Голосовкер Як?в Емману?лович
рос. Яков Эммануилович Голосовкер
Народився	4 (16) грудня 1890 [2] Ки?в , Рос?йська ?мпер?я
Помер	20 липня 1967 ( 1967-07-20 ) [1] (76 рок?в) Москва , СРСР
Поховання	Перед?лк?нський цвинтар d
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я   Рос?йська СФРР   СРСР
Д?яльн?сть	ф?лософ , письменник , перекладач
Alma mater	?мператорський ун?верситет Святого Володимира ( 1913 )
Вчител?	Сонн? Адольф ?зра?левич
Знання мов	рос?йська

Голосо?вкер Як?в Емману?лович ( 4   (16) грудня 1890 ( 18901216 ) , Ки?в  ? 20 липня 1967 , Москва ) ? ф?лософ, письменник ? перекладач.

Зак?нчив Ун?верситет св. Володимира у Ки?в? (1913). П?сля 1917 пере?хав до Москви , де був одним з орган?затор?в шк?льно? осв?ти в систем? Наркомосу. 1919?1920 направлений до Криму для охорони пам'яток культури. 1922?1929 ? на педагог?чн?й робот?. Наприк?нц? 1920 ? поч. 30-х рр. переклав окрем? твори н?мецьких романтик?в, грецьких л?рик?в; перекладав ? коментував ф?лософськ? твори, зокрема Ф. Н?цше , Й.-?. Гердера . Читав курс антично? л?тературири, ф?лософ??, естетики у Московському ун?верситет?, на Вищих л?тературних курсах. Заарештований 1936 . До 1939 в?дбував ув'язнення у Воркут? , 1939?1942 ? на засланн? в Александров?. Завдяки О. Фад??ву 1942 Г. виправдано. Рукописи Г. згор?ли. В?дновив прозовий тв?р ≪Сожженный роман≫ (опубл. у ж. ≪Дружба народов≫, 1991 , № 7; перекладено ?ноземними мовами). В?д 1944 входив до складу Горац?анного гуртка.

Уклав ≪Антологию античной лирики в русских переводах, начиная с XVIII в.≫ (2000 поез?й 135 автор?в; не опубл.). Видано книгу переклад?в Г.: ≪Гораций. Избранные оды≫, ≪Поэты-лирики Древней Эллады и Рима≫. У ≪Сказаниях о титанах≫ (Москва, 1955; 1957; 1993), ≪Сказании о кентавре Хироне≫ (Москва, 1961) зроблено спроби у художн?й форм? в?дтворити втрачен? давньоелл?нськ? м?фи. Г. розгляда? роман Ф. Досто?вського ≪Братья Карамазовы≫ як приховану полем?ку з ≪Критикою чистого розуму≫ ?. Канта ; у головних персонажах роману бачить сво?р?дну художню персон?ф?кац?ю Кантових антином?й. На думку Г., ≪крижаному≫ категоричному ?мперативу ?. Канта Ф. Досто?вський протиставив ≪палку д?яльн?сть любов?≫, ≪практику, де знання серця перескаку? через ус? постулати й висновки≫ ? там, ≪де розум-теоретик зрива?ться в трагед?ю≫. Автор есе ≪Секрет автора (Штосс М. Ю. Лермонтова)≫ // ≪Русская литература≫, 1991 , № 4). Посмертно видано гол. ф?лос. досл?дж. Г. ? ≪Имагинативный Абсолют≫ ? про механ?зм ? значення творчо? уяви, а також книгу ≪Сказания о титанах≫ ( Москва , 1993 ).

• Достоевский и Кант. Размышленния читателя над романом ≪Братья Карамазовы≫ и трактатом ≪Критика чистого разума≫. Москва, 1963;
• Логика мифа. Москва, 1987;
• Миф моей жизни (Автобиография) // ВФ. 1989. № 2;
• Имагинативная эстетика // Символ. 1993. № 29;
• Засекреченный секрет: Философская проза. Томск, 1998.

• Каждан А. П. Памяти Якова Эммануиловича Голосовкера (1890?1967) // Вест. древней истории. 1968. № 2;
• Брагинская Н. В. Слово о Голосовкере // ВФ. 1989. № 2;
• Шмидт С. О. О Якове Эммануиловиче Голосовкере // Рус. лит-ра. 1991. № 4.
• М. А. Чиж Енциклопед?я сучасно? Укра?ни . ? Т. 6. ? Ки?в, 2006., стор. 103?104

1. ↑ ^{а б} Bibliotheque nationale de France BNF: платформа в?дкритих даних ? 2011.
   d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
2. ↑ метрична книга
   d:Track:Q932420 d:Track:Q34544468