Гно?мон (в?д грец. γν?μων  ? той, хто зна? ) ? давн?й астроном?чний ?нструмент для вим?рювання часу , елементом якого ? вертикальна жердина, що в?дкида? т?нь на горизонтальний майданчик. Також може мати так? значення:

• вказ?вник або стр?лка сонячного годинника ;
• декоративно-пластична мала арх?тектурна форма у вигляд? обел?ску з? шкалою, нанесеною на земл?, або надбудови до споруди, яка м?стить стрижень та годинн? под?лки;
• основний предмет гномон?ки .

Гномон дозволя? визначити:

• астроном?чний полудень  ? момент, коли довжина його т?н? найменша;
• напрям на п?вн?ч  ? за напрямом т?н? в астроном?чний полудень;
• широту м?сця ? за довжиною т?н? в астроном?чний полудень.

Спостер?гаючи нахил ? довжину т?н? в?д гномона на горизонтальн?й площин?, можна встановити висоту Сонця над горизонтом , його нахил орб?ти , а, отже, й визначити час. Проводячи так? вим?рювання в моменти зимового й л?тнього сонцестояння , астрономи визначають також ? нахил площини екл?птики до екватора .

Для точност? вим?рювання важливе значення ма? висота гномона ? чим в?н вищий, тим довша т?нь, що в?дкида?ться ним, що п?двищу? точн?сть вим?рювання. Проте точн?сть гномона в?дносно невелика, оск?льки кутовий д?аметр Сонця приблизно дор?вню? 30', використовувати ж гномон для вим?рювання за з?рками неможливо.

Нин? гномон як астроном?чний ?нструмент вже не використову?ться, проте сонячний годинник за принципом д?? ? тим же гномоном.

Визначення часу за т?нню в?д кам'яних стовп?в-гномон?в започаткували халде?  ? один ?з народ?в, який населяв Вавилон?ю . З Вавилон?? гномони поширились на Стародавн?й ?гипет , ?нд?ю та Китай , а у VI стол?тт? до н. е. ?х перейняла Стародавня Грец?я . 547 року до н. е. грецьк? ф?лософи Анаксимандр ? Анаксимен звели на площ? у Спарт? гномон, який визначав ус? денн? години.

Спочатку про час д?знавались, вим?рюючи довжину т?н?. Згодом майданчик навколо гномона розм?тили годинними под?лками. Проте видимий добовий рух Сонця протягом року ? нер?вном?рним. Тому, зокрема, у Грец?? на гранях невеликого мармурового куба встановлювали дек?лька циферблат?в . У кожну задану пору року куб повертали потр?бною гранню догори, вставляючи гномон у заготовлений отв?р. П?сля того, як гномон був обладнаний циферблатом, в?н упод?бнився до сучасного сонячного годинника.

?нод? гномони ставали справжн?ми пам'ятками мистецтва. Так, у Рим? у ? ст. н. е. п?д час царювання ?мператора Октав?ана Августа на Марсовому пол? встановили вивезений з ?гипту гномон ? обел?ск м?ф?чного фараона Сесостриса (Сезостриса) заввишки 34 метри. 1430 року узбецький астроном Улугбек у Самарканд? спорудив гномон заввишки 50 м. У XV стол?тт? Паоло Тосканелл? встановив на купол? собору у Флоренц?? гномон заввишки 92 м в?д земл?. Найц?кав?шим ? велетенський кам'яний гномон, зведений на початку XVIII ст. у обсерватор?? Джантар-Мантар в Дел? . Керував роботами ?нд?йський астроном Джай С?н?х II . Гномон ма? форму прямокутного трикутника з довжиною г?потенузи 39 м. З обох стор?н гномона розташован? кам'ян? споруди, як? становлять чверт? кола ( квадранти ) рад?усом 15 м з центром у вершин? гномона. Площина цього кола перпендикулярна до площини горизонту. Окружн?сть гномона под?лена не лише на години ? хвилини, а й на градуси . За допомогою под?лок, нанесених на квадрант, можна визначити годинн? кути Сонця за положенням т?н?, що в?дкида?ться гномоном.

На багатьох будинках ? пам'ятках арх?тектури можна побачити також вертикальн? гномони, у яких вертикальний циферблат розм?щений перпендикулярно до площини мерид?ана . ?нд?йськ? паломники, що вирушали до священного м?ста Бенарес , користувалися переносними гномонами у вигляд? восьмигранного жезла з розм?ткою на гранях для визначення часу та спрямованост? на сх?д у р?зн? м?сяц? року.

? Янтра-мантра

• Б?лоус Л. М. ≪Час ? календар≫. К., ≪Радянська школа≫,1960
• Климишин ?. А. ≪Календар природи та людини≫. Вид-во ≪Вища школа≫ при Льв?вськ. ун-т?,1975
• Michal Stanislav. ≪Od gnomonu k atomovym hodinam≫. Praha: Statni nakladatelstvi technicke literatury (SNTL),1987 AV ?R ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Гномон

• Основи астроном??. Гномон [ Арх?вовано 9 кв?тня 2007 у Wayback Machine .] (рос.)
• Гномони ? це не гноми, а що? [ Арх?вовано 29 с?чня 2012 у Wayback Machine .]
• Астроном?чн? досл?ди. Гномон [ Арх?вовано 22 жовтня 2011 у Wayback Machine .] (рос.)
• Календар?-гномони (рос.)
• Charles Hutton. A Mathematical and Philosphical Dictionary. GNOMON ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]} (англ.)

Це незавершена стаття з астроном?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття про час . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

п о р Час Базов? концепц?? Минуле ?стор?я Глибокий час [en] Сьогодення Майбутн? Футуролог?я Далеке майбутн? В?чн?сть Докази в?чност? [en] В?чне повернення Безсмертя Вим?рювання та еталони [en] Хронометр?я [en] Секунда Хвилина Година Доба Тиждень М?сяць Р?к Троп?чний Зоряний Календарний Десятил?ття Стол?ття Тисячол?ття Системи вим?рювання Всесв?тн?й (UT) Всесв?тн?й координований (UTC) М?жнародний атомний (TAI) М?жнародна л?н?я зм?ни дат Час супутникових нав?гац?йних систем 6-годинний ?тал?йський час [en] 6-годинний тайський [en] 12-годинний та 24-годинний Метричний [en] Десятковий [en] Ш?стдесятковий [en] Сонячний Зоряний Л?тн?й Часовий пояс Календар? Григор?анський ?врейський Китайський ?нду?стський ?ранський Маянський М?сячний Мусульманський Сонячний Юл?анський Новоюл?анський ?нтеркаляц?я Високосна секунда Високосний р?к Годинники Годинникарство ?стор?я [en] Астроном?чний Атомний Атомний для глибокого космосу Вогняний Водяний Електричний Електронний [en] Кварцовий Кв?тковий Механ?чний Кишеньковий Наручний Годинник-шафа [en] Баштовий [en] Маятник Циферблат Морський Ноктурлаб?ум П?сковий Сонячний Гномон Таймер Хронометр Шаховий Секундом?р Метроном Час у ф?зиц? [en] Абсолютна система в?дл?ку В?сь часу Хронон [en] Координатний час [en] Власний час Багатовим?рний прост?р Планк?вська епоха Час Планка Св?това л?н?я Прост?р-час Просторово-часовий ?нтервал Теор?я в?дносност? Релятив?стське упов?льнення часу грав?тац?йне Часова область Зворотн?сть Синхрон?зац?я Ейнштейна астроном?? Юл?анський р?к (астроном?я) б?олог?? Хроноб?олог?я Циркадний ритм геолог?? Геохронолог?я ( шкала ) Геолог?чний час Геолог?чна ?стор?я Еон Ера Пер?од Епоха В?к Хронозона психолог?? Ментальна хронометр?я Сприйняття часу Оманливе тепер?шн? [en] економ?ц? Абсолютний час в економ?ц? Банк часу Валюти, заснован? на часовому фактор? Варт?сть грошей у час? ?стор?? Астроном?чна хронолог?я [en] Календарна ера Л?топис Л?н?я часу Пер?одизац?я Дев?з правл?ння Велика ?стор?я Датування рел?г?? та м?фолог?? Божества часу ? дол? Доля Есхатолог?я Золота доба Кала Калачакра Колесо часу Передбачення Пророцтво Час сновид?нь Ф?лософ?я часу [en] А-сер?я та В-сер?я [en] В-теор?я часу [en] Причинн?сть Тривал?сть [en] Ендурантизм [en] В?чне повернення Етернал?зм Под?я Пердурантизм [en] Презентизм [en] Темпоральний ф?н?тизм [en] Темпоральн? частини [en] Багатовим?рний час Нереальн?сть часу Експеримент ?з часом Див. також Carpe diem Прост?р Системний час Tempus fugit [en] Часова капсула Музичний розм?р Подорож у час?