Група вивчення реактивного руху ( ГВРР , рос. Группа изучения реактивного движения, ГИРД ) ? радянська науково-досл?дна та досл?дно-конструкторська орган?зац?я, що займалася розробкою ракет ? ракетних двигун?в ^[1] .

Восени 1931 р. при Тсоав?ах?м? були орган?зован? московська ? лен?нградська групи вивчення реактивного руху (ГВРР), як? об'?днували на громадських засадах ентуз?аст?в ракетно? справи. МосГВРР, що отримала назву центрально?, надавала допомогу групам ? гурткам з вивчення реактивного руху в ?нших м?стах СРСР . У 1934 роц? пропагандистськ? та просв?тн? функц?? були покладен? на знову орган?зовану Реактивну групу Центрально? ради Тсоав?ах?му, яка усп?шно продовжувала працювати до к?нця 30-х рок?в ? створила ряд ориг?нальних невеликих експериментальних ракет.

В 1933 роц? на баз? московсько? частини ГВРР та Газодинам?чно? лаборатор?? було орган?зовано Реактивний ?нститут .

За прикладом москвич?в ? лен?нградц?в рух за орган?зац?ю м?сцевих ГВРР розгорнувся в Харков? , Баку , Тб?л?с? , Архангельську , Новочеркаську , Брянську та ?нших м?стах. Велику роль у цьому рус? з?грала пропагандистська д?яльн?сть Ф. А. Цандера , М. О. Рин?на , В. П. Ветчинк?на , В. О. Прянишн?кова, Я. ?. Перельмана та ?нших.

• Verein fur Raumschiffahrt

1. ↑ Группа изучения реактивного движения (ГИРД) (рос.)