Лейбл звукозапису
(
англ.
record label
), також
ф?рма звукозапису
,
ф?рма грамзапису
,
[1]
? це
бренд
або
торговельна марка
музичних запис?в ?
музичних в?део
або компан?я, яка ними волод??. ?нод? звукозаписний лейбл також ?
видавничою компан??ю
, яка керу? такими брендами та торговельними марками. Ф?рма звукозапису ? багатофункц?ональним п?дпри?мством, к?нцевою метою д?яльност? якого ? продаж нос??в звукозапису
[1]
(ран?ше музичн? лейбли робили ставку на ф?зичн? нос??), реал?зац?я всього пов'язаного з
роздр?бним продажем
музики, яку воно випуска?. Це компан?я, яка займа?ться
менеджментом
музичних
бренд?в
, координу? виробництво, розповсюдження та
рекламу
, займа?ться координац??ю та деяким конторолем
просування (тобто промоушну)
ауд?о- та ?нод? в?деозапис?в (головним чином музичн? в?деокл?пи та в?деозаписи концерт?в) на нос?ях р?зних в?дпов?дних формат?в, серед яких
в?н?лов? плат?вки
,
компакт-касети
,
компакт-диски
,
м?н?-диски
,
SACD
,
DVD
, та займа?ться пошуком нових автор?в музики. Так? спец?альн? б?знес-структури, якими ? компан?? звукозапису, створюють дизайн продукту (
альбому
, обкладинки для компакт-диск?в, в?н?лових плат?вок, касет), розробляють схеми продаж?в альбом?в, часто нав?ть коректують тематику п?сень, як? будуть на диску,
[2]
надають допомогу у вибор?
репертуару
.
[3]
Кожна ф?рма звукозапису займа?ться складанням й п?дписанням договор?в ? контракт?в, ма? контракти з виконавцями або ж права на видання запис?в.
[1]
[4]
Лейбл допомага? у п?дготовц? проморел?з?в, виданн?, дистрибуц??,
мастерингу
, охоплю? комун?кац?ю з р?зними музичними д?ячами, дек?лькома
студ?ями звукозапису
з сучасною техн?кою, може включати коворк?нг-майданчик ? тд.
Продюсерська
робота поляга? в тому числ? ? у формуванн? нових стратег?й розвитку
музичних стил?в
, виявленн? ?хньо? комерц?йно? усп?шност?, створенн? як?сних в акустичному аспект?
аранжувань
. З метою просування
саунд продюсер
може працювати з продюсерами ?нших рекорд-лейбл?в, заключати контракти напряму з музичними
стр?м?нговими
серв?сами
Youtube music
,
Apple music
,
Google music
,
Deezer
,
Tidal
,
Spotify
, чи користуватися допомогою агрегатор?в (таких як Multizza,
TuneCore
, тощо) котр? займаються поставкою контенту до р?зних музичних
?нтернет-магазин?в
(це компан??-посередники, що уклали пост?йний контракт на дистрибуц?ю). Звукозаписн? компан?? складають
музичну ?ндустр?ю
.
Назва
лейбл
(буквально
ярлик
) походить в?д ≪паперово? етикетки≫ (
англ.
Label
) ? фабрично? марки (лейбл ?дентиф?кац??), котра ставиться на продукц??, що випуска?ться будь-якою ф?рмою (в музичн?й галуз? на компакт-дисках, касетах ? плат?вках), а також назва ф?рми.
[1]
Наприклад, лейбл, прикр?плений до центру
в?н?лово? плат?вки
, м?стить загальну ?нформац?ю про назви композиц?й, музикант?в, а також назви звукозаписних компан?й. Назва ? пережитком того часу, коли вся музика з'явилася на плат?вц?. У минулому було важливо, щоб нова група була в?дкрита звукозаписною компан??ю, оск?льки ц?на виробництва альбом?в ? доставки ?х до магазин?в була високою. Протягом 2000-х рок?в ф?зичн? продаж? фонограм були значною м?рою зам?нен? цифровими технолог?ями, що сприяло серйозним зм?нам.
У ?ндустр?? звукозапису звукозаписна компан?я, написана (надрукована) на етикетковому папер?, ? сама назва бренду п?д ?? парасолькою стали називатися ≪лейблом≫. ≪Етикетка≫ як
торгова марка
може бути або не бути незалежною орган?зац??ю компан??. Для кожно? звукозаписно? компан?? використовувалися р?зн? дизайни етикеток, ? було досягнуто
брендингу
. Лейбли з довгою ?стор??ю створюють ц?нн?сть, схожу на
бренд
, але вони також можуть мати
?м?дж
, створений художниками, яким вони належать. Наприклад,
ECM Records
? незалежним лейблом, а також це ц?лий стил?стичний напрям.
[5]
Найстар?шою з найб?льших звукозаписних груп ХХ стол?ття була
EMI
, заснована в 1931 роц?, але ?? кор?ння сяга? 1897 року.
Б?льш?сть пров?дних ф?рм звукозапису, так званих
мейджор-лейбл?в
(
англ.
Major label
, тобто,
дом?нуюч? бренди в музичн?й ?ндустр??; велик? ф?рми?корпорац??
), належить к?льком великим
транснац?ональним корпорац?ям
, на частку яких припада? основний в?дсоток св?тового музичного ринку. Хоча останн?м часом спостер?га?ться сплеск незалежних (в?д мейджор?в) лейбл?в, так званих
?нд?-лейбл?в
(
англ.
indie label
;
незалежн? др?бн? бренди; незалежн? лейбли, як? не ? власн?стю головно? компан??
), що являють собою альтернативу
мейнстриму
в?д мейджор-лейбл?в (тобто,
в?д рекорд-корпорац?й, в?д звукозаписувальних корпорац?й
). У той самий час, м?ж мейджорами та ?нд? часто зустр?ча?ться сп?вроб?тництво на вза?мовиг?дних умовах, зокрема, вони можуть виконувати за замовленням один одного т? чи ?нш? етапи виробництва, поширення ? просування музики. Вони можуть покладатися на м?жнародн?
л?ценз?йн?
угоди та ?нш? домовленост? з великими лейблами. Велик? лейбли ?нод? повн?стю або частково купують незалежн? лейбли. На в?дм?ну в?д мейджор-лейбл?в, як? мають сво? мереж? продажу музично? продукц?? для отримання максимального прибутку, незалежн? звукозаписн? лейбли можуть надавати поширення записаних композиц?й
музичному колективу
.
[3]
Група учасник?в
шоу-б?знесу
у вигляд? мейджор-лейбл?в, в комун?кативному та структурному аспектах, тобто, з точки зору к?лькост? соц?ально-д?лових контакт?в, ? одним з найб?льш значущих ? масштабних ?нститут?в.
[3]
У 2005 роц? були чотири пров?дн? звукозаписн? компан?? в св?т?:
Загалом вони тод? контролювали приблизно 72 в?дсотки св?тового ринку та 85 в?дсотк?в ринку США.
Розвиток
музичного туризму
? важливою особлив?стю
Велико? Британ??
, система незалежних лейбл?в вважа?ться чи не найц?нн?шим у британськ?й муз?ндустр??, а
Асоц?ац?я незалежно? музики
(AIM) та Св?това незалежна мережа (
англ.
Worldwide Independent Network
, скорочено
WIN
? заснована в 2006 роц?
[7]
коал?ц?я незалежних музичних орган?зац?й з усього св?ту
[8]
) ? невтомними лоб?стами ?нтерес?в незалежного сектору у Британ??.
[6]
У
США
та
Велик?й Британ??
були закладен? основн? принципи музично? ?ндустр??, ? саме в цих кра?нах розвиток музично? ?ндустр?? завжди був конкурентним.
[3]
Сьогодн? ?нтернет та нижч? витрати на виробництво дозволили виконавцям самост?йно створювати, поширювати та просувати свою музику. З ц??? ж причини багато музикант?в створили власн? звукозаписн? компан??, щоб самим керувати процесами, а не п?дпорядковуватися велик?й звукозаписн?й компан??.
Зараз з розвитком
?нтернет
-
технолог?й
спостер?га?ться великий сплеск так званих
нетлейбл?в
(
англ.
Net label
), що поширюють музику в
цифрових звукових форматах
(головним чином
MP3
?
Ogg Vorbis
), надаючи доступ до прямого завантаження цих
файл?в
. При цьому нетлейбли паралельно з ≪нетрел?зами≫ нер?дко випускають обмежен? тираж?
компакт-диск?в
? ?нших популярних
нос??в ?нформац??
, поширюючи ?х в основному звичайною поштою.
П?сля
повномасштабного рос?йського вторгнення в Укра?ну
стрим?нговий серв?с
Spotify
скасував можлив?сть прем?ум-п?дписки в
Рос??
? закрив св?й оф?с у Москв?, а найб?льш? св?тов? лейбли
Universal Music Group
,
Warner Music Group
,
Sony Music Entertainment
вийшли з кра?ни-агресора.
[9]
Перел?к вибраних лейбл?в
[
ред.
|
ред. код
]
- ≪Мелодия≫
? рос?йський (ран?ше радянський) звукозаписний лейбл. Це була найб?льша державна звукозаписна компан?я Радянського Союзу.
- ≪Deutsche Schallplatten≫ був монопольним музичним видавцем у Н?мецьк?й Демократичн?й Республ?ц? з 1950-х до 1980-х рок?в. 12 серпня 1946 року н?мецький сп?вак ? актор Ернст Буш отримав дозв?л радянсько? в?йськово? адм?н?страц?? на створення музичного видавництва.
- ≪Opus≫ ? був великим чехословацьким державним лейблом звукозапису та музичним видавництвом у Братислав?, тепер в?домий як ≪Opus a.s.≫.
- ≪Supraphon≫
? був великим чехословацьким державним лейблом звукозапису.
- ≪Hungarton≫ ? був великим угорським лейблом звукозапису, засований в 1951 роц?.
- ≪Польське награня≫
пол.
Polskie Nagrania
? польський звукозаписний лейбл, що був заснований у 1956 роц? п?сля злиття фабрики в?н?лових плат?вок Muza та звукозаписного дому Polskie Nagrania. Виробляв 70% в?д загально? к?лькост? плат?вок ? магн?тофонних касет на польському ринку.
[10]
- Балкантон
? болгарська компан?я грамзапису, створена п?д ц??ю назвою в Соф?? в 1952, монопол?ст на болгарському ринку в пер?од з 1940 по 1989 роки.
- ?уготон
? найб?льша компан?я звукозапису та мережа музичних магазин?в у колишн?й Соц?ал?стично? Федеративно? Республ?ки Югослав?я.
|
- BMG (
Bertelsmann Music Group
) ? звукозаписуючою компан??ю, що входить до складу н?мецького концерну
≪Bertelsmann≫
, ? одн??ю з п'яти крупних музичних компан?й св?ту, та ма? сво? в?дд?лення у понад 40 кра?нах.
[1]
У сво?му склад? BMG ма? так? лейбли як ≪RCA≫, ≪Ariola≫, ≪Arista≫ та ?н.
[1]
- Capitol Records
? американський лейбл звукозапису. Один з найв?дом?ших лейбл?в звукозапису.
- Atlantic Records
? один з найв?дом?ших лейбл?в звукозапису. Належить компан?? Warner Music Group (США).
- Decca Records
? британський лейбл звукозапису. Один з найв?дом?ших лейбл?в звукозапису.
|
В 2008 роц?
Потапом
було створено власний лейбл ≪Empire≫ (з яким працювали ряд в?домих в 2000-них роках укра?нських виконавц?в: New'Z'Cool, UGO, XS, David, Queen $ та ?н.), а згодом ним було створено продюсерський центр
≪MOZGI Entertainment≫
.
[11]
Умовними м?сцевими мейджорами в Укра?н? ? три велик? компан??:
Secret Service EA
(
Макс Барських
,
Оля Полякова
,
Jerry Heil
),
Mama music
(
В?рка Сердючка
,
неАнгелы
,
KAZKA
,) та
Mozgi Group
(
Dorofeeva
,
Mozgi
,
Michelle Andrade
).
[12]
Ус? ц? музичн? компан?? займаються
просуванням
артист?в, але не вс? ? лейблами у звичному розум?нн?.
[13]
До ?нд?-лейбл?в можна умовно в?днести ус? ?нш? орган?зац??.
[12]
Детал?зац?я джерел
[
ред.
|
ред. код
]
- ↑
а
б
в
г
д
е
ж
Популярна музика: енцикл. словник / автор-уклад.
В.Откидач
. ? Х.: Л?дер, 2018. ? 896 с.
ISBN 978-966-2732-97-9
- ↑
Алтухов С.О., Бутир?на М.В. Маркетингов? комун?кац?? у музичн?й ?ндустр?? // Масова комун?кац?я у глобальному та нац?ональному вим?рах. ? Д.:
ДНУ ?мен? О. Гончара
, факультет систем ? засоб?в масово? комун?кац??, 2016. ? Вип. 5. ? 198 с. (стор.: 5)
Доступ
[
недоступне посилання
]
- ↑
а
б
в
г
Самсон О.О. Систематизац?я соц?окомун?кативних функц?й суб'?кт?в концертного б?знесу // “ДЕРЖАВА та РЕГ?ОНИ. СЕР?Я: СОЦ?АЛЬН? КОМУН?КАЦ??” 2013 р., № 1 (13)
ISSN
2219-8741 (стор.: 21)
Доступ
[
недоступне посилання
]
- ↑
Степанець Юр?й Леон?дович. Музичний тв?р як об'?кт авторського права: поняття, ознаки та проблемн? аспекти цив?льно-правового регулювання в Укра?н?.
Doi
https://doi.org/10.32837/chc.v0i42.431
- ↑
Супрун Олена Володимир?вна. По?днання джазу та класики в контекст? "МУЗИКИ ECM" // МИСТЕЦТВОЗНАВЧ? ЗАПИСКИ: Зб. наук. праць. ? Вип. 24. ? К.: М?лен?ум, 2013. ? 294 с.
ISSN
2226-2180 (стор.: 54-55)
- ↑
а
б
в
г
Давимука С.А., Федулова Л.?. Креативний сектор економ?ки: досв?д та напрями розбудови: монограф?я / С.А. Давимука, Л.?. Федулова; ДУ “
?нститут рег?ональних досл?джень ?мен? М.?. Дол?шнього НАН Укра?ни
”. ? Льв?в, 2017. ? 528 с.
ISBN 978-966-02-8416-6
(стор.: 133)
- ↑
Resnikoff, Paul (12 грудня 2018).
Worldwide Independent Network CEO Alison Wenham Is Stepping Down
.
Digital Music News
. Процитовано 16 серпня 2019
.
- ↑
About
.
Worldwide Independent Networks
. Процитовано 16 серпня 2019
.
- ↑
?нновац?? та особливост? функц?онування ЗМ? в демократичному сусп?льств?: зб?рник матер?ал?в V М?жнародно? науково-практично? конференц?? до 31-? р?чниц? Незалежност? Укра?ни / упор. Ю.Р. Каз?мова. ? Льв?в: Видавництво
Льв?всько? пол?техн?ки
, 2022. ? 132 с.
ISBN 978-966-941-775-6
(стор.: 101)
- ↑
Показывают социалистические страны: Болгария, Венгрия, ГДР, Польша, Чехословакия, Югославия // Радио. ? 1975. ? № 9. ? С. 20?27.
- ↑
Ткаченко Владислава Антон?вна. З ?стор?? розвитку укра?нського х?п-хопу // Культурно-мистецьке середовище: творч?сть та технолог??: Матер?али Чотирнадцято? М?жнарод. наук.-творчо? дистанц. конф., Ки?в, 23 жовтня 2020 р. Ки?в:
НАККК?М
, 2020. 224 с. URL:
https://nakkkim.edu.ua/science/vidannyaakademiji
[
недоступне посилання
]
(стор.: 198)
- ↑
а
б
Олекс?й Бондаренко.
16 ?нд?лейбл?в Укра?ни. Хто зараз створю? альтернативу великим продюсерським центрам
| 3 лютого 2021 |
suspilne.media
- ↑
Трансформац?я музичного ринку Укра?ни: поточний стан неакадем?чного сектору ?ндустр?? в цифрах ? коментарях (оглядова дов?дка за матер?алами преси та ?нтернету за 2020?2021 рр.) ДЗК Випуск 4/5 2021 р. М?н?стерство культури та ?нформац?йно? пол?тики Нац?ональна б?бл?отека Укра?ни nlu.org.ua
Доступ