Громадянська в?йна у П?вн?чному ?мен?
Солдати-роял?сти намагаються в?дбити ?гипетську танкову атаку
Дата: 1962 - 1970 М?сце: ?мен Результат: Перемога республ?канц?в
Сторони
?менське Мутавакк?л?тське Корол?вство Сауд?вська Арав?я за п?дтримки:   Йордан?я   Велика Британ?я	?менська Арабська Республ?ка ?гипет [1] за п?дтримки:   СРСР
Командувач?
Мухаммед аль-Бадр аль-Хассан б?н Ях'я Абдуррахман б?н Ях'я Мухаммед б?н аль-Хуссейн Абдалла б?н аль-Хассан Фейсал ?бн Абдель Аз?з Аль Сауд	Абдалла ас-Саляль ?амаль Абдель Насер Абдель Хак?м Амер
В?йськов? сили
20 000 нап?врегулярних в?йськ (1965) [2] 200 000 ополченц?в (1965) [2] тисяч? найманц?в [3]	3 000 (1964) [4] 70 000 (1965) [5]
Втрати
1 000 убитими [6] [7]	26 000 убитими [8]

В?йськовий переворот у ?мен? 1962 року та громадянська в?йна у П?вн?чному ?мен?  ? в?йськовий переворот, реал?зований групою оф?цер?в на чол? з полковником Абдаллою ас-Салялем , який до того перебував у пол?тем?грац?? в ?гипт? ^[9] . П?сля перевороту почалась громадянська в?йна м?ж республ?канцями та приб?чниками монарх?? Гам?д-ад-Д?н?в .

?менське Мутавакк?л?тське Корол?вство на меж? 1960-их рок?в було абсолютно - теократичною монарх??ю , на чол? яко? стояв король Ахмад б?н Ях'я . У грудн? 1961 року Ахмад посварився з Насером , з яким до того перебував у союз? проти британц?в ? сауд?вц?в. ≪Рад?о Ка?ра≫ та ?гипетськ? ЗМ? розгорнули масовану пропагандистську кампан?ю проти ?менсько? влади. У березн? 1961 року на ?мама Ахмада було ско?но замах п?д час в?дв?дування ним л?карн? у Ходейд? . Його було серйозно поранено. ?гипетська пропаганда провокувала численн? акц?? протесту. У серпн? 1962 року школяр? з портретами Насера розгромили м?н?стерство осв?ти, зриваючи з? ст?н портрети ?мама, солдати в?дмовились стр?ляти у натовп. 18 вересня 1962 року король Ахмад помер ^[10] .

Спадковий принц 38-р?чний Мухаммед аль-Бадр , в руках якого були пости прем'?р-м?н?стра, м?н?стра внутр?шн?х ? закордонних справ, м?н?стра оборони та губернатора Сани , був проголошений новим королем ?мену та ?мамом мусульмансько? ши?тсько? секти зейдит?в ^[11] .

З середини 1950-их рок?в у ?мен? соц?ал?стичн? ?де? поширювались представництвами в?дд?лень Парт?? арабського соц?ал?стичного в?дродження (≪Баас≫) , Руху арабських нац?онал?ст?в (ДАН), а також р?зними угрупуваннями марксист?в (у тому числ? й мао?стами ). Найб?льшу популярн?сть ?хн? погляди мали серед молод?, студент?в та оф?цер?в арм??. Та?мна орган?зац?я ≪В?льн? оф?цери≫ , що виникла у ?мен? за прикладом ?гипту у грудн? 1961 року, ставила соб? за мету л?кв?дац?ю монарх?? й застосовувала зазначен? вище ?де?. Так, представники ≪В?льних оф?цер?в≫ напередодн? виступу 1962 року завчасно налагодили контакти з ус?ма тими угрупуваннями ? домовились про сп?впрацю. Однак, за словами безпосередн?х учасник?в перемовин, ≪В?льн? оф?цери≫ у в?дносинах з союзниками дотримувались принципу ≪все брати ? н?чого не давати≫ ^{[12] [13]} .

Змовники з орган?зац?? ≪В?льн? оф?цери≫ скористались ситуац??ю, що склалась, ? вже 26 вересня 1962 року стався в?йськовий переворот, орган?зований ≪Радою революц?йного командування≫ (СРК) (насеристи кап?тани Абдалла Джузейлан та Абдул Лат?ф Дайфалла й лейтенант Ал? Абд аль-Мунь?), до яких при?днався полковник Абдалла ас-Саляль . П?сля к?лькох годин бою за палац аль-Бадра король-?мам був скинутий, ?менське Мутавакк?л?тське Корол?вство й теократична монарх?я Гам?д-ад-Д?н?в були л?кв?дован?, ас-Саляль отримав звання бригадного генерала та був проголошений президентом новостворено? ?менсько? Арабсько? Республ?ки .

У перший же день перевороту за вироком ≪народного трибуналу≫, який очолив Дайфалла, на центральному майдан? столиц? перед обпаленим палацом ?мама були розстр?лян? та порубан? понад 70 д?яч?в старого режиму ? близько 50 член?в правлячо? династ?? , губернатори та м?н?стри.

28 вересня ас-Саляль зустр?вся ?з п'ятьма сотнями шейх?в племен ? стар?йшин, з?браних у Сан? на коронац?ю аль-Бадра . Там в?н заявив, що ≪продажна монарх?я, яка правила тисячол?ття та стала ганьбою для кра?ни, арабського св?ту ? всього людства, повалена. Будь-хто, хто спробу? ?? реставрувати ? ворог Аллаха та людей≫. Того ж дня було оголошено склад уряду, до якого ув?йшли в?дом? ?менц? як з П?вноч?, так ? з Адена . При цьому б?льш?сть м?н?стр?в дов?дались про сво? призначення з передач? ≪Рад?о Сани≫.

29 вересня ?гипет визнав новий режим, а наступного дня ?амаль Абдель Насер заявив про р?шуч?сть надати П?вн?чному ?мену ус?ляку п?дтримку. До ?мену почали прибувати ?гипетськ? в?йська .

Першими декретами нового уряду було скасовано рабство й ?нституц?я заручництва, конф?скувались земл? корол?всько? родини й активних приб?чник?в монарх??. Зейдитськ? племена п?дтримали ?мама Мухаммеда аль-Бадра та повстали проти нового уряду. У кра?н? почалась кривава громадянська в?йна, що тривала 8 рок?в ( 1962 ? 1970 ).

Переворот у ?мен? спричинив занепоко?ння в Сауд?вськ?й Арав?? та Йордан?? . Обидв? кра?ни остер?гались загрози под?бного розвитку под?й у себе. Ще б?льше загострив обстановку факт прямо? в?йськово? ?нтервенц?? ?гипту: вже 29 вересня 1962 року до великих м?ст П?вн?чного ?мену ? Сани й Та?за  ? л?таками прибули ?гипетськ? солдати ^[14] . Одночасно ?гипетська в?йськова м?с?я у ?мен? почала активну реорган?зац?ю збройних сил ново проголошено? арабсько? республ?ки. ?гиптяни пос?ли в них командн? посади, вид?лили спец?альний п?дрозд?л десантник?в для охорони ас-Саляля та ?нших кер?вник?в ^[15] .

5 жовтня 1962 року сауд?вська ав?ац?я бомбардувала ?менське м?сто Ель-Бейда . 6 жовтня п?дрозд?л сауд?вських солдат вторгся на територ?ю ?мену на п?вноч? кра?ни, але той рейд був в?дбитий. У свою чергу, 4 листопада рад?о Сауд?всько? Арав?? оголосило, що ?гипетськ? л?таки бомбардували 5 сауд?вських с?л ^[16] . Згодом регулярними стали збройн? рейди з територ?? ?АР на територ?ю Сауд?всько? Арав??. У в?дпов?дь остання почала п?дготовку рейд?в на територ?ю ?мену. Отримавши пов?домлення про акц??, що готувались, ?мен почав погрожувати пов?тряними ударами по територ?? Сауд?всько? Арав?? ^[17] .

США в?дреагували на кризу в?дрядженням групи в?йськових суден до Персько? затоки , таким чином застер?гаючи ?гипет та ?АР в?д можливого нападу на територ?ю Сауд?всько? Арав??. Одночасно президент США Джон Ф?цджеральд Кеннед? закликав сторони до мирного врегулювання кризи та оголосив про визнання республ?канського уряду в ?мен?. Тим не менше, 19 грудня 1962 року ав?ац?я ?гипту завдала удару по низц? об'?кт?в на територ?? Сауд?всько? Арав??, де у в?дпов?дь було оголошено загальну моб?л?зац?ю ^[18] .

Плем?нне ополчення за чисельн?стю переважало регулярну ?менську арм?ю ^[19] . У лавах ?менських монарх?ст?в числились 20 000 нап?врегулярних озбро?них загон?в, 200 000 одноплем?нник?в корол?всько? родини (1965) ^[2] , а також сотн? найманц?в ^[20] . В?йська ?АР до 1964 року нал?чували лише 3 000 солдат ^[4] . 1965 року загальне число ?гипетських в?йськовик?в у ?менськ?й Арабськ?й Республ?ц? вже складало 70 000 ^[21] . Г?рська м?сцев?сть ? в?дсутн?сть дор?г заважали республ?канцям використовувати в?йськову техн?ку, що могла б компенсувати малу чисельн?сть особового складу. Ситуац?я пог?ршувалась тим, що з Сауд?всько? Арав?? та Йордан?? з 1 жовтня почалось орган?зоване постачання збро? приб?чникам монарх?? ^[22] . Окр?м насер?вського ?гипту, в?йськово-техн?чну допомогу ?АР надавав СРСР . 1963 року у ?мен? нал?чувалось 547 радянських в?йськових фах?вц?в.

Таким чином було створено передумови для активного залучення до п?вн?чно?менського конфл?кту ?нших держав та ?х безпосереднього з?ткнення.

На под?? у ?мен? сутт?во вплинула ?зра?льсько-?гипетська в?йна 1967 року . Уряд ?АР оголосив ?зра?лю в?йну та роз?рвав дипломатичн? в?дносини з? США. На Хартумськ?й конференц?? у серпн? 1967 року ?гипет ? Сауд?вська Арав?я д?йшли згоди у ?менському питанн?: ?гипет мав вивести сво? в?йська з ?АР, а Сауд?вська Арав?я  ? припинити допомогу монарх?стам. У жовтн? 1967 року ?мен залишили останн? п?дрозд?ли ?гипетських в?йськ.

Тим часом, арм?я роял?ст?в ?мама аль-Бадра, отримавши значне п?дкр?плення, завдала низки нищ?вних удар?в по республ?канським силам. До к?нця 1969 року монарх?сти оточили Сану та приготувались ?? штурмувати. Результат громадянсько? в?йни вир?шив Радянський Союз, який погрожував у раз? початку штурму Сани роял?стами застосувати свою силу ? втрутитись до конфл?кту на боц? республ?канц?в. Не бажаючи псувати стосунки з СРСР , а також затягувати громадянську в?йну, шах Мохаммед Реза Пахлав? в?дкликав ?нструктор?в САВАК . Арм?я ?мама припинила спротив, к?лька в?домих монарх?ст?в ув?йшли до складу уряду ?АР. ?мам Мухаммед аль-Бадр ви?хав у вигнання; помер 6 серпня 1996 року в Лондон? .

• Dresch, Paul (1994-01-27) . Tribes, Government, and History in Yemen. Oxford University Press, USA. pp. 480. ISBN 0-19-827790-3
• Dresch, Paul (2000) . A History of Modern Yemen. Cambridge; New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-79092-1
• Jones, Clive (2004). Britain and the Yemen Civil War, 1962?1965: Ministers, Mercenaries and Mandarins: Foreign Policy and the Limits of Covert Action. Brighton ; Portland Or.: Sussex Academic Press
• Oren, Michael B. (2002). Six Days of War: June 1967 and the Making of the Modern Middle East. U.S.: Oxford University Press. стор. 7?13, 39, 40
• Pollack, Kenneth M. (2002) Arabs at War: Military Effectiveness, 1948?1991. Studies in war, society, and the military. Lincoln, NE: University of Nebraska Press. стор. 698
• Safran, Nadav (1988-02) Saudi Arabia: The Ceaseless Quest for Security. Cornell University Press
• Schmidt, Dana Adams (1968) Yemen: The Unknown War. New York: Holt, Rinehart, and Winston
• Густер?н П. В. ?менська республ?ка та ?? м?ста. ? М.: Международные отношения, 2006