Германос Каравангел?с

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Германос Каравангел?с
грец. Γερμαν?? Καραβαγγ?λη?
Народився 16 червня 1866 ( 1866-06-16 )
Stypsi d , Commune of Stypsi, Lesvos d
Помер 11 лютого 1935 ( 1935-02-11 ) (68 рок?в)
В?день , Федеративна держава Австр?я [1]
· ?нфаркт м?окарда
Поховання Кастор?я
Кра?на   Грец?я
Д?яльн?сть священнослужитель
Alma mater Халк?нська сем?нар?я , Лейпцизький ун?верситет ? Боннський ун?верситет
Знання мов новогрецька
Учасник Боротьба за Македон?ю
Конфес?я православ'я

Германос Каравангел?с ( грец. Γερμαν?? Καραβαγγ?λη? , також як ?рманос , 1866?1935) ? митрополит Кастор?йський , а п?зн?ше Амасейський , Понт?йський . В?н був членом Грецького македонського ком?тету ? виконував функц?? одного з головних координатор?в грецько? боротьби за Македон?ю .

Рання життя ? кар'?ра [ ред. | ред. код ]

Германос Каравангел?с народився як Ст?л?анос у 1866 роц? в сел? Ст?пс? на Лесбос? , тод? ще п?д владою Османсько? ?мпер?? . Його батьком був Псар?от на ?м'я Хризостом, а мати Мар?я. В?н мав ш?сть сестер ? одного брата. Коли йому було два роки, його родина пере?хала до Адрам?тт?о, у Мал?й Аз?? (тепер Едрем?т, Туреччина ), де його батько в?дкрив магазин. Там в?н навчався в школ? ? отримав стипенд?ю для навчання в духовному училищ? Халки . [2] Зак?нчив його в 1888 роц?, коли був висвячений в диякона ? отримав ?м'я Германос. Пот?м в?н продовжив вивчати ф?лософ?ю в Лейпцизькому та Боннському ун?верситетах .

Германос отримав ступ?нь доктора ? перебрався до Константинополя (нин? Стамбул , Туреччина), де в 1891 роц? був призначений професором церковно? ?стор?? та теолог?? в теолог?чн?й школ? Халк? , де в?н ран?ше вчився. Як професор в?н написав енциклопед?ю богослов'я, а також науков? прац? та церковн? промови. У 1886 роц? був висвячений на ?пископа з титулом ≪?пископ Хар?упол?ський≫. На нов?й посад? в?н боровся за б?льшу грецьку осв?ту та приборкання антигрецьких настро?в. В?н сприяв в?дправц? грецьких студент?в за кордон для отримання вищо? осв?ти та усп?шно набрав 130 ос?б до щойно побудованого л?цею. Заснував також ж?ночу школу п?д назвою ≪Каравангел?вська ж?ноча школа≫. [2] Каравангел?с також орган?зовував заняття в нед?льних школах та навчав нових священнослужител?в .

З 1896 по 1900 р?к в?н служив ?пископом Пера (нин? Бейоглу , Туреччина).

Митрополит Касторський ? Македонська боротьба [ ред. | ред. код ]

Германос перебува? на посад? митрополита Кастор?йського Вселенського Константинопольського патр?архату з 1900 по 1907 р?к, призначений в?д ?мен? Грецько? держави послом Грец?? Н?колаосом Маврокордатом ? був одним з головних координатор?в грецько? Боротьба за Македон?ю , яка мала на мет? захистити грецьк? та грецьк? православн? духовн? ?нтереси проти турк?в ? болгар у тод?шн?й османськ?й Македон?? .

П?д час македонсько? боротьби Каравангел?с орган?зовував грецький супротив прихильникам болгарсько? ор??нтац?? ?з Внутр?шньо? македонсько? революц?йно? орган?зац?? (ВМРО) та Екзархату . [3] У той час Каравангел?с подорожував с?льською м?сцев?стю у темному плащ? на плеч?, з п?столетом ? зав'язаним на капелюс? шарфом. [3] В?н сприятиме п?дняттю духу тих, хто при?днався до Патр?архату, ? в орган?зац?? збройних загон?в для боротьби з ком?тадж?ями. Каравангел?с розглядав болгарський вплив у цьому район? як загрозу грецьким ?нтересам. В?н виступав за т?сн? стосунки та вза?мод?ю м?ж турками та греками в рег?он? лише в контекст?, коли це було потр?бно. [3] Каравангел?с вважав суперництво м?ж Патр?архатом та Екзархатом без рел?г?йного вим?ру, ? що головною проблемою, яка хвилювала балканськ? держави, було постосманське майбутн? в рег?он? п?сля того, як ?мпер?я була в?дсторонена в?д Македон??. [3] У той час Грец?я надсилала б?льше кошт?в, людей та збро? в Македон?ю таким особам, як Каравангел?с. [3] [4] Саме йому вдалося повернути Патр?архату багато с?л.

Германос Каравангел?с на могил? Павлоса Меласа.
Германос Каравангел?с в оточенн? османських солдат?в ? оф?цер?в у Кастор?? .

Каравангел?с орган?зував збройн? групи, що складалися в основному з оф?цер?в грецько? арм?? та добровольц?в, привезених з Криту , Пелопоннесу та ?нших частин грецьких населених пункт?в, ? нав?ть працював з Павлосом Меласом. В?н також завербував м?сцевих македонських грек?в [5] , таких як отаман Вангел?с Стребрен?от?с ?з села Сребрен? (нин? Аспрогея) та Костянтин Коттас, колишн?й член ВМРО , який у 1903 роц? за наказом Каравангел?са вбив ? обезголовив болгарського революц?онера Лазаря Поптрайкова. Голову яку доставили Каравангел?су, в?н поклав на св?й ст?л ? сфотографував.

Голова Лазаря Поптрайкова на стол? Германоса Каравангел?са (1903).

У 1905 роц? православний священик Кр?сто Негован?, який був причетний до албанського нац?онал?стичного руху, пров?в Божественну л?тург?ю на албанському д?алект? тоск як спос?б зм?цнити албанський вплив та ?редентистськ? претенз?? на рег?он заради досягнення албансько? незалежност?. Зрештою в?н був убитий, ? багато хто п?дозрю?, що ?пископ Каравангел?с був в?дпов?дальним за розпорядження про його смерть через його засудження використання албансько? мови п?д час меси. [6]

Каравангел?с зум?в посилити грецьк? прагнення в Македон?? ? таким чином сприяв п?зн?шому включенню б?льшо? частини Македон?? Грец??ю п?д час Балканських во?н , за що його вихваляють як нац?онального героя грецько? боротьби за Македон?ю (≪Македономах≫). В?н ? автором книги мемуар?в ≪Македонська боротьба≫ ( грец. Ο Μακεδονικ?? Αγ?ν ).

Митрополит Амас?йський ? греко-турецько? в?йни [ ред. | ред. код ]

У 1907 роц?, п?сля болгарських скарг ? тиску Рос??, Каравангел?с був усунений з посади за наказом султана . В?н повернувся до Константинополя як член Синоду до розпаду Амас?йсько? ?парх?? в с?чн? 1908 року. Патр?арх попросив, щоб Каравангел?с зайняв нещодавно зв?льнену посаду, ? тому в?н став митрополитом Амас??, центр яко? був у Сампсунт? . Там в?н допом?г створювати школи в найв?ддален?ших селах ? заснував середню школу для грецько? осв?ти. В?н також допомагав у формуванн? збройних груп для захисту грецького та в?рменського населення в?д турецько? агрес?? та пересл?дувань з боку младотурк?в . П?д час масових вбивств м?сцевих в?рмен Каравангел?с разом ?з Хрисантом Трапезундським ? ?пископом Ефт?м??м змогли врятувати сотн?, сховавши ?х у Митрополич?й церкв? та ?нших грецьких будинках. ?хн? зусилля були визнан? в?рменською газетою, що базу?ться в США. [2] За сво? д?? був заарештований ? в?дправлений до Константинополя в 1917 роц?, де деякий час перебував у в'язниц?.

П?сля зв?льнення та загострення греко-турецько? в?йни в?н був заочно засуджений до страти в?йськовим трибуналом Мустафи Кемаля в 1921 роц?. У тому ж роц? Каравангел?с запропонував м?н?стру закордонних справ Грец?? Георг?осу Балтац?су угоду про сп?впрацю грек?в в?рмен?в ? курд?в з метою подолання турецького нац?онал?стичного руху. Однак угода не була реал?зована. В?н також був великим прихильником Республ?ки Понт, що зробило його ще б?льшою м?шенню для турецьких нац?онал?стичних сил.

У серпн? 1922 року Германос присутн?й у Бухарест? на коронац?? Фердинанда I Румун?? . П?д час повернення в?н потрапив на перший корабель до Константинополя, але в?йська Кемаля йому не дозволили покинути пароплав. В?н отримав листа в?д Патр?арха, який спов?щав його, що якщо в?н покине човен, його заарештують ? стратять. Для власно? безпеки Патр?арх призначив його митрополитом Ян?нським.

П?зн?ша кар'?ра ? смерть [ ред. | ред. код ]

У 1924 роц?, будучи митрополитом Ян?ни трохи б?льше року, Каравангел?с отримав лист ?з пов?домленням про його призначення митрополитом Вселенського патр?архату в Будапешт? . Спочатку в?н протестував, але його не послухали. Багато хто вважа?, що Каравангел?с був зам?нений на основ? його вен?л?з?стських погляд?в, ? в?н вважав це призначення насм?шкою ? формою вигнання. У кв?тн? того ж року Патр?архат запропонував перенести штаб-квартиру з Будапешта до В?дня . П?сля свого пере?зду в?н невтомно працю?, щоб в?дродити грецьк? громади в Австр?? та сус?дн?х Угорщин? та ?тал?? .

У 1926 роц? в?н був розлючений р?шенням диктаторського уряду Теодороса Пангалоса скоротити його зарплату б?льш н?ж наполовину ? був змушений покладатися на пожертвування на основн? потреби.

11 лютого 1935 року Германос Каравангел?с помер в?д серцевого нападу в готел? на п?вдень в?д В?дня у 68-р?чному в?ц?. Його поховали у В?дн?, незважаючи на його прохання бути похованим у Грец?? у його запов?т?.

Спадщина [ ред. | ред. код ]

Германос Каравангел?с належить до найв?дом?ших учасник?в грецько? боротьби за Македон?ю .

Нагороджений орденами Б?лого Орла та Святого Сави. [7]

Його спогади про македонську боротьбу були опубл?кован? в 1959 роц?. У 1992 роц? його опов?дання, поряд з ?ншими Македономахоями, було включено в ≪Постач? македонсько? боротьби≫ разом ?з ≪Справами Понта≫ Германоса Каравангел?са Ант?гон? Беллу-Трепс?ад?с.

Також у 1959 роц? ≪?нститут вивчення Балканського п?вострова≫ разом ?з ≪Товариством македонських студ?й≫ (обидва Салон?ки) орган?зував передачу його к?сток спочатку до Салон?к , а пот?м, нарешт?, до Кастор?? .

У Кастор?? йому присвячен? пам'ятники.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1047820749 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  2. а б в Ανεστ?δη?, Στα?ρο? (1992). Αρχε?ο Κ?ντρου Μικρασιατικ?ν Σπουδ?ν . с. 357.
  3. а б в г д Glenny, Misha. The Balkans: Nationalism, War, and the Great Powers, 1804-1999 [ Арх?вовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine .] . London: Granta Books, 1999. p. 206. "in the [Macedonian] villages genuinely committed to the [Bulgarian] Exarchate of VMRO, the Greeks behaved like vengeful bullies, executing suspected renegades and holding the [Greek] Patriarchate version of the Mass at gunpoint (...). This Greek blacklash was orchestrated by the gun-toting bishop of Kastoria, Germanos Karavangelis. This extraordinary figure, (...) 'had a Mannlicher slung over one shoulder, a bandolier over the other, a belt round his middle from which hung his holster carrying a large pistol and a knife'. Karavangelis appeared consciously to cultivate an image of threatening romanticism. The bishop considered Bulgarian influence in the region to be the greatest threat to Greek national interests. He therefore advocated close friendship and cooperation between the Greeks and Turks of Macedonia, but only as an expedient. Karavangelis was fully aware that there was no religious aspect to the struggle between the Exarcate and the Patriarchate --he admitted openly that the only issue in Macedonia was the future contours of the Balkan states once the Turks had been thrown out."
  4. Citing Douglas Dankin, The Greek struggle in Macedonia 1897-1913 , Thessaloniki, 1966, p. 126.
  5. Γερμανο? Καραβαγγ?λη. "Ο Μακεδονικ?? Αγ?ν (Απομνημονε?ματα), Εταιρ?α Μακεδονικ?ν Σπουδ?ν, ?δρυμα Μελετ?ν Χερσον?σου του Α?μου".Θεσσαλον?κη. 1959.
  6. Blumi, Isa (2011). Reinstating the Ottomans, Alternative Balkan Modernities: 1800?1912 . New York: Palgrave MacMillan. с. 167. ISBN   9780230119086 . Арх?в ориг?налу за 16 лютого 2022 . Процитовано 16 лютого 2022 . "Negovani's actions caused institutional responses that ultimately intensified the contradictions facing the church and its imperial patron. In the end, Papa Kristo Negovani was murdered for his acts of defiance of the explicit orders of Karavangjelis, the Metropolitan of Kastoria, who condemned the use of Toskerisht during mass."
  7. Acovi?, Dragomir (2012). Slava i ?ast: Odlikovanja među Srbima, Srbi među odlikovanjima . Belgrade: Slu?beni Glasnik. с. 600.

Джерела [ ред. | ред. код ]

Грецьк? джерела

Пов'язан? джерела

Посилання [ ред. | ред. код ]