Ця стаття м?стить правописн? , лексичн? , граматичн? , стил?стичн? або ?нш? мовн? помилки, як? треба виправити . Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши ?? ?з чинними мовними стандартами .

Георг Александр П?к
Народився	10 серпня 1859 ( 1859-08-10 )   Австр?я , В?день
Помер	26 липня 1942 ( 1942-07-26 ) (82 роки)   Австр?я , таб?р Терез??нштадт
Громадянство	Австр?я
М?сце проживання	Австр?я
Д?яльн?сть	математик
Галузь	математика
Alma mater	В?денський ун?верситет
Науковий ступ?нь	доктор ф?лософ?? ? професор [1]
Науковий кер?вник	Leo Konigsberger d [2]
Знання мов	н?мецька [3] [4]
Заклад	Карл?в ун?верситет [5]
Членство	Леопольдина
Magnum opus	теорема П?ка , Pick matrix d ? теорема П?ка
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Георг П?к ( н?м. Georg Pick ) ? австр?йський математик.

Народився в ?врейськ?й родин?. Мати ? Йозефа Шляйз?нгер (Josefa Schleisinger). Батько ? Адольф Йозеф П?к (Adolf Josef Pick) , очолював приватний ?нститут. До одинадцяти рок?в Георг здобував осв?ту вдома - з ним займався батько). Оп?сля Георг п?шов у четвертий клас г?мназ?? (Leopoldstaedter Communal Gymnasium). У 1875  р. в?н склав випускн? ?спити ? отримав можлив?сть вступити до ун?верситету.

П?к вступив до ун?верситету у В?дн? в 1875 роц?. Вже наступного року в?н опубл?кував свою першу роботу з математики, на той час йому було всього с?мнадцять рок?в. Георг вивчав математику ? ф?зику та зак?нчив ун?верситет у 1879р. , отримавши можлив?сть викладати обидва ц? предмети. У 1877 роц? Лео Кен?гсбергера з Дрезденсько? Вищо? техн?чно? школи (Technische Hochschule) зайняв кафедру в в?денському ун?верситет?. В?н став кер?вником П?ка, який 16 кв?тня 1880 захистив докторську дисертац?ю ≪Про клас абелевих ?нтеграл?в≫ (Uber Eine Klasse abelscher Integrale). Другим екзаменатором на захист? був Ем?ль Вейра.

П?сля отримання докторського ступеня П?к був призначений пом?чником Ернста Маха в празькому ун?верситет? Карла-Фердинанда. Мах пере?хав з Граца, де в?н був професором математики, до Праги в 1867 роц?, щоб зайняти там кафедру ф?зики. В?н, як ? П?к, навчався в ун?верситет? у В?дн? ?, до того часу як П?к став його пом?чником, вважався одним з пров?дних ?вропейських вчених. П?к тепер хот?в читати лекц?? в Праз?, ? для того щоб отримати на це право, в?н повинен був написати спец?альну роботу (habilitation thesis). П?к виконав ?? досить швидко, написавши ≪Uber die Integration hyperelliptischer Differentiale durch Logarithmen≫, п?сля чого в 1881 роц? врешт? отримав право читати лекц?? в Праз?.

За винятком академ?чного 1884-85 року, який П?к пров?в в Лейпцизькому ун?верситет? , навчаючись у Кляйна, в?н залишався в Праз? до к?нця сво?? кар'?ри. У 1888 р. Георг П?к був призначений екстраординарним професором математики, а згодом в 1892 роц? ? ординарним (повноправним) професором в Н?мецькому ун?верситет? Праги. Коло його математичних ?нтерес?в було надзвичайно широким. 67 наукових роб?т Георга П?ка присвячен? багатьом темам, таким як л?н?йна алгебра , теор?я ?нвар?ант?в , ?нтегральне числення , теор?я потенц?алу , функц?ональний анал?з ? геометр?я . Проте б?льше половини його роб?т пов'язан? з функц?ями комплексно? зм?нно?, диференц?альними р?вняннями та диференц?ально? геометр??ю . Так? терм?ни як матриця П?ка , ?нтерполяц?я П?ка -Неванл?нни, ? лема Шварца-П?ка використовуються ?нод? й сьогодн?. Найб?льш в?домою ? теорема П?ка, яка з'явилася в його 8-стор?нков?й прац? 1899р "Geometrisches zur Zahlenlehre", опубл?кован?й у празьких Sitzungber, Lotos, Naturwissen Zeitschrift.

Детальн?ше Теорема П?ка

Теорема П?ка ? справедливою для багатокутник?в з вершинами у вузлах ц?лочисельно? реш?тки. На площин? утворю?ться реш?тка з двома системами паралельних р?внов?ддалених прямих. Ц? прям? називаються основними ц?лочисельними прямими, а точки ?х перетину називаються вузлами реш?тки. Пряма, що з'?дну? два вузли реш?тки, назива?ться ц?лочисельною прямою. Зверн?ть увагу, що основн? ц?лочисельн? прям? ? ц?лочисельними л?н?ями, але ? також багато ?нших ц?лочисельних л?н?й. Багатокутник, ребра якого лежать на ц?лочисельних прямих, назива?ться ц?лочисельним багатокутником. Теорема П?ка стверджу?, що площа ц?лочисельного багатокутника дор?вню?, де ? число вузл?в реш?тки всередин? багатокутника, а ? число вузл?в реш?тки на кордон? багатокутника. Цей результат залишався непом?ченим протягом деякого часу п?сля того, як П?к його опубл?кував, проте в 1969 р. Штайнгауз включив його у св?й знаменитий ≪Математичний калейдоскоп≫. З цього часу теорема П?ка привернула досить велику увагу ? почала викликати захоплення сво?ю математичною завершен?стю.

У н?мецькому ун?верситет? в Праз? П?к став деканом ф?лософського факультету в 1900?1901 рр. В?н керував докторськими дисертац?ями близько 20 студент?в, найб?льш в?домим з яких ? Чарльз Левнер, що отримав докторський ступ?нь за працю з геометрично? теор?? функц?й у 1917 р. ?сну? ще один аспект життя П?ка, який заслугову? на увагу. У 1910 р. в?н був у ком?тет?, створеному Н?мецьким ун?верситетом Праги для розгляду питання щодо прийняття Ейнштейна в ун?верситет. П?к був руш?йною силою цього призначення, ? Ейнштейн був прийнятий на кафедру математично? ф?зики в Н?мецькому ун?верситет? в Праз? в 1911 р. В?н займав цей пост до 1913 р., ? вс? ц? роки в?н ? П?к були близькими друзями. Кр?м сп?льних наукових ?нтерес?в, вони також обидва пристрасно захоплювалися музикою. П?к, який грав у квартет?, вв?в Ейнштейна в наукове ? музичне кола Праги. В квартет П?ка входили чотири професори ун?верситету, в тому числ? Кам?лло Кернер, професор машинобудування.

П?сля того як П?к вийшов у в?дставку в 1927 р., в?н отримав звання почесного професора ? повернувся до В?дня, м?ста, в якому в?н народився. Тим не менш, в 1938 р. в?н повернувся до Праги п?сля аншлюсу 12 березня, коли н?мецьк? в?йська ув?йшли до Австр??. Наприк?нц? вересня 1938 р. уряд Праги попросив в?ддати Н?меччин? вс? райони Чех?? та Морав??, населення яких на 50 або б?льше в?дсотк?в складали н?мц?. Л?дери Чехословаччини п?шли у в?дставку, але не погодилися на це, проте т?, хто прийшов ?м на зм?ну, все ж таки в?ддали ц? рег?они Н?меччин?. Г?тлер?вська арм?я вторглася в Прагу 14 березня 1939 , ? Г?тлер залишив тут свого представника для того, щоб керувати кра?ною. П?к був обраний членом Чесько? академ?? наук ? мистецтв, але п?сля того як нацисти прийшли до Праги, в?н був виключений з академ??. Нацисти створили таб?р Терез??нштадт в П?вн?чн?й Богем?? 24 листопада 1941 для розм?щення пристар?лих, прив?лейованих ? знаменитих ?вре?в. З близько 144 000 ?вре?в, в?дправлених в Терез??нштадт, близько чверт? там померло, ? близько 60% були направлен? до Аушв?цу (Освенцим) ? ?нших табор?в смерт?. П?ка в?дправили до Терез??нштадту 13 липня 1942, де в?н ? помер через два тижн? у в?ц? 82 рок?в.

Про нього писали так:

"П?к був холостяком … незвичайно правильним в одяз? ? в?дносинах .

• Теорема П?ка
• Теорема П?ка (комплексний анал?з)

Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · Geni.com Л?тература та б?бл?ограф?я Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Наука Mathematical Reviews · Scopus · zbMATH Open Database · Арх?в ?стор?? математики Мактьютор Словники та енциклопед?? Biograficky slovnik ?eskych zemi · Prabook Дов?дков? видання Deutsche Biographie Нормативний контроль CiNii :  DA08883256 · CONOR.SI :  202162787 · Freebase :  /m/04nwxk · GND :  116178337 · ISNI :  0000000109473152 · J9U :  987007502772005171 · NKC :  jo2007416014 · NLI :  001461623 · NUKAT :  n2010105586 · VIAF :  757216