/347-gugenoty-i-drugie-chuzhestrancy-chast-1.html [ Арх?вовано 4 грудня 2017 у Wayback Machine .]
• http://tourism-london.ru/spavochnik-po-velikobritanii/london-16-17-vekov/348-gugenoty-i-drugiechuzhestrancychast-2.html [ Арх?вовано 4 грудня 2017 у Wayback Machine .]

Л?тература та б?бл?ограф?я Provenio · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Православная энциклопедия · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX529158 · BNF :  119773762 · Freebase :  /m/0k251 · GND :  4026112-8 · J9U :  987007531295605171 · LCCN :  sh85062809 · NDL :  00574441 · NKC :  ph120938