Георг?й (Г?я) Русланович Гонгадзе
груз. ?????? ???????
Гонгадзе Георг?й Русланович
Головний редактор ?нтернет-газети ≪Укра?нська правда≫
кв?тень 2000  ?  вересень 2000
Народився	21 травня 1969 ( 1969-05-21 ) Тб?л?с? , Грузинська РСР ,   СРСР
Помер	17 вересня 2000 ( 2000-09-17 ) (31 р?к) Таращанський л?с , Таращанський район , Ки?вська область ,   Укра?на
В?домий як	укра?нський громадський д?яч , опозиц?йний журнал?ст , рад?о та телеведучий , к?норежисер та перекладач , в?домий сво?ми критичними антивладними виступами, Герой Укра?ни (2005, посмертно)
Громадянство	Укра?на
Нац?ональн?сть	укра?нець [1]
Alma mater	Тб?л?ський державний ?нститут ?ноземних мов , Льв?вський ун?верситет
Батько	Руслан Гонгадзе [2]
Мати	?он?адзе Олександра Теодор?вна
У шлюб? з	Мирослава Гонгадзе
Д?ти	Нана, Солом?я
Р?дня	мати Леся Гонгадзе
Профес?я	журнал?стика
Нагороди
Висловлювання у В?к?цитатах
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Гео?рг?й (Г?я) Русла?нович Гонга?дзе ( груз. ?????? ??????? ; 21 травня 1969 , Тб?л?с? , Грузинська РСР , СРСР  ? 17 вересня 2000 ^[3] , Таращанський район , Ки?вська область , Укра?на ) ? укра?нський громадський д?яч , опозиц?йний журнал?ст ^[4] , рад?о та телеведучий , к?норежисер та перекладач грузинського походження , в?домий сво?ми критичними антивладними виступами. Герой Укра?ни (2005, посмертно).

Засновник та перший головний редактор ?нтернет-газети ≪Укра?нська правда≫ .

Вбивство Гонгадзе викликало широкий резонанс в Укра?н? та за ?? межами, особливо п?сля ≪касетного скандалу≫ , та вважа?ться одн??ю з найгучн?ших крим?нальних справ сучасно? Укра?ни . За найпоширен?шою верс??ю, до захоплення та вбивства журнал?ста причетн? високопосадовц?, наближен? безпосередньо до Леон?да Кучми , який н?бито особисто в?ддавав накази щодо викрадення Гонгадзе.

Останною людиною, що бачила Гонгадзе живим, була його колега, ? сп?взасновниця Укра?нсько? Правди ? Олена Притула, з якою в Гонгадзе був роман з 1997 р. (з? сл?в само? Притули). ^{[5] [6]}

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Батько Георг?я, Руслан Гонгадзе , народився в Груз?? , але мав складне етн?чне походження (його батько був грузином, головним сан?тарним л?карем району, а мати ? француженкою за батьком ? н?мкенею за мат?р'ю; народилася вона в Париж? ).

Руслан Гонгадзе зак?нчив факультет арх?тектури Тб?л?ського ун?верситету, але знайшов сво? покликання в к?но, став в?домим грузинським к?норежисером-документал?стом (згодом навчив працювати з к?нокамерою ? сина), вир?знявся активною громадянською позиц??ю та симпат??ю до дисидентського руху.

Мати Георг?я ? кор?нна льв?в 'янка Леся Гонгадзе (Корчак) (?? батько Теодор Корчак був першим рад?отехн?ком у Зах?дн?й Укра?н?) ^[4] . Медик за фахом. У 1968 р. одружилась з Русланом Гонгадзе. З 1969 р. до середини 1990-х рр. мешкала у Тб?л?с? .

Згодом подружжя Гонгадзе розлучилося.

Народився 21 травня 1969  р. в Тб?л?с? . Як розпов?дала Леся Гонгадзе в одному з ?нтерв'ю, того дня в не? народилися дв?йнята, але одну дитину викрали:

Я чудово пам'ятаю сам момент ?х народження ? те, як вони плакали на руках у медсестри. Пологи були дуже важк?, ? коли я отямилася п?сля наркозу, то побачила на зап'ястку лише одну бирку. В медичну картку також було вписано лише одну дитину. Чолов?ков? спочатку пов?домили про народження дв?йн?, а пот?м сказали, що одне з них померло. Жодних документ?в ? н? про народження, н? про смерть другого мого малюка ? у справ? не було. Я вимагала повернути його мен? чи показати т?ло, але так н?чого ? не домоглася. Ж?нка-головл?кар попросту вигнала мене з л?карн?… А через р?к ?? засудили. Стаття в газет? про цей процес називалася ≪Вовки≫ в б?лих халатах“. Але дитину мен? так ? не повернули. Через 3 роки новий головл?кар показав мен? документи, що дитина померла. Але тод?, в 1968-му, жодних запис?в про смерть у документах пологового будинку не було.

У школ? Г?я вчився добре. Кр?м навчання, займався танцями, малюванням ? спортом. Мав хорош? результати у плаванн? та легк?й атлетиц?.

У 1987 р. почав навчатися на веч?рньому в?дд?ленн? Тб?л?ського державного ?нституту ?ноземних мов ^[4] , одночасно працював та займався спортом.

У 1987?1989 рр. проходив службу в Афган?стан?. П?сля демоб?л?зац?? поверта?ться до Тб?л?с?, збуреного кривавим придушенням масових протест?в у кв?тн? 1989 р. За прикладом батька (л?дера одн??? з нац?онал-демократичних парт?й) порина? у сусп?льно-пол?тичну роботу; очолю? ?нформац?йний в?дд?л Народного фронту Груз??.

Восени 1989 року пере?хав до Львова, перев?вся на факультет ?ноземних мов Льв?вського нац?онального ун?верситету ?м. ?.Франка , активно включався у громадсько-пол?тичне життя м?ста ( НРУ , Студентське Братство ), створив тут Грузинський культурний центр Баграт?он? . Одружився з? льв?в'янкою Мар'яною Стеценко, але цей шлюб тривав недовго. Протягом того часу вони викладали разом у льв?вськ?й середн?й школ? № 37 ( спогади учн?в [ Арх?вовано 24 червня 2019 у Wayback Machine .] ).

У цей час президент Груз?? Зв?ад Гамсахурд?а фактично встановив у кра?н? диктаторський режим, починав гон?ння пол?тичних опонент?в, до числа яких (як ≪ворог народу≫ № 28) потрапив ? Руслан Гонгадзе. Коли на меж? 1991 ? 1992 рр. у Тб?л?с? почалось антизв?адистське повстання, Георг?й повернувся на батьк?вщину й при?днався до повстанц?в; брав участь у громадянськ?й в?йн? в Груз??, як журнал?ст працював в Абхаз?? та Осет?? , д?став поранення в Сухум? ^[4] . 1993?1994 ? був головним режисером творчого об'?днання ≪Центр ?вропи≫ (на Льв?вському телебаченн? виходить його програма ≪Мон?тор≫) ^[4] , сп?впрацю? з газетою ≪Пост-Поступ≫ . У 1993 р. зак?нчив вищ? студ?? у Льв?вському нац?ональному ун?верситет? ?мен? ?вана Франка ^[4] .

У 1993 р. (невдовз? п?сля смерт? батька) Георг?й прибув до Груз?? з нам?ром зняти документальний ф?льм про в?йну в Абхаз?? . Потрапивши на л?н?ю фронту, в?дклав вб?к к?нокамеру ? взяв до рук зброю ^[7] . П?д час одного з обстр?л?в був тяжко поранений (згодом л?кар? нарахували 26 осколкових ран; деяк? осколки залишилися в т?л? назавжди, зокрема в л?в?й руц?). Пораненого Г?ю л?таком п?д зен?тним обстр?лом вивезли з оточеного Сухум? за к?лька дн?в до пад?ння м?ста.

Створив документальн? ф?льми ≪Б?ль земл?≫ (1993), ≪Т?н? в?йни≫ (1994), ≪Колиска≫ (1995), ≪Охоронц? мр??≫ (1996) (деяк? з них у той час демонструвалися в еф?р? Укра?нського телебачення).

П?сля перемоги повстання знову з'явився у Львов?, почав займатися к?нодокументал?стикою, познайомився з? студенткою юрфаку ЛНУ Мирославою Петришин, яка у 1995 роц? стала його дружиною (1997 року в них народилося доньки-близнята Нонна та Солом?я (Нан? ? Саломе)).

1995 року Георг?й ? Мирослава пере?здять до Ки?ва, починають працювати на телебаченн? (ММЦ ≪?нтерньюз≫, програма ≪Параграф≫ (1995?1997 рр.) ^[4] .

У 1996?1997 роках Георг?й працю? ведучим телепрограми ≪В?кна-Плюс≫ ( СТБ ), ≪В?кна-Новини≫ ^[4] .

За св?дченнями ЗМ?, Гонгадзе з 1997 року перебував у позашлюбних романтичних стосунках з Оленою Притулою . ^[6]

Початок 1998 р. ? ведучий програми ≪Мо?≫ (телерад?окомпан?я ≪Грав?с≫ )

1999 року працював прес-секретарем у штаб? кандидата в президенти Укра?ни, л?дера ПСПУ Натал?? В?тренко ^[8] .

З 1 жовтня 1999 року (п?д час президентсько? виборчо? кампан??) почав вести щоденну ?нформац?йну програму ≪Перший тур з Георг??м Гонгадзе≫ у прямому еф?р? рад?останц?? ≪Континент≫ . Невдовз? почалися телефонн? дзв?нки з погрозами на адресу кер?вництва рад?останц??.

Червень 2000 року Гонгадзе бере участь у виборч?й кампан?? Володимира Ваховського, який балотувався на пост м?ського голови В?нниц? (Ваховський вибори виграв).

≪Укра?нська правда≫ [ ред. | ред. код ]

17 кв?тня 2000 року в ?нтернет? з'явилося видання ≪Укра?нська правда≫ , засноване та редаговане Георг??м Гонгадзе. У ньому, серед багатьох ?нших, публ?кувалися матер?али щодо Леон?да Кучми та його оточення.

Олена Притула , заступник Георг?я по ≪УП≫ так згадувала про початок про?кту ( Факти , 20.12.2000):

Ми познайомилися три роки тому. В?н тод? працював у Центр? журнал?стських розсл?дувань. ?дея ≪Укра?нсько? правди≫ народилася в грудн? минулого року в… Вашингтон?. Тод? ми з Георг??м повезли в США листа, п?дписаного 60 укра?нськими журнал?стами, ? про те, як в Укра?н? душиться свобода слова. Ми зустр?чалися з представниками укра?нсько? д?аспори й американськими конгресменами. Саме в той час в Укра?н? в?дбулася зм?на уряду. Але, ≪понишпоривши≫ ц?лий день в ?нтернет?, ми не змогли знайти жодних подробиць про цю под?ю. Ось тод? й з'явилася думка про необх?дн?сть укра?нсько? новинарсько? газети в ?нтернет?. До Георг?я звернулися певн? люди, як? заявили, що готов? дати грош? п?д наш проект. Купили комп'ютери, обладнали прим?щення. При цьому жодних конкретних вимог до нас вони не висували… Георг?й називав цю людину Петровичем, б?льше я н?чого не знаю… Завданням Георг?я було здобування грошей, налагоджування контакт?в ? прям? репортаж? з парламенту, а я займалася лише редакторською роботою. Частину публ?кац?й ми брали з ≪Граней≫, в тому числ? опубл?кували статтю Т. Коробово?, де вона в досить р?зк?й форм? висловилась про д?яльн?сть ? нав?ть особисте життя Марчука. Через дек?лька дн?в прийшли люди в?д Петровича ? забрали всю техн?ку… Ми залишилися зовс?м без грошей з парою власних стареньких комп'ютер?в. Треба було щось вигадати. Георг?ю вдалося п?дзаробити на виборах мера В?нниц?, ? на ц? грош? ми купили ще комп'ютери ? розрахувалися з людьми по зарплат?. Пот?м ??я позичив у якомусь банку 1000 долар?в. А ближче до осен? я з?бралася продати свою с?мферопольську квартиру ? цих грошей вистачило би ще на пару м?сяц?в.

15 вересня 2000 року заснував укра?номовний спортивний сайт Champion.com.ua, який був частиною ≪УП≫ ^[9] .

На той час ?нтернет ще не був популярним видом мед?а. Тому, за словами О.Притули, на початку вересня 2000 р. (перед зникненням Георг?я Гонгадзе) сервер ≪УП≫ щодня в?дв?дувало лише 3 тисяч? користувач?в, ? лише п?сля початку ≪касетного скандалу≫ популярн?сть видання неймов?рно зросла (19 грудня 2000 року було заф?ксовано 80 тисяч в?дв?дувач?в).

Стеження за Гонгадзе [ ред. | ред. код ]

Як пов?домляв сам Георг?й, наприк?нц? червня 2000 року за ним було влаштовано зовн?шн? спостереження. Зокрема, нев?дом? особи супроводжували журнал?ста на автомоб?л? ≪Жигул?≫. Цей автомоб?ль вранц? оч?кував Георг?я поблизу його будинку, а ввечер? ? б?ля роботи. Стеження Георг?й пом?тив сам.

14 липня 2000 року Георг?й Гонгадзе оф?ц?йно звернувся з листом до Генерального прокурора Укра?ни Михайла Потебенька , у якому виклав факти щодо стеження за ним прац?вник?в м?л?ц?? та нев?домих ос?б.

Прокуратура над?слала звернення журнал?ста до Головного управл?ння внутр?шн?х справ м?ста Ки?ва, яке й встановило, що машина, з яко? велося спостереження за журнал?стом Георг??м Гонгадзе, мала номери, р?к тому знят? з ре?страц??. Загалом, прокуратура в?дреагувала на звернення журнал?ста формально.

Зникнення [ ред. | ред. код ]

Близько 22:30 вечора 16 вересня 2000 року Георг?й Гонгадзе вийшов ?з квартири Олени Притули, головно? редакторки ц??? газети, ? зник. Притула бачила його останн?м близько 22:30, коли в?н йшов до сво?? с?м'? ? дружини та д?тей. П?сля цього його б?льше не бачили. П?сля того як Гонгадзе не прийшов до сво?? дружини ? д?тей, Олена Притула ? колега по Укра?нськ?й Правд? ? Костянтин Алан?я, зробили численн? спроби його розшукати, дзвонячи його друзям, л?карням та м?л?ц??. За словами Алан??, Мирослава Гонгадзе не здавалася схвильованою через в?дсутн?сть ?? чолов?ка ? нав?ть виглядала дещо роздратованою, оск?льки, як вважав Алан?я, це могло бути пов'язано з тим, що Мирослава п?дозрювала Гонгадзе у тому, що в?н того вечора повертався в?д Притули, а не з оф?су ≪Укра?нсько? Правди≫. ^[5]

Зникнення Г. Гонгадзе викликало велике занепоко?ння не лише у його родич?в ? друз?в, а й серед пол?тик?в ? журнал?ст?в.

2 листопада в л?с? б?ля Таращ? було знайдено безголовий труп. Дружина ? друз? вп?знали у ньому Георг?я (зокрема, у знайденому т?л? знайшли осколки ? саме в тих м?сцях, що були й в Гонгадзе). Але остаточного висновку експертиза ще не зробила.

Кер?вництво МВС та СБУ, що мали безпосередн?й стосунок до зникнення Георг?я Гонгадзе, намагалися вс?ляко заплутати х?д розсл?дування, сл?дство спец?ально затягували ^[4] . Через ?нтриги спецслужби й монопол?ю державно? влади на сл?дство з судочинством, юристам вдалося домогтися розсекречення т?льки половини справи Георг?я Гонгадзе: СБУ повн?стю розсекретила свою частину матер?ал?в у ц?й справ?; МВС розсекретило б?льшу частину матер?ал?в, а меншу частина вважа? такою, що не п?дляга? розсекреченню; Генпрокуратура , переглянувши гриф секретност? 227 матер?альних нос??в, розсекретила 103 документи, а 91 документ перевела в режим ≪для службового користування≫ ^{[10] [11]} .

Поховання [ ред. | ред. код ]

22 березня 2016 року т?ло Георг?я Гонгадзе поховали у двор? церкви Миколи Набережного на Подол? в Ки?в? п?сля проведення траурно? церемон?? ^{[12] [13]} . В?домо, що в?н сам був прихожанином ц??? церкви ^[13] . М?н?стерство культури Укра?ни не давало дозволу на поховання т?ла Георг?я Гонгадзе на територ?? церкви Миколи Чудотворця Набережного ^[14] .

Особисте життя [ ред. | ред. код ]

Восени 1989 року пере?хав до Львова та одружився з? льв?в'янкою Мар'яною Стеценко, однак шлюб тривав недовго ( спогади учн?в [ Арх?вовано 24 червня 2019 у Wayback Machine .] ).

У 1995 роц? одружився з? студенткою юрфаку ЛНУ Мирославою Петришин. У 1997 роц? в них народилося доньки-близнята Нонна та Солом?я (Нан? ? Саломе).

У 1997 роц? зав'язав роман з журнал?сткою Оленою Притулою, з якою згодом створив ?нтернет-видання ≪Укра?нська правда≫ ^[5] . Роман з Оленою Притулою тривав до само? смерт? Гонгадзе. Про позашлюбн? стосунки було в?домо дружин? Мирослав?, а також ?хн?м сп?льним друзям ^[5] . Зокрема, Притула п?дтвердила, що ?? стосунки з Гонгадзе були романтичними, починаючи з 1997 року, ? вони часто проводили разом час, зазвичай на ?? квартир? до п?зньо? ноч?. Мирослава зазначала, що в?дносини ?? чолов?ка та Притули були ≪особливими≫. ^[5]

≪Касетний скандал≫ [ ред. | ред. код ]

Восени 2000 року в Укра?н? вибухнув касетний скандал п?сля оприлюднення ≪пл?вок Мельниченка≫ , як? св?дчили про причетн?сть тод?шнього Президента Укра?ни Л. Кучми та ряду ?нших високопосадовц?в та пол?тик?в до вбивства журнал?ста Г. Гонгадзе .

28 листопада 2000 року, через два м?сяц? п?сля зникнення Гонгадзе , Олександр Мороз по?нформував Парламент ? журнал?ст?в про те, що в?н волод?? та?мними записами розмов Президента Л. Кучми та високопоставлених урядових чиновник?в, як? проливають св?тло на вбивство Гонгадзе. За словами Мороза, в бес?дах, записаних сп?вроб?тником Служби Охорони Президента Миколою Мельниченком , беруть участь Кучма та його найближч? пом?чники ? Глава Адм?н?страц?? Президента Володимир Литвин , М?н?стр внутр?шн?х справ Юр?й Кравченко та кер?вник СБУ Л. Деркач , як? обговорюють д?яльн?сть Гонгадзе ? вир?шують, як з ним бути. На думку О. Мороза та деяких ?нших член?в Парламенту, ц? бес?ди дають п?дставу вважати, що Президент певним чином причетний до зникнення Г. Гонгадзе ^[15] .

Резонанс в Укра?н? та св?т? [ ред. | ред. код ]

Зникнення та вбивство Георг?я Гонгадзе викликало широкий резонанс в Укра?н? та за кордоном. Так, в Укра?н? ?з акц?й протесту проти зникнення та вбивства Г?? почались широкомасштабн? протестн? д??, в?дом? п?д назвою Укра?на без Кучми . Протестувальники звинувачували тод?шнього президента Леон?да Кучму та його найближче оточення у зникненн? журнал?ста ? вимагали в?дставки Кучми та його найближчого оточення.

Справа Гонгадзе та судовий розгляд [ ред. | ред. код ]

4 березня 2005 року з двома кульовими отворами в голов? був знайдений генерал м?л?ц?? ? колишн?й м?н?стр внутр?шн?х справ Юр?й Кравченко , який п?дозрювався в орган?зац?? вбивства Георг?я Гонгадзе. Напередодн? Генеральний прокурор Святослав П?скун публ?чно через ЗМ? оголосив про допит генерала. Допит було призначено саме на 4 березня. Смерть генерала була названа самогубством.

15 березня 2008 року Апеляц?йний суд м?ста Ки?ва визнав винними трьох колишн?х сп?вроб?тник?в Департаменту зовн?шнього спостереження та крим?нально? розв?дки М?н?стерства внутр?шн?х справ Укра?ни у ско?н? вбивства журнал?ста Георг?я Гонгадзе ? призначив ?м покарання у вигляд? позбавлення вол? строком в?д 12 до 13 рок?в. Обвинуваченим оф?церам м?л?ц?? Микол? Протасову суд призначив покарання у вигляд? 13 рок?в позбавлення вол?, Олександру Поповичу ? Валер?ю Костенку ? по 12 рок?в позбавлення вол?, а також позбавив ?х оф?церських звань. ^[16]

З?брав докази про причетн?сть Пукача до вбивства Гонгадзе ? брав участь в його арешт? сл?дчий Юр?й Столярчук , який входив в сл?дчо-оперативну групу з розсл?дування цього резонансного вбивства. ^[17] 21 липня 2009 року Пукача було затримано ? доправлено до Ки?ва. ^[18]

7 вересня 2010 року кер?вник сл?дчо? групи Генпрокуратури в справ? Гонгадзе Олександр Харченко вин?с остаточну постанову про притягнення Пукача до крим?нально? в?дпов?дальност?. У постанов? сл?дчого наведено подробиц?, де ? коли Кравченко розпорядився убити засновника ≪Укра?нсько? правди≫. ≪Приблизно 13?14 вересня 2000 року у сво?му службовому каб?нет? в м?ст? Ки?в? на вулиц? Богомольця, 10 м?н?стр внутр?шн?х справ Кравченко Ю. Ф. усно в?ддав начальнику Головного управл?ння крим?нального розшуку МВС Укра?ни Пукачу О. П. явно злочинний наказ ? вбити журнал?ста Гонгадзе Г. Р. для припинення у такий спос?б журнал?стсько? д?яльност?≫. За св?дченнями Пукача про вбивство Г?? знали також Леон?д Кучма та Володимир Литвин . ^[19]

У грудн? 2010 року завершене розсл?дування крим?нально? справи з? звинувачення О. Пукача в убивств? Гонгадзе. При цьому з О. Пукача були знят? звинувачення у вчиненн? цього вбивства на замовлення. Зг?дно з пред'явленими звинуваченнями, О. Пукач вчинив вбивство журнал?ста через особист? мотиви.

21 березня 2011 року Генеральна прокуратура Укра?ни порушила крим?нальну справу проти Президента Укра?ни (1994?2005 рр.) Леон?да Кучми у рамках справи про вбивство журнал?ста Георг?я Гонгадзе.

30 серпня 2011 року п?д час судового зас?дання Олекс?й Пукач з?знався, що власноруч убив Георг?я Гонгадзе, однак не визна? сво?? провини в знищенн? документ?в зовн?шнього спостереження за Гонгадзе в 2003 роц?. За його словами, це робили п?длегл? п?д час його в?дпустки. ^[20] П?д час цього ж судового зас?дання Пукач назвав замовник?в вбивства. За його словами, ними були Леон?д Кучма , Володимир Литвин та Юр?й Кравченко . ^[21]

29 с?чня 2013 року колишн?й начальник головного управл?ння крим?нального розшуку МВС Олекс?й Пукач за вбивство Георг?я Гонгадзе засуджений до дов?чного ув'язнення з конф?скац??ю майна ? забороною займати державн? посади ^[22] . На початку 2016 року вирок Пукачу залишено в сил? Апеляц?йним судом ^[23] .

У березн? 2015 року в колон?? помер один з викрадач?в Гонгадзе, Микола Протасов ^[24] .

Пам'ять [ ред. | ред. код ]

Указом Президента Укра?ни В. А. Ющенка в?д 23 серпня 2005 року за самов?ддане служ?ння укра?нському народов?, громадянську мужн?сть, виявлену у в?дстоюванн? ?деал?в демократ?? та свободи слова, в?рн?сть журнал?стськ?й справ? Георг?ю Гонгадзе присво?но звання Герой Укра?ни з удосто?нням ордена Держави (посмертно). ^[25] Нагородн? атрибути звання Герой Укра?ни (орден Держави та м?н?атюру ордена, Грамоту про присво?ння звання Герой Укра?ни) передав вдов? загиблого журнал?ста Георг?я Гонгадзе Мирослав? Президент Укра?ни П. О. Порошенко 21 березня 2016 року. ^[26]

У грудн? 2008 року в Ки?в? встановлено пам'ятник Георг?ю Гонгадзе та загиблим при виконанн? службових обов'язк?в журнал?стам у сквер? на Велик?й Васильк?вськ?й вулиц? , 115?121. Дерево заввишки 7 м та ф?гура заввишки 3 м виготовлен? з бронзи. Загальна висота пам'ятника ?з цоколем становить 8,5 м ^[27] .

На його честь названо проспект у Ки?в?, вулиц? в р?зних м?стах Укра?ни.

У Музе? новин у Вашингтон? , США , у зал? Мемор?алу загиблим журнал?стам на склян?й ст?н? викарбувано ?м'я Г?? разом з ?менами ще п'яти полеглих укра?нських журнал?ст?в (станом на ос?нь 2012 року).

1 червня 2013 року набрало чинност? р?шення м?сько? ради Луцька про перейменування вулиц? Лазо на вулицю Георг?я Гонгадзе. ^[28]

Щор?чно 16 вересня друз? Георг?я, журнал?сти, громадськ? та правозахисн? орган?зац?? вшановують його пам'ять. Пам'ять як ? про людину, так ? символ свободи ? правди.

У Дрогобич? , завдяки старанням Юр?я Мацюрака, встановлено мемор?альну дошку на будинку (вул. Юр?я Дрогобича, 2), де колись працював Георг?й Гонгадзе. ^[29]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Шаповал Ю. ?. ?он?адзе Георг?й Русланович [ Арх?вовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2004. ? Т. 2 : Г ? Д. ? С. 270. ? ISBN 966-00-0405-2 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Георг?й Гонгадзе

Попередник:	Власник ≪Укра?нська правда≫ 1999 ? 2000	Наступник:
'		Олена Притула

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Internet Movie Database Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Б?ограф?чний словник Груз?? · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль FAST :  470951 · Freebase :  /m/037m1y · GND :  124115217 · ISNI :  0000000037092173 · LCCN :  n2001111061 · NTA :  339651350 · VIAF :  937754

Портал ≪Журнал?стика≫    Портал ≪Укра?на≫