Територ?я
Криму
розташована в зон? зчленування центрально? частини
Ск?фсько? плити
?з зоною
Альп?йсько? геосинкл?нально? складчасто? област?
. В геолог?чн?й будов? Криму вид?ля?ться к?лька великих район?в. П?вн?чна частина п?вострова Крим розташована в зон? Причорноморсько? платформно? западини (
Сивасько-Каркин?тський прогин
), на п?вдень в?д яко? знаходиться складчастий фундамент Ск?фсько? плити (Кримсько-Азовська центральна частина плити еп?герцинського в?ку), що займа? центральну частину п?вострова. П?вденну частину Криму займа?
Г?рсько-Кримська складчаста область
.
Причорноморська западина
? субширотним прогином блоково? будови, виконаним
осадовими породами
мезозойсько
?
кайнозойського
в?ку, потужн?сть яких зроста? у п?вденно-сх?дному напрямку до 6-7 к?лометр?в в район?
Сиваша
. На п?вноч? западина межу? з утвореннями
Укра?нського кристал?чного щита
, на заход? ? з
Передкарпатським крайовим прогином
, на сход? ? з
?ндоло-Кубанським крайовим прогином
. П?д осадовими породами западини залягають платформн? в?дкладення
палеозою
?
докембр?йськ?
утворення фундаменту
Сх?дно-?вропейсько? платформи
. Западина розд?ля?ться локальними
синкл?налями
?
антикл?налями
на к?лька блок?в
[1]
, один з яких, Сиваський вал, утворю?
Перекопський перешийок
? розд?ля? Причорноморську западину на власне Причорноморську ? Азовсько-Кубанську западини.
[2]
Центральна частина Кримського п?вострова зайнята центральним сегментом Ск?фсько? плити (Кримсько-Азовський сегмент), що явля? собою платформену область, перекриту потужним осадовим чохлом в?дкладень
п?сковик?в
,
вапняк?в
,
мергел?в
?
глин
на сланцево-вапняковому складчастому фундамент?.
[3]
П?вденна г?рська частина Кримського п?вострова в?дноситься до альп?йсько? складчасто? област?, що простягнулася через п?вденну
?вропу
та Аз?ю ? ? частиною великого складчастого комплексу, п?вденна частина якого занурена п?д р?вень
Чорного моря
. Складки
Кримських г?р
розс?чен? поперечними
розломами
, по яких окрем? д?лянки г?р були п?днят? на висоту б?льше 1000 метр?в. Цей рух пер?одично виклика?
землетруси
? продовжу?ться ? в сучасну епоху. У нижн?й частин? Кримських г?р залягають метаморф?чн? глинист? сланц? ? п?сковики верхнього
тр?асу
й нижньо? та середньо?
юри
?
ефузивн? г?рськ? породи
середнеюрського часу. У верхн?й частин? знаходяться в?дкладення верхньо? юри ? нижньо?
крейди
, що складаються з п?сковик?в, глин, вапняк?в та мергел?в.
За результатами досл?джень
палеозойських
пор?д, виявлених на глибин? понад тисячу метр?в у р?внинн?й частин? Криму, показують, що в палеозойську еру на м?сц? р?внинного Криму знаходилася вкрита морем д?лянка земно? кори з
вулкан?чною
д?яльн?стю, в якому також в?дбувалося накопичення осадових пор?д. До к?нця палеозойсько? ери вулкан?чна д?яльн?сть припинилася, море в?дступило ? територ?я перетворилася на г?рську область. У крейдовому пер?од? через опускання Ск?фсько? платформи море знову зайняло територ?ю Криму ? почався процес
склеп?нчастого п?дняття
Г?рського Криму. П?сля формування Альп?йсько-Г?малайського г?рського пояса територ?я Криму знову стала сушею.
[4]
Category:Geology of Crimea
[
Арх?вовано
22 грудня 2015 у
Wayback Machine
.]